Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДЭК часть 2 готовая.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
621 Кб
Скачать
☆
  • Транснаціональні.

    1. За формою власності:

    - державні;

    • Приватні;

    • Спільні з іноземним капіталом;

    • Іноземні.

    1. За місцем і роллю у процесі товаропросування:

    • Оптово-збутові підприємства, які створюються в місцях накопичення промислового виробництва;

    -торговельно-закупівельні оптові підприємства, які закуповують товари в районах виробництва, в оптово-збутових та інших баз і постачають їх на інші оптові та роздрібні підприємства;

    —торговельні підприємства, головне завдання яких — організація товаропостачання роздрібних торгових підприємств.

    1. За організаційно-правовою формою оптові торгові підприємства можуть виступати в різних організаційно-правових формах:

    • Акціонерне товариство (відкрите, закрите);

    • У складі концернів;

    • У складі холдингів;

    товариство з обмеженою відповідальністю; - товариство з додатковою відповідальністю;

    • Командитне товариство;

    • Повне товариство.

    1. За розміром:

    • Малі (до 25 осіб);

    • Середні (26-100 осіб);

    • Великі (понад 100 осіб).

    Комплексне кваліфікаційне контрольне завдання №3

    1. До магазину надійшла партія батонів нарізних. Визначіть відповідність їх вимогам стандарту, встановіть кількість і якість батонів.

    Вихідні дані:

    №

    з/п

    Показники

    Дані

    1.

    Виготовлювач

    Хлібзавод №1

    2.

    Батоні нарізні з борошна, сорт

    перший

    3.

    Кількість, шт

    500

    4.

    Маса, кг

    400

    5.

    Момент виймання з печі, годин

    6, 0

    6.

    Момент прийому батонів в магазині, годин

    11, 0

    При прийомі встановлено:

    7.

    Кількість, шт., у тому числі:

    деформованих

    забруднених

    5

    1

    8.

    Маса, 10 штук за кг

    3.800

    9.

    Вологість, %

    42, 9

    10.

    Кислотність м’якушки, град.

    3, 1

    11.

    Пористисть м’якушки, %

    67, 2

    12.

    Масова частка цукру в % в перерахунку на суху речовину

    5, 2

    13.

    Масова частка жиру в % в перерахунку на суху речовину

    3, 12

    Алгоритм рішення задачі:

    1. Ознайомлення з вимогами ГОСТ 27844-88 «Изделия булочные».

    2. Вивчення, аналіз і характеристика сировини для виробництва батонів нарізних.

    3. Вивчення та аналіз правил прийомки батонів нарізних.

    4. Вивчення, аналіз та характеристика вимог до якості, маркування, упаковки, транспортування батонів нарізних, а також допустимих відхилень.

    5. Порівняльний аналіз.

    6. Вивчення та аналіз відхилень.

    7. Визначення умов та строків зберігання батонів нарізних.

    8. Висновки про відповідність.

    До магазину надійшла партія батонів нарізних. Якість батонів, що надійшли повинні відповідати вимогам ДСТУ 4587:2006 «Вироби булочні. Загальні технічні умови».

    Батони нарізні – хлібобулочні вироби, які виготовляють з борошна, питної води, дріжжей хлібопекарських, цукру, олії соняшникової, солі кухонної та з інших продуктів, згідно з рецептурою.

    Доставка хлібобулочних виробів відбувається автомобільним чи гужовим транспортом зі спеціальними кузовами в контейнерах, тарі – обладнанні чи в спецільних лотках.

    Правила приймання здійснюється згідно з ГОСТ 5667. Відповідність партії цього стандарту засвідчують штампом на товарно-транспортній накладній. Батони нарізні приймаються партіями. Партією вважаються вироби одного найменування, отримані під одним супровідним документом. Показники: форму, поверхню, колір та масу контролюють оглядом усього хліба на 2-3 лотках від кожної вагонетки, контейнера чи стелажа; оглядом 10% виробів на кожній полиці і зважуванням не менше ніж 10 виробів, відібраних від тієї ж кількості.

    Маса одного батону становить 400г, а за НД, в випадку коли маса одного виробу менш ніж 1 кг від партії відбирають проби об’ємом 0,3%, але не менше 10 штук від усієї партії. Тому з 500 шт. батонів вібрираємо 10 штук.

    Для контроля органолептичних і фізико-хімічних показників відбів зразків від представницької вибірки проводять методом «наосліп» згідно з ГОСТ 18321 – 73.

    Для контролю органолептичних показників, а також наявності стороніх включень, хруста, ознак хвороб та плесняви від виборки вдбирають 5 одиниць продукції, м'якуш яких аналізують за допомогою органів чуття.

    Для контролю фізико-хімічних показників від представницької вибірки відбирають зразок в кількості: не менш ніж 2 шт. – для штучних виробів масою вд 400 до 200 г включно.

    Підприємство по торгівлі хлібом повиннно приймати хлібобулочні вироби з витримкою на падприємстві після виймання з печі не піздніше термінів, встановлених в НД.

    Термін максимальної витримки на хлібопекарському підприєсмтві (після виймання з печі) виробів без упаковки масою до 0,2 кг включно – не більш ніж 6 годин (упакованої продукціх – не більш ніж 12 год), виробів без упаковки масою понад 0,2 кг – не більше ніж 10 год (упакованої продукції – не більше ніж 20 год.)

    Відхилення середньої маси 10 виробів складає не більше 2,5%

    Вироби булочні випускають упаковачними (штучні та фасовані дрібноштучні) або без упаковки.

    Упаковані вироби повинні мати марковання, нанесене безпосередньо на пакувальний матеріал або етикетку, яку наклеюють на паковання, чи ярлик, який вкладають в середину надписом до плівки.

    Срок придатності до споживання за дотримання умов зберігання: упакованих – не більше 48 годин; не упакованих – не більше 24 годин.

    Умови зберігання: зберігати в сухих, чистих, добре провітрюваних приміщеннях, не заражених шкідниками хлібних запасів, за температурою не нижче ніж +6 С та не вище ніж +28С та відносної вологості повітря від 65% до 75%.

    Під час приймання Інспектором-товарознавецем в магазині типу “Супермаркету” було виявлено:

    1. на момент прийому батонів в магазині з моменту иймання з печі пройшло 5 год., що відповідає вимогам ДСТУ.

    2. Деформованих батонів – 5, а забруднених – 1. Деформація виникла внаслідок порушення транспортування, а забрудненість внаслідок незадовільної роботи технологічного обладнання. Ці батони не допускаємо в реалізацію.

    3. відхилення середньої маси 10 виробів – 200г (НД встановлено не більше 2,5% - 100г) тому являється допустимим;

    4. вологість знаходиться в нормі (42,9% - а для хліба з борошна першого сорту вологість не повинна перевишувати 44%);

    5. Кислотність м’якушки – 3,1град., що не перевищує норму(норма для хліба з борошна першого сорту не більше ніж 4 град.);

    6. Пористисть м’якушки, 67,2% - цей показник відповідає вимогам НД, бо норма становить не менше ніж 65%.

    7. Масова частка цукру в перерахунку на суху речовину становить 5,2% Вона повинна бути відповідно до установленного вмісту згідно з рецептурою, з допустимим відхилом ±1%;

    8. Масова частка жиру в перерахунку на суху речовину становить 3, 12%. Вона повинна бути відповідно до установленного вмісту згідно з рецептурою, з допустимим відхилом ±0,5%;

    9. Дозволено перевищення установлених норм показників масової частки цукру та жиру.

    Висновок: Партія батонів нарізних виробника Хлібзаводу№1 вдповідає вимогам ДСТУ 4587:2006 «Вироби булочні. Загальні технічні умови». Всі органолептичні і фіхико-хімічні показники знаходяться в нормі. З партії треба вилучити 6 зразків продукції з недопустимими дефектами (з деформацією та забрудненям). Після цього всю партію можна допускати до реалізації.

    2. Які вимоги до зберігання продовольчих товарів вам відомі?

    Порядок короткострокового зберігання в магазинах окремих товарів визначений насамперед чинними державними стандартами на відповідні товари; викладені в них вимоги щодо порядку, способів, режимів зберігання також містяться у затверджених КМУ Правилах продажу продовольчих товарів, Правилах продажу непродовольчих товарів. Правилах роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією, Правилах роздрібної торгівлі тютюновою продукцією, інших спеціальних правилах та нормативно-регламентних документах

    З погляду організації та умов зберігання продовольчих товарів, все їх різноманіття можна розділити на дві основні групи: 1) продовольчі товари, які зберігаються в не охолоджуваних приміщеннях); 2) продовольчі товари, для збереження якості яких необхідним є застосування низьких температур.

    До першої з цих груп відносять, насамперед, хліб і хлібобулочні вироби, цукор, бакалійні товари, частину кондитерських товарів та деякі інші (наприклад згущене молоко та вершки); до товарів другої групи відносять м'ясо і м'ясопродукти, рибу, птицю, молоко і молокопродукти та інші продукти з обмеженими термінами зберігання, які надходять у магазини в охолодженому або замороженому вигляді. Зберігання цих товарів потребує створення умов, за яких забезпечувалося б гальмування біохімічних та мікробіологічних процесів у продуктах, а також запобігання випаровуванню та зволоженню. Зберігання таких товарів у холодильних місткостях за пониженої температури дозволяє зберегти їх товарний вигляд і споживні властивості, зменшити втрати продукції

    Зберігання хліба і хлібобулочних виробів проводиться в магазинах в чистих, сухих і добре вентильованих та провітрюваних приміщеннях при рівномірній температурі не нижчій за 6°С, відокремлено від інших товарів. Хліб і хлібобулочні вироби зберігають у закритих спеціальних шафах, стаціонарних або пересувних стелажах або в тарі, обладнанні (контейнерах) на лотках, в яких ці вироби були доставлені в магазин. При цьому вироби в лотках повинні укладатися в один або два ряди (залежно від вимог стандартів). Мінімальна висота встановлення лотків нижнього ряду в стелажі-; 30 см від підлоги.

    Бакалійні товари, які завозяться в магазини в різноманітній тарі, укладають на зберігання штабелями з ящиків, мішків або коробок (при цьому висота штабеля із ящиків не повинна перевищувати 8 рядів) або ж на полицях стелажів у розпакованому вигляді чи в ящиках

    Під час зберігання бакалійних товарів необхідно додержувати вимог товарного сусідства, санітарних правил, норм складування. Режим зберігання товарів повинен відповідати властивостям товарів, передбаченим стандартами і технічними умовами. Запаси круп, макаронних виробів, солі повинні зберігатися в сухих, чистих, прохолодних приміщеннях, не заражених амбарними шкідниками, відокремлено від запасів товарів (мило туалетне, риба) з різкими запахами.

    Сіль повинна зберігатися відокремлено від всіх інших бакалійних товарів (через підвищену гігроскопічність).

    Крупи повинні зберігатися в мішках на дерев'яних підтоварниках, розташованих на відстані не менше ніж 20 см від стін приміщення для зберігання. При цьому допускається формування штабеля висотою не більше за 8-10 мішків. Під час зберігання мішки у, штабелях необхідно періодично перекладати.

    Макаронні вироби в магазинах зберігаються в дерев'яних ящиках, крафт-мішках, картонних ящиках на підтоварниках на відстані не менше ніж 20 см від підлоги (укладання ящиків або мішків з товарами безпосередньо на підлогу категорично заборонене) та не менше ніж 70 см від стін або інших штабелів з товарами. Температура повітря в приміщенні не повинна перевищувати 30°С, відносна вологість - не більше за 70 %.

    Харчові концентрати і напівфабрикати борошняних виробів у магазинах повинні зберігатися в ящиках, укладених в штабелі шириною і висотою не більше від 8 ящиків (температурно-вологісний режим - за стандартом).

    Прянощі повинні зберігатися в магазинах в чистих, сухих приміщеннях за температури 5-15°С і відносної вологості повітря 65-70 % та з додержанням вимог товарного сусідства, оскільки ці продукти не тільки легко сприймають сторонні запахи, але й передають власні.

    Каву необхідно зберігати також у чистих, сухих, добре провітрюваних приміщеннях відокремлено від інших товарів.

    Каву необхідно зберігати також у чистих, сухих, добре провітрюваних приміщеннях відокремлено від інших товарів.

    Зберігання чаю потрібно проводити в закритих стінних шафах у чистих, сухих провітрюваних приміщеннях за відносної вологості повітря не вище за 70%. У зв'язку з високою гігроскопічністю чаю заборонено проводити провітрювання такого приміщення у сиру погоду. Також заборонено зберігати чай поряд з прянощами, милом, кофе, оселедцями та іншими товарами, які спроможні передавати запахи.

    Цукор повинен зберігатися в магазинах в чистих приміщеннях з відносною вологістю не вище за 70 % біля поверхні нижнього у штабелі ряду мішків (для цукру-рафінаду не вище від 80 %). Для запобігання зволоженню цукру мішки у штабелях необхідно переглядати не рідше від 2 разів на місяць, і в разі виявлення вологих плям цукор потрібно пересипати в інші мішки.

    Соняшникову олію зберігають у ящиках у закритих приміщеннях за температури не вище ніж 18°С

    Для зберігання гастрономічних товарів використовують холодильні камери та холодильні шафи. У холодильних камерах заморожене м'ясо укладають у штабелі на підтоварниках або на дерев'яні чи оцинковані стелажі; заморожені субпродукти та птицю зберігають у фабричній упаковці,на полицях стелажів. Охолоджене м'ясо, усі види ковбасних виробів, сардельки і сосиски зберігають у підвішеному стані на металевих гаках. Охолоджені напівфабрикати, кулінарні вироби та субпродукти укладають на полиці стелажів у лотках та на металевих листах (протвенях).

    Температура всередині охолоджуваних приміщень або холодильних камер для якісного зберігання цих виробів не повинна перевищувати 6°С; відносна вологість повітря в холодильних камерах під час зберігання в них охолодженого м'яса повинна перебувати в межах 85-90 %, замороженого м'яса 95-98 %, охолодженого м'яса птиці 80-85 %, мороженого м'яса птиці 85-90 %.

    Зберігати сирі м'ясопродукти разом з ковбасними і кулінарними виробами заборонено.

    Жива риба в магазинах повинна зберігатися в акваріумі за температури Ю°С у чистій воді; при цьому в теплу пору року граничний термін її зберігання 24 год, у холодну не більше ніж 48 год.

    Охолоджена риба, пересипана подрібненим льодом, повинна зберігатися в магазині на підтоварниках у тарі, в якій вона була отримана від постачальника. Термін її зберігання за температури -2 °С становить 48 год.

