- •Тема 7. Бюджетний процес на місцевому рівні. Лекція 10
- •Література
- •Зміст та структура бюджетного процесу на місцевому рівні.
- •Розгляд та прийняття рішення про місцевий бюджет.
- •Особливості та етапи виконання місцевого бюджету за доходами та видатками. Аналіз виконання бюджету за доходами та видатками.
- •Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
Особливості та етапи виконання місцевого бюджету за доходами та видатками. Аналіз виконання бюджету за доходами та видатками.
Бюджетна політика органів місцевого самоврядування наповнюється реальним змістом тільки під час виконання місцевих бюджетів. Саме виконання місцевих бюджетів дозволяє забезпечувати необхідні суспільні блага, створювати бажані об’єкти інфраструктури, реалізувати розподільчі функції.
Забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільські голови. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету.
Фаза виконання бюджетів є найбільш тривалою серед етапів бюджетного процесу і триває весь бюджетний період, який в Україні становить один рік.
Стан виконання місцевих бюджетів мас засвідчити:
досягнення конкретних результатів бюджетної діяльності відповідно до визначених завдань;
точність прогнозування показників доходів і видатків бюджету;
ефективність роботи щодо мобілізації доходів місцевих бюджетів;
оптимальність прийнятих рішень щодо спрямування бюджетних ресурсів за напрямками діяльності органів місцевої влади;
досягнення фінансової самодостатності органів місцевого самоврядування;
рівень забезпечення соціальних потреб АТО;
ефективність використання запозичених ресурсів.
Доходи місцевих бюджетів зараховуються на рахунки, які відкриті в органах Державного казначейської служби України. З огляду на це, податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів та інших доходів місцевих бюджетів.
Аналіз виконання місцевих бюджетів в Україні за 2009-2011 роки наведений в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Динаміка надходжень доходів до місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) за 2009-2011 роки
Доходи |
Факт за 2009 рік |
Факт за 2010 рік |
Розрахункові показники МФУ на 2011 рік |
Затверджено місцевими радами на 2011 рік |
Факт за 2011 рік |
Виконання розрахункових показників МФУ, % |
Виконання планів, затверджених місцевими радами, % |
Усього, млн. грн., у т. ч.: |
71 028,6 |
80515,8 |
81 043,7 |
85422,6 |
86456,6 |
106,7 |
101,2 |
загальний фонд |
59 631,5 |
67 645,3 |
69 756,9 |
72816,1 |
71 391,2 |
102,3 |
98,0 |
спеціальний фонд |
11 397,1 |
12 870,5 |
11 286,8 |
12 606,5 |
15 065,4 |
133,5 |
119,5 |
Рівень виконання річного плану доходів, затвердженого місцевими радами, становив 101,2 % проти 96,4 % за даними попереднього року. Рівень виконання річного розрахункового показника Міністерства фінансів України на 2011 рік склав 106,7 % (у 2010 році - 108,2 %).
Співвідношення між доходами державного та місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету за 2008-2011 роки показана на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Частка доходів державного та місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету за 2008-2011 роки
Частка доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті становила 21,7 %, що на 3,9 в. п. менше за відповідний показник 2010 року. При цьому частка доходів загального фонду місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету зменшилася на 3,9 в. п. і склала 21,3 %. За питомою вагою доходів спеціального фонду місцевих бюджетів відмічається зменшення на 4,4 в. п. до 23,7 %.
Таблиця
3.2
Основні
принципи виконання видаткової частини
місцевих бюджетів
Назва
принципу
Зміст
принципу
Єдність
Виконання
бюджетів ґрунтується на єдиній
нормативно-правовій базі, застосовується
єдина бюджетна класифікація
видатків та порядок здійснення
видатків, всі видатки відображаються
в єдиній національній грошовій одиниці
Повнота
Усі
видатки, які здійснюються органами
місцевого самоврядування, мають
бути передбачені відповідним бюджетом
та включені до звіту про виконання
місцевого бюджету
Цільове
використання
Бюджетні
кошти мають бути використані на цілі,
які передбачені в затвердженому
бюджеті
Раціональність
Бюджетні
ресурси мають використовуватися
економно, не допускатися марнотратства
і втрат суспільних коштів. Бюджетні
видатки має забезпечувати максимальний
ефект для територіальної громади
Публічність
Відомості
про хід виконання місцевого бюджету
має бути оприлюднено
Прозорість
Інформація
про виконання бюджету має надаватися
у зрозумілій формі, містити всі важливі
аспекти
Здійснення бюджетних видатків можна розглядати крізь призму багатьох аспектів, насамперед, це юридичний, адміністративний, економічний, фінансовий тощо. У цьому разі нас більше цікавлять фінансові аспекти виконання видаткової частини місцевих бюджетів. Слід зазначити, що науковцями прийнято виокремлювати у фінансовій площині фактичні та касові видатки бюджету.
Фактичними видатками є економічні операції, які відображають використання в ході бюджетного процесу трудових, матеріальних та фінансових ресурсів. Прикладами таких видатків можуть бути факт нарахування заробітної плати працівникам бюджетних установ, списання вартості використання канцелярського приладдя.
Касове виконання видаткової частини бюджету передбачає виконання дій з видачі бюджетних коштів. Відповідно касовими видатками бюджету є операції щодо грошових виплат із бюджетних рахунків на рахунки одержувачів трансфертів, фізичних та юридичних осіб, які постачали бюджетним установам товари, виконували роботи та надавали послуги, а також для інших передбачених бюджетом цілей.
Бюджетним кодексом визначено стадії виконання видаткової частини бюджету (3.2).
1.
Встановлення бюджетних асигнувань
розпорядникам бюджетних коштів.
2.
Затвердження кошторисів розпорядникам
бюджетних коштів.
3.
Взяття бюджетних зобов’язань.
4.
Отримання товарів робіт та послуг.
5.
Здійснення платежів відповідно до
взятих зобов’язань.
6.
Використання товарів робіт та послуг
для виконання бюджетних програм.
Рис. 3.2. Стадії виконання видаткової частини бюджету.
Встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів відбувається під час складання розпису бюджету. Під час складання розпису видатків бюджету відбувається розподіл бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за місяцями бюджетного року, а також за кодами бюджетної класифікації відповідно до бюджетних призначень. Доведені до головного розпорядника коштів показники розпису асигнувань передбачені для здійснення заходів як безпосередньо головним розпорядником, так і підпорядкованими йому бюджетними установами. Тому визначені у витягах з розпису показники асигнувань головний розпорядник коштів повинен розподілити між підпорядкованими йому розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів. Дані розподілу він доводить до підпорядкованих йому юридичних осіб та органу казначейства, в якому обслуговується головний розпорядник.
Отримані розпорядниками третього ступеня та одержувачами коштів показники розподілу слугують основою для складання кошторисів доходів та видатків, а також планів асигнувань. Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Кошторис доходів та видатків бюджетної установи містить показники загального та спеціального фонду. У тому випадку, якщо передбачені асигнування за спеціальним фондом, розпорядник повинен скласти зведення показників спеціального фонду, яке передбачає розподіл надходжень та видатків по кожному джерелу надходжень.
Після затвердження кошторисів та планів асигнувань бюджетні установи набувають прав брати зобов’язання. Зобов’язанням бюджетної установи вважають укладену угоду, договір, яка передбачає необхідність здійснювати розпорядником бюджетних коштів платежів на виконання цієї угоди. Слід зазначити, що чинне законодавство України дозволяє розпорядникам коштів брати зобов’язання тільки в межах передбачених бюджетних асигнувань.
Бюджетним установам заборонено використовувати бюджетні кошти на погашення зобов’язань, які перевищують встановлені обмеження.
При укладанні угод з постачальниками товарів, виконавцями робіт та послуг, розпорядники та одержувачі коштів місцевих бюджетів повинні дотримуватися вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» № 2289-VI від 1 червня 2010 р. Закон покликаний створити конкурентне середовище у сфері державних закупівель, запобігати проявам корупції у цій сфері, розвивати добросовісну конкуренцію, забезпечувати раціональне та ефективне використання державних коштів.
Цим документом передбачений особливий порядок визначення постачальників товарів, робіт та послуг. Для дотримання визначених процедур державних закупівель, розпорядником та одержувачем бюджетних коштів створюється тендерний комітет, який організовує конкурс на постачання товарів та приймає рішення щодо визначення переможці конкурсу.
Наступні дві стадії виконання бюджету – отримання товарів та здійснення платежу нерідко відбуваються у зворотній послідовності, адже у багатьох випадках постачальники товарів, робіт та послуг вимагають передоплати у взаємовідносинах з бюджетними установами. Причиною цього в більшості випадків є наявність істотного ризику несвоєчасного виконання зобов’язань з боку бюджетних установ, а також низька фінансова стійкість значної частини представників приватного сектору.
Обсяг сукупних видатків місцевих бюджетів (з урахуванням коштів, що передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету) становив 180,8 млрд. грн., що більше відповідного показника 2010 року на 14,0 %.
Обсяг видатків місцевих бюджетів загального та спеціального фондів (без урахування коштів, що передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету) склав 178,1 млрд. грн., що більше показника 2010 року на 17,1 %.
Виконання місцевих бюджетів за видатками характеризують дані, наведені у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3
Динаміка видатків місцевих бюджетів (без урахування коштів, що передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету) за 2009-2011 роки
Видатки |
Факт за 2009 рік |
Факт за 2010 рік |
Розрахункові показники МФУ на 2011 рік |
Затверджено місцевими радами на 2011 рік |
Факт за 2011 рік |
Виконання розрахункових показників МФУ, % |
Виконання планів, затверджених місцевими радами, % |
Усього, млн. грн., у т.ч.: |
127 135,6 |
152 020,3 |
163 532,8 |
186 613,2 |
178 070,5 |
108,9 |
95,4 |
загальний фонд |
108 788,8 |
133 474,9 |
152 046,3 |
154 113,8 |
149 833,2 |
98,5 |
97,2 |
спеціальний фонд |
18 346,8 |
18 545,4 |
11 486,5 |
32 499,4 |
28 237,3 |
245,8 |
86,9 |
Розрахункові показники Міністерства фінансів України на 2011 рік виконано на 108,9 %, у т.ч. за видатками загального фонду - 98,5 %, спеціального фонду - 245,8 %. Рівень виконання планових показників, затверджених місцевими радами на 2011 рік, становить 95,4 %.
Співвідношення між видатками державного та місцевих бюджетів у видатках зведеного бюджету за 2008-2011 роки показана на рис. 3.3.
Рис. 3.3. Частка видатків державного та місцевих бюджетів у видатках зведеного бюджету за 2008-2011 роки
Частка видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті становила 42,9 %, що на 3,3 в. п. більше, ніж аналогічний показник 2010 року. У тому числі, частка видатків загального фонду дещо зменшилася порівняно з попереднім роком і склала 43,1 %, частка видатків спеціального фонду зросла на 17,2 в. п. до 40,8 % (див. діаграму 4.4.13).
