2. Структура влади.

Саме реляціоністський підхід дозволяє розглянути структуру влади.

Структура влади:

1. Суб’єкт влади – безпосередній носій владних повноважень, що втілює її активний, спрямовуючий аспект. Суб’єкту влади з необхідністю мають бути притаманні бажання владарювати, готовність брати на себе відповідальність, компетентність, авторитет, нарешті, надзвичайно важливою є така характеристика як організованість суб’єкта влади.

2. Об’єкт влади – це людина або спільнота людей, на яких спрямоване владне відношення. Об’єкт влади є необхідною умовою існування владного відношення; за умови його виходу з-під влади суб’єкта владне відношення руйнується. Таким чином, незважаючи на асиметричний характер владної взаємодії, її зміщення в бік домінування суб’єкта, в разі відсутності підкорення автоматично зникає сама влада. Якості об’єкта влади визначаються перш за все домінуючим в конкретному суспільстві типом політичної культури.

3. Ресурси влади – це сукупність засобів, використання яких забезпечує вплив суб’єкта влади на її об’єкт у вигляді покарання, переконання чи заохочення. Існує декілька типологій ресурсів влади.

Типологія А. Етціоні класифікує владні ресурси на три групи:

А) Утилітарні ресурси – до них належать матеріальні та соціальні блага, що пов’язані з повсякденними інтересами людей.

Б) Примусові ресурси – заходи адміністративного покарання. Використовуються, коли утилітарні ресурси не досягли бажаного результату.

В) Нормативні ресурси – включають засоби впливу на внутрішній світ людини, ціннісні орієнтації та норми поведінки людини.

Типологія владних ресурсів за сферами життєдіяльності:

1. Економічні ресурси – до них належать матеріальні цінності, гроші. плодючі землі, корисні копалини.

2. Силові ресурси – включають армію, зброю та апарат фізичного примушення.

3. Соціальні ресурси – кадрова політика та різноманітні привілеї, які розподіляє влада.

4. Культурно-інформаційні ресурси – засоби масової інформації, знання та інформація, що розповсюджуються через навчальні заклади.

5. Політико-правові ресурси – конституція, закони та програмні документи політичних партій.

6. Демографічні ресурси – люди як універсальний ресурс, що створює всі інші ресурси.

Використання ресурсів влади запускає дію процесу владарювання, який дослідники характеризують, по-перше, способами владарювання, а по-друге, механізмом владарювання.

Розрізняють два основні способи владарювання:

• спонукання об’єкта до дій, що вигідні суб’єкту;

• забезпечення бездіяльності, блокування небажаних для влади видів поведінки підданих.

Владний механізм – це система організацій та норм їх функціонування. Розвинутий механізм політичної влади має складну структуру, що нагадує піраміду, в основі якої знаходиться суспільство в цілому, середній прошарок становлять пануючі політичні сили та їх організації, а верхівку посідають власне владні структури: парламент, уряд, голова держави, суди, контролюючі органи тощо.