- •І. Основна частина
- •1. Загальні поняття про програму InDesign.
- •1.1 Робочий простір в InDesign
- •1.2 Створення нового документа в InDesign
- •2. Що таке книга?
- •3. Характеристика книги
- •4. Процес оформлення друкованого видання
- •5. Видавничо-редакторський цикл видання
- •6. Загальні принципи редагування та оформлення дитячих книжкових видань. Зовнішнє оформлення книги
- •7. Художнє оформлення та ілюстрування книг для дітей. Вимоги, що пред'являються до проектування книг для дошкільнят
- •8. Принципи проектування книг для дітей дошкільного віку
- •9. Художнє оформлення та ілюстрування книг для дітей молодшого шкільного віку. Вимоги, що пред'являються до проектування книг для молодших школярів
- •9. Принципи проектування книг для дітей молодшого шкільного віку
- •Іі. Спеціальні частина
- •1. Техніка безпеки для операторів пк.
- •1.1 Електробезпека при роботі.
- •1.2 Освітлення.
- •1.3 Вимоги до монітору.
- •1.4 Робоча поза
- •1.5 Комп'ютерні хвороби
- •1.6 Вимоги безпеки перед початком роботи:
- •1.7 Вимоги безпеки під час виконання роботи:
- •1.8 Забороняється.
9. Художнє оформлення та ілюстрування книг для дітей молодшого шкільного віку. Вимоги, що пред'являються до проектування книг для молодших школярів
Книги для даної вікової групи призначені для учнів 1-4 го класів. Але серед цих дітей потрібно виділити дві підгрупи: школярів 1-2 го класів, лише оволодівають самостійним читанням, і учнів 3-4 го класів, які читають щодо побіжно.
Багато вимоги, зазначені раніше і характерні для дошкільної книги, залишаються в силі для книг молодшого шкільного віку.
Важливими залишаються ігрові моменти в психології дитини, не настільки активно вони впливають на конструкцію книги, зберігаючи своє значення лише для побудови ілюстрацій. Не настільки яскраво проявляються такі якості дитячої психології, як антропоморфізм і анімізм, єдність сприйняття казкового і реального світу, конкретність сприйняття, але вони залишаються важливими і впливають на творчі установки для художника, особливо при його роботі над книгами для молодших школярів першої підгрупи.
Мислення дитини до 7 років багато в чому залежить від його сприйняття. Воно характеризується конкретністю і емоційністю, дитина мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі, як зауважив К.Д. Ушинський. Цьому віку доступні і абстрактні поняття, але розповідь в тексті і розповідь в картинках потрібно будувати на яскравих, конкретних прикладах.
Після 7-8 років дитина все більше і більше здатний долати вплив сприйняття і опановує умінням застосовувати логічне мислення до конкретних ситуацій, хоча сприйняття і раніше відіграє велику роль в мисленні дитини.
У молодшому шкільному віці провідною діяльністю в психічному розвитку дітей є навчання. Найкращий стимул до читання - це інтерес. Без активності читача, спрямованої на предмет книги, вона не буде прочитана. Міра прагнення дізнатися, прочитати у дитини зростає зі ступенем «новизни» і цікавості того, про що говориться в книзі. Цікавість не може бути самоціллю для письменника і художника дитячої книги, але для того, щоб утримати увагу дитини, вона дуже потрібна. Цікавість у книзі - це каталізатор уваги, уяви, інтересу до предмета книги. Увага активізується емоційно побудованої книгою, цікава книга - це книга емоційно впливає.
Дітей дошкільного та молодшого шкільного віку характеризує «рольове» ставлення до дійсності, до книги зокрема. Вони цілком перевтілюються в героїв книги, повністю віддаючись тому, що сприймають, переживаючи за персонажів, як за себе. Тому дитині особливо цікаво бачити на ілюстраціях в книзі хлопців свого віку.
Особливість психічного розвитку дітей цього віку полягає в практичному, дієвому характері ставлення до дійсності, вони яскраво співпереживають події, активно реагують на події. Тому емоційне начало повинне бути присутнім в ілюстраціях, в оформленні книги, хоча треба відзначити, що це якість ілюстрацій важливо для читачів різного віку.
Емоційне ставлення до зображуваного припускає і прагнення виразити в ілюстрації особливі і несподівані якості того, що зображується, що робить ілюстрацію дивовижною для читача-глядача. «Незвичайність» зображення пов'язується не стільки з оригінальністю, скільки з відхиленням від сформованої у свідомості читача «банальної» норми. Але перш за все самому художнику необхідно «заразитися» темою, бо, як зауважив Арістотель, «хвилює той, хто сам хвилюється».
