Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka_Sotsiologia_semi.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Запитання для роздумів

Чи означає інтелектуальне зближення соціології з іншими соціальними науками розмивання предмету цих дисциплін, що зближуються? З наведеної вище цитати Е.Гідденса виявляється начебто міждисциплінарний перетин різних наук, що утворює предмет соціології сім’ї, в той час як соціологія сім’ї існує не менше століття, спеціалізуючись на вивченні того аспекту соціальної реальності, що має відношення насамперед до універсальності соціального інституту сім’ї, який відомий для всіх типів суспільств. Чи можна з цим погодитись?

П.Сорокін

Легко сказати, що в сучасному суспільстві всі його члени повинні займати позиції, що відповідають їх здібностям. Але важко визначити, чи є в людини та чи інша здібність, чи виявляється вона в неї в більшій мірі, ніж в іншого, і якими талантами володіє кожна людина взагалі. Навіть зараз при наявності методів психологічного тестування ці проблеми в багатьох випадках не можуть бути вирішені успішно. Ще більш скрутним було рішення цих проблем у віддаленому минулому. У таких умовах суспільству доводиться знаходити непрямі критерії для виміру і з’ясування здібностей його членів. Методом спроб і помилок у характері сім’ї та її соціальному статусі був знайдений один з найважливіших критеріїв для здійснення цієї мети... Так виник інститут успадкування соціального статусу батьків дітьми: народжений у сім’ї з високим соціальним рангом заслуговує також високого рангу, народжений у простій сім’ї посідає скромне суспільне становище. Таким було становище в багатьох суспільствах минулого, таким воно до деякої міри залишається й донині.

Сорокин П. Социальная и культурная мобильность // Человек. Цивилизация. Общество. - М., 1992. - С. 406.

Запитання для роздумів

Соціальний статус особистості є наслідком соціального стану сім’ї чи все-таки статус сім’ї визначається статусами індивідуальних її членів? Що жорсткіше регламентується — успадкування соціального статусу високого рангу чи низького?

Ф.Енгельс

Суспільні порядки, за яких живуть люди певної історичної епохи і певної країни, обумовлюються обома видами виробництва: ступенем розвитку, з одного боку — праці, з іншого боку – сім’ї. Чим менше розвинута праця... тим сильніше виявляється залежність суспільного ладу від родових зв’язків.

Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства. В связи с исследованиями Л.Моргана - М., 1970. - С. 4.

Запитання для роздумів

Із наведеного фрагменту видно, що сім’я зводиться до родових зв'язків, а всі міркування відносяться до періоду зміни родового ладу державним. Чи можна «ступінь розвитку сім’ї» трактувати як розвиток різних форм організації «продовження роду», що обумовлюють зміну самих «суспільних порядків»? Чи можуть зміни форм сімейної організації життєдіяльності також впливати на «суспільні порядки», тобто на спосіб життя та соціально-економічний лад?

М.Бердяєв

Сім’я по своїй сутності завжди була, є і буде мирським інститутом благоустрою, біологічним і соціологічним упорядкуванням життя роду. Форми сім’ї настільки плинні протягом людської історії, завжди були формами соціального пристосування до умов існування, до умов господарювання у світі. Немає феномену в житті людства, який би так вдало пояснювався економічним матеріалізмом, як сім’я. У цій області соціологічний матеріалізм здобув найбільшу перемогу. Сім’я — господарський осередок насамперед, і її зв’язок зі статтю завжди непрямий. Зв’язок же сім’ї з любов’ю ще набагато більш віддалений. Статеве життя людства ніколи не вміщалося в жодні форми сім’ї, завжди виходило за всі межі... Продовження людського роду і його життєздатність на землі повинні були бути поставлені у відому незалежність від природної оргійності та хаотичності статі... суспільство звикло регламентувати усе, що має відношення до продовження людського роду. Сім’я народилася з необхідності, а не з волі...

Бердяев Н. Содержание творчества // Эрос и личность. - М., 1989. - С. 86.