- •Розділ і. Предмет соціально-педагогічної діагностики та її історичний розвиток
- •1.1. Історіографія соціально-педагогічної діагностики
- •1.2. Предмет, сутність та функції соціально-педагогічної діагностики
- •Діагностичне дослідження соціального педагога
- •2.1. Структура й рівні соціально-педагогічної діагностики
- •Рівні соціально-педагогічної діагностики
- •2.2. Діагностичні процедури та критерії соціально-педагогічної діяльності
- •Діагностична професіограма соціального педагога
- •Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів іv – іх класів
- •Діагностична програма вивчення рівнів вихованості учнів х – хі класів
- •Критерії вихованості особистості школяра
- •Критерії оцінки вихованості учнів
- •2.3. Якісні та кількісні методи соціально-педагогічної діагностики
- •Якісні діагностичні методи
- •Кількісні діагностичні методи
- •Вимір у педагогіці й психології
- •Табулювання даних і обчислення частот
- •Міри центральної тенденції
- •Результати тестування респондента а
- •Міри варіації (мінливості)
- •Кореляційна залежність
- •Оцінка сили кореляції
- •Оцінка сили кореляції
- •Розділ ііі. Діагностичні технології у соціумі
- •3.1. Методика діагностики сім’ї
- •3.2. Діагностика дитячих та молодіжних об’єднань
- •1.2. Методика „Bіяло” [2].
- •1.3. Методика „Розклади картинки” [2].
- •1.4. Методика „Справедливість” [2].
- •1.5. Методика „Математика та ввічливість” [3].
- •1.6. Методика „Що таке щастя?” [2]
- •1.7. Методика „Що ми цінуємо в людях?” [2].
- •1.8. Методика „Закінчи речення” [2].
- •1.9. Методика „Давайте обговоримо” [2].
- •1.10. Методика „Робота на конвеєрі” [2].
- •1.11. Методика „Спрямованість особистості” [2].
- •1.12. Методика „Емоційна спрямованість” [2].
- •1.13. Методика „Музичний образ” [2].
- •Іі. Кількісні методики індивідуальної роботи з учнем
- •2.3. Методика „Самооцінка скромності” [2].
- •2.4. Методика „Самооцінка колективізму” [2].
- •2.5. Методика „Ти громадянином бути зобов’язаний”.
- •19. А зараз, якщо знаєш, назви прізвище будь-якого театрального режисера та назву якої-небудь вистави, яку він поставив.
- •22. Які передачі по телебаченню ти любиш більш за все?
- •23. Які передачі по радіо (з перерахованих вище) ти любиш найбільше?
- •2.6. Методика „Відмітка за працьовитість” [2].
- •2.7. Методика „Трудовий досвід” [2].
- •Ііі. Якісні методики роботи з колективом
- •3.1. Методика колективістського самовизначення та його вивчення „у кожного Павла своя правда” [2].
- •3.2. Визначення ступеня емоційної єдності в класі. Методика „Естафета” [2].
- •3.3. Методика „Коло” [2].
- •3.4. Методика „Який у нас колектив?” [2]
- •3.5. Методика „Референтометрія” [2].
- •Іv. Кількісні методики роботи з колективом
- •4.1. Методика вивчення згуртованості групи „Що важливіше?” [2].
- •4.2. Методика „Скільки голів, стільки розумів?” [2].
- •4.3. Методика вивчення еталонності класного колективу „Ідеальний клас” [2].
- •4.4. Методика „Наші стосунки” [2].
- •4.5. Методика вивчення структури міжособистісних стосунків в учнівському колективі „Соціометрія” [2].
- •Матриця вибору
- •4.6. Методика „Вибір у дії” [2].
- •4.7. Методика „Відмітка другу” [2].
- •Матриця оцінок стосунків учнів
- •4.8. Методика вивчення положення школяра в системі міжособистісних стосунків „До кого ти звернешся?” [2].
- •4.9. Методика „Вибір однокласників” [2].
- •4.10. Методика „Референтометрія” (1 варіант) [2].
