- •Економічна психологія як галузь наукового знання.
- •Предметне поле економічної психології
- •Методи економічної психології
- •Психологія підприємництва як складова економічної психології.
- •Співвідношення економічної психології, психології підприємництва і психології менеджменту.
- •Маркетингові дослідженні в системі економічної психології.
- •Основні етапи формування наукових поглядів щодо підприємництва.
- •Основні функції підприємництва у сучасному світі.
- •Підприємництво та бізнес: інтерпретація понять.
- •Погляди й.Шумпетера на призначення підприємництва у суспільстві.
- •М.Вебер і його праця “Протестанська етика і дух капіталізму”.
- •В.Зомбарт про “дух” підприємництва.
- •Психологічні теорії підприємництва.
- •Девіантна поведінка і підприємництво.
- •Маргінальний статус і підприємництво.
- •Погляди р.Кантильйона, а.Сміта, ж.-б.Сея, а.Маршала на особу підприємця і підприємництво як соціально-економічне явище.
- •Концепція ”Соцієтальної психіки” і її місце в розумінні розвитку підприємництва як ментальної структури.
- •Проблема ризику в економічній психології.
- •Три підходи до аналізу ризику в психології.
- •Класифікація економічних ризиків.
- •Об”єктивність і суб”єктивність економічного ризику.
- •Ризик мотивований та немотивований.
- •Інноваційність та проблема її розгляду в економічній психології.
- •Психологічні теорії пояснення феномена лідерства у підприємництві та економічній активності..
- •Ситуативність лідерства.
- •Економічна діяльність з позиції людської активності.
- •Різновиди підприємницьких інновацій за й.Шумпетером.
- •Проблема мотивації в діяльності економічного агента.
- •Мотиви, потреби, мотиваційна сфера особистості: наукова інтерпретація понять
- •Потреба у досягненнях д.Мак-Клеланда.
- •Типологія підприємців за й.Шумпетером та в.Зомбартом.
- •Типології підприємців.
- •Погляди (парадигми) на місце і призначення менеджера в структурі організації.
- •Економічна організація як соціальний інститут.
- •Спеціалізовані функції підприємницьких організацій.
- •Життєвий цикл економічної (підприємницької ) організації.
- •Моделі підприємницької організації за л.Константину.
- •Класифікація підприємницьких організацій за критерієм чисельності.
- •Поняття композиції підприємницьких груп.
- •Соціально-психологічний клімат підприємницької організації.
- •Психологія грошей і грошового обігу.
- •Психологія рекламної діяльності.
Ситуативність лідерства.
Найефективніший стиль лідерства змінюється зі "зрілістю" підлеглих. "Зрілість" - бажання досягнення, готовність прийняти відповідальність та відповідні до завдання здатність і досвід. Відносини між менеджером і його підлеглими проходять через чотири стадії (цикл життя) у міру розвитку й "дозрівання" підлеглих (табл. 5.1). Менеджери повинні змінювати стиль лідерства на кожній стадії (порівнювати ефективний/неефективний стиль). Стадії розвитку відносин між менеджером і підлеглими
Стадія 1. Високе завдання - низькі відносини |
Орієнтація на високі завдання менеджером, щоб не спричинити неспокою і безладу. Низькі взаємини із службовцями через те, що підлеглі не можуть бути розцінені як колеги Стадія 2. Високе завдання - високі відносини |
Все ще висока орієнтація на завдання, тому що підлеглі ще не бажають або не здатні прийняти повну відповідальність. Високі взаємини із службовцями, тому що підлеглі довіряють і підтримують менеджерів усе більше в міру знайомства менеджерів з підлеглими |
Стадія 3. Низьке завдання - високі відносини Низька орієнтація на завдання. Здатність підлеглих і мотивація досягненням збільшені також. які їхня відповідальність. Менеджер більше не повинен направляти (вказувати). Усе ще високі взаємини із службовцями. Менеджер продовжує бути прихильним, щоб підсилити зобов'язання підлеглих до більшої відповідальності |
Стадія 4. Низьке завдання - низькі відносини |
Низька орієнтація на завдання. Підлеглі стають упевненими, такими, що самонаправляються, й досвідченими. Менеджер зменшує підтримку й заохочення. Низькі взаємини із службовцями. Підлеглі "самостійні"; вони не мають потреби або не чекають директивних взаємин з менеджером. Це цікавий підхід, тому що він рекомендує динамічний і гнучкий тип лідерства на противагу статичному |
Економічна діяльність з позиції людської активності.
Діяльність можна визначити як специфічний вид активності людини, спрямований на пізнання і творче перетворення навколишнього світу, включаючи самого себе й умови свого існування. У діяльності людина створює предмети матеріальної і духовної культури, перетворює свої здібності, зберігає й удосконалює природу, будує суспільство, створює те, що без його активності не існувало в природі. Творчий характер людської діяльності виявляється в тому, що завдяки їй він виходить за межі своєї природної обмеженості, тобто перевершує свої ж генотипически зумовлені можливості. Внаслідок продуктивного, творчого характеру своєї діяльності людина створила знакові системи, знаряддя впливу на себе і природу. Користуючись цими знаряддями, він побудував сучасне суспільство, міста, машини, з допомогою справив на світ нові предмети споживання, матеріальну і духовну культуру і в кінцевому рахунку перетворив себе. Історичний прогрес, що мав місце за останні кілька десятків тисяч років, зобов'язаний своїм походженням саме діяльності, а не вдосконаленню біологічної природи людей.