Іі. Кількісні методи діагностики „дітей групи ризику”

2.1. Метод комплексної експрес-діагностики стану соціально-педагогічної занедбаності дітей [6].

Метод заснований на незалежних характеристиках дитини її педагогом, психологом, батьками та ідентифікації отриманих характеристик і діагностично значущими ознаками досліджуваного стану, розкритими у вигляді зовнішньої симптоматики. Метод визначає наявність або відсутність стану, виявляє картину основних відхилень та недоліків, викликаних цим станом, та рівень цих відхилень. Цей метод використовується одночасно із спостереженням за дітьми, яке паралельно ведуть соціальний педагог, психолог і батьки.

Інструкція: уважно прочитайте твердження кожної шкали. Якщо вказане твердження підходить до характеристики вашої дитини, закреслюйте відповідний номерів бланку, що додається. Щирість ваших відповідей сприятиме правильній оцінці ситуації і допоможе вашій дитині подолати наявні труднощі. У шкалі III – СД відповідайте на запитання по тій графі, яка відповідає віку вашої дитини.

Список тверджень.

Шкала I – ВС (властивості суб’єкта самосвідомості)

1. Хоче бути дуже маленькою або великою.

2. Вважає себе непривабливою.

3. Вважає себе хворою.

4. Вважає себе слабкішою за інших.

5. Не любить своє ім’я.

6. Не хоче бути дівчинкою (для дівчаток), хлопчиком (для хлопчиків).

7. Думає, що в неї мало друзів.

8. Думає, що в її знайомих більш дружна сім’я.

9. Їй здається, що вдома вона всім заважає.

10. Їй здається, що вона більш дружня за інших.

11. Вважає себе не дуже здібною.

12. Вважає, що батьки нею незадоволені.

13. Вважає, що їй часто не щастить.

14. Їй здається, що вчителька (вихователька) нею незадоволена.

15. Вважає, що в неї все погано виходить, що вона нічого не вміє.

16. Думає, що вона погана дівчинка (хлопчик).

17. Вважає, що вона нікому не потрібна, її ніхто не любить і часто говорить про це.

Шкала II – С (властивості суб’єкта спілкування).

1. Любить, коли до неї проявляють симпатію.

2. Хоче бути відміченою, але сама не проявляє активності.

3. Рідко просить когось про допомогу й допомагає комусь сама.

4. У неї мало друзів.

5. Рідко підходить до вихователя (вчителя) за власною ініціативою.

6. Дитина-підлеглий (погоджується на невиграшні ролі).

7. Має тільки одного друга в групі (решту дітей ігнорує).

8. Часто скаржиться на дітей у групі.

9. Шумно поводиться, коли поряд немає вихователя (вчителя).

10. Іноді, коли їй роблять зауваження, грає „героя”.

11. Трапляється, що прикидається „блазнем”, блазнює.

12. Заважає дітям в іграх, підсміюється над ними, любить лякати.

13. Рідко реагує на зауваження, не звертає на них уваги.

14. Не розуміє, чому її вчинки не подобаються оточуючим.

15. Набридає дітям, пристає до них.

16. Знаходиться в поганих стосунках з однолітками.

17. Проявляє агресивність до оточуючих, псує речі, іграшки.

18. Наслідує хуліганським витівкам.

19. Поводиться в групі як стороння, знедолена людина, буває „цапом-відбувайлом”.

20. Уникає контактів з вихователем (вчителем).

21. Часто поводиться невлад.

Шкала III – ВД (властивості суб’єкта діяльності).

