2. Зміст і структура колективного договору.

Зміст колективного договору згідно зі ст. 7 ЗУ “Про колективні договори і угоди” і ст. 13 КЗпП України визначається сторонами в межах їх компетенції.

У колективному договорі встановлюються взаємні права та обовєязки сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

• зміни в організації виробництва і праці;

• забезпечення продуктивної зайнятості;

• встановлення форми, системи та розмірів заробітної плати;

• тривалості робочого часу і часу відпочинку;

• охорони праці;

• забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування;

• гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих.

Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Зміст колективного договору складають:

• зобов٬язальні,

• нормативні

• інформативні умови.

Зобов٬язальні умови колективного договору – це взаємні зобов٬язання сторін. До зобов٬язальних умов належать питання, які не врегульовані чинним законодавством, а закріплені у змісті колективного договору як конкретні зобов٬язання, які бере на себе, в першу чергу, власник або уповноважений ним орган, трудовий колектив та профспілка. Вони є обов٬язковими для виконання, і кожна зі сторін має право вимагати від іншої належного виконання своїх зобов٬язань.

Нормативні умови – це ті умови, які містяться в чинному законодавстві про працю. Проте законодавство встановлює мінімальний рівень гарантій, які не можуть бути погіршені сторонами при укладенні колективного договору. Нормативні умови становлять собою сукупність норм з основних питань оплати праці, умов праці, побуту та відпочинку.

Інформативні умови - містять в переважній більшості норми централізованого законодавства з питань праці, робочого часу, охорони праці. Ці норми дублюються у колективному договорі і фактично регулятивної функції не виконують і не набувають юридичної сили. Але у зв٬язку з тим, що з колективним договором має можливість ознайомитись більша кількість працівників, то дані положення відіграють інформативну роль. У сучасний період, коли інформаційні можливості працівників розширились, роль інформативних умов колективного договору зменшується.

Сторони самостійно визначають структуру колективного договору, враховуючи специфіку підприємства, установи, організації.

У загальній частині колективного договору зазначаються цілі, завдання, функції, які він виконує, взаємовідносини між сторонами, їх обов٬язки, а також відповідальність за невиконання зобов٬язань.

Важливе місце займають розділи, в яких визначаються: особливості прийому і звільнення працівників, забезпечення зайнятості, підвищення кваліфікації, режим праці і відпочинку, умови праці, оплата праці, соціально-побутові умови, матеріальна допомога, медичне обслуговування.

До колективного договору долучаються додатки, переліки, які конкретизують його положення. Це, зокрема, Перелік посад працівників, яким надається додаткова відпустка за ненормований робочий день та ін.