3. Державний устрій і політична система сша в XIX ст.

У 1789 р. першим президентом США став Д.Вашингтон. Саме під його керівництвом був створений апарат виконавчої влади, перші державні департаменти (міністерства), уніфікована структура органів влади і управління в штатах. Оформлюється федеральна судова система (окружні суди; апеляційні суди; Верховний Суд США) після прийняття Конгресом закону про судоустрій (1789 р.).

Порядок створення нових штатів визначався ордонансом 1787 р.: Конгрес оголошував автономією територію, на якій проживала певна кількість населення; губернатор призначався президентом за згодою сенату. До початку XX ст. кількість штатів досягла 48.

Вже наприкінці XVIII ст. цілковитою реальністю в політичному житті суспільства США стали політичні партії, початок формуванню яких поклала діяльність О. Гамільтона і Т. Джеферсона, котрі представляли відповідно федералістів і республіканців_. Офіційно Демократична партія була створена в 1828 р. (Південь США), а Республіканська – у 1854 р. (Північ США). Боротьба партій за голоси рядових виборців у виборах як до конгресу, так і президента (з 1796 р.) багато в чому стимулювала демократизацію виборчого права: у більшості західних штатів вводилося загальне чоловіче виборче право, скрізь відмінювалися майнові цензи для виборних посад.

До середини XIX ст. загострилися стосунки між промисловими штатами (Північ США) і рабовласницькими (Південь США). До остаточного розриву між ними призвело обрання в 1860 р. президентом А. Лінкольна, одного з організаторів Республіканської партії. У відповідь 13 південних штатів заявили про вихід із федерації і проголосили в лютому 1861 р. Конфедеративні Штати Америки. Почалася Громадянська війна (1861–1865). Президент А. Лінкольн проголосив ліквідацію рабства (1862 р.) і підписав закон, що дозволяв кожному бажаючому займатися сільським господарством, отримати ділянку землі. Конгрес відмінив рабство 13-ю поправкою до Конституції у 1865 р.; 14-ю поправкою (1868 р.) проголошувалась рівність усіх громадян перед законом; 15-а поправка (1870 р.) надавала виборче право всім чоловікам незалежно від кольору шкіри. У ході "реконструкції Півдня" всі бунтівні території підпорядковувались військовому управлінню (1867–1877 рр.), проте на цих землях ще довго зберігалася расова дискримінація.

До поч. XX ст. США із аграрної республіки перетворились на індустріальну, а населення за 40 років виросло з 31 до 76 млн. чол. Відбувається зрощування державного апарату з монополіями.

Питання для самоконтролю:

1. Війна за незалежність США та її значення.

2. “Статті конфедерації та вічного союзу” (1781).

3. Державний устрій США за Конституцією 1787 р.

4. “Білль про права” (1791 р.).

5. Політична система США в XIX ст.

6. Громадянська війна і “реконструкція Півдня”, їхнє значення для розвитку США.

Рекомендована література:

1. Аллен Дж.С. Реконструкция. Битва за демократию в США. 1865–1876. – М., 1963.

1. Бельсон О., Ливанцев К. История государства и права США. – Л., 1982.

2. Громаков Б., Лисневский Э. История государства и права США (1870–1917 гг.). – Ростов-на-Дону, 1973.

3. Ефимов А. Очерки истории США. От открытия Америки до окончания гражданской войны. – М., 1958.

4. Зубок Л. Очерки истории США. 1877–1918. – М., 1956.

5. История США. – М., 1983–1985. – Т. 1-2.

6. Каленский В. Билль о правах в конституционной истории США. – М., 1983.

7. Калинович В. Сполучені Штати Америки (1776–1917 рр.). – Львів, 1965.

8. Конституции и законодательные акты буржуазных государств XVII–XIX вв. – М., 1957.

10. Страхов Н. Основные закономерности становления буржуазного государства и права в Англии, Франции, Германии и Северной Америке. – X., 1978.

10. Фурсенко А. Американская революция и образование США. – Л., 1978.

10. Юзовская А. Эволюция права в государствах Европы и Америки (XVII–ХІХ вв.). – СПб., 1996.