Для батьків і вихователів дошкільників (гра) – СДІ	Для батьків і педагогів молодших школярів (навчання) – СД
А. Комплекс ігрових здібностей.	А. Мотивація навчання.
1. Повільно входить у гру, не одразу бере на себе роль. 2. Важко домовляється з партнерами по грі. 3. Часто не дотримується правил гри. 4. Не говорить про те, що вона робить по ходу гри. 5. Схожі ролі грає всякий раз однаково. 6. Часто не розуміє, як треба грати ту або іншу роль. 7.  Інтерес до гри швидко проходить.	1. Їй подобається мати шкільне приладдя і бути учнем 2. У школу вона ходить тому, що там багато дітей. 3. Особливої допитливості не проявляє. 4. До навчання ставиться байдуже, іноді негативно. 5. Ходить у школу без особливого бажання. 6. Не любить учитися. 7. Боїться поганих оцінок, тому що за них вдома лають або карають. 8. Не любить учитися, тому що її рідко хвалять. 9. У школі не подобається тому, що там не люблять поганих учнів.
Б. Ігрова активність.	Б. Навчально-пізнавальна активність.
У багатьох колективних іграх не бере участі. Сюжет гри вибирають інші діти Дістаються ролі, які не подобаються. Рідко грає в колективних іграх роль „вчителя”, „вихователя”. Обходиться невеликою кількістю іграшок, важко замінити їх чимось іншим. Часто міняє сюжет, роль і не доводить гру до кінця.	Не відрізняється старанністю в навчанні. Особливого інтересу до певного предмету не проявляє. Запитання ставить і прагне відповідати рідко. Працює тоді, коли над ним „стоїть” вчитель (батьки). Домашні завдання самостійно виконує рідко або не дуже якісно. Мало читає.
В. Ігрова рефлексія.	В. Цілеспрямованість та усвідомленість навчання.
1. Не може по ходу гри змінити ігрову поведінку у відповідь на реакцію дітей. 2. Часто заздалегідь не знає результатів гри. 3. Затрудняється в оцінці своєї ролі в грі, невпевнений у правильності своїх дій.	1. Погано розуміє навчальне завдання, часто не знає, як його виконати. 2. Забуває швидко завдання та запитання. 3. Частіше виконує завдання за стандартом. 4. Помилки у своїх діях виявляє й виправляє насилу. 5. Не впевнена в правильності своїх дій. 6. Незадоволена результатами своєї навчальної діяльності.

Шкала IV – ЗТ (загальний рівень тривожності).

1. Проявляє надмірне бажання привітатися з педагогом.

2. Надмірно доброзичлива по відношенню до нього.

3. Часто приносить і показує йому різні предмети.

4. „Підлизується”, прагне сподобатися педагогові.

5. Постійно потребує підтримки та допомоги.

6. Добивається монополії на педагога, але безуспішно.

7. Постійно стурбована, щоб зацікавити собою інших.

8. Легко усувається у випадках невдачі.

9. Грає „героя”, коли їй роблять зауваження.

10. Ризикує без потреби.

11. Грає виключно з дітьми старше або молодше за себе.

12. Неадекватно ставиться до оцінок оточуючих.

Шкала V – ВМС (виховний мікросоціум, сім’я).

1. Батьки згодні, що часті покарання формують сильний характер.

2. Батьки вважають, що їх поведінка повинна бути непохитною.

3. Робота батьків пов’язана з відрядженнями.

4. У батьків дуже відповідальна посада.

5. Дитина часто пропускає заняття.

6. Вона росте досить неохайною.

7. Дитина „псує нерви” батькам.

8. Батьки можуть поскаржитися на слабкі здібності дитини.

9. Батьки заздрять тим, у кого здібні діти.

10. Батьки думають, що з цією дитиною їм не пощастило.

11. Батьки хочуть, щоб їх дитина дружила з хорошими, вихованими дітьми.

12. Батьки вважали б за краще не розпитувати педагогів про свою дитину, і рідше з ними зустрічатися.

13. Батькам рідко вдається відвідувати батьківські збори.

14. Нерідко батькам буває соромно за свою дитину перед знайомими.

15. Батьки бачать всі недоліки дитини, яких більше, ніж чеснот.

Шкала V – ВМН (виховний мікросоціум, школа, дитячий сад).

1. Дитина в педагога викликає швидше співчуття, ніж симпатію.

2. На думку педагога, дитина відстає багато в чому від своїх однолітків.

3. Для педагога дуже важливо зробити так, щоб відстаюча дитина не підводила групу (клас).

4. Педагог вважає, що активність дитини хороша, якщо вона відповідає цілям навчання та виховання.

5. Педагог вважає, що хвалити можна таку дитину, яка цього заслуговує.

6. Педагог впевнений в тому, що діти повинні бути слухняними та дисциплінованими, цьому основа – виховання.

7. Педагог вважає, що діти повинні довіряти вчителеві й ділитися з ним своїми думками та переживаннями.

8. Педагог впевнений, що успіхів можна досягти, лише працюючи за чітким планом, строго його дотримуючись.

9. Педагог вважає, що недоліки дитини пов’язані, перш за все, з її сімейним вихованням.