- •Додаток б діагностика сім’ї і. Якісні методики діагностики батьків [1]:
- •1.1. Психодіагностика мотиваційних і особистісних особливостей дорослої людини. Методика „Підставної самооцінки” е. Уваріної [1].
- •1.2. Анкета для батьків багатодітних сімей
- •Дякуємо за участь у дослідженні та щирі відповіді! іі. Кількісні методики діагностики батьків
- •2.1. Тест-опитувальник батьківського ставлення [7].
- •III шкала. „Симбіоз”
- •2.2. Методика „Вимірювання надії” [1].
- •2.3. Тест для визначення трьох станів особистості батьків [9].
- •2.4. Методика виявлення агресії [1].
- •Особистісні рейтинги агресії
- •Оцінка агресії за визначенням
- •2.5. Визначення спрямованості особистості (орієнтаційна анкета б. Басса) [1].
- •Бланк для підрахунку балів
- •2.6. Методика діагностики міжособистісних відносин. Тест Томаса [1].
- •2.7. Методика „Наша дитина” [2].
- •Ііі. Якісні методики
- •3.1. Методика „Вивчення мотивів взаємодії з дорослими”
- •3.2. Методика „Малюнок сім'ї” [11]. Опис тесту
- •1. Оцінка загальної структури
- •2. Визначення найпривабливішого персонажу
- •3. Дитина про себе
- •4. Додаткові персонажі
- •5. Батьківська пара
- •6. Ідентифікація
- •7. Відмова від зображення того або іншого члена сім’ї.
- •Іv. Кількісні методики
- •4.1. Методика вивчення потреби спілкування (пс) та потреби досягнення (пд).
- •V. Якісні методики
- •5.1. Анкета сімейних стосунків [7].
- •5.2. Методика ретроспективного аналізу біографій (раб) [9].
- •5.3. Анкета для виявлення ґендерної рівності в сім’ї та типу сім’ї.
- •5.4. Анкета дослідження проблем студентської сім’ї.
- •5.6. Соціальний паспорт сім’ї [7].
- •5.5. Алгоритм вивчення сім’ї [7].
- •5.7. Карта обстеження сімей, які мають неповнолітніх дітей [7].
- •Vі. Кількісні методики
- •6.1. Метод комплексної експрес-діагностики особливостей сімейної атмосфери, сімейного виховання і ставлення батьків до дітей [6].
- •6.2. Методика вивчення психологічної атмосфери сім’ї та сімейних відносин „Типовий сімейний стан” [7].
- •6.3. Тест „Кінетичний малюнок сім’ї” [7].
- •6.4. Анкета для подружжя „Який Ваш шлюб?” [10].
- •Додаток в Діагностика обдарованих дітей і. Якісні методики діагностики обдарованості дітей.
- •1.1. Анкета для батьків (а. Сизанов). Визначення рівня прояву здібностей дитини [5].
- •1. Швидше здібна, ніж обдарована.
- •2. Обдарована.
- •3. Яскрава обдарованість.
- •4. Додаткові ознаки високого творчого потенціалу особистості дитини.
- •1.2. Шкала рейтингу поведінкових характеристик Дж. Рензуллі [5].
- •Шкала I. Пізнавальні характеристики
- •Шкала II. Мотиваційні характеристики
- •Шкала III. Творчі характеристики
- •Шкала IV. Лідерські характеристики
- •1.3. Опитувальник для батьків (і. Шизенко) [5].
- •1.4. Методика „Радощі та засмучення”.
- •1.5. Методика оцінки загальної обдарованості дитини.
- •1.6. Схема діагностики для створення психологічного профілю (г. Россолімо, 1910)
- •1.7. Схема діагностики для виявлення обдарованих дітей (в. Меде і г. Піорковський)
- •1.8. Психографічна схема Штерна, Бааде й Ліпмана
- •Діагностичні вікові шкали а. Біне (1908 і 1911 рр.)
