- •1.Означення подвійного інтеграла.
- •Таким чином, за означенням 1
- •3.Обчислення подвійного інтеграла у полярних координатах.
- •5.Потрійний інтеграл
- •7.Обчислення потрійного інтеграла у циліндричних координатах.
- •9.Криволінійний інтеграл по довжині дуги (I роду).
- •11.Поняття криволінійного інтеграла другого роду .
- •13.Формула Гріна.
- •15.Означення та властивості поверхневого інтеграла I роду.
- •17.Фізичний зміст поверхневого інтеграла II роду.
- •19. Формула Остроградського – Гаусса. Формула Стокса.
- •2. Обчислення подвійного інтеграла у декартових координатах.
- •4. Застосування подвійних інтегралів.
- •6. Обчислення потрійного інтеграла в декартових координатах.
- •8. Геометричні застосування подвійних інтегралів.
- •10. Застосування криволінійних інтегралів першого роду.
- •12. Застосування криволінійних інтегралів другого роду.
- •14. Умови незалежності криволінійного інтеграла від форми шляху інтегрування.
- •16. Застосування поверхневих інтегралів першого роду.
- •18. Обчислення поверхневого інтеграла другого роду.
13.Формула Гріна.
Якщо L – межа області
D і функції Р (х, у) і Q (х, у)
разом зі своїми частинними похідними
неперервні
в замкненої області D, то
справедлива формула Гріна:
(1.23)
причому обхід контуру L обирається так, що область D залишається зліва.
15.Означення та властивості поверхневого інтеграла I роду.
П
оверхневі
інтеграли першого роду є узагальненням
подвійних інтегралів.
Поверхня називається гладкою, якщо в кожній її точці існує дотична площина і при переході від точки до точки положення цієї дотичної площини змінюється неперервно. Поверхня, яка складається із скінченного числа неперервно сполучених гладких поверхонь, називається кусково – гладкою.
Нехай в точках деякої кусково – гладкої
поверхні σ визначена обмежена функція
.
Розіб’ємо поверхню σ на n
довільних частин σі без
Рис. 2.1
спільних внутрішніх точок (рис. 2.1);
нехай Δσі – площа, а diam (σі)
- діаметр частини поверхні σі, і
= 1,2, …n. У кожній частині σі
виберемо довільну точку Мі
і
складемо суму
(2.1)
Цю суму називають інтегральною сумою
для функції
по
поверхні σ.
Якщо при
інтегральні суми (2.1) мають скінченну
границю, яка не залежить ні від способу
розбиття поверхні σ, ні від вибору точок
Мі, цю границю називають
поверхневим інтегралом I роду від функції
по поверхні σ і позначають
Тобто
(2.2)
Функція називається інтегрованою по поверхні σ, а поверхня σ – областю інтегрування.
Зауваження 1. Оскільки означення поверхневого інтеграла першого роду аналогічно означенням подвійного інтеграла і криволінійного інтеграла першого роду, тому він має ті самі властивості вказаних інтегралів.
Зауваження 2. Поверхневий інтеграл першого роду не залежить від вибору сторони поверхні.
5.1.2. Обчислення поверхневого інтеграла I роду.
Обчислення поверхневого інтеграла I роду зводиться до обчислення подвійного інтеграла.
Нехай гладка поверхня σ, задана рівнянням
,
проектується на площину Оху в
область D (рис. 2.1). Якщо функція
неперервна на поверхні σ, а функції
неперервні
в області D, то
.
(2.3)
Якщо гладка поверхня σ, задана рівнянням
,
проектується на площину Охz
в область Dxz,
то
.
(2.4)
Якщо гладка поверхня σ, задана рівнянням
,
проектується на площину Оуz
в область Dуz,
то
.
(2.5)
5.1.3. Застосування поверхневих інтегралів першого роду.
1º. Обчислення площі поверхні.
Якщо у формулі (2.2) покласти
на поверхні σ, то дістанемо формулу для
обчислення площі Р цієї поверхні
(2.6)
Якщо на кусково – гладкої поверхні σ
розподілено масу з поверхневою густиною
то
2º. Маса матеріальної поверхні обчислюється за формулою:
(2.7)
3º. Координати центра маси поверхні:
(2.8)
де Myz, Mxz, Mxy – статичні елементи поверхні σ відносно осей Ох, Оу, Оz.
4º. Моменти інерції поверхні відносно осей координат і початку координат:
(2.9)
