- •Тема 4. Політика і влада як соціальні явища.
- •Поняття, суб’єкти і функції політики.
- •1.1. Походження політики.
- •Наукові підходи до походження політики.
- •1.2. Трактування політики.
- •Еволюція наукових підходів до інтерпретації поняття "політика":
- •1.3. Рівні функціонування політики.
- •1.4. Парадигми політики
- •Види парадигм політики:
- •1.5. Суб'єкти політики.
- •Типології суб’єктів політики:
- •1.6. Функції політики.
- •1.7. Засоби політики.
- •Основні концепції політики:
- •2. Елементи та види політики.
- •2.1. Елементи політики. Основні елементи політики:
- •2.2. Види політики.
- •3. Влада як соціальне явище.
- •3.1. Наукові підходи до аналізу природи влади:
- •Структура влади.
- •Структура влади:
- •Політична влада.
- •4.1. Види влади.
- •4.2. Основні особливості політичної влади:
- •Функції політичної влади.
- •Функції політичної влади:
- •4.4. Форми політичної влади.
- •Форми політичної влади:
- •Панування – такий механізм здійснення влади, який набуває форми соціальних інститутів і передбачає:
- •Легітимність політичної влади.
- •5.1. Поняття легітимності влади.
- •Легітимність та легальність влади.
- •5.3. Ознаки легітимності політичної влади.
- •Здатність володіти ситуацією в країні, підтримувати в суспільстві стабільність.
- •Основні причини делегітимізації влади:
- •5.4. Типи легітимності політичної влади.
- •Сучасні типи легітимності влади:
- •Ознаки етнічної легітимності:
Структура влади.
Саме реляціоністський підхід дозволяє розглянути структуру влади.
Структура влади:
1. Суб’єкт влади – безпосередній носій владних повноважень, що втілює її активний, спрямовуючий аспект. Суб’єкту влади з необхідністю мають бути притаманні бажання владарювати, готовність брати на себе відповідальність, компетентність, авторитет, нарешті, надзвичайно важливою є така характеристика як організованість суб’єкта влади.
2. Об’єкт влади – це людина або спільнота людей, на яких спрямоване владне відношення. Об’єкт влади є необхідною умовою існування владного відношення; за умови його виходу з-під влади суб’єкта владне відношення руйнується. Таким чином, незважаючи на асиметричний характер владної взаємодії, її зміщення в бік домінування суб’єкта, в разі відсутності підкорення автоматично зникає сама влада. Якості об’єкта влади визначаються перш за все домінуючим в конкретному суспільстві типом політичної культури.
3. Ресурси влади – це сукупність засобів, використання яких забезпечує вплив суб’єкта влади на її об’єкт у вигляді покарання, переконання чи заохочення. Існує декілька типологій ресурсів влади.
Типологія А. Етціоні класифікує владні ресурси на три групи:
А) Утилітарні ресурси – до них належать матеріальні та соціальні блага, що пов’язані з повсякденними інтересами людей.
Б) Примусові ресурси – заходи адміністративного покарання. Використовуються, коли утилітарні ресурси не досягли бажаного результату.
В) Нормативні ресурси – включають засоби впливу на внутрішній світ людини, ціннісні орієнтації та норми поведінки людини.
Типологія владних ресурсів за сферами життєдіяльності:
1. Економічні ресурси – до них належать матеріальні цінності, гроші. плодючі землі, корисні копалини.
2. Силові ресурси – включають армію, зброю та апарат фізичного примушення.
3. Соціальні ресурси – кадрова політика та різноманітні привілеї, які розподіляє влада.
4. Культурно-інформаційні ресурси – засоби масової інформації, знання та інформація, що розповсюджуються через навчальні заклади.
5. Політико-правові ресурси – конституція, закони та програмні документи політичних партій.
6. Демографічні ресурси – люди як універсальний ресурс, що створює всі інші ресурси.
Використання ресурсів влади запускає дію процесу владарювання, який дослідники характеризують, по-перше, способами владарювання, а по-друге, механізмом владарювання.
Розрізняють два основні способи владарювання:
спонукання об’єкта до дій, що вигідні суб’єкту;
забезпечення бездіяльності, блокування небажаних для влади видів поведінки підданих.
Владний механізм – це система організацій та норм їх функціонування. Розвинутий механізм політичної влади має складну структуру, що нагадує піраміду, в основі якої знаходиться суспільство в цілому, середній прошарок становлять пануючі політичні сили та їх організації, а верхівку посідають власне владні структури: парламент, уряд, голова держави, суди, контролюючі органи тощо.