- •1.9. Вікова діагностична шкала о. Бобертага (1912)
- •Вікова діагностична шкала е. Меймана
- •Вікова діагностична шкала л. Термена і г. Чайльдса
- •Іі. Кількісні методики діагностики обдарованості дітей
- •2.1. Методика діагностики обдарованості для педагогів і батьків. Карта інтересів для молодших школярів.
- •2.2. Методика „Карта обдарованості”
- •2.3. Методика експертних оцінок за визначенням обдарованих дітей (а. Лосєва) [5].
- •I. Інтелектуальна сфера.
- •II. Сфера академічних досягнень.
- •III. Творчість.
- •Літературна сфера.
- •V. Артистична сфера.
- •VI. Музична сфера.
- •VII. Технічна сфера.
- •VIII. Рухлива сфера.
- •IX. Сфера художніх досягнень.
- •X. Спілкування й лідерство.
- •2.4. Тестові завдання п. Торренса для діагностики творчої обдарованості
- •2.5. Творче мислення в малюнках
- •Творче мислення в словах Вербальний буклет а
- •Додаток г діагностика дітей „групи ризику” і. Якісні методики діагностики дітей „групи ризику”
- •1.1. Карта обстеження соціально-дезадаптованих неповнолітніх [6].
- •1.2. Показники соціального розвитку підлітка [6].
- •1.3. Карта особистості (може бути використана при діагностиці схильності дітей та підлітків до поведінки, що відхиляється) [6].
- •1.4. Вивчення особистості важкої дитини [7].
- •1. Загальні відомості про дитину.
- •1.5. Анкета для фахівців, педагогів та класних керівників, які працюють з дітьми з девіантною поведінкою [7].
- •1.6. Анкета виявлення девіантної поведінки дітей для батьків [7].
- •1.7. Анкета для дітей та підлітків на виявлення схильності до поведінки, яка відхиляється від норми [7].
- •Іі. Кількісні методи діагностики „дітей групи ризику”
- •2.1. Метод комплексної експрес-діагностики стану соціально-педагогічної занедбаності дітей [6].
- •2.2. Тест схильності до поведінки, що відхиляється від норми (спв) [8].
- •Ключі для підрахунку первинних „сирих” балів
- •2.3. Тест „Оцінка схильності підлітків до азартних ігор”
- •2.3. Експрес-діагностика схильності до адиктної поведінки (в. Бойко) [6].
- •2.4. Експрес-діагностика некерованої емоційної збудливості (в. Бойко) [6].
- •Додоток д діти з функціональними обмеженнями
- •1.1. Методика діагностики батьківського відношення а. Варга, в. Столін
- •1 Шкала : „Прийняття – неприйняття”
- •3. Гра „Рукавички”.
- •4.Гра „Відповідай, сусіде зліва!”
- •5.Міні-лекція „Як виявити аутичну дитину”.
- •6. Гра „Полювання на динозавриків”.
- •7. Міні-лекція „Як допомогти аутичній дитині”.
- •8. Гра „Великий puzzle”.
- •9. Практичне завдання „Робота з поопераційними картами” (робота в підгрупах).
- •10. Міні-лекція „Робота з батьками аутичної дитини”.
- •Література
3. Дитина про себе
Якщо дитина більше за всіх виділяє на малюнку свою фігуру, малює себе ретельніше, детально, яскраво, так що впадає в очі, а решта фігур складає просто фон, то тим самим вона виражає важливість власної особи. Вона вважає себе основним персонажем, навколо якого обертається життя в сім’ї, самим значущим, унікальним. Подібне почуття виникає на основі батьківського ставлення до дитини. Прагнучи втілити в дитині все те, чого не змогли досягти самі, дати їй все, чого були позбавлені, батьки визнають пріоритет її бажань й інтересів і свою допоміжну, другорядну роль.
Маленька, слабка фігурка, зображена в оточенні батьків, в якій дитина визнає себе, може виражати відчуття безпорадності та вимогу турботи та захисту. Таке положення може бути пов’язане з тим, що дитина звикла до атмосфери постійної і надмірної опіки, яка оточує її в сім’ї (часто спостерігається в сім’ях з єдиною дитиною), тому відчуває себе слабкою і навіть може зловживати цим, маніпулюючи батьками й постійно вимагаючи від них допомоги й уваги.
Дитина може намалювати себе поблизу батьків, відтіснивши решту членів сім’ї. Таким чином, вона підкреслює свій винятковий статус серед інших дітей.
Якщо дитина малює себе поряд з батьком і при цьому перебільшує розміри власної фігури, то, ймовірно, це вказує на сильне відчуття суперництва і бажання дитини зайняти таке ж положення й авторитетне місце в сім’ї, як і батько.
4. Додаткові персонажі
Малюючи сім’ю, дитина може додати людей, що не належать до сімейного кола, або тварин. Така поведінка трактується як спроба заповнити порожнечі, відшкодувати брак близьких, теплих стосунків, компенсувати недостатність емоційних зв’язків і т.ін. Так, наприклад, хлопчик, будучи єдиною дитиною в сім’ї, може включити у свій малюнок двоюрідних сестер або братів, далеких родичів та різних тварин – кішок, собак та інших, виражаючи тим самим брак близького спілкування з іншими дітьми та потребу мати постійного супутника в іграх, з яким можна було б спілкуватися на рівних.
На малюнку можуть бути присутніми й вигадані персонажі, які також символізують незадоволені потреби дитини. Не отримавши їх задоволення в реальному житті, дитина задовольняє ці потреби у своїй фантазії, в уявних стосунках. У такому разі вам слід попросити дитину розповісти більше про цього персонажа. У її відповідях ви знайдете те, чого їй не вистачає насправді.
Дитина може зобразити поблизу одного з членів сім’ї домашню тварину, насправді відсутню. Це може говорити про потребу дитини в любові, яку вона хотіла б отримати від цієї людини.
5. Батьківська пара
Зазвичай батьки зображаються разом: батько вище й більшим поміщається ліворуч, мати нижче праворуч, за ними слідують інші фігури в порядку значущості. Як уже відмічено, слід враховувати, що малюнок не завжди відображає дійсність, іноді це лише віддзеркалення бажаного. Дитина, яка виховується одним з батьків, може проте зобразити їх обох, висловлюючи тим самим своє бажання того, щоб їхній союз відновився.
Якщо ж дитина малює одного з батьків, з яким живе, це означає ухвалення ним реально існуючої ситуації, до якої дитина більш-менш адаптувалася.
Один із батьків може опинитися на малюнку в ізольованому положенні. Якщо фігура одного з батьків, однієї з дитиною статі, зображена в стороні від останніх, то це можна інтерпретувати як бажання дитини знаходитися з одним із батьків протилежної статі. Ревнощі, викликані едиповим комплексом, є цілком нормальним явищем для дитини до досягнення нею статевого дозрівання (в середньому 12 років).
Той випадок, коли фігура дитини й одного з батьків протилежної статі віддалені одна від одної, може розглядатися як незначне порушення природного порядку взаємин з одним із батьків протилежної статі.
Якщо на малюнку батьки контактують один з одним, наприклад тримаються за руки, то, значить, у житті між ними спостерігається тісний психологічний контакт. Якщо контакту на малюнку немає, то швидше за все його немає і в реальності.
Іноді дитина, ігноруючи реальну ситуацію, зображає одного з батьків неприродно великого розміру, часто це стосується материнської фігури. Це говорить про те, що в її очах мати або батько сприймається як переважна фігура, що присікає будь-який прояв самостійності й ініціативи. Якщо в дитини склався образ одного з батьків як домінуючого, такого, що пригнічує, ворожого, такого, що лякає людину, то вона схильна додати його фігурі великі розміри в порівнянні з фігурами інших членів сім’ї, не враховуючи їх реальних фізичних розмірів. Така фігура може зображатися з великими руками, демонструючи своєю позою владне, диктаторське ставлення.
Протилежним чином батько, якого дитина не сприймає серйозно, ігнорує, не поважає, зображається невеликим за розміром, з маленькими руками або взагалі без них.