10. Педагог упевнений, що вчить дітей тільки хорошому.

Шкала ДД – достоїнства дитини.

У довільному порядку відповідайте на запитання:

Що вона любить?	Що вона вміє?	Що вона хоче?	Яка вона?

Обробка результатів.

Шкала I – ВС (властивості суб’єкта самосвідомості) показує рівень самосвідомості. Перші чотири думки свідчать про неприйняття фізичного „Я”, 5 і 6 вказують на відсутність ідентифікації з ім’ям статі, 7, 8, 9, 12, 14 характеризують її соціальну непристосованість, останні свідчать про неадекватну самооцінку та рівень домагань. Загальна кількість збігів відповідей за шкалою вказує на рівень порушень формування самосвідомості запущеної дитини.

Шкала II – С (властивості суб’єкта спілкування) визначає рівень сформованості властивостей суб’єкта спілкування. Перші дві думки стосуються потреби дитини у визнанні; твердження 5, 6, 7, 20 говорять про низьку комунікативну активність дитини та її незадоволену потребу в спілкуванні; у 4, 8, 16, 19 містяться вказівки на низький соціальний статус дитини і її відторгнення оточуючими. Позиції 13, 14, 15, 21 свідчать про соціальну неадекватність дитини, пов’язану із слабкою соціальною рефлексією, а останні демонструють способи захисно-компенсаторної поведінки дитини, як соціально знедоленої людини.

Шкала III – ВД (властивості суб’єкта діяльності) показує рівень розвитку властивостей суб’єкта діяльності. Шкала має два варіанти: для дошкільників (ВДІ) і молодших школярів (ВДУ). За шкалою ВДІ питання 1-7 характеризують комплекс ігрових здібностей, 8-13 – ігрову діяльність, а 14-18 – ігрову рефлексію дитини.

За шкалою ВДУ думки 1-9 демонструють дисгармонії мотивації навчання, 10-16 свідчать про порушення в навчально-пізнавальній активності дитини, 17-22 характеризують несформованість усвідомленості й цілеспрямованості навчання, що спираються на психічні новоутворення молодшого шкільного віку (рефлексія, внутрішній план дій, довільність психічних процесів).

Шкала IV – ЗТ (загальний рівень тривожності) містить 22 питання, 10 з них характеризують сімейну тривожність дитини. Найбільш значущим цей показник (ЗТС) є для діагностики дошкільників. Друга частина питань (12) містить характеристику тривожності дитини в школі (дошкільній установі) – ЗТН. Чим вище бал загальної тривожності, тим більше вказівок на відкидання запущеної дитини референтними громадами, її соціальну дезадаптацію. Цей показник більшою мірою характерний для молодших школярів.

Шкала V – ВМ (виховний мікросоціум) також має два аспекти : ВМС – виховний мікросоціум сім’ї (15 думок) і ВМУ – виховний мікросоціум установи (10 думок).

У цих думках відбивається несприятлива сімейна і шкільна атмосфера, відкидання запущеної дитини педагогами і батьками, авторитарно-гіперсоціалізований тип ставлення до дитини, стримуючий її активність та самовираження. Загальна висока кількість балів за шкалою діагностує несприятливість соціально-педагогічної ситуації розвитку дитини.

Додатково вводиться шкала ДД (достоїнства дитини), яка в опитувальнику не зашифрована. Ця шкала містить чотири запитання про дитину, які стосуються її позитивних якостей, і виявляє, чи знають батьки, педагоги, що вона любить, що вона вміє, що вона хоче, яка вона. Не заповнення цієї шкали свідчить про незнання, відкидання, неприйняття, односторонньому підході до дитини з боку педагогів або батьків.

Соціально-педагогічна занедбаність діагностується за наявності збігів по I, IV, V і одній з шкал (II, III), що залишилися, або по всіх шкалах. Кількість збігів при легкому ступені занедбаності складає 10-25%, вираженому ступеню – 25-30% і більше. При легкому ступені занедбаності збігу тверджень опитувальника та відповідей респондентів групуються в першій третині тверджень.

Бланк відповідей

Ім’я, прізвище дитини
Вік
Група (клас)
I – СС	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
II – С	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
III – ВДІ	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18
ВДН	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
IV – ЗТС	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
ЗТН	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
V – ВМС	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
ВМН	1 2 3 4 5 6 7 8 9 10