Місця відпочинку

Курорти. Цей термін став міжнародним, але розуміють його не завжди однаково. Так, наприклад, у Швейцарії курортом зазвичай вважають будь-яке місце відпочинку, а в Німеччині є певні законодавчі вимоги до вживання терміна. Загальноприйняті визначення передбачають, що курорт повинен мати як мінімум три показники: природні лікувальні фактори, відповідність споруд, певний терапевтивний характер.

Місця для відпочинку під час відпустки, якщо зважати на мотивацію подорожі, можуть бути у будь-якій місцевості, до можна зупинитися на п'ять та більше днів (мінімально — 4 ночівлі), щоб відпочити. Вони використовуються для відпочинку, але не мають природних лікувальних факторів терапевтичного характеру.

Навколишні місця для відпочинку використовують для виїзду на декілька годин або вихідні, щоб відпочити, зняти фізичне та психологічне напруження.

Місця з туристичними пам'ятками. До цієї категорії місцевостей вузької спеціалізації відносять історичні, релігійні (паломницькі) місця та розважальні центри. Всі вони приваблюють туристів, які надають перевагу не фізичному або духовному відпочинку, а бажанню ознайомитися з чимось новим.

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте системну сутність поняття "туристичний регіон".

2. Порівняйте поняття "туристичний регіон" і "туристична дестинація".

3. У чому полягає сутність території як просторово локалізованого туристичного продукту? Яку структуру має територіальний туристичний продукт?

4. У чому полягає сутність управління конкурентоспроможністю туристичного регіону?

5. Яка відмінність між туристичним регіоном широкої і вузької спеціалізації?