    При зберіганні харчових продуктів повинні дотримуватися правил товарного сусідства, норм складування. Продукти, мають специфічний запах (оселедці, спеції і т.п.), повинні зберігатися окремо від продуктів, сприймати запахи.  Не допускається сумісне зберігання сирих продуктів і напівфабрикатів разом з готових харчових продуктів, зберігання зіпсованих або підозрілих по якості харчових продуктів разом з доброякісними, а також зберігання в складських приміщеннях для харчових продуктів тари, візків, господарчих матеріалів і нехарчових товарів.  Всі харчові продукти у складських приміщеннях, охолоджувані камери, підсобні приміщення і т.п. Повинні зберігатися на стелажах, піддонах або підтоварниках, виготовлені з матеріалів, що легко піддаються миття та дезінфекції, та заввишки не менше 15 см від підлоги.  Складування харчових продуктів поблизу водопровідних і каналізаційних труб, приладів опалення, поза складських приміщень, а також складування затарених товарів безпосередньо на підлозі, навалом не проводиться.

    Комплексне кваліфікаційне контрольне завдання №4

    1. На адресу бази прибув вагон з цукром-піском. Визначіть відповідність вимогам стандарту, встановіть кількість і якість.

    Вихідні дані:

    №

    з/п

    Показники

    Дані

    1.

    Пакування

    мішки тканеві

    1 категорії

    2.

    Кількість пакувальних одиниць, шт

    2000

    3.

    Маса нето по маркуванню, кг

    50,0

    4.

    Дата вироблення

    21,09

    5.

    Дата прийому

    14.03

    6.

    Фактична кількість пакувальних одиниць, шт

    2000

    7.

    Фактична маса нето, кг

    49, 880

    8.

    Порушена кількість мішків, шт

    5

    9.

    Масова частка сахарози у перерахунку на суху речовину, %

    99,73

    10.

    Масова частка золи у перерахунку на СР, %

    0,031

    11.

    Масова частка редукуючих речовин у перерахунку на СР, %

    0,05

    12.

    Масова доля вологи, %

    0,15

    13.

    Кольоровість, умовних одиниць

    1,0

    Відповідь:

    Алгоритм рішення задачі:

    1. Ознайомлення з вимогами дсту 4623:2006 «цукор білий. Технічні умови»

    2. Вивчення, аналіз і характеристика цукру білого.

    3. Вивчення та аналіз правил прийомки цукру.

    4. Вивчення, аналіз та характеристика вимог до якості, маркування, упаковки, транспортування цукру, а також допустимих відхилень.

    5. Порівняльний аналіз.

    6. Вивчення та аналіз відхилень.

    7. Визначення умов та строків зберігання борошна.

    8. Висновки про відповідність.

    Якість цукру, упакованого в мішки 1 категорії масою 50 кг, що надійшло на базу повинно відповідати вимогам дсту 4623:2006.

    Білий цукор — харчовий продукт, який являє собою очищену і кристалізовану сахарозу у вигляді окремих кристалів (кристалічний цукор) або окремих кусків (пресований цукор).

    Залежно від способу вироблення цукор поділяють на кристалічний, сахарозу для шам­панського, цукрову пудру і пресований.

    Кристалічний цукор залежно від показників якості поділяють на чотири категорії: першу, другу, третю і четверту, виробляють з розмірами кристалів від 0,2 мм до 2,5 мм. Допускається виробляти кристалічний цу­кор з іншими розмірами кристалів, відхили від мінімального і максимального граничних розмірів до 5 % від маси кристалів.

    Цукор приймають партіями з відповідними документами про якість (сертифікат). Партією вважають кількість цукру одного найменування, в однорідній тарі, виготовлене за одну зміну і оформлена одним документом про якість. Для контролю якості пакування і транспортного маркування підлягає кожна одиниця транспортної тари, що входить у партію. Даний огляд виявив 5 мішків з пошкодженнями всі інші відповідають вимогам що до пакування та транспортного маркування. Таким чином 5 мішків які були пошкоджені перевіряють окремо і результати випробувань поширюють тільки на продукцію в цій тарі. Транспортну тару маркують прикріпленням до них ярлику з відходів білої або світлих тонів тканини, або з паперу масою 1 м2 не менше 80 г. Ярлик накладають на горловину мішка і прошивають одночасно з зашивкою мішка. На ярлику зазначають необхідні двнні та наноситься маніпуляційний знак розміром 15 мм х 25 мм «оберігати від вологи»

    Для контролю відповідності показників якості цукру вимогам нормативного документа застосовують випадкову вибірку. Обсяги вибірок для нашої партії в 2000 од. Складає – 50 од. Згідно з дсту 3824.

    Для мішків з цукром масою нетто 50 кг допускають відхили ± 0,25 %.

    Фактична маса складає 49, 880кг – відхилення 0.12 кг є допустимим.

    Дата прийому 14.03, тобто 6 місяць після вироблення. Така продукція допускається до реалізації так як термін придатності до споживання кристалічного цукру — 4 роки від дати виготовлення.

    За фізико-хімічними показниками всі показники відповідають вимогам нд.

    Для зберігання цукру склади повинні відповідати санітарним вимогам, затвердженим у встановленому порядку. Перед укладанням цукру на зберігання склади повинні бути ретельно очищені, провітрені та просушені.

    Заборонено зберігати цукор разом з іншими матеріалами і продуктами з різким, специфічним запахом.

    Упакований цукор треба зберігати в складах. Температура збе­рігання не вище 40 °с.

    Відносна вологість повітря на складі повинна бути не вище 70 % на рівні поверхні нижнього ряду упакованого цукру.

    Висновок:

    Партія, яка прибула на склад відповідає всім вимогам нд. Та являється якісною продукцією, яку можна реалізовувати.

    2. Як здійснюється комплектування та технологія відпуску товарів зі складу?

    Комплектування та відпуск товарів зі складу — завершальна стадія технологічного процесу.

    Комплектування партій товару і підготовка їх до продажу здійснюється, як правило, на основі замовлень підприємств роздрібної торгівлі та інших оптових покупців.

    Відпуск товарів передбачає виконання таких основних операцій:

    • приймання замовлення може здійснюватись шляхом особистого відбору товарів на складах або в залах товарних зразків через авто­матизовані системи передачі даних, усної передачі замовлення, за письмовою вимогою. Приймання замовлень здійснюють товарознавці-реалізатори;

    • оформлення продажу (відпуску) відбувається шляхом виписки відбірного листа або розпорядження складу на відбір, після чого він передається у машинорозрахункове бюро для виписування ра­хунку;

    • відбір товарів з місць зберігання відбувається на основі відбірного листа або рахунку-фактури. Розрізняють ручний, механізований та автоматизований відбір:

    • ручний відбір застосовується, в основному, для дрібних заявок, то­варів складного асортименту (за розмірами, моделями та ін.);

    • механізований відбір може застосовуватись, в основному, на великих складах і для крупних партій товару. Товар з піддоном знімається засо­бами механізації (наприклад, краном) і доставляється в зону комплек­тування замовлення;

    • автоматизований відбір — здійснюється оператором за раніше розроб­леною програмою з використанням конвеєрів та інших автоматизова­них пристроїв.

    Відбір може бути індивідуальним (для одного покупця) і комплексним (для декількох покупців). При комплексному відборі виписується спільний відбірний лист;

    • підготовка до відпуску полягає у доставці відібраних товарів в зону комплектування замовлень і вкладання їх в інвентарну тару (кон­тейнери, спеціальні ящики, брезентові мішки). У кожне тарне місце вкладається пакувальний лист, тара пломбується і переміщається в експедицію, де здійснюється комплектування партій для розвезен­ня товарів у магазини за раціональними маршрутами. В експедиції є спеціальний журнал, в якому вказані найменування покупця, дані рахунку-фактури, кількість місць, номер тари. Завідуючий експе­дицією розписується за отримання товару і робить відмітку після повернення рахунку-фактури із магазину;

    - відправлення покупцям — товари зі складу можуть бути відправлені безпосередньо покупцю і вивезені його власним транспортом, здані в експедицію складу для централізованої доставки або здані пред­ставнику залізниці чи водного транспорту для доставки покупцям.

    Комплексне кваліфікаційне контрольне завдання №5

    1.Від покупців надійшла скарга на реалізацію в магазині недоброякісного меду. Проведіть експертизу якості продукту і можливість його реалізації або подальше використання.

    Вихідні дані:

    №

    з/п

    Показники

    Дані

    Усього надійшло:

    1.

    Кількість пакувальних одиниць, шт

    40

    2.

    Пакування

    фляги з алюмінію

    3.

    Маса нетто по маркуванню, кг

    56, 0

    4.

    Дата вироблення

    16.06.

    5.

    Дата прийому

    20.02.

    6.

    Вид меду

    гречаний

    7.

    Аромат

    виражений

    8.

    Смак

    солодкий

    9.

    Колір

    темний з коричневим відтінком

    10.

    Виділення темної рідини на поверхні

    товщина 0,8 см

    11.

    Консистенція

    В’язка

    12.

    Кристалізація

    дрібно-кристалічна

    13.

    Вологість, %

    19, 8

    14.

    Масова частка редукуючих цукрів (до безводної речовини), %

    82, 2

    15.

    Масова частка сахарози (до безводної речовини), %

    5, 9

    16.

    Вміст оксиметилфурфуролу

    +

    17.

    Діастазне число (до безводної речовини), од. Готе

    7, 3

    ВІДПОВІД:

    Алгоритм рішення задачі:

    1. Ознайомлення з вимогами дсту 4497:2005 «мед натуральній. Технічні вимоги».

    2. Вивчення, аналіз і характеристика меду натурально.

    3. Вивчення та аналіз правил прийомки меду.

    4. Вивчення, аналіз та характеристика вимог до якості, маркування, упаковки, транспортування меду, а також допустимих відхилень.

    5. Порівняльний аналіз.

    6. Вивчення та аналіз відхилень.

    7. Визначення умов та строків зберігання.

    8. Висновки про відповідність.

    Якість меду натурального, упакованого в алюмінієві фляги масою 56 кг, що надійшов повинно відповідати вимогам дсту 4497:2005.

    Мед натуральний — натуральну солодку речовину, що виробляється медоносними бджолами з некта­ру квітів або виділень з живих частин рослин або з комах, які паразитують на живих частинах рос­лин, які бджоли збирають, перетворюють змішуванням з особливими речовинами, що ними вироб­ляються, заготовляють та залишають у медових стільниках для визрівання і досягнення потрібної кондиції. Використовують як харчовий продукт, а також у харчовій промисловості. Мед натуральний за походженням ділять на квітковий (монофлорний або поліфлорний) та квітковий з домішками паді. За способом отримання розрізняють мед натуральний центрифужний, пресовий та стільниковий.

    Мед постачають партіями. Партією вважають будь-яку кількість меду, фасованого в однорідну тару і оформленого одним документом про якість в якому зазначають: назву підприємства виробника та його адресу, назву продукту, рік збору меду, кількість пакувальних одиниць у партії, масу нетто партії, дату видачі документів, дані результатів аналізу меду, дату фасування (для підприємств, що фасують мед), стандарт.

    Для перевірки якості натурального меду від партії 40 од. Добровільно відбирають 6 од. Продукція в пошкодженій тарі перевіряється окремо. Кожна відібрана одиниця меду підлягає перевірянню за станом пакування і маркування, органолептичними та фізико-хімічними показниками.

    Мед натуральний фасують у тару місткістю від 0,005 дм3 до 200 дм3. Партія прибула в алюмінієвих флягах місткістю 56 кг (56 дм3). Тару заповнюють медом не більше ніж на 95% від її повного об'єму.

    Транспортне маркування згідно з гост 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків «крихке, обережно!» «верх!» та маркування, що характеризує продукцію. Маркування повинно містити таку інформацію:

    • Адресу підприємства-відправника, назву та товарний знак;

    • Назву продукту;

    • Рік збору меду;

    • Ґатунок (вищий або перший);

    • Дату пакування;

    • Масу нетто пакувальної одиниці;

    • Кількість пакувальних одиниць;

    • Термін придатності до споживання;

    • Познаку цього стандарту.

    Маркування наносять наклеюванням ярлика чи нанесенням чіткого відбитку трафаретом.

    Транспортують мед усіма видами транспорту із дотриманням установлених санітарних правил.

    За органолептичними показниками мед натуральний відповіда всім вимогам дсту 4497:2005

    Всі фізико-хімічними показники відповідають нормам. Тільки діастазне число (до безводної речовини)значно менше. Вважається, що чим вище діастазное число, тим краще мед. Для кожного виду меду є своє середнє значення діастазної активності. По ній визначають якість і вік меду, а також піддавався він нагріванню чи ні. При температурі 40-50с діастазне активність меду знижується незначно, а при нагріванні до 60 с і вище фермент починає швидко руйнуватися. Цей фермент також розкладається і з пливом часу - в меді старше п'яти років діастаза практично відсутня. Присутність ферментів всього лише підтверджує натуральність меду, його вік і умови переробки. Наприклад, якщо мед розведений цукровим або інвертним сиропом, то діастазне число знижується. Якщо діастазное число низьке, ми можемо припустити, що мед або не натуральний, або давно зберігається, або піддавався нагріву або зібраний слабкою сім'єю - такий мед слабенький за складом.

    При аналізі було знайдено оксиметилфурфурол. У малих дозах воно є в будь-якому меді і зовсім не шкідливо для організму. А якщо мед підігріти до температури вище 60 градусів, ця речовина перетворюється на яд. Якщо доза оксиметилфурфурола перевищувати 25 мг на 1кг меду - це небезпечно для організму людини.

    Також при аналізі було видно виділення темної рідини на поверхні, яке проявляється при тривалому зберіганні меду з високим вмістом фруктози. Усувається дефект шляхом ретельного перемішування бджолиного меду і наступним зберіганням при низьких температурах (0-5 ° с).

    Мед зберігають у приміщеннях, захищених від прямих сонячних променів за температури не більше ніж 25 °с. Не дозволено зберігати мед разом з отрутами та продуктами, що надають меду нехарактерний для нього запах.

    Гарантійний строк зберігання з дня виготовлення — 2 роки. Дата прийому 20.02, тобто 9 місяць після вироблення.

    Висновок: партія меду представлена в торговій мережі повністю не відповідає вимогам нд. Такі показники, як діастазне число, вміст оксиметилфурфуролу та виділення темної рідини дають нам зрозуміти, що мед зберігався тривалий час та щоб придати йому товарний вигляд його нагріли та можливо не притримувались температурних режимів. Таким чином мед є неякісним та може бути небезпечним для організму людини.

    2.Наведіть класифікацію торгових приміщень та вкажіть основні вимоги, які висуваються до їх облаштування.

    Приміщенням називається простір всередині будівлі, що має певне функціональне призначення і обмежене будівельними конструкціями.

    Приміщення; які використовуються для розміщення магазинів, можуть бути класифіковані за декількома ознаками:

    1. За типом приміщення магазини можуть бути:

    • у складі торгових центрів — забезпечують найбільш високий рівень комплексного обслуговування при одночасній економії витрат як при будівництві, так і при експлуатації приміщення;

    • у спеціально відокремлених будівлях. Вони найбільшою мірою забезпечують зручне планування і компонування приміщення, раціональне спрямування споживчих потоків, створюють можливості для механізації торговельно-технологічного процесу;

    • вбудовані. Ці види приміщень мають обмежені габарити (мала ширина і висота), не завжди забезпечують належні умови технологічного процесу і впровадження прогресивних форм торгівлі, створюють незручності для людей, котрі проживають на прилеглій території (шум від роботи торгового обладнання, транспортних засобів, забрудненість території). Такі приміщення вбудовуються до багатоповерхових житлових будинків, де частина приміщень магазину розташована на першому поверсі житлового будинку і в підвалі; а друга частина - торгова площа — винесена за межі першого поверху.

      1. За особливостями обсягу запланованих рішень приміщення магазинів поділяються на одно- та багатоповерхові, з підвалом і без нього.

    Сучасні проекти торгових приміщень, особливо у продовольчій торгівлі, передбачають будівництво окремих одноповерхових приміщень без підвалів, які дають змогу найбільш ефективно використовувати торгові площі, не потребують засобів механізації для переміщення товарів і за­безпечують найкращі умови для торгово-технологічного процесу. Разом із цим одноповерхові приміщення потребують більшої території забудо­ви, що при високих ставках за оренду землі економічно невигідно.

    3. Залежно від матеріалу стін і конструкційних елементів торгові приміщення можуть бути цегляними, кам’яними, гіпсо- і залізо­бетонними. Типові проекти найбільш сучасних магазинів (універсами, універмаги, будинки торгівлі, торгові центри) передбачають будівництво індустріальними методами із збірних залізобетонних конструкцій, що значно прискорює процес їх спорудження і введення в дію.

    Ефективність торгово-технологічного процесу в магазині багато в чому залежить від наявності окремих функціональних приміщень, які повинні забезпечувати необхідні умови для торговельного обслугову­вання покупців, зручності для працівників і зберігання товарно-ма­теріальних цінностей. Облаштування магазину, планування його і приміщень і торгово-технологічний процес взаємопов'язані та взаємообумовлені. Все це залежать від товарного асортименту, торгової площі, методів продажу, від характеру робіт з підготовки до продажу (перемірю­вання тканин, прасування одягу, перевірка теле- і радіо- апаратури, продаж живої риби і т.п.).

    Приміщення магазину поділяються на:

    • торгові приміщення — займають центральне місце в магазині. їх пи­тома вага може досягати 70% загальної площі. До них належать торгові і демонстраційні зали, столи замовлень і упаковки товарів, бюро додат­кових послуг, кафетерії. Ці приміщення несуть головне функціональне навантаження в магазині, тому від їх питомої ваги в загальній площі і форм планування багато в чому залежать економічні показники діяль­ності магазину. Зазначимо, що в структурі торгових приміщень основ­ним є торговий зал, у якому здійснюється процес продажу товарів та надання торговельних послуг;

    • підсобні приміщення для приймання, зберігання і підготовки то­варів до продажу (для зберігання тари, посуду, комплектуючих, фасування); для зберігання і ремонту обладнання інвентаря, тари, зберіган­ня білизни, упаковочних матеріалів, а також радіовузол, рекламні май­стерні і т. п.;

    • службово-побутові приміщення — включають адміністративні приміщення для управлінського персоналу та персоналу функціональ­ного спрямування. Сюди відносять кабінет директора, конторські приміщення, їдальню (буфет), кімнати відпочинку, особистої гігієни, санвузол, гардероб, душові. Площа цих приміщень повинна складати близько 5%;

    • технічні приміщення - призначені для розміщення машинних відділень, котельної, холодильного обладнання, вентиляційних устано­вок, електросилових, телефонних комутаторів, ЕОМ. Площа таких приміщень в загальній структурі повинна становити близько 1-2%;

    • комунікаційні приміщення - забезпечують зв'язок між усіма приміщеннями магазину. До них відносять коридори, вестибюлі, холи, тамбури та ін.

    Між цими групами приміщень повинен бути належний взаємозв'язок, який має забезпечувати раціональну організацію всьо­го технологічного процесу. Наприклад, допоміжні приміщення повинні бути добре пов'язані з торговим залом, конторські приміщення - з тор­говим залом і допоміжними приміщеннями. Приміщення для прий­мання, зберігання і підготовки товарів до продажу не повинні бути прохідними, їх розміщення має відповідати схемі торгово-технологічного процесу.

    При плануванні розташування приміщень магазину необхідно дотри­муватись таких правил:

    • торгові зали мають бути технологічно пов'язані з приміщеннями для підготовки та зберігання товарів, забезпечувати найкоротші шляхи для вантажопотоків;

    • проходи в адміністративні, побутові, підсобні і технічні приміщен­ня не повинні проектуватись через торгові зали та приміщення для зберігання і підготовки товарів до продажу;

    • приміщення, де зберігаються товарно-матеріальні цінності, не по­винні бути прохідними;

    • розташування приміщень магазину має відповідати послідовності і прямолінійності технологічного процесу;

    • приміщення, що входять в одну функціональну групу, слід, по мож­ливості, об'єднувати (наприклад, невеликі за площею приміщення для зберігання товарів об'єднувати в одне, у малих магазинах виділя­ти в приміщеннях для зберігання товарів площу для їх підготовки до продажу).

    Ефективна робота магазинів, культура торговельного обслуговуван­ня, раціональна організація торгово-технологічного процесу багато в чому залежать від облаштування, проектування, планування магазинів. При їх спорудженні повинні застосовуватись сучасні проекти та індустріальні методи будівництва з використанням нових конструкцій і облицювальних матеріалів, використовувати більш удосконалені систе­ми вентиляції і кондиціонування повітря.

    Облаштування і планування магазину мають відповідати цілому ряду вимог:

    • Технологічні вимоги передбачають, перш за все, безперешкодне просу­вання потоків покупців, виділення приміщень чи зон відповідно до стадій технологічного процесу, відсутність перехресних потоків покупців і за­безпечення найкоротших шляхів руху товарів. Виходячи з цієї вимоги в магазині виділяється головна зона — торгова, на долю якої припадає 50- 80 % всієї корисної площі торгового підприємства. Відповідність торго­вих будівель технічним вимогам означає також і застосування сучасних засобів торгової і обчислювальної техніки.

    • Ергономічні вимоги зводяться до підвищення продуктивності праці працівників торгівлі за рахунок як застосування сучасних засобів ме­ханізації і автоматизації торговельних процесів, так і створення комфорт­них умов для працівників магазинів (відповідні температура, освітлен­ня, акустика). Дотримання цих вимог пов'язане з виділенням окремих приміщень побутового характеру (душових, кімнат для миття та відпо­чинку і т. п.).

    • Будівельні вимоги передбачають застосування сучасних індустріальних методів при зведенні торгових підприємств, використання облицюваль­них матеріалів заводського виготовлення (панелей, щитів, плит) із но­вих, більш економічних і гігієнічних матеріалів (пластмаси, кераміка, марморова крихта, піноскло та ін.). При будівництві необхідно забезпе­чувати стійкість і довговічність будівлі, яка має легко піддаватись рекон­струкції.

    • Архітектурні вимоги зводяться до оформлення зовнішнього (екс­тер'єр) і внутрішнього (інтер'єр) вигляду магазинів. Архітектурне рішен­ня фасаду магазину має забезпечувати максимальний огляд інтер'єра торгового залу з вулиці, бути лаконічним і виразним. Зовнішні вітрини, вивіски та інші рекламні засоби повинні бути помітними і максимально наочними. Фасад магазину має вигідно відрізнятись від інших будівель і вписуватись в архітектуру вулиці, площі, міста.

    • Економічні вимоги зводяться до того, що торгово-технологічний про­цес повинен здійснюватись з найменшими витратами праці і засобів. Торгові будівлі з економічної точки зору мають бути дешевими, облаштованими зручним та недорогим обладнанням і забезпечувати мінімальні терміни окупності капітальних вкладень.

    Комплексне кваліфікаційне контрольне завдання №6

    1. До магазину надійшла партія карамелі “Вишня”, загорнута. Визначити відповідність вимогам стандарту, встановити кількість і якість прийнятої карамелі та можливість її реалізації.

    Вихідні дані:

    №

    з/п

    Показники

    Дані

    1.

    Підприємство-виготовлювач

    Донецька кондитерська фабрика

    2.

    Пакування

    ящики фанерні

    3.

    Кількість пакувальних одиниць, шт

    150

    4.

    Маса нетто по маркуванню, кг

    18

    5.

    Дата вироблення

    13.03

    6.

    Дата прийому

    31.09

    7.

    Фактична маса нето, кг

    17.930

    8.

    Джеформовані вироби, % до маси

    0, 2

    9.

    З порушеною обгорткою, % до маси

    0, 6

    10.

    Кількість шт. в кг

    110

    11.

    Кількість начинки, %

    32, 0

    12.

    Масова частка вологи начинки

    17, 2

    13.

    Масова частка редукуючих речовин

    21, 0

    Алгоритм рішення задачі:

    1. Ознайомлення з вимогами ДСТУ 3893-99 «карамель. Загальні технічні умови».

    2. Вивчення, аналіз і характеристика карамелі.

    3. Вивчення та аналіз правил прийомки каремелі.

    4. Вивчення, аналіз та характеристика вимог до якості, маркування, упаковки, транспортування карамелі, а також допустимих відхилень.

    5. Порівняльний аналіз.

    6. Вивчення та аналіз відхилень.

    7. Визначення умов та строків зберігання.

    8. Висновки про відповідність.

    Якість карамелі, упакованого в фанерні ящики кількістю 150 шт., які поступили у магазин повинні відповідати вимогам дсту 3893-99.

    Карамель — цукровий кондитерський виріб, виготовлений ува­рюванням цукрового сиропу з крохмальною патокою або інвертним сиропом до карамельної маси во­логістю 1,5 — 4,0 % і призначений для реалізації у торговельній мережі, а також на експорт.

    Залежно від рецептури і способу виготовлення карамель поділяють на

    • Льодяникову;

    • З начинками.

    Залежно від використовуваної сировини начинки виготовляють

    фруктово-ягідна; Лікерна Медова Помадна, Молочна, Марципанова чи типу марципанової, Масляно-цукрова (прохолоджувальна), Збивна, Кремово-збивна, Горіхова, Шоколадна, Желейна, Із злакових, бобових і олійних культур.

    Карамель залежно від кількості начинок і їх розміщення виготовляють.

    • З однією начинкою

    • З двома начинками

    • З начинкою, перешарованою карамельною масою (в складку)

    Карамель залежно від способу оброблення карамельної маси виготовляють:

    • З нетягнутою оболонкою.

    • З тягнутою оболонкою.

    • З жилками, смужхами

    відкриту карамель залежно від способу захисного оброблення поверхні поділяють на

    • Глянсову,

    • Дражовану,

    • Обсипну;

    • Глазуровану шоколадною, кондитерською чи жировою глазур'ю

    Продукцію приймають партіями. Партією вважають продукцію одного виду, сорту і найменування, вироблену за одну зміну й оформлену одним документом про якість.

    Для контролю якості упаковки і маркування транспортної тари застосовують вибірковий контроль. З партії 150 шт. Випадково обирають 20 шт. Транспортної тари.

    Для контролю фізико-хімічних та органолептичних показників з партії відбирають 5 фанерних ящиків.

    Карамель «вишня» загорнуту пакують в фанерні ящики виконуючи санітарні вимоги. Допустиме відхилення ± 0.5% від маси. Для нашої партій відхилення складає 0.4% від маси.

    Маркування наносять шляхом наклеювання ярлика або нанесення чіткого відбитка трафаретом або штампом незмивною та без запаху фарбою.

    На транспортній тарі наносять маніпуляційні знаки: «обережно, крихке», «боїться вологи», «боїться нагріву», а також маркування: товарний знак і назву підприємства-виготовлювача, його місцезнаходження, назву продукту, масу нетто і брутто, кількість пакувальних одиниць і масу пакувальної одиниці, дату вироблення, строк зберігання, позначення стандарту.

    При досліджені пакування будо виявлено 0,2% деформованих виробів та 0,6% з порушеною обгорткою. За нд допускається до 3 % до маси партії готової продукції напіврозгорнутої і м'ятої карамелі.

    Дата прийому 31.09, тобто 7 місяць після вироблення. А гарантійний строк карамелі з фруктовою начинкою, загорнутої дорівнює 9 місяців. Таку карамель треба швидко реалізувати протягом 2 місяців.

    За фізико-хімічними показниками карамель «вишня» відповідає вимогам ДСТУ 3893-99.

    Зберігати карамель необхідно в добре вентильованих приміщеннях, що не мають стороннього запаху, не заражені шкідниками хлібних запасів за температури (18 ± 3) °с, відносної вологості повітря не вище як 75 % і без дії прямого сонячного світла.

    Висновок: партія карамелі «вишня», яка надійшла у магазин за фізико-хімічними показниками відповідає вимогам ДСТУ 3893-99. Але реалізувати цукерки треба протягом 2 місяців.

    1. В чому полягає ефективність самообслуговування як форми продажу?

    Самообслуговування як метод продажу товарів

    Самообслуговування — це спосіб продажу, в процесі якого покупець має вільний доступ до товарів, самостійно їх оглядає, відбирає, розраховується за відібрані товари у вузлі розрахунку.

    Самообслуговування не виключає можливості відпуску товарів, які вимагають нарізки, відмірювання, зважування продавцями за умови, якщо їх робочі місця розташовані в залі самообслуговування, а товари відпускаються без попередньої оплати їх вартості в касі.

    Ефективність самообслуговування як форми продажу полягає в наступ­ному:

      • воно звільняє покупців від необхідності спілкуватися із продавцем, одержувати довідку, просити показати товар, потім розраховуватись у касі, з чеком повертатися до продавця і очікувати підготовки товару до відпуску;

      • надає покупцям повну можливість вільно відбирати в корзину чи спеціальний відборочний візок будь-які, раніше підготовлені і викла­дені на відповідному обладнанні товари. Тільки один раз покупцю дово­диться зустрітися із працівником магазину, щоб розрахуватись за відібра­ний товар;

      • дає змогу ліквідувати всі прилавки, секційні та інші перегородки в торговій залі, зробити її вільною для покупців, встановити паралельни­ми лініями пристінні і острівні гірки та викласти на них товари в асор­тименті і кількості, що в декілька разів перевищує можливості попередніх робочих місць продавців. Місця знаходження в лініях кожної групи то­варів позначаються великими вказівними знаками, які вільно читають­ся при вході в магазин; організовується зручне просування потоків по­купців. У результаті цього кожний покупець може зробити комплексну покупку, яка складається з декількох товарів різних груп, за 7-10 хв. Доведено, що завдяки самообслуговуванню можна в 5-8 разів скоро­тити середні затрати часу покупців на здійснення покупки. В цьому поля­гає суть соціальної ефективності торгівлі із застосуванням самообслуго­вування;

      • дозволяє докорінно реорганізувати процес продажу товарів, ліквіду­вати традиційні робочі місця, прилавки та інші засоби і приладдя праці продавців. Із введенням самообслуговування різко скорочується чи­сельність продавців.

      • є важливим напрямом в досягненні соціальної ефективності торгівлі, скорочення важкої фізичної праці працівників магазину.

    Замість продавця з'являється нова професія - продавець-консультант. Від нього вимагається знання більш широкого кола товарів, а не однієї групи, психології покупців, вміння вчасно прийти їм на допомогу, дати корисну пораду. Продавець-консультант повинен мати як мінімум загальну середню освіту і спеціальну підготовку на відповідних курсах.

    Замість касира-оператора в магазині самообслуговування вводиться спеціальність касира-контролера. Ця нова спеціальність вимагає більш високої кваліфікації порівняно із попередньою; від касира-контролера вимагається не тільки відмінне знання касових апаратів і вміння швид­ко на них працювати, але й знання асортименту, цін на товари, вміння швидко орієнтуватися в покупках, які перевіряються, знати психологію покупця, вміти його відмінно обслуговувати;

    Комплексне кваліфікаційне контрольне завдання №7

    2.Практична частина

    Посада: зав. складом оптово-роздрібного торгового підприємства “Плодоовоч”

    1. До овочевого складу надійшла морква. Організуйте роботи по прийманню, зберіганню і підготовці до продажу партії моркви.

    Вихідні дані:

    №

    з/п

    Показники

    Дані

    1.

    Вид тари

    сітка

    2.

    Кількість пакувальних одиниць - по рахунку фактурі, шт

    – фактично

    3000

    2980

    3.

    Маса моркви в одиниці тари, кг

    2

    4.

    Господарсько-ботанічні і торговий сорт

    Звичайна

    5.

    Дата прийому

    15.10.

    6.

    В результаті якісної оцінки виявлено:

    - вміст коренеплодів з найбільшим поперечним діаметром 6,2 см, кг;

    - вміст коренеплодів довжиною менше 10 см, кг;

    - вміст коренеплодів поламаних, виродливих за формою, кг.

    8,2

    1,8

    2,8

    7.

    Тип сховища

    З штучним охолодженням

    8.

    Залишок моркви

    на 15.11

    5,954

    Рішення:

    Як зав. складом оптово-роздрібного торгового підприємства “Плодоовоч”, я повинна провести прийомку моркви. Прийомка моркви здійснюється партіями. Партією вважається будь-яка кількість моркви одного ботанічного сорту, упакована в тару одного виду та типорозміру, яка надійшла в одному транспортному засобі і оформлена одним документом про якість. Прийомка партії моркви здійснюється за кількістю та якістю.

    Кількість оцінюється за допомогою фактичної та номінальної маси. У нашому випадку кількість фактичної моркви на 40кг менша від маси, яка вказана у супровідній документації, це є порушенням.

    Для контролю якості моркви, правильності ії пакування та маркування на відповідність вимогам діючого стандарту з різних місць партії одбирають 3 пакувальні одиниці від перших ста пакувальних одиниць та додатково по одній пакувальній одиниці на кожні наступні 100 пакувальних одиниць. У нашому випадку це 32 пакувальні одиниці від загальної кількості партії. В нашому випадку маркування нанесено не вірно, тому що не правильно вказана дата прийомки (не стоїть рік). Результати перевірки розповсюджуються на всю партію моркви. Після перевірки відібрану моркву приєднують до контролюємої партії.

    Далі проводимо визначення якості моркви за показниками, встановленими в даному стандарті. Для цього спочатку проводимо вибірку: з різних слоїв відбираємо точкові проби, загальною масою не менше 15% від маси моркви у вибірці. При цьому маса кожної точкової проби повинна бути не менше 5 кг. Далі отримуємо з окремих точкових проб об’єднану пробу. Її вже зважують, оглядають та розглядають за показниками, встановленими в даному стандарті.

    Зовнішній вигляд моркви повинен бути свіжим, коренеплоди повинні бути цілі, здорові, чисті, без пошкоджень шкідниками, без надлишкової вологості. Допускаються коренеплоди з відхилами по формі, але не уродливі.

    Розмір корнеплодів за найбільшим поперечним діаметром, згідно з вимогами стандарту повинен складати 2,5-6,0 см, а вміст коренеплодів з відхиленнями від встановлених розмірів не більше ніж на 0,5 см – не більше 10% від загальної маси. В нашому випадку такої моркви (з діаметром 6,2 см) в партії знаходиться лише 0,14%, тому порушень вимог стандарту тут немає.

    Вміст тріснувши та поломаних коренеплодів, а також крнеплодів довжиною менше 10 см не повинен перевищувати 5% від загальної кількості моркви. У нашому випадку цей показник складає менше 0,1%, що говорить про те, що дані показники знаходяться в межах норми.

    Зберігати моркву потрібно в приміщеннях з штучним охолодженням при температурі повітря від 0 до 1С та відносній вологості повітря 90-95%. Згідно з вихідними даними умови зберігання для моркви обрані правильно.

    В процесі зберігання від моркви належної якості необхідно постійно відбирати моркву, яка зіпсувалася, щоб до підприємств торгівлі поступала тільки якісна морква.

    . Приведіть структурну схему послідовності складених операцій та організацію ТТП на складі.

    Типова структурна схема складських операцій має вигляд:

    Складський технологічний процес — сукупність послідовно виконуваних операцій, пов'язаних з підготовкою до приймання продукції, надходженням, переміщенням, розпакуванням, прийманням продукції по кількості і якості, розміщенням на зберігання, укладанням, відбіркою, комплектацією, підготовкою до відпуску й відпуском продукції споживачу.

    Надходження і приймання продукції на склад

    Процес надходження продукції на склад складається з:

    • фізична обробка вхідних потоків продукції;

    • ідентифікація продукції;

    • уточнення кількості і якості продукції;

    • підготовка звітів;

    • переміщення продукції на місце її використання або зберігання.

    На підставі графіка поставок керівник складу інформує комірників про очікувані надходження продукції. Співробітники служби безпеки якщо буде потреба можуть здійснювати контроль над персоналом, легковими й вантажними автомобілями на вході й виході зі складу. Проводиться перевірка супровідних товарно-транспортних документів.

    Підготовчі заходи, проведені на складі до прибуття продукції:

    1)  установлюються місця розвантаження транспортних засобів;

    2)  перевіряється наявність необхідної кількості піддонів;

    3) установлюється, за допомогою яких механізмів і обладнання розвантажується й переміщається продукція, що надійшла;

    4)  визначаються місця зберігання надійшовшої продукції;

    5) визначається необхідна кількість працівників складу й складського устаткування;

    6) здійснюється підготовка необхідної документації.

    Операції, здійснювані на етапі надходження й приймання продукції:

    1)  проведення  підготовчих заходів  щодо  приймання продукції;

    2)  перевірка цілісності вагонів, контейнерів, транспортного упакування;

    3)  розвантаження транспортних засобів;

    4)  оцінка схоронності поверхні транспортного упакування;

    5)  облік усіх розбіжностей і ушкоджень до підписання документів перевізника;

    6)  перевірка кожної позиції продукції по пакувальному аркушу й рахунку;

    7)  переміщення продукції в зону приймання;

    8)  розпакування;

    9)  перевірка кількості і якості продукції;

    10) контроль документальної й фізичної відповідності партії поставки замовленню покупця;

    11) установлення фактичної кількості, якість і комплектности продукції, визначення відхилень, що й викликали їхніх причин;

    12)  документальне оформлення прибулої продукції (процедура оприбуткування);

    13)  розкладка по місцях зберігання;

    14)  формування складської вантажної одиниці.

    При прийманні продукції від перевізника одержувач зобов'язаний перевірити:

    1) наявність на транспортних засобах (вагоні, цистерні, баржі, трюмі судна, автомобільному фургоні) або на контейнерах пломб відправника або організації, що здійснює проміжну перевалку;

    2)  цілісність пломб;

    3)  стан транспортних засобів (вагона, контейнера);

    4)  наявність маркування вантажу;

    5)  справність тари;

    6)  відповідність найменування продукції й маркування на транспортній тарі даним, зазначеним у товарно-транспортних документах.

    Одержувач зобов'язаний зажадати від перевізника видачі продукції по кількості місць або ваги у всіх випадках, коли такий обов'язок покладений на нього правилами, що діють на транс порту, і іншими нормативними актами.

    Крім того, одержувач зобов'язаний встановити, чи дотримувалися правила перевезення, що забезпечують запобігання продукції від псування й ушкодження (укладання вантажу, вентилювання, температурный режим), а також оглянути перевезену продукцію.

    Операції, виконувані при вступі продукції в залізно дорожніх вагонах:

    1)  огляд вагонів, перевірка стану зовнішньої поверхні вагонів;

    2)  перевірка наявності й цілісності пломб;

    3)  розкриття вагона;

    4) огляд стану продукції, що зробила (стан укладки, транспортної тари, торговельного впакування);

    5)  розвантаження продукції з її укладанням на піддони або вантажні візки на рампах;

    6)  первинне приймання продукції по кількості (перевірка відповідності фактичної кількості продукції даним супровідної товарно-транспортної документації);

    7) доставка сформованих партій продукції на ділянку приймання, у зону експедиції або в зону зберігання складу ( залежно від технології, прийнятої на даному складі).

    Операції, виконувані при розвантаженні контейнерів:

    1)  зняття контейнера із транспортного засобу;

    2)  установка контейнера на рампу;

    3)  перевірка зовнішньої поверхні контейнера на предмет відсутності ушкоджень;

    4)  перевірка цілісності пломб;

    5)  переміщення контейнера на ділянку приймання складу;

    6)  розкриття контейнера;

    7)  первинне приймання продукції, що зробила, по кількості;

    8) укладання продукції на піддони або вантажні візки. 

    Операції, виконувані при вступі продукції на автотранспортних засобах:

    1)  перевірка цілісності впакування;

    2)  первинне приймання продукції по кількості;

    3)  укладання виробів на піддони або візки;

    4)  переміщення сформованих вантажних одиниць у зону приймання або зберігання складу.

    Приймання продукції — перевірка відповідності кількості, якість і комплектності продукції її характеристиці й технічним умовам, зазначеним у договорі.

    Ціль попереднього приймання продукції:

    огляд продукції на підприємстві продавця для установлення відповідності її кількості і якості умовам договору;

    установлення правильності впакування й маркування продукції.

    Остаточне приймання продукції призначене для установлення фактичного виконання поставки у встановленім місці й у належний строк. Місце остаточного приймання продукції звичайно встановлюється в договорі поставки. Воно може бути зазначене як:

    • підприємство або склад продавця;

    • погоджений порт відвантаження;

    • залізнична станція відправлення або аеропорт;

    • порт призначення;

    • прикордонна або кінцева залізнична станція в країні призначення;

    • склад покупця;

    • кінцевий пункт продажу продукції.

    Приймання продукції ( перевірка за кількістю і якості), а також розміщення на зберігання проводяться у вільний від відвантажень час.

    Приймання продукції за кількістю

    Приймання продукції за кількістю — процедура звірення маси, кількості місць і одиниць продукції, що фактично зробила, з даними супровідних товарно-транспортних документів ( рахунку-фактури, товарно-транспортної накладній). Проводиться

    у строки, зазначені в інструкціях. Недостача оформляється комерційним актом.

    Операції при прийманні продукції по кількості:

    • відбір тарних місць для розкриття;

    • розкриття транспортної тари;

    • підрахунок кількості або зважування одиниць продукції;

    • звірення фактичної кількості продукції, що зробила, з даними транспортних і інших супровідних документів — рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, специфікацій, опису, пакувальних аркушів, а також з умовами договору поставки;

    • укладання продукції на піддони;

    • складання акту про вагу тари.

    Процедура приймання продукції й розкриття:

    1.     Розкривають коробку з переліком поставки  ( пакувальним аркушем).

    2.     За допомогою спеціальних пристосувань розкривають усі інші коробки. При цьому стежать за тим, щоб не було пошкоджено вміст коробок.

    3.     Для полегшення перерахування продукцію одного виду складають разом.

    4.     Асортименти й кількість продукції кожного виду звіряють із переліком поставки ( пакувальним аркушем).

    5.     Проводять порівняння номерів виробів, зазначених на упаковках і в переліку поставки.

    6.     Засвідчують, що отримана вся продукція, зазначена в переліку поставок.

    7.     Засвідчують, що кількість виробів відповідає показникам, зазначеним у переліку поставки. Реєструють усі виявлені дефекти.

    8.     У   випадку   виявлення   прихованих  дефектів,   по  яких пред'являються претензії постачальникові, упакування з усім її вмістом переносять у спеціальний лоток або ділянку складу для зберігання продукції.

    9.     Дефектну продукцію по можливості фотографують, щоб мати доказу на випадок виникнення розбіжностей.

    10.  Негайно повідомляють експедитора про виявлені дефекти і висувають вимогу про проведення перевірки.

    11.  Одержувач у письмовій формі підтверджує намір подати претензію й передати перевізникові всі документи, що відносяться до доставки.

    12.  Після завершення перевірки представник одержувача ставить підпис на кожній сторінці переліку поставки.

    Розміщення продукції на зберігання

    Вимоги, пропоновані до системи зберігання:

    • високий ступінь використання площі й обсягу складу;

    • вільний доступ до кожної одиниці зберігання;

    • швидке реагування на зміни в структурі запасів продукції;

    • можливість висотного складування й зберігання продукції;

    • легкість обслуговування споживачів;

    • можливість автоматизованого керування запасами продукції на складі;

    • виконання принципу ПРО («перший прийшов — перший пішов»);

    • низький рівень інвестицій і витрат на будівництво;

    • низький рівень експлуатаційних витрат, а також витрат на технічне обслуговування.

    Показники, що враховуються при організації правильного розміщення продукції на складі:

    • габаритні розміри складу (довжина, ширина й висота);

    • загальна й корисна площі складу;

    • кількість наявного встаткування для зберігання продукції (стелажі, лотки, піддони, контейнери);

    • пропускна здатність складу.

    • Перелік операцій, що входять у процедуру зберігання:

    • організація складського простору;

    • оформлення складських і фінансових документів;

    • розміщення продукції на зберігання;

    • створення необхідних умов зберігання й охорони продукції;

    • організація обліку продукції;

    • рух і переміщення продукції;

    • забезпечення можливості використання підйомно-транс кравця устаткування.

    • Способи укладання продукції:

    • штабельна;

    • стелажна.

    • Основні форми зберігання продукції:

    • одиничне зберігання;

    • лінійне розташування;

    • блокове розташування.

    При розміщенні продукції на зберігання забезпечується дотримання рекомендованих постачальником правил зберігання кожного виду продукції.

    Відбір, комплектація й відпуск продукції

    Виконання замовлення починається з відбору продукції з місць зберігання. Підставою для отборки може служити відбірний аркуш.

    Методи    відбору    продукції:

    • індивідуальний відбір ( для одного замовника) — це послідовне комплектування від ділового замовлення. При індивідуальному відборі продукція відразу укладається у відповідну тару й по закінченню процедури відбору готова до перевірки й відправленню одержувачеві;

    • комплексний відбір ( для групи замовників) — полягає у відборі одиниць зберігання одночасно для декількох замовників по одному зведеному відбірному аркушу. Комплектація проводиться з безлічі різних видів продукції певного асортиментів, що є в наявності, відповідно до замовлення споживача.

    Процедура комплектації зводиться до підготовки продукції відповідно до замовлень споживачів. Сюди входять:

    ·        отримання відбіркового листа із замовленням покупця;

    ·        документальне оформлення підготовленого замовлення;

    ·        контроль над підготовкою замовлення;

    ·        помаршрутне комплектування партії відправки;

    ·        перемішенн яукомплектованих партів відправки у зону завантаження;

    ·      підготовка партій відправки до відпуску (упаковка, окантовка, маркування, пеореупаковка, укладка на піддони, у контейнери);

    ·        оформлення відпуску продукції;

    ·      обє’днання замовлень покупців в партію відпривки і оформлення товарно-транспортних накладних;

    ·        завантаження партій відправок в автотранспортні засоби, контейнери, залізничні вагони;

    ·        відправка за призначенням (доставка) або відгрузка;

    ·     експедиційні операції по відправці продукції покупцям (формування маршрутів, завантаження транспортних засобів, централізована доставка продукції);

    ·        видача продукції отримквачам (у випадку централізованої доставки).

    Процедура відпуску продукції зі складу полягає у виконанні замовлень на продукцію, що зберігається на складі.

    Графік завезення — розклад часу відбору й доставки товарів у роздрібні торговельні підприємства. У графіку вказують номер маршруту, дні завезення, найменування торговельного підприємства, його адреса, вид транспорту, годинник доставки.

    Обробка продукції, що повертається

    Вчасно оформляються рекламації споживачів, контролюється й забезпечується їхнє задоволення постачальниками, повертається або актируется бракована продукція, ведеться облік отриманих і спрямованих рекламацій, здійснюється їх задоволення або фінансова компенсація.

    Процедура обробки некондиційної продукції на складі:

    Для розміщення на складі некондиційної продукції віділяється окрема зона (зона дефекту) або окремі області в зонах зберігання.

    Облік некондиційної продукції проводиться по окремих статтях обліку: «Товар у доробці», «На повернення постачальникові», «На відшкодування винними».

    При прийманні некондиційної продукції складається акт розбіжності по якості. В акті описуються причини шлюбу, дається висновок про можливість подальшої обробки некондиційної продукції.

    При списанні некондиційної продукції складається акт знищення. Процедура списання супроводжується фізичним знищенням некондиційної продукції.

    Процедури повернення некондиційної продукції постачальники докладно обмовляються в договорах поставки (у розділі «Рекламація»), щоб виключити можливі заперечення постачальників.

    Комплексне кваліфікаційне контрольне завдання №8

    2.Практична частина

    Посада: агент по закупівлі і збуту акціонерного товариства “Еліта”

    1.Для ритмічної роботи плодоовочевих магазинів АТ “Еліта” необхідно забезпечити закупку, транспортування і зберігання яблук на зимовий період для споживачів району.

    Вихідні дані:

    №

    з/п

    Показники

    Дані

    1.

    Споживання яблук в місяць: кг

    200

    2.

    Помологічний сорт

    Слава переможнику

    3.

    Товарний сорт

    2 сорт

    4.

    Упаковка

    контейнери

    5.

    Маса плодів в упаковці нето, кг

    30

    6.

    Дата збирання

    середина вересня

    7.

    Маса партії, кг

    При закупці яблук встановлено:

    - маса плодів в упаковці нето, кг

    - плодів розміром по найбільшому діаметру 50-60 мм, кг

    - плодів розміром менше 35-40 мм, кг

    - плодів з почками парши 2, 5 мм, кг

    - плодів пошкоджених плодожерою, кг

    4500

    29,0

    –

    18, 0

    –

    2,4

    8.

    Віддаль від постачальників до бази, км

    540

    9.

    Тип сховища

    Холодильник

    Рішення:

    Будучи агентом по закупівлі і збуту акціонерного товариства “Еліта”, я повинна провести прийомку яблук . Прийомка яблук здійснюється партіями. Партією вважається будь-яка кількість моркви одного ботанічного сорту, упакована в тару одного виду та типорозміру, яка надійшла в одному транспортному засобі і оформлена одним документом про якість. Прийомка партії моркви здійснюється за кількістю та якістю.

    Кількість оцінюється за допомогою фактичної та номінальної маси.

    Для контролю якості яблук, правильності їхнього пакування та маркування на відповідність вимогам діючого стандарту з різних місць партії одбирають 3 пакувальні одиниці від перших 30 пакувальних одиниць(контейнерів) та додатково по одній пакувальній одиниці на кожні наступні 30 пакувальних одиниць. У нашому випадку це 7 контейнерів від загальної кількості партії (150 контейнерів). Результати перевірки розповсюджуються на всю партію моркви. Після перевірки відібрану моркву приєднують до контролюємої партії.

    Далі проводимо визначення якості яблук за показниками, встановленими в даному стандарті. Із кожного відібраного у вибірку контейнера з різних шарів відбирають три точкові проби масою не менше 3 кг кожна. Відібрані точкові проби з’єднують в об’єднану пробу.

    Зовнішній вигляд визначають органолептичним методом. Розмір, механічні та інші ушкодження визначають вимірюванням. Результати аналізу об’єднаної проби розраховують у відсотках. Зовнішній вигляд для яблук другого сорту (як зазначено у вихідних даних) повинен бути такий: плоди типові та нетипові за формою, з менш вираженим забарвленням без пошкоджень шкірки плоду та пошкодження його шкідниками. В партії яблук другого сорту плодів розміром по найбільшому діаметру 50-60 мм повинно бути не більше 15%,а плодів розміром менше 35-40 мм (тобто розмірів встановлених для третього сорту) не більше 10% від загальної маси партії. В нашому випадку в партії таких плодів є 18 кг, а це 0,4% від загальної кількості яблук, що не є порушенням. Маса плодів в упаковці на 1кг менша, від зазначеної в супровідній документації. Це грубе порушення. Плоди, пошкоджені плодожеркою мають складати не більше 5 % віз загальної маси партії. Таких плодів партії 2,4кг, що складає менше 0,1% від загальної маси партії і є допустимим.

    В господарчих або заготівельних пунктах перед відгрузкою яблука повинні бути розсортовані на товарні сорти ті за розміром. Плоди другого сорту підрозділяють за розміром на групи: великі, середні, малі. Яблука упаковують згідно з вимогами ГОСТ 21133 у спеціальні контейнери. Плоди укладають насипом з прокладкою деревинної стружки на дно та кришку контейнера. На кожну пакувальну одиницю повинна бути наклеєна етикетка з зеленою окантовкою – для другого сорту та обов’язковими даними маркування. Транспортувати яблука можна будь-якими видами транспорту з захистом продукції від низької температури (нижче 0С) та атмосферних осадів. Зберігати даний сорт яблук краще в холодильнику – тоді термін зберігання буде складати 3,5-4 місяці.

    Роблячи висновок можна сказати, що закупівля такої кількості яблук даного сорту не раціональна, тому що яблука мають не довгий термін зберігання та їхня кількість значно перевищує потребу. До того ж транспортування яблук на таку відстань значно знизить їх термін зберігання.

    2/ Вкажіть на які групи можна розділити додаткові послуги, що надаються покупцям?

    Торговельні послуги — це різноманітні види корисних дій, які додатково надаються торговельними підприємствами гуртовим і роздрібним покупцям у ході здійснення ними купівлі або Споживання товарів.

    У практиці торгівлі характеристика суті послуг тісно поєднується з їх основними видами. Розрізняють три види торговельних послуг:

    - Пов'язані з купівлею товару (приймання замовлень на товари, надання компетентних консультацій, інформування про розташування комплексів і відділів, секцій, салонів, товарних груп і окремих видів товарів у торговому залі, про торговельні послуги, які надаються в магазині, демонстрація технічно складних товарів у дії, упакування товарів і їх доставка додому покупцеві). Для організації такого виду послуг, як правило, не потрібно великих додаткових витрат, виділення окремих ґ приміщень і спеціально підготовлених працівників.

    - Послуги, які надаються покупцям після придбання товарів, — підгонка костюмів та інших видів швейних виробів під фігуру клієнта, розкрій куплених тканин, доставка товарів за вказаною адресою, переробка (облагороджування) деревини, виготовлення виробів із дерева, залізобетону, гасіння вапна, нарізання скла, настроювання музичних інструментів, заточування ножів і ножиць, доставка, установлення і налагодження вдома в покупця окремих видів відносно складних видів електронної техніки (комп'ютерів, телефонів, музичних центрів). Ці, послуги в основному створюють зручності покупцям поза магазинами або полегшують експлуатацію придбаних виробів. Такі послуги, як правило, повинні оплачувати покупці.

    - Послуги, які сприяють ефективній реалізації товарів — створення сприятливої й затишної атмосфери з високою культурою обслуговування, організація буфетів, кафе типу "бістро", кімнат відпочинку та дитячих кімнат, а також камер схову, гардеробів, відділів зв'язку, телефонів-автоматів, пунктів обміну валюти, стоянок для автомобілів зі зручним паркуванням поблизу торговельного підприємства, організація ремонтних майстерень, довідкового бюро та ін. Ці послуги мають переважно культурно-побутовий характер, вони забезпечують створення різноманітних зручностей для покупців, у тому числі потенційних, під час їх перебування в магазині.

    Комплексне кваліфікаційне контрольне завдання №9

    2.Практична частина

    Посада: інспектор служби контролю якості товарів

    1. Від покупців надійшла скарга щодо реалізації в магазині “Овочі і фрукти” солоних огірків м’якої консистенції. Проведіть товарознавчу оцінку якості солоних огірків, правильність їх зберігання і можливість подальшої реалізації.

    Вихідні дані:

    №

    з/п

    Показники

    Дані

    1.

    Кількість пакувальних одиниць, шт

    110

    2.

    Місткість бочок, л

    100

    3.

    Товарний сорт

    1

    4.

    Дата виготовлення

    12.08.

    5.

    Дата надходження огірків до магазину

    21.01.

    6.

    Експертизою встановлено:

    - бочок з наявністю течі, %

    - консистенція огірків

    - маса огірків від загальної маси огірків з расолом, %

    - кислотність расолу в перерахунку на молочну кислоту, %

    - температура в сховищі, оС

    1, 0

    огірки з мідною (м’якою) консистенцією

    75

    1, 28

    6

    Відповідь:

    Солений огірок — традиційна страва української кухні, виготовлена з огірків методом їх соління в розсолі із води, кухонної солі, часнику, кропу, листя хрону, чорної смородини, вишні, дуба. Солені огірки вживають в їжу; як самостійну закуску, при приготування салатів, розсольників, солянок.

    Якість солоних огірків повинні відповідати вимогам згідно з нормами ГОСТ 7180-73. Огурцы соленые. Цей стандарт розповсюджується на солоні огірки, які приготовлені із свіжих огірків з додаванням до них приправ та пряностей, залитих розчином повареної солі та підданих молочно-кислому бродінню.

    Солоні огірки повинні виготовлятися згідно рецептурою з дотриманням санітарних правил, затверджені в установленному порядку. Не допускається використовувати сировину, яка пошкоджена шкідниками, хворобами та поразкою ураження гнилизною і цвіллю.

    По органолептичним показникам солоні огірки повинні відповідати вимогам діючого стандарту. Зовнішній вигляд повинен відповідати даному господарсько-ботанічного сорту, не м’яті, без механічних ушкоджень та цільними. Консистенція огірків повинна бути повністю пропитана розсолом, хрустка, огірки міцні, м’якоть щільна, з недорозвинутими водянистими, нешкіряними насінням.

    По фізико-хімічним показникам солоні огірки повинні відповідати вимогам даного стандарту, а саме маса огірків від загальної маси огірків з расолом, %, не менше 55; кислотність расолу в перерахунку на молочну кислоту, %, 0,6-1,2 для першого сорту,для другого 0,6-1,4.

    Продукцію приймають партіями. Кожна партія супроводжується документами установленої форми, засвідчуючи якість продукції, із зазначенням найменуванням продукції та підприємства-виробника, масу брутто, тари, нетто, товарний сорт, дату виготовлення, дані про лабораторний аналіз та органолептичних показників.

    Для огірків першого товарного сорту використовують тару ємністю не більше 100 л, для другого 120 л. Солоні огірки в бочках повинні бути укладені щільно до верхнього утору та повністю покриті розсолом.

    Допускається зберігання солоних огірків при температурі не більше

    10 °C. Термін зберігання солоних огірків з дня виготовлення при температурі від – 1 до +4 °C та відносної вологи 85 – 95 % - не більше 9 міс.

    Експертизою було встановлено, що:

    - бочок з наявністю течі, % - 1,0;

    - консистенція огірків - огірки з мідною (м’якою) консистенцією;

    - маса огірків від загальної маси огірків з расолом, % - 75;

    - кислотність расолу в перерахунку на молочну кислоту, % - 1,28;

    - температура в сховищі, оС – 6.

    Бочки повинні бути щільні, не повинно бути наявності течії, так як втрачається частина розсолу та солоні огірки не будуть повністю покриті розсолом, таким чином погіршується якість продукту.

    Консистенція огірків не відповідає вимогам нормативного документа, так як вона м’яка, повина бути хрусткою, огірки міцні, м’якоть щільна. М’яка консистенція не допускається.

    Маса огірків від загальної маси огірків з разсолом відповідають вимогам і складають 75%.

    Кислотність разсолу в перерахунку на молочну кислоту відповідає другому сорту і складає 1,28 %, для першого сорту кислотність повинна бути 0,6-1,2 %. Даний продукт можна віднести до другого сорту. Згідно з даними солоні огірки реалізують у роздрібній торгівлі як перший сорт, що є недопустимим.

    Температура в сховищі не відповідає вимогам, вона перевищує норму. Внасідок неправильних умов зберігання виникають побічні реакції, які негативно впливають на якість солоних огірків. Термін зберігання відповідає вимогам.

    Висновок: при проведені товарознавчої оцінки якості солоних огірків було встановлено, що деякі показники не відповідають вимогам ГОСТ 7180-73. Огурцы соленые. Було виявлено наявність течії, яка негативно впливає на якість. Наявність течії не повинно бути, адже чим менша кількість розсолу, тим солоні огірки залишаються на зовні і це може причинити їх псуванню. По органолептичним показникам консистенція м’яка, вона може бути слідством неправильних умов зберігання та із-за недостатньої кількості розсолу у бочці. Було виявлено, що в солоних огірках підвищена кислотність, вона може утворитися по причинам тривалого зберігання в бочках. Можна зробити висновок що, дану партію необхідно реалізувати до витікання терміну придатності, але за меншу ціну яка відповідаю другому сорту або зняти з продажу цю продукцію.

    2. За якими ознаками класифікуються усі торговельні послуги?

    Торговельна послуга є у своїй основі послугою з обслуговування, споживання готових матеріальних благ, що виражається, наприклад, в обслуговуванні зміни форм вартості - товарної на грошову, у маркетингових дослідженнях споживчих ринків, висновку угод з постачальниками, веденні обліку руху товарів - допомоги покупцям у доборі необхідного товару.

    Торговельна послуга об'єктивно спрямована на встановлення взаємозв'язку між виробництвом і споживанням, але це - наслідок діяльності торгівлі, яке суб'єктивно не усвідомлюється ні продавцем, ні покупцями. 

    Вивчивши й узагальнивши різноманітні підходи, доцільно запропонувати наступну класифікацію торговельних послуг:

    1. За специфікою технологічного процесу виділяються послуги роздрібної торгівлі, оптової торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, інших галузей суспільного господарства.

    2. За економічним змістом торговельні послуги неоднорідні й мають різну цільову спрямованість. Можна виділити наступні види:

    - послуги супутнього характеру — стимулювання збуту, приймання й просування товарів, послуги, надавані безкоштовно як заохочення при придбанні товару, дистриб’ютерство й ін.

    - послуги, що сприяють покупці інших видів товарів, такі як поставка товару, кредитне й інформаційне забезпечення і т.д.

    - послуги, споживані з товаром, що й доповнюють товар: фірмове обслуговування, технічне обслуговування та інші дії по монтажу, налагодженні й доведенню торговельного встаткування до стадії готовності вхожий дения в торгово-технологічні процеси.

    3. За способом надання:

    - послуги, надавані за допомогою технічних засобів;

    - послуги, пов'язані з живою працею.

    4. За характером споживання:

    - масові, орієнтовані на будь-якого споживача;

    - групов, що враховують специфіку потреби цільових груп споживачів;

    - персоніфіковані, виконувані відповідно до індивідові альными бажаннями й можливостями споживача.

    5. За місцем надання:

    - безпосередньо в торгівлі;

    - у сфері особистого споживання;

    - у сфері виробничого споживання.

    6. За часом надання:

    - попередні продажу товарів;

    - надавані в процесі продажі товарів;

    - виконувані після продажу товарів.

    7. По строкам виконання:

    - термінові, виконувані в присутності покупця;

    - з регламентованому строком виконання, надавані в із гласованное з покупцем час.

    8. По частоті надання:

    - постійні;

    - періодичні;

    - епізодичні.

    Комплексне кваліфікаційне контрольне завдання №10

    2.Практична частина

    Посада: завідуючий відділом магазину “Продукти”

    1. Організуйте торгово-технологічний процес партії чорного байхового чаю, що надійшла до магазину.

    Вихідні дані:

    №

    з/п

    Показники

    Дані

    1.

    Вид транспорту постачальника

    залізниця, автомобиль

    2.

    Кількість ящиків, шт.

    150

    3.

    Маса нетто ящика, кг

    20

    4.

    Маса нетто одиниці упаковки, г

    100

    5.

    Вид транспортної тари

    ящики з картону

    6.

    Дата пакування і місце

    15.03. Польща

    7.

    Ящиків з порушеної цілісністю транспортної тари, шт

    3

    8.

    Фактична маса нетто одиниці упаковки, г

    105

    9.

    Запах

    властивий без сторон-нього

    10.

    Масова частка дріб’язку в чаї, %

    6, 55

    11.

    Масова частка вологи, %

    6, 0

    12.

    Зовнішній вигляд чаю

    -

    13.

    Масова частка водорозчинних речовин, %

    31, 5

    14.

    Дата реалізації

    20.09.

    Відповідь:

    Чорний чай — вид чаю, який отримують шляхом повного або майже повного окислення листа чайного куща.

    Якість чорного байхового чаю повинна відповідати діючому стандарту ГОСТ 1938-90. Чай чорный, байховый фасованный. Технические условия. Даний стандарт розповсюджується на фасований вітчизняний та імпортний чорний байховий чай. За видом та розміром чай виробляється 3-х видів:

    1. Крупний (листовий);

    2. Гранульований ;

    3. Дрібний.

    По органолептичним показникам чай повинен відповідати вимогам діючого стандарту, а саме аромат та смак, в залежності від сорту, сорт «Букет» повинен бути приємний аромат та терпкий смак. Чай вищого сорту ніжний аромат з приємним терпким смаком. Першого сорту достатньо ніжний аромат, середньої терпкості, для другого сорту недостатньо виражений аромат та терпкість. Для третього сорту слабкий аромат та слабо терпкий смак. Зовнішній вигляд листового чаю сорту «Букет» та вищого сорту повинен бути рівний, однорідний, добре скручений, для першого недостатньо рівний, скручений, а для другого та третього нерівний та недостатньо скручений. Зовнішній вигляд для дрібного чаю сорту «Букет» та вищого сорту повинен бути рівним, однорідним та скрученим, для першого недостатньо рівний, скручений, з наявністю пластинчатого, а для другого та третього він повинен бути нерівним, пластинчатим. Для гранульованого чорного чаю зовнішній вигляд розповсюджується тільки на перший, другий та третій сорт та він повинен бути достатньо рівним, сферичної або довгастої форми.

    По фізико-хімічним показникам чай повинен відповідати згідно даним вимогам, а саме масова доля вологи для всіх сортів не більше 8,0 %, масова доля водорозчинних екстрактивних речовин не менше для «Букета» та вищого сорту 35 %, для першого – 32 %, для другого – 30 %, для третього – 28 %. Масова частка дріб’язку для всіх видів чаю не більше 5 %, крім «Букету» - 1%. Масова доля загальної золи у фасованому чаї – 4-8 %; масова частка водорозчинної золи – не менше 45 % загальної золи. Вміст токсичних елементів та залишкова кількість пестицидів не повинно перевищувати норму.

    Чай фасують в м’яку або напівжорстку упаковку масою нетто 25, 50, 75, 100, 125, 150, 200, 250 г. Відхилення маси нетто кожної пакувальної одиниці у відсотках не повинна перевищувати мінус 5 при фасуванні до 3 г, мінус 1 при фасуванні від 25 до 3000 г. Пачки, коробки повинні упаковуватися у фанерні ящики. Відхилення маси нетто по верхній межі не обмежується. Чай, який призначений для тривалого зберігання, упаковують в ящики , які повинні бути вистелений обгортковим папером марки Д. При перевезені змішаними видами транспорту, чай повинен бути упакований тільки у фанерні ящики.

    М’яка упаковка повинна складатися з внутрішньої частини: підпергаменту або паперу марки Г по нормативно-технічної документації та зовнішньої алюмінієвої фольги.

    На кожній одиниці продукції з чаєм вказують товарний знак, найменування продукції, сорт, масу нетто, стандарт. При транспортному маркуванні наноситься маніпуляційний знак «Берегти від вологи». На кожну пакувальну одиницю транспортної тари наносять маркування або наклеюють ярлик, з вказуванням товарного знаку, найменування підприємства-виробника, його адреса, найменування чаю, сорт, масу нетто, масу брутто, дату пакування. В кожний ящик з чаєм кладуть ярлик з вказівкою прізвища пакувальника.

    Ящики з чаєм повинні зберігатися в сухому, чистому приміщенні на дерев’яних стелажах на відстані 0,10-0,15 м від підлоги та не менше 0,5 від стін. Укладені ящики в штабеля проводиться дном на кришку висотою не більше 9 ящиків – для фанерних та 6 – з картону з проходами між двома-трьома рядами.

    Не допускається зберігання чаю разом з товарами, які мають запахи. Транспортують чай всіма видами транспорту відповідно з правилами перевезень вантажів. Транспортні засоби повинні бути критими, сухими, чистими.

    Термін зберігання фасованого вітчизняного чаю – 12 міс; фасованого імпортного чаю – 18 міс з дня його пакування.

    При надходженні партії чорного байхового чаю до магазину “Продукти” було встановлено, що чорний байховий чай транспортувався змішаними видами транспорту (залізничним та автомобільним). Дане перевезення є допустимим, але при змішаному транспортуванні чорний чай повинен упаковуватись у фанерні ящики, щоб запобігти порушеню цілісності транспортної тари. Надійшло 150 ящиків даної продукції з масою ящика 20 кг, з яких було встановлено, що я ящики були пошкодженні. Такі порушення можуть утворитися із-за неправильних умов транспортування та не дотриманих умов зберігання, а саме при укладені ящиків у штабеля, тобто кількість ящиків могла перевищити 6 ящиків тим самим пошкодити цілісність нижніх ящиків.

    Маса нетто однієї упаковки відповідає нормі і складає 100 г.,але потім було встановлено, що фактична маса нетто однієї упаковки складає 105 г. це відхилення є допустимим.

    Транспортна тара була представлена ящиками з картону, що є недопустимим для змішаного виду транспорту, в цьому випадку транспортна тара повинна бути представлена ящиками з фанери.

    Термін зберігання відповідає нормам і складає для фасованого вітчизняного чаю – 12 міс; фасованого імпортного чаю – 18 міс з дня його пакування. З дня пакування пройшло 6 міс та днів. Термін являється придатним для споживання.

    По органолептичним показникам чай чорний байховий відповідає вимогам нормативної документації. Запах чорного байхового чаю властивий даній продукції без стороннього запаху.

    По фізико-хімічним показникам чай чорний байховий не відповідає по показнику масової частки дріб’язку, яка повина складати для всіх видів чаю не більше 5%, при обстежені було виявлено, що у чаї вона складає 6,55 %. Відповідає показник масова частка вологи, яка складає 6,0 %, норма не більше 8,0 %. Масова частка водорозчинних речовин складає 31,5%, по даному показнику чай чорний байховий можна віднести до другого сорту.

    Висновок: під час організуйте торгово-технологічний процес партії чорного байхового чаю, що надійшла до магазину «Продукти» було встановлено, що партію можна приймати до магазину, партія відповідає термінам придатності, але якщо ящики з порушенням цілісністю транспортної тари, що складає 3 ящики, пошкодили товарний вигляд товару, слід вернути ці ящики. Даний чорний байховий чай модна віднести до другого сорту згідно з показників якості.

    2. Які чинники впливають на вибір методів стимулювання продажу товарів?

    Українська роздрібна торгівля сьогодні знаходиться на такій стадії стимулювання збуту і реклами в місцях продажу, яку умовно можна назвати етапом індивідуальних стандартів. При розробці планограм розміщення товарів необхідно врахувати:

    - особливості кожного типу роздрібного підприємства і його торгівельного залу;

    - стандарти стимулювання збуту на місці продажу і види реклами, які використовують постачальники конкурентних товарів;

    - інші чинники, що впливають на процес прийняття рішення про покупку.

    Застосування сучасних маркетингових технологій в процесі організації продажу товарів вітчизняних виробників, з одного боку, є показником відповідальності і перспективності діяльності працівників магазину, а з іншого боку, дає оцінку професіоналізму керівників. Саме професіоналізм торгівельних представників та мерчендайзерів дозволяє адаптувати дану технологію до реальних умов. Компетентний фахівець повинен вміти поєднувати теоретичні знання з потребами конкретної ситуації і своєчасно впроваджувати закони та правила стимулювання233

    Економічний простір №23/1, 2009 збуту і реклами на місці продажу. Ефективне стимулювання збуту надає низку переваг. До їх числа можна віднести наступне:

    - привертає увагу до товару;

    - нагадує про необхідність зробити покупку;

    - допомагає покупцю вибрати необхідний товар;

    - виділяє нові вітчизняні товари та робить їх легкодоступними для

    споживача;

    - впливає на рішення про покупку.

    До числа очевидних засобів просування відносяться:

    - зниження або встановлення спеціальних цін;

    - активізація рекламних кампаній;

    - організація власної дистриб’юторської мережі.

    На місці продажу можна використати загальне стимулювання, вибіркове і індивідуальне. Перше є інструментом загальної активізації торгівлі. Вибіркове-припускає розміщення товарів поза зоною загальної викладки на вигідній позиції. Індивідуальне стимулювання здійснюється в місцях загальної експозиції товарів. З цією метою надається реклама у вигляді афіші, об’яви про те, що по відношенню до товару здійснюється стимулювання у вигляді зниження цін, проведення конкурсів з врученням премій та інше. Зниження цін може бути за ініціативою виробника або магазину(під час проведення виставок, ярмарок). Наслідки зниження цін мають бути зважені, щоб не заподіяти збитки, тому його можна застосовувати лише для невеликої партії товарів. Встановлення спеціальної ціни (на рівні виробничих витрат) можливо, коли метою є збільшення використання продукції (передбачає зниження ціни на упаковку продукції, або коли одна одиниця після десяти надається безкоштовно).

    Комплексне кваліфікаційне контрольне завдання №11

    1. В магазин ЗАТ “Торгсервіс” надійшла партія мінеральної води в ящиках. Визначіть якість товару, відповідність її вимогам стандарту. Організуйте і здійсніть контроль за дотриманням правил її зберігання.

    Вихідні дані:

    №

    з/п

    Показники

    Дані

    1.

    Найменування мінеральної води

    Нарзан

    2.

    Кількість пляшок, шт

    4500

    3.

    Вид споживчої тари

    зелена скляна 0, 5 дм3

    4.

    Укупорка пляшок

    кронен пробка з прокладкою із пластизолі

    5.

    Дата розливу

    12.04.

    6.

    Дата прийому

    30.04.

    7.

    При прийомі встановлено:

    - фактична кількість пляшок

    - бій пляшок, шт

    - кількість пляшок з порушеною повнотою наливу, % до маси

    - кількість пляшок з порушеною герметичністю, % до маси

    - масова частка СО2, %

    - норма втрат бою мінеральної води в ящиках, %

    4492

    8

    –

    0, 08

    0, 28

    0,15

    Відповідь:

    Мінера́льні во́ди — підземні (іноді поверхневі) води з підвищенним вмістом деяких хімічних елементів і сполук, а також газів, із специфічними фізико-хімічними властивостями (температура, радіоактивність та ін.), що справляють цілющий вплив на організм людини. Межею прісних і мінеральних вод вважають солоність в 1 г/л. Мінеральні води часто володіють цілющими властивостями. Зловживання мінеральною водою, особливо для хворих, може призвести до важких наслідків для здоров’я, тому вживати її рекомендується тільки з поради лікаря та в рекомендованій ним кількості.

    Якість мінеральних вод повинна відповідати діючому стандарту ГОСТ 13273-88. Воды минеральные питьевые, лечебные и лечебно-столовые. Технические условия. Даний стандарт розповсюджується на природні мінеральні питні та лікувально-столові води різного хімічного складу. В залежності від хімічного складу мінеральні води поділяються на групи, які поділяються на типи по мінералізації.

    За мінералізацією розрізняють:

    • слабкомінералізовані (1—2 ‰),

    • малої (2—5 ‰),

    • середньої (5—15 ‰),

    • високої (15—30 ‰) мінералізації,

    • розсольні (35—150 ‰)

    • міцнорозсольні (150 ‰ і більше).

    Допускається обробка мінеральних вод сірчанокислим сріблом, розчином гіпохлорида натрію, масова доля двоокису вуглецю в питних мінеральних водах повинна бути не менша 0,30%, в залізистих водах – 0,40 %.

    Мінеральні питні лікувально-столові води «Слов'янської», «Смирновскої», «Есеннтукі № 4», «Нарзан», «Миргородської», «Боржомі» і мінеральні питні лікувальні води розливають у пляшки типу X з коричневого і зеленого скла місткістю 0,33 і 0,5 дм3. Допускається розливати мінеральні питні лікувально-столові в пляшки місткістю 1дм3, а також в полімерні пляшки різної місткості з матеріалів, дозволених Міністерством охорони здоров'я.

    Середнє наповнення 10 пяшок при температурі 20 оС повинно відповідати їхній номінальній місткості з відхиленням ± 3%.

    Пляшки з мінеральними питними водами герметично укупорюються кронен-пробками. Ковпачок кронен- пробки повинен бути виготовленим з білої жесті. Прокладка повинна бути виготовлена зі цільнорізаної пробки по ГОСТ 5541 без захисного диску або з захисним диском із полімерної плівки, із пласти золі.

    Пляшки з мінеральною водою складають в дощаті ящики, дерев1яні багато габаритні ящики, пластмасові ящики, ящики з картону, металічні ящики тощо.

    На кожну пляшку з мінеральною водою наклеюють етикетку, на якій вказують : найменування підприємства-виробника та його підпорядкованість, товарний знак, найменування води та його групи, номера свердловини або назва джерела, мінералізація, призначення води, рекомендації стосовно зберігання, дату розлива,строки зберігання, номер бригади, позначення дійсного стандарту. Допускається на ПО «Севкавмиирозлив» та П’ятигорському пивовареному заводі розлив мінеральних лікувально-столових вод «Слов'янської», «Смирновскої», «Машук № 19», «Нарзан кисловодський» в пляшки без етикетки. Найменування води, товарний знак завода, дату випуску, номер бригади, виробник гравіруванням на кроні-пробки.

    Пляшки з мінеральними водами транспортуються усіма видами транспорту, окрім залізничного згідно з правилами перевезень. Пляшки з мінеральною водою укупорюються кронен-пробками з прокладками з цільнорізаної пробки, зберігають в горизонтальному положенню висотою не більше 18 рядів. Пляшки із пастизольової, зберігають у вертикальному та горизонтальному положенні.

    Мінеральні води зберігають у темних складських приміщеннях, попереджуючи потрапляння вологи, при температурі від 5 до 20 оС.

    Допускається при зберіганні появлення на зовнішній поверхні кронен-пробок окремих плям іржі, які не порушили герметичність.

    Виробник гарантує відповідність розливаємих мінеральних вод вимогам діючого стандарту при дотриманні умов зберігання та транспортування. Гарантійний строк зберігання мінеральних вод встановлюється з дня розливу і складає для залізистих вод – 4 міс; для інших вод – 12 міс.

    Під час надходження партії мінеральної води була проведена експертиза якості даної продукції, при прийомі було встановлено:

    При прийомі встановлено:

    - фактична кількість пляшок - 4492

    - бій пляшок, шт. - 8

    - кількість пляшок з порушеною повнотою наливу, % до маси -

    - кількість пляшок з порушеною герметичністю, % до маси – 0,08

    - масова частка СО2, % - 0,28

    - норма втрат бою мінеральної води в ящиках, % - 0,15

    При аналізі було встановлено, що фактична кількість пляшок склала 4492 8 із них побилася під час транспортування.

    Також встановлена кількість пляшок,яка має порушення герметичності, що складає 0,08% це являється порушенням технології виробництва.

    Масова частка СО2 не відповідає вимогам нормативної документації і складає менше норми 0,28 % (0,30%), що може свідчити про неправильні умови зберігання

    та наявності порушення герметичності.

    Висновок: при оцінці якості партії мінеральної води було встановлено, що були допущені порушення при зберіганні та транспортуванні партії, за яку несе відповідальність виробник продукції. Йому необхідно відшкодувати завдані порушення. Пляшкові мінеральні води беруться з натуральних джерел або свердловин і розливаються в пляшки при дотриманні правил, встановлених сучасною технікою розливу: оберегти води від забруднення і зберегти їхні найважливіші властивості. А для цього води розливаються в стерильні пляшки темного скла для захисту від світла, попередньо вони газують вуглекислотою. Велике значення для збереження природних властивостей води має хороша закупорка пляшок і належне її зберігання в подальшому використанню.

    На основних базах пляшки зберігаються в підвалах, в горизонтальному положенні, при постійній плюсовій температурі в межах 5-10 °, але не більше 15 °. При тривалому зберіганні у вертикальному положенні пробки пляшки висихають, газ випаровується, і вода може зіпсуватися. Щоб уникнути цього і вдома пляшки повинні зберігатися в прохолодному місці в горизонтальному положенні або в перевернутому вигляді в ящиках. Почату пляшку, якщо в ній ще залишається вода, слід закупорювати простий корковою або гумовою пробкою.

    В умовах правильного розливу і належного зберігання основні хімічні властивості натуральних пляшкових мінеральних вод зберігаються протягом досить тривалого часу (місяцями і навіть роками). Тому вони можуть використовуватися з лікувальною метою через довгий час після їх розливу.

    Ось основні ознаки гарної схоронності пляшкової води: вода чиста, містить багато газу, приємна на смак, не має поганого запаху. Зіпсована вода мутна на вигляд, містить пластівці, має поганий смак і запах. На дні пляшки нерідко є рясний осад рудого кольору, пов'язаний з випаданням солей. Така вода для вживання не придатна. Це-брак розливу або результат поганого зберігання.

    2. Вкажіть основні та додаткові операції технологічного процесу магазину. Дайте визначення торговельно-технологічного процесу.

    Торговий процес забезпечує зміну форм вартості. Особливість цього процесу у цьому, що предметом праці тут не є лише товари, а й покупці. Працівники роздрібній торговельній організації здійснюють продаж товарів хороших і обслуговування покупців, а покупці беруть участь у торговому процесі. Забезпечуючи безпосереднє доведення товарів до споживачів, торговий процес включає й такі види організації комерційної роботи, як вивчення попиту населення, формування асортименту і рекламу товарів, надання покупцям додаткових послуг, поточне поповнення запасів то варів та інших.

    Технологічний процес забезпечує обробку товарних потоків, починаючи з надходження товарів у роздрібну організацію торгівлі і закінчуючи повної підготовкою їх на продаж. Технологічний процес входять такі операції, як приймання товарів за кількістю якості, зберігання, фасування й упаковки товарів, їх пересування та викладка у залах роздрібній торговій організації та ін. Він здійснюється й без участі покупців.

    Отже, торгові й технологічні процеси у роздрібній торговельній організації — це сукупність послідовних взаємозалежних операцій, метою якого є доведення товарів у широкому асортименті і належному ролі до споживачів із найменшими витратами тру та й високого рівня торгового обслуговування .

    У основу організаціїторгово-технологических процесів покладено товарні потоки. Під товарним потоком у роздрібній торговій організації розуміється рух товарів - від моменту їхнє надходження до вручення проданого товару покупцю

    У роздрібній торгівлі застосовують такі методи продажу продовольчих товарів:

    - самообслуговування;

    - продаж товарів за попередніми замовлень;

    - продаж товарів за зразками;

    - з індивідуальним обслуговуванням, зокрема із відкритою викладці.

    Приклад. Основний метод продажу товарів у магазині №33 є самообслуговування. Таким методом реалізується у магазині №33 близько 80% всіх товарів, зокрема й ті товари, які перед відпусткою покупцю вимагають проведення додаткових операцій – нарізки, зважування продавцями. До таких товарам ставляться ковбасні і рибні товари, і навіть продукція, реалізовувана у відповідному відділі кулінарії і м'ясні напівфабрикати. Хоч товари та відпускаються через прилавок, проте дані відділи перебувають у зоні самообслуговування, а товари відпускаються покупцям і їх попередньої оплати до каси. Інші групи товарів, реалізовані методом самообслуговування, повністю підготовлені до продажу але за її відборі у покупців мало треба звертатися до обслуговуючому персоналу. Слід зазначити, що самообслуговування функції працівників торгового залу полягають у консультуванні покупців, і навіть викладки товарів хороших і контролю над їх схоронністю. Частина товарів у магазині №33 реалізуються через прилавок обслуговування. Частка цих товарів у загальному обсязі товарообігу становить близько 20% - це печиво і лікеро-горілчана продукція.Размещени ці відділи за єдиним вузлом розрахунку оплата за товари у яких складає місці.

    Зарубіжний досвід свідчить про запровадження 100% самообслуговування у організаціях. Це притаманно більшості країн, особливо США, Данії, Бельгії. Поступово цим досвідом переймають і вітчизняних торгові організації.

    Комплексне кваліфікаційне контрольне завдання №12

    2.Практична частина

    Посада: товарознавець-експерт фірмового магазину “Українська горілка”

    1.До магазину надійшла партія горілки. Проведіть експертизу відповідності якості поставленої горілки вимогам стандарту, правильності її маркування. Зробіть висновок про можливість її реалізації і зберігання. Проведіть інформування покупців про особливості маркування горілчаних виробів.

    Вихідні дані:

    №

    з/п

    Показники

    Дані

    1.

    Партія горілки, ящиків (пляш)

    200

    2.

    Найменування

    “Холодний яр”

    3.

    Дата проведення експертизи

    15.12.97

    4.

    Дані маркировки:

    - найменування виробника;

    - міцність;

    - вид укупорки;

    - наявність штампу на зворотній стороні етикетки;

    - нормативний документ.

    Косарський спиртзавод

    40% об.

    Винт (провертається)

    130897123

    ГОСТ-12712-80

    5.

    Результати дослідження якості:

    - смак;

    - міцність, % об.;

    - масова концетрація альдегідів, мг/дм3;

    - масова концентрація сивушного масла, мг/дм3;

    - об’ємна доля етилового спирту,%;

    - лужність, мл на 0,1н р-ну HCl;

    - повнота наливу пляшки, дм3;

    - зовнішній вигляд, колір

    Пекучий

    39,8

    4,5

    2,2

    0,04

    3,2

    494

    Прозора

    Відповідь:

    Горі́лка або водка, оковита, горівка, паленка — дистильований напій на основі етилового спирту, традиційний для багатьох країн Європи, один з найпопулярніших алкогольних напоїв світу. За межами України словом «горілка» називають українську гірку настоянку — перцівку. Горілку, виготовлену в домашніх умовах, називають самогон або самогонка.

    Якість горілки повинна відповідати вимогам діючого стандарту ГОСТ 5363-93. Водка. Правила приемки и методы анализа. Партія горілки вважається кількість горілки одного найменування, однієї дати розливу, оформленим одним документом про якість. Допускається замість видачі документа про якість на супровідній документації ставити штамп ВТК з вказування, що партія горілки відповідаю вимогам нормативної документації.

    Для проведення перевірки відповідності упаковки та маркування вимогам нормативної документації відбір одиниць продукції в вибірку проводять методом випадковим відбіром.

    Партію горілки приймають, якщо кількість пляшок с горілкою, які мають деформацію, розриви, перекоси етикеток менше або дорівнює приймальному числу та бракують, якщо кількість таких пляшок з горілкою більше або дорівнює бракованому числу.

    Для визначення фізико-хімічних та органолептичних показників горілки від партії методом випадкового відбору вибирають виробку в кількості чотирьох пляшок. При отриманні незадовільних результатів випробування хоча б по одному показнику партію бракують.

    Чотири пляшки горілки з актом про відбір проб передають в заводську лабораторію. Для проведення випробувань використовують дві пляшки горілки (визначення міцності горілки, органолептичних показників, вміст домішок, вміст домішок і лужності горілки). Дві інші пляшки зберігають в заводській лабораторії протягом 1 місяця на випадок виникнення розбіжностей в оцінці якості. Горла пляшок, відібраних для проби, обгортають шматком тканини або папером і обв'язують шпагатом, кінці якого пломбують на картонній або дерев'яній бирці, з прошнуровані етикеткою, на якій повинні бути вказані:найменування організації, в систему якої входить підприємство-виробник; найменування підприємства-виробника та його місцезнаходження;найменування горілки;дата розливу;кількість горілки в партії, від якої відібрана проба;номер документа про якість партії горілки;дата відбору проби; прізвища і підписи осіб, які відібрали пробу.

    Розлив виробляють в пляшки з безбарвного, напівбілого або зеленого скла місткістю 0,75; 0,50;0,250; 0,10; 0,05 дм3; в пляшки із гвинтовою різьбою на віночку місткістю 0,05 - 10 дм3, в фігурні пляшки, скляні, кришталеві, фарфорові та керамічні. Горілки і горілки особливі повинні бути приготовлені відповідно до вимог цього стандарту за технологічною інструкцією та рецептурами з дотриманням норм і правил, затверджених в установленому порядку.

    Залежно від смакових і ароматичних властивостей горілки поділяються на горілки і горілки особливі. Для приготування горілок і горілок особливих повинні бути застосовані: спирт етиловий ректифікований вищої очистки та спирт "Екстра" і "Люкс"; вода питна;     цукор-пісок рафінований і цукор-рафінад; натрій двовуглекислий (бікарбонат); кислота оцтова лісохімічна харчова; кислота лимонна харчова; кислота молочна харчова; кислота соляна; калій марганцевокислий;сіль кухонна;  гліцерин дистильований; мед натуральний; молоко коров'яче сухе знежирене; ароматні спирти, одержувані з ароматичного рослинної сировини і спирту ректифікованого вищої очистки відповідно до виробничого технологічного регламенту на виробництво горілок і лікеро-горілчаних виробів;ефірні масла та інші продукти, дозволені до застосування в харчовій промисловості Міністерством охорони здоров'я.

    За органолептичними показниками горілки та горілки особливі повинні відповідати вимогам діючого стандарту ГОСТ 12712-80 Водки и водки особые. Технические условия. Зовнішній вигляд горілки повинна бути прозорою речовиною без по сторонніх включень та осадку. Колір безбарвний. Вкус та аромат характерний для горілки без по сторонніх присмаків та запахів.

    За фізико-хімічними показниками горілки та горілки особливі повинні відповідати вимогам нормативної документації. Міцність горілки вищої очистки складає 40-45, 50, 56 %; «Екстра» - 38-45, 50, 56; «Екстра» для «Посольської» - 40%; «Люкс» - 40%. Масова концетрація альдегідів, мг/дм3 складає для вищої очистки складає 8; «Екстра» - 3; «Екстра» для «Посольської» - 6; «Люкс» - 3. Масова концентрація сивушного масла, мг/дм3 для для вищої очистки складає 4; «Екстра» - 3; «Екстра» для «Посольської» - 4; «Люкс» - 2. Об’ємна доля етилового спирту в горілці складає для вищої очистки складає 0,05; «Екстра» - 0,03; «Екстра» для «Посольської» - 0,03; «Люкс» - 0,03. Лужність – об’єм соляної кислоти концентрацією 0,1 моль/ , використаний на титрування 100 горілки, не більше складає для вищої очистки складає 3,0; «Екстра» - 2,5; «Екстра» для «Посольської» - 2,0; «Люкс» - 3,0.

    Пляшки укупорюють ковпачками під обкатку з алюмінієвої фольги або нагвинчуються ковпачками з перфорацією. З внутрішньої сторони ковпачки мають прокладки з картону, покритого целофаном. Укупорювання графинів виробляють корковою пробкою з прокладкою з пергаментного стрічки, поліетиленовою пробкою або алюмінієвим подовженим ковпачком. Пробка оформлена фірмовою наклейкою з найменуванням підприємства-виробника. Скляні, кришталеві, керамічні пробки прив'язують до пляшки шовковою стрічкою.

    На пляшку, графин наклеюються етикетка, контретикетка і кольеретка, а також проводиться наплавліваніе тексту на склі вогнестійкими, незмивною фарбою, на графині етикетку прив'язують до горлечка кольоровими шнурами або стрічками.

    На етикетці наступна інформація: -найменування продукту;

    - торгова марка; - найменування місця, адреса виробника, найменування країни, місце походження. Найменування підприємства-виготовлювача додатково позначається опуклими літерами на алюмінієвих ковпачках; - міцність (об'ємна частка етилового спирту),%; - обсяг, л; - склад продукту; - наявність ароматизаторів, барвників (при їх застосуванні); - масова концентрація цукру (якщо цукор передбачений за рецептурою), г (100 мл); - дата розливу. Вказана на зворотному або лицьовій стороні етикетки, або на ковпачках, або на контретикетках, або на тарі. Дата розливу і номер бригади можуть бути проставлені компостером або штампом на обороті етикетки; - позначення нормального або технічного документа, згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт; - інформація про сертифікацію. Додатково наносяться найменування організації - розробка рецептури, інші написи рекламного та інформаційного характеру.

    Маркування експортованої продукції здійснюється державно та іноземною мовами. На зворотному боці етикеток спеціальною фарбою проставлений семизначний шифр: перші дві цифри - індекс заводу; третя - індекс позаекономічній організації; наступні дві - місяць розливу; залишилися дві - останні цифри року виготовлення лікеро-горілчаного виробу. Гарантійний термін зберігання для горілки -12 міс. Горілка повинна зберігатися в складських приміщеннях при температурі – 5 до + 25 °С.

    При надходженні партії горілки до магазину було вивчено маркування даної продукції, було встановлено:

    - найменування виробника - Косарський спиртзавод

    - міцність – 40 % об.

    - вид укупорки – Винт (провертається)

    - наявність штампу на зворотній стороні етикетки - 130897123

    - нормативний документ – ГОСТ – 12712-80

    При аналізі маркування було встановлено, що маркування не повне воно не має торгової марки, адреси підприємства-виробника, склад продукції, дату розливу.

    При надходженні партії горілки експертизою було встановлено:

    - смак - пекучий

    - міцність, % об. – 39,8

    - масова концентрація альдегідів, мг/дм3 – 4,5

    - масова концентрація сивушного масла, мг/дм3 – 2,2

    - об’ємна доля етилового спирту,% - 0,04

    - лужність, мл на 0,1н р-ну HCl -3,2

    - повнота наливу пляшки, дм3 – 494

    - зовнішній вигляд, колір – прозорий

    Смак пекучий характерний для горілки даного типу та без по сторонніх присмаків та запаху,що відповідає вимогам діючого стандарту.

    Міцність складає 39,8 % об., що відповідає вимогам горілки типу «Екстра».

    Масова частка концентрації альдегідів також відповідає нормам НД.

    Масова частка концентрації сивушного масла складає 2,2 мг/дм3 також відповідає нормам діючого стандарту.

    Об’ємна доля етилового спирту, що складає 0,04 % не відповідає нормі «Екстра», а в нормі з типом горілки вищої очистки.

    Лужність перевищує все вимоги діючого стандарту на 0,2 від норми 3,0, що забезпечує більш пекучий смак та негативно впливає на якість продукції.

    Повнота наливу пляшки недостатня і має відхилення на 6 дм3та перевищує норму яка складає ±4 дм3, що є слідством порушення технологічного процесу.

    Зовнішній вигляд горілки відповідає вимогам і є прозорим без домі шків та осадків.

    Висновок: під час проведення експертизи якості горілки партія якої поступила до магазину було встановлено, що даний вид продукту відповідає вимогам нормативної документації, але мають незначні відхилення, які є порушенням технологічного процесу або неправильних умов зберігання. Реалізувати дану продукцію в магазині не можна, адже було отримано негативні результати експертизи, тому всю партію необхідно забракувати. Покупцям слід в першу чергу звертати увагу не на зовнішній вигляд продукції, а на її маркування, бо маркування та інформація, яка вказується на пляшці є доказом того яка продукція якісна чи ні. По-перше необхідно звертати уваги на підставі, якого діючого нормативного документу було виготовлена продукція, слід брати лише ту яка виготовлена по нормам ГОСТу чи ДСТУ. Також необхідно звертати увагу на повноту маркування, на якісній продукції буде вказана вся необхідна та доступна інформація.

    2. Дайте визначення «товаропостачання». Які фактори впливають на організацію товаропостачання у роздрібній торгівельній мережі?

    Товаропостачання роздрібної торговельної мережі — це комплекс комерційних і технологічних операцій, спрямованих на доведення товарів до роздрібної торговельної мережі в кількості та асортименті, що відповідають попиту населення.

    Товаропостачання роздрібних торговельних підприємств є необхідною передумовою доведення товарів від виробництва до споживання, задоволення попиту населення та реалізації товарів. Тільки за умови, коли вся товарна маса, закуплена від постачальників торговельним підприємством з метою продажу населенню, буде доведена до пунктів роздрібного продажу товарів (роздрібних торговельних підприємств або їх структурних підрозділів — торговельних одиниць) в необхідному обсязі та асортименті, можна буде задовольнити попит населення згідно з його грошовими доходами. Завдяки раціонально організованому товаропостачанню торговельні підприємства мають можливість підтримувати повноту асортименту в магазинах, регулювати рівень і структуру товарних запасів, активно впливати на процеси реалізації товарів і рівень соціально-економічної ефективності власної торговельної діяльності загалом. Від організації товаропостачання залежить повнота і стабільність асортименту товарів на роздрібних торговельних підприємствах, розмір товарних запасів, швидкість обігу товарів, розмір витрат з доведення товарів до торговельної мережі, фінансово-економічні показники діяльності торговельних підприємств.

    Товаропостачання роздрібної торговельної мережі з погляду теорії систем потрібно розглядати як складну динамічну систему, яка має свою морфологічну та функціональну структуру, основною цільовою метою якої є безперебійне доведення до роздрібної торговельної мережі товарів, необхідних для задоволення попиту населення. При цьому морфологічна структура даної системи формується сукупністю взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою суб'єктів даної системи, якими є джерела товаропостачання (і окремі постачальники товарів), транспортні підприємства й організації (перевізники товарів, які забезпечують просторове переміщування товарів у процесі товаропостачання) і роздрібні торговельні підприємства, які є кінцевими пунктами завезення товарної маси (яка виступає як основний об'єкт системи товаропостачання).

    Комплексне кваліфікаційне контрольне завдання №13

    2.Практична частина

    Посада: товарознавець-експерт Бюро товарних експертиз

    1.Згідно заявці замовника Вам необхідно провести товарознавчу експертизу на холодильнику ЗАТ “Холод”, на який доставлена партія згущеного незбираного молока з цукром.

    Вихідні дані:

    №

    з/п

    Показники

    Дані

    1.

    Доставлено продукту, кг

    9000

    2.

    В 1 ящику вміщується

    банок, шт.

    Продукту, кг

    60

    24

    3.

    При експертуванні встановлено:

    - виражений кормовий присмак, варок

    - сторонній присмак та запах, варок

    - пісчаністість консистенції, варок

    - масова доля вологи вище 26, 5%, варок

    - масова доля цукрози 28, 5%, варок

    - кислотність вище 48 оТ, варок

    2

    1

    1

    2

    –

    1

    4.

    Температура в камері зберігання

    вологість повітря, %

    +5оС

    80

    Примітка: 1. Партія згущеного незбираного молока з цукром – продукт однієї варки – 120 кг.

    Алгоритм рішення задачі:

    1. Ознайомлення з вимогами ДСТУ 4274-2003. Згущене незбирене молоко з цукром.

    2. Вивчення, аналіз і характеристика згущеного незбираного молока з цукром.

    3. Вивчення та аналіз правил прийомки згущеного незбиреного молоко з цукром.

    4. Вивчення, аналіз та характеристика вимог до якості, маркування, упаковки, транспортування згущеного незбираного молока з цукром, а також допустимих відхилень.

    5. Порівняльний аналіз.

    6. Вивчення та аналіз відхилень.

    7. Визначення умов та строків зберігання.

    8. Висновки про відповідність.

    Молоко незбиране згущене з цукром виробляється з пастеризованого коров'ячого молока шляхом випарювання частини вологи та консервування цукром. Молоко незбиране згущене з цукром виробляється з дотриманням вимог ДСТУ 4274:2003 і технологічної інструкції та санітарних норм і правил, затверджених у встановленому порядку.

    Для приготування продукту застосовується натуральне нормалізоване молоко і цукор-пісок за ДСТУ 2316 (із кольоровістю не вище 0,8 одиниці Штамера).

    На холодильник поступила партія молока незбираного згущеного з цукром. Партією вважають продукцію одної варки – маси згущеного продукту, яку отримали в результаті згущення нормалізованої суміші за один цикл роботи вакуум-апарата при періодичному способі згущення и в результаті згущення нормалізованої суміші з одної ємкості при непереривному способі згущення. Для контролю якості пакування і транспортного маркування підлягає кожна одиниця транспортної тари, що входить у партію. Маркування продукту у споживчій тарі проводять згідно з ГОСТ 23651 з обов’язковим зазначенням: загальної назви продукту; маси нетто; даних про харчову та енергетичну цінність; кінцевого терміну реалізації або дати виготовлення і терміну придатності до споживання; умов зберігання; позначення цього стандарту; найменування та юридичної адреси підприємства-виробника та місця виготовлення; знаку відповідності згідно з ДСТУ 2296; нанесення штрих-коду EAN згідно з ДСТУ 3147; інформації про наявність консервантів. Транспортне маркування необхідно виконувати згідно з ГОСТ 23651 з нанесенням маніпуляційного знаку “Берегти від вологи” згідно з ГОСТ 14192. Маркування виконують державною мовою.

    Органолептичні показники молока незбираного згущеного з цукром: смак і запах: cолодкий, чистий, із вираженим смаком пастеризованого молока, без будь-яких сторонніх присмаків і запахів, консистенція: однорідна по всій масі, без наявності органолептично відчутних кристалів молочного цукру, колір: білий, із легким кремовим відтінком, рівномірний по всій масі.

    За фізико-хімічними показниками продукт повинен відповідати вимогам та нормам: масова частка вологи, %, не більш 26,5, масова частка сахарози, %, не менше 43,5, жиру, %, не менше 8,5, кислотність 0Т, не більш 48, в'язкість свіжо виробленого продукту (до 2 місяців зберігання), Па*с, не більш 15.

    При експертуванні встановлено виражений кормовий присмак – 2 варки, сторонній присмак та запах – 1 варка, пісчаністість консистенції – 1 варка. Це не відповідає вимогам ДСТУ. Їх не можна допускати до реалізації.

    За фізико-хімічними показниками масова доля вологи вище 26, 5% - 2 варки, кислотність вище 48 оТ – 1 варка. Їх також не можна допускати до реалізації.

    Продукт зберігають за температури від 0 до 10 0С і відносній вологості повітря не вищій 85 % в герметичній тарі не більше 12 місяців з дня виготовлення, а - в негерметичній тарі - не більше 8 місяців з дня виготовлення. Допускається зберігати продукт за температури від 0 до 20 0С і відносній вологості повітря не вищій 85 % в герметичній тарі не більше одного місяця з дня виготовлення.

    Висновок: отже можна зробити висновок, що не вся партія відповідає вимогам ДСТУ. Отже можна не всю партію допускати до реалізації.

    2. За якими ознаками класифікують оптові торговельні підприємства?

    Оптові підприємства (посередники) можна класифікувати за наступними ознаками:

    1. Залежно від функцій і послуг, що надаються:

  • інформаційно-контактні оптові підприємства, наприклад, комісіонери, які шукають постачальників та покупців і від свого імені підписують контракт, договір, здійснюють оплату за рахунок того чи іншого партнера.

  • Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]