Тематика курсових робіт

1.Складові професії журналіста.

2.Вимоги до журналістського твору.

3.Масові інформаційні потоки.

4.Специфіка публіцистичної творчості.

5.Лід у журналістському творі.

6.Заголовок і його функція у журналістському творі.

7.Принципи розподілу журналістських творів за жанрами.

8.Інформаційні жанри журналістських творів.

9.Аналітичні жанри журналістських творів.

10.Художньо-публіцистичні жанри журналістських творів.

11.Замітка і особливості її використання.

12.Жанрові особливості репортажу (за матеріалами місцевих ЗМІ).

13.Жанрові особливості кореспонденції (за матеріалами місцевих ЗМІ).

14.Типи інтерв’ю на сторінках реґіональної преси.

15.Технологія інтерв’ю.

16.Публіцистика на сторінках публіцистичної преси.

17.Специфіка сучасної газетної статті.

18.Лист як особливий жанр місцевої преси.

19.Жанрові особливості нарису.

20.Огляд преси в електронних ЗМІ.

21.Жанрові особливості фейлетону.

22.Памфлет: історія і сучасність.

23.Жанрова палітра реґіональної преси (на прикладі однієї газети).

24.Тематика і особливості публіцистичного стилю Юрія Гаєва.

25.Авторська позиція публіциста Володимира Яворівського у книзі “Що ж ми за народ такий ?”

26.Публіцистичне мистецтво Василя Сухомлинського.

27.Специфіка публіцистичного стилю Михайла Рєзніковича.

28.Типи заголовків у реґіональній пресі.

29.Особливості індивідуального стилю журналіста (на вибір).

30.Інформаційна діяльність газети (на вибір).

31.Журналістика: творчість чи ремесло ?

32.Етапи журналістики як творчого процесу.

33.Факт, його функція у журналістському творі.

34.Джерела інформації професійних журналістів.

35.Організація роботи журналіста із документом як джерелом інформації.

36.Людина як джерело інформації професійного журналіста

37.Реалізація творчого задуму: специфіка журналістської діяльності.

38.Задум журналістського твору.

39.Методи журналістської творчості.

40.Методи пізнавальної діяльності.

41.Метод спостереження.

42.Метод роботи із документами.

43.Метод бесіди.

44.Побудова журналістського твору.

45.Композиційні основи газетних жанрів.

46.Діалог у сучасній українській журналістиці.

47.Ідея журналістського твору.

48.Тема журналістського твору.

49.Творча особистість журналіста.

50.Українська публіцистика: історія і сучасність.

51.Факт, ситуація, проблема у журналістському творі.

52.Варіанти робочої ідеї у періодичній пресі реґіону.

53.Основні операції стадії створення тексту.

54.Основні форми системи інформування професійних журналістів.

55.Нетрадиційні методи одержання інформації.

56.Арґументація в журналістиці.

57.Етична і правова культура журналістської діяльності.

58.Способи подачі матеріалу у журналістському творі.

59.Індивідуальний творчий стиль журналіста-аналітика.

60.Факт і думки в аналітичному тексті.

Вимоги до оформлення курсової роботи

Курсова робота повинна мати такі компоненти:

титульний аркуш,

зміст,

вступ,

основну частину ( не менше двох розділів),

висновки,

список використаних джерел.

Титульний аркуш містить найменування вузу і кафедри, де виконана робота;

прізвище, ім’я, по батькові автора, шифр групи, назва спеціальності, факультету;

вчене звання, посада, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік.

Титульна сторінка враховується, але не нумерується.

Типові помилки при оформленні титульної сторінки: назва теми береться у лапки; написання назв Міністерства освіти і науки, вузу, кафедри, їх скорочення.

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел.

Вступ є найважливішою частиною роботи і тому викликає трудність при його написанні.

На наш погляд, недоречними у вступі є часті цитування (хоч вони й не допускаються), абстрактні розмірковування на тему дослідження. Він потребує обов’язкового обґрунтування теми, постановки проблеми, визначення предмету, мети і завдання. Обов’язковою є назва основних дослідників з обраної теми, структури роботи. Це треба робити чітко і стисло.

Далі подається загальна характеристика роботи в нижче поданій послідовності.

Актуальність теми. На основі стислого аналізу вивчення історії питання необхідно висловити свою думку з досліджуваної проблеми, обґрунтувати актуальність та доцільність роботи як для теорії, так і для практики журналістської діяльності.

Об’єкт дослідження - …

Предмет дослідження - …

Об’єкт дослідження – це ті конкретні явища, процеси, речі, на які спрямована пізнавальна діяльність автора роботи. Об’єкт володіє безкінечними властивостями і зв’язками. Тому прийнято виділяти ще й предмет дослідження, який міститься в межах об’єкта. Предмет дослідження – це визначені властивості, структури об’єкта.

Для прикладу візьмемо тему «Молодіжна тематика на шпальтах місцевих періодичних видань». Щоб розкрити її, необхідно зосередити свої зусилля на розгляді як власних публікацій, так і матеріалів журналістів – практиків з цієї теми у ЗМІ. Це дасть змогу знайти приклади як повноти, так і поверховості висвітлення досліджуваного питання, виокремити ті зразки, які свідчать про новизну реальної конкретної ситуації, масштаб і значимість проблеми.

Отже, об’єктом дослідження є публікації, програми місцевих мас-медіа, власний творчий доробок, а за предмет ми обираємо теоретичний аспект – специфіку висвітлення молодіжної тематики у засобах масової інформації.

Мета дослідження - …

Завдання дослідження - …

Тут формулюються мета роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як «Дослідження..», «Вивчення…», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Найбільш відомими є такі формулювання: «теоретично обґрунтувати й перевірити на практиці…», «сформулювати концепцію…» т.п. (мета); «проаналізувати…», «визначити…», «окреслити…», «дослідити»(завдання).

Основна частина роботи може містити два або три розділи, у яких викладаються теоретичні аспекти теми на основі опрацьованої літератури, розглядаються дискусійні питання. Формулюється точка зору автора (теоретична частина); описуються здійснені студентом спостереження та експерименти, аналіз зібраного фактичного матеріалу, одержані результати (практична частина). Зміст теоретичної і практичної частин визначається тематикою роботи.

У заключній частині підводяться підсумки роботи, формулюються висновки.

До списку використаних джерел вноситься література, опрацьована студентом у процесі підготовки роботи.

Список використаних джерел розміщують одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. При будь-якому із способів необхідно дотримуватись єдиних правил бібліографічного опису – з усіма розділовими знаками.