2. Контроль за виконанням колективного договору і відповідальність за його порушення і невиконання.

Контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, у порядку, визначеному цим колективним договором.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про колективні договори і угоди» контроль за виконанням колективного договору здійснюється безпосередньо сторонами, які його уклали, або уповноваженими ними представниками. Порядок здійснення такого контролю визначається колективним договором.

Контроль за виконанням колективного договору здійснюють комісії, які складають акт як результат перевірки.

Акт є документом, який свідчить про результати роботи по виконанню колективного договору.

Акт перевірки повинен відтворювати стан роботи з виконання колективного договору.

У разі здійснення контролю сторони зобов'язані надавати необхідну для цього наявну інформацію. Особи, які представляють власника або уповноважений ним орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і винні в ненаданні інформації, необхідної для здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод, несуть дисциплінарну відповідальність або підлягають штрафу до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Акт перевірки обговорюється на спільному засіданні сторін. Наслідком такого обговорення є прийняття рішення, в якому визначаються заходи щодо усунення виявлених в ході перевірки недоліків та притягнен­ня до відповідальності винних у невиконанні колективного договору.

Якщо власник або уповноважений ним орган (особа) порушив умови колективного договору, профспілки, що його уклали, мають право надсилати власнику або уповноваженому ним органу (особі) подання про усунення цих порушень, яке розглядається у тижневий строк.

У разі відмови усунути порушення або недосягнення згоди у зазначений строк профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до суду.

КЗпП передбачено, що на вимогу профспілкового органу власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Якщо рішення профспілкового органу не виконано і не оскаржено у зазначений законодавством двотижневий строк, профспілковий орган у цей же строк може оскаржити у суді діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.

Порушення чи невиконання зобов'язань щодо колективного договору особами, які представляють власників або уповноважених ними органів чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів тягне за собою :

• накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста мінімальних розмірів заробітної плати.

Справи про адміністративні порушення з цих питань розглядаються судом за поданням однієї із сторін колективного договору, відповідних комісій або з ініціативи прокурора.

Усі випадки відповідальності регламентуються статтями 18-20 Закону України «Про колективні договори і угоди» та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до норм Закону відповідальність настає в наступних випадках:

• за ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни чи

• доповнення колективного договору;

• за порушення і невиконання колективного договору;

• за ненадання інформації, необхідної для колективних переговорів і здійснення контролю.

Крім адміністративної відповідальності особи, винні в ухиленні від участі в переговорах, у порушенні і невиконанні колективного договору, угод, в неподанні інформації, необхідної для успішного проведення колективних переговорів і здійснення контролю, можуть бути притягнутими і до інших видів юридичної відповідальності.

Такими видами відповідальності є дисциплінарна, матеріальна, а в окремих випадках навіть кримінальна відповідальність.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні власником або уповноваженим ним органом на працівника за порушення дисципліни праці, скоєння дисциплінарного проступку стягнення:

• оголошення догани або звільнення з роботи. Статтею 45 Кодексу законів України;

• передбачено також, що на вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір,

• власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади,

• якщо він порушує законодавство пре працю і не виконує зобов'язань за колективним договором.

Матеріальна відповідальність полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати шкоду, завдану підприємству, установі, організації невиконанням зобов'язань по колективному договору.

Кримінальна відповідальність полягає у покаранні працівника за порушення зобов'язань по колективному договору у випадку, коли таке порушення створює склад кримінального злочину.

Поряд з юридичними видами відповідальності, особи, які ухиляються від участі в переговорах, не подають необхідної інформації, порушують і не виконують зобов'язань колективного договору, можуть бути притягнутими також до громадської відповідальності.

Така відповідальність працівників може бути перед трудовими колективами, які можуть застосовувати до своїх членів такі заходи громадського стягнення як товариське зауваження, громадська догана, передавати матеріали на розгляд товариського суду.

Товариський суд в свою чергу може зобов'язати винуватця публічно просити пробачення у колектива, оголосити попередження, громадський осуд, оголосити догану з опублікуванням або без опублікування в пресі, порушити перед власником або уповноваженим ним органом питання про звільнення винного працівника відповідно до чинного законодавства.

Обов'язково треба звернути увагу на недосконалість чинного законодавства у регулюванні питання відповідальності власника або уповноваженого ним органа щодо відсутності колективного договору на підприємстві.

Якщо проаналізувати положення КЗпП, можна побачити, що будь-яка відповідальність настає не у зв'язку із відсутністю колективного договору, а у зв'язку із ухиленням від участі в переговорах при його укладенні, зміні або доповненні.

Більшість практикуючих юристів під цією нормою розуміють, що відповідальність настає винятково в тому випадку, якщо трудовий колектив наполягав, а роботодавець ухилявся від участі в переговорах при укладенні, зміні або доповненні колективного договору.

Порядок ведення переговорів є врегульованим відповідно до ст. 10 Закону. Він передбачає обов'язок сторони, що одержала письмове повідомлення про початок переговорів з укладення колективного договору, у семиденний термін почати роботу з їх ведення.

При цьому, коли сторона, що одержала письмове повідомлення, ухиляється від участі в переговорах, ініціююча сторона має право звернутися до державного інспектора праці із заявою про притягнення сторони, що ухиляється, до адміністративної відповідальності.

Таким чином, складається враження, нібито у випадку, коли на укладанні колективного договору профспілковий або інший уповноважений на представництво трудовим колективом орган (представник працівників, обраний і уповноважений трудовим колективом) не наполягає, то відповідно роботодавець не несе ніякої відповідальності.

Необхідно нагадати, що згідно чинного законодавства укладання колективного договору є обов'язковим на будь-якому підприємстві незалежно від форми власності. Ініціатором укладання договору може бути як роботодавець, так і профспілковий орган (у його відсутність - представник працюючого колективу).

Відповідальність за ухилення від участі в переговорах при укладенні, зміні або доповненні договору несуть не тільки особи, що представляють власників або уповноважені ними органи, але і профспілковий орган (у його відсутність — представник працюючого колективу).

Таким чином, можна зробити наступний висновок: якщо профспілковий орган (у його відсутність - представник працюючого колективу) не наполягає на укладанні договору, особа, яка представляє власників повинна сама виступити ініціатором його укладання.

Саме в такому випадку вона не буде виступати стороною, що ухиляється від укладення колективного договору, і як наслідок - звільняється від відповідальності.

Вищезазначене свідчить про те, що питання про відповідальність осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи, у зв'язку із ухиленням від участі в переговорах при укладенні колективного договору є досить таки спірним.

Таким чином, для роботодавця є важливим не лише факт укладення колективного договору, але і необхідність виконання, закладених у ньому умов. Інакше може скластися ситуація, коли роботодавець, виконуючи одну норму закону шляхом укладення колективного договору, ризикує порушити іншу норму внаслідок відсутності можливості виконати передбачені договором умови.

У Законі України «Про колективні договори і угоди» закріплено обов'язок сторін, які підписали колективний договір, щорічно, в строки, передбачені колективним договором, звітувати про його виконання на зборах (конференціях) трудового колективу.

Законом України «Про колективні договори, угоди» передбачене надання статистичних даних про колективні договори (угоди) в органи державної статистики в порядку, що встановлюється Державним комітетом статистики України.

Колективний договір є важливим інститутом трудового права. В укладенні колективного договору зацікавлене саме підприємство, зокрема на випадок, коли необхідно буде довести правомірність включення у видатки сум матеріальної допомоги, оформити відпустку працівника за свій рахунок, надати додаткову відпустку за ненормований робочий день тощо.