29. Соціальне буття суспільства.

Історія суспільства – розвиток діяльності людей, що переслідують свої цілі. Поняття “рушійні сили суспільного розвитку”. Потреби і інтереси як спонукальні мотиви діяльності людей. Еволюція поняття “суб’єкт суспільного розвитку” в історії суспільства. Людина як суб’єкт суспільного розвитку. Індивідуальне та соціальне в історії.

Структура соціальних відносин. Поняття соціальної структури суспільства. Демографічна, соціально-класова, професійно-освітня, етнічна, культурно-побутова та релігійна структура суспільства. Поняття соціальних груп, класів, верств, прошарків. Соціальна структура сучасного постіндустріального суспільства. Теорії “соціальної стратифікації” та “соціальної мобільності” (П.Сорокін, Т.Пасонс, С.Ліпсет). Елітні верстви і народні маси (Ч.Міллс, Т.Еліот). Соціальні класи і класові конфлікти в індустріальному суспільстві: альтернативи К.Маркса – Р.Дарендорфа.

Творча діяльність народу як основа суспільного розвитку. Народ і особистість. Роль особистості в історії. Критичний аналіз ролі культу особи в історії. Свобода волі. Відчуження як соціальний феномен. Християнський гуманізм та ренесансна модель особистості. Особистість у соціальних утопіях 20 ст.: конформіст, ізгой чи фанатик? “Надлюдина” (Ф.Ніцше) і сучасне суспільство.

Співвідношення загальнолюдського, класового і особистісного. Роль і місце насильства в історії.

30. Духовне життя суспільства і культура.

Поняття духовності. Духовний світ людини. Дух, душа, духовність. Феномени індивідуальної духовності: віра, надія, любов. Вищі духовні цінності і духовний вибір особистості.

Духовне життя суспільства: поняття, структура. Духовне виробництво, суспільна свідомість, духовна культура. Процес виробництва суспільної свідомості, його складової елементи. Суспільна свідомість і суспільне буття. Онтологія суспільної свідомості. Структура, види, типи, рівні та форми суспільної свідомості.

Еволюція форм суспільної свідомості. Синкретизм міфологічної свідомості. Відокремлення форм суспільної свідомості, їх взаємодія. Співвідношення моралі і права. Правова і політична свідомість. Сутність економічної, екологічної та інших форм суспільної свідомості.

Поняття культури суспільства. Структура і функції культури. Культура і масова культура. Споживацтво в культурі. Культура і виховання, культура і просвіта. Суперечність між природою і культурою. Аристократизм і демократизм культури. Єдність і багатомірність культур. Масова культура, субкультура, контркультура. Типологія культур.

Концептуальні підходи до визначення сутності культури в сучасній культурології: символічний (М.Вебер), раціональний (Е.Кассірер),релігійний (Ж.Марітен), комунікативний (к.Леві-Стросс), функціональний (А.Моль).

Поняття культури як надбання людства і способу самоствердження людини в матеріальній і духовній діяльності, творчості. Матеріальна і духовна культура. Гуманістична спрямованість культури. Ідеологізація та деідеологізація культури. Духовна культура в контексті класових і загальнолюдських закономірностей і пріоритетів. Духовна свобода особистості.

31. Політичне буття суспільства.

Політичне буття суспільства: сутність, структура, закономірності та сучасні тенденції розвитку. Діалектичний взаємозв’язок політичного, економічного, соціального. національно-етнічного, релігійного, морального, правового та інших форм буття суспільства.

Політика як соціальне явище. Співвідношення “політична сфера”, “політична система”, “політичне життя суспільства”.

Політичні відносини і суб’єкти політичного процесу. Політичні інститути суспільства. Політичні партії, організації і рухи: їх місце і роль в політичному житті суспільства.

Держава як соціальний і політико-правовий інститут. Історичні типи держави. Державний устрій. Форми правління. Політичний режим. Влада – ключова домінанта політико-правового буття суспільства.

Демократія як соціальний феномен. Історичні типи демократії. Демократія, автократія, диктатура, олігархія, охлократія та інші явища політичного буття народів. Актуальні проблеми розвитку демократії в сучасному суспільстві.

Конституція – основний закон і “наріжний камінь” фундаменту цивілізованого політичного буття суспільства. Досягнення, проблеми та протