1.12. Комерційне та соціальне страхування

Розрізняють дві сфери страхової діяльності — соціальне та комерційне страхування, які взаємно доповнюють одне одного. Соціальне страхування ґрунтується на принципі колективної солідарності та створення громадських страхових фондів за раху­нок зборів обов'язкових страхових внесків і призначене для того, щоб забезпечити мінімум соціального захисту особам, які досяг­нули пенсійного віку, потребують медичної допомоги, інвалідам, безробітним. Система соціального страхування в Україні рефор­мується у зв'язку з переходом до ринкових форм господарю­вання.

Комерційне страхування, на відміну від соціального, ґрунту­ється на принципах еквівалентності та замкнутого розподілу збитку в рамках цього страхового фонду. Зв'язок між двома сферами страхової діяльності полягає в тому, що комерційне стра­хування надає захист найперше в тих життєвих ситуаціях, які не «покриті» соціальним страхуванням. Чим вужча система соціаль­ного захисту, тим більша потреба в послугах комерційного страху­вання.

Інститут соціального страхування виник як результат взаємо­дії двох принципів соціально-економічного управління ризико- вими подіями: соціального регулювання економіки та страху­вання. У межах першого визначали основні орієнтири розвитку суспільства, а в межах другого формувався механізм фінансового забезпечення досягнення соціальних цілей.

Перші форми соціального страхування виникли в середині XIX ст. в Європі. Зумовлені виникненням та швидким розвитком професійних спілок, вони мали характер взаємного страхування в межах трудових колективів.

Предметом соціального страхування є основні соціальні ризики, які загрожують відтворенню населення: тимчасова непра­цездатність у результаті хвороби, ушкодження здоров'я, вагітності та пологів, догляду за членом сім'ї; постійна непрацездатність у результаті інвалідності та старості; втрата трудового доходу у зв'язку з неможливістю працевлаштування; втрата доходів сім'ї у випадку смерті годувальника; виникнення непередбачуваних витрат у випадку оплати медичних послуг, народження і вихо­вання дитини, оплати ритуальних послуг та поховання.

Об'єкт соціального страхування — майнові інтереси грома­дян, пов'язані з компенсацією втрати трудового доходу або опла­тою видатків, які раптово виникли внаслідок настання соціальних ризиків.

Як соціально-економічна категорія, соціальне страхування — це система відносин з розподілу і перерозподілу національного доходу, які полягають у формуванні зі страхових внесків, що спла­чують працюючі громадяни та роботодавці, державних дотацій спеціальних страхових фондів, кошти яких використовують для утримання осіб, які не беруть участі у суспільній праці.

Соціальне страхування — найважливіший елемент державної соціальної політики у сфері управління ризиками відтворення населення і виконує функції соціального захисту, забезпечення фінансування соціальної допомоги, регулювання доходів та рівня життя різних груп населення, попередження та профілактики наслідків настання соціальних ризиків.

Соціальне страхування можна проводити у двох формах: дер­жавній і колективній. Державне соціальне страхування обов'яз­кове, а колективне може бути як обов'язковим так і добровільним. За ступенем охоплення населення соціальне страхування буває загальним або для окремих соціальних груп населення.