Тема 10. Особливості фінансової санації та банкрутства підприємств різних форм власності та видів діяльності

План семінарського заняття:

10.1. Особливості фінансової санації підприємств різних форм власності та видів діяльності.

10.2. Особливості банкрутства підприємств різних форм власності та видів діяльності.

Термінологічний словник основних понять:

Банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Суб'єкт банкрутства (далі – банкрут) – боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Ліквідація – припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Ліквідатор – фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому чинним законодавством.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Офіційний друкований орган – газети “Голос України” або “Урядовий кур'єр”

Сторони у справі про банкрутство – кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Учасники провадження у справі про банкрутство – сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених законодавством, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Тести для самоперевірки знань

1. Якщо Z-фактор за 5-факторною моделлю Альтмана дорівнює 1.9, можна зробити наступний висновок:

а) ймовірність банкрутства підприємства максимальна;

б) ймовірність банкрутства підприємства мінімальна;

в) ймовірність банкрутства підприємства висока, але не критична.

2. Якщо Z-фактор за 4-факторною моделлю Спрінгейта дорівнює 1.9, можна зробити наступний висновок:

а) підприємство є потенційним банкрутом;

б) фінансові показники діяльності підприємства задовільні;

в) Z-фактор за моделлю Спрінгейта не може дорівнювати 1.9, оскільки знаходиться у межах від 0 до 1.

3. Коефіцієнт Бівера представляє собою:

а) чистий оборотний капітал, поділений на залучений капітал підприємства;

б) відношення чистого доходу підприємства до суми довго- і короткострокових зобов'язань;

в) у чисельнику – чистий прибуток + амортизація; у знаменнику – поточна заборгованість + довгострокова заборгованість.

4. Містоутворюючі підприємства – це юридичні особи, кількість працівників яких з урахуванням членів їх сімей складає не менше ?? чисельності населення адміністративно-територіальної одиниці, у якій розташована така юридична особа:

а) 50 %;

б) 90 %;

в) 100 %.

5. Однією із обов’язкових умов конкурсу під час продажу майна містоутворюючого підприємства-банкрута є збереження робочих місць для не менш як ?? працівників, зайнятих на підприємстві на момент його продажу:

а) 50 %;

б) 70 %;

в) 90 %.

6. У разі банкрутства особливо небезпечних підприємств їх продаж здійснюється шляхом:

а) аукціону;

б) конкурсу;

в) вільної домовленості з покупцем.

7. Покупцем цілісного майнового комплексу страховика-боржника може бути:

а) страховик;

б) страхувальник;

в) будь-яка зацікавлена юридична особа.

8. За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд ?? зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини у встановленому законом порядку:

а) зобов’язаний;

б) має право;

в) не має права.

9. Вимоги щодо стягнення аліментів, які не були задоволені в порядку виконання постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом:

а) вважаються повністю задоволеними;

б) можуть бути заявлені після закінчення провадження справи;

в) можуть бути заявлені, але лише до закінчення провадження справи про банкрутство.

10. Після визнання громадянина-підприємця банкрутом не може бути порушено провадження у справі про банкрутство за його заявою протягом:

а) одного року;

б) п’яти років;

в) десяти років.

Теми рефератів:

1. Порівняльна характеристика банкрутства підприємств різних видів діяльності.

2. Банкрутство підприємств різних видів діяльності в різних країнах світу.

Перелік програмних питань для самостійного вивчення:

1. Особливості санації та банкрутства містоутворюючих підприємств.

2. Особливості санації та банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів.