10. Погляди й.Шумпетера на призначення підприємництва у суспільстві.

Важливим етапом у науковому осмисленні підприємництва було виділення інноваційності як його основної прикметної риси.

Основоположником цього напрямку є один із найвидатніших представників світової економічної думки И. Шумпетер (1883 1950 р.). У своїх новаторських роботах И. Шумпетер розглядав підприємця як центральний елемент механізму економічного розвитку. На його думку, в основі економічного розвитку лежить особлива функція підприємця, що виявляється в прагненні використовувати "нову комбінацію" факторів виробництва, наслідком чого є нововведення, інновація. "Якщо замість кількості факторів, - писав він, — ми змінюємо саму форму функції, то одержуємо нововведення". Підприємець у такій ситуації покликаний "робити не те, що роблять інші", і "робити не так, як роблять інші".

Згідно з Шумпетером, підприємницька діяльність виявляється через 5 типів комбінацій:

- виробництво нових благ або поліпшення якості існуючих;

- впровадження нових способів виробництва або комерційного використання існуючих товарів;

- відкриття й освоєння нових ринків збуту;

- освоєння нових джерел одержання сировинних матеріалів або напівоброблених товарів;

- проведення реорганізації у галузі й створення промислових організацій нового

типу.

Шумпетер досліджує також і проблему мотивів підприємця. Розглянемо їх детальніше.

Насамперед, це мрія й свобода заснувати свою приватну імперію і – у більшості випадків, хоча і не завжди — свою династію. Своя імперія дає підприємцеві простір і почуття влади. Шумпетер виділяє таку групу мотивів: одному потрібна "свобода" і "умови для розвитку особистості"; інший прагне володіти "сферою впливу".

Друга група мотивів пов'язана з волею до перемоги. Сюди входять, з одного боку, бажання боротьби, а з іншого боку - прагнення до успіху заради успіху. В обох випадках, вважає И.Шумпетер, економічний бік справи сам по собі для підприємця зовсім байдужий. Величина прибутку тут - усього-на-всього показник успіху (найчастіше тільки тому, що іншого немає) і символ перемоги. І в цій групі можна виділити такий мотив, як прагнення піднятися нагору соціальними сходинками. Ці мотиви поведінки підприємця принципово відрізняються від економічних.

Третя група мотивів пов'язана з радістю творчості, що виявляється і в інших

ситуаціях, але тільки в підприємницькій діяльності стає визначальним мотивом поведінка підприємця. Це і просте задоволення від роботи, і радість, яку відчуває людина від "свого творіння". І тут блага здобуваються не заради них самих, змінюється звичайний смисл їх придбання.

Заслуга Й.Шумпетера полягає в створенні цілісної теорії підприємництва, що поєднує економічне обґрунтування інноваційної функції підприємництва й спробу розробки психологічного портрета підприємця.