- •Економічна психологія як галузь наукового знання.
- •Предметне поле економічної психології
- •Методи економічної психології
- •Психологія підприємництва як складова економічної психології.
- •Співвідношення економічної психології, психології підприємництва і психології менеджменту.
- •Маркетингові дослідженні в системі економічної психології.
- •Основні етапи формування наукових поглядів щодо підприємництва.
- •Основні функції підприємництва у сучасному світі.
- •Підприємництво та бізнес: інтерпретація понять.
- •Погляди й.Шумпетера на призначення підприємництва у суспільстві.
- •М.Вебер і його праця “Протестанська етика і дух капіталізму”.
- •В.Зомбарт про “дух” підприємництва.
- •Психологічні теорії підприємництва.
- •Девіантна поведінка і підприємництво.
- •Маргінальний статус і підприємництво.
- •Погляди р.Кантильйона, а.Сміта, ж.-б.Сея, а.Маршала на особу підприємця і підприємництво як соціально-економічне явище.
- •Концепція ”Соцієтальної психіки” і її місце в розумінні розвитку підприємництва як ментальної структури.
- •Проблема ризику в економічній психології.
- •Три підходи до аналізу ризику в психології.
- •Класифікація економічних ризиків.
- •Об”єктивність і суб”єктивність економічного ризику.
- •Ризик мотивований та немотивований.
- •Інноваційність та проблема її розгляду в економічній психології.
- •Психологічні теорії пояснення феномена лідерства у підприємництві та економічній активності..
- •Ситуативність лідерства.
- •Економічна діяльність з позиції людської активності.
- •Різновиди підприємницьких інновацій за й.Шумпетером.
- •Проблема мотивації в діяльності економічного агента.
- •Мотиви, потреби, мотиваційна сфера особистості: наукова інтерпретація понять
- •Потреба у досягненнях д.Мак-Клеланда.
- •Типологія підприємців за й.Шумпетером та в.Зомбартом.
- •Типології підприємців.
- •Погляди (парадигми) на місце і призначення менеджера в структурі організації.
- •Економічна організація як соціальний інститут.
- •Спеціалізовані функції підприємницьких організацій.
- •Життєвий цикл економічної (підприємницької ) організації.
- •Моделі підприємницької організації за л.Константину.
- •Класифікація підприємницьких організацій за критерієм чисельності.
- •Поняття композиції підприємницьких груп.
- •Соціально-психологічний клімат підприємницької організації.
- •Психологія грошей і грошового обігу.
- •Психологія рекламної діяльності.
Економічна організація як соціальний інститут.
У реальному житті люди, групи людей, які займають різне становище у суспільстві й беруть неоднакову участь в економічній, політичній, духовній сферах життєдіяльності, вступають між собою у різноманітні стосунки. Щоб забезпечити сталість соціальних відносин, суспільство виробило своєрідну систему, яка узгоджує взаємодію його елементів. У цій системі особливо важливу роль виконують соціальні інститути - досить стійкі форми організації та регулювання спільної діяльності людей. Термін «соціальний інститут» почав активно вживатися в соціології XIX ст., особливо наприкінці, коли на Заході стала розвиватись інституціональна соціологія, яка вивчає сталі форми організації та регулювання суспільного життя. Поняття «соціальний інститут» прийшло у соціологію з юридичних наук, де воно позначало комплекс юридичних норм, які регулюють соціально-правові відносини (інститут власності, сім'ї, шлюбу, успадкування тощо). У соціології поняття «інститут» набуло ширшого значення і позначає широкий спектр соціально-регульованої та організованої поведінки людей. Соціальний інститут(з лат. - устрій, установа) - це форма закріплення і спосіб здійснення спеціалізованої діяльності, яка забезпечує стабільне функціонування суспільних відносин. Це поняття широко використовується у вітчизняній і зарубіжній літературі. Воно втілює в собі чотири основні значення: 1. Відносно складна соціальна практика, яка підлягає широкому соціальному контролю за допомогою системи позитивних і негативних санкцій (інститут приватної власності, інститут шлюбу). 2. Будь-яка складна організація великого розміру (університет, лікарня тощо). Однак соціальний інститут слід відрізняти від конкретних організацій чи соціальних груп. Так, поняття «інститут моногамної сім'ї», тобто сім'ї, заснованої на шлюбі одного чоловіка й однієї жінки, має на увазі не окрему сім'ю, а комплекс заходів, що реалізуються у безлічі сімей цього типу. 3. Складна система дій і відносин, яка виконує певні соціальні функції (економічний інститут, інститут освіти тощо). 4. Нормативна і відносно стабільна соціальна практика. Таке тлумачення соціального інституту властиве працям із структурно-функціонального аналізу. Соціальний інститут створює можливість членам суспільства задовольняти різні потреби, регулює дії людей у межах соціальних відносин, тобто забезпечує виконання бажаних дій і здійснює репресії щодо небажаних дій, забезпечує сталість суспільного життя, інтегрує наміри, дії, відносини індивідів, забезпечує внутрішню згуртованість спільноти. У сучасному суспільстві кожна людина належить до безлічі різних інститутів. Вона народжується в сім'ї, навчається в школі, працює на виробництві, користується громадським транспортом тощо. Соціальні інститути можна поділити на формальні й неформальні. Формальні соціальні інститути регулюються законами, іншими нормативними актами. Коли ж функції, засоби соціального інституту не знаходять втілення у формальних правилах, маємо неформальний інститут. Соціальні інститути класифікують на основі змісту, функцій, які вони виконують, - економічні, політичні, виховні, культурні, релігійні, а також соціальні інститути у вузькому значенні цього слова. До економічних соціальних інститутів належать ті, які займаються виробництвом і розподілом благ, послуг, регулюванням грошового обігу, організацією праці тощо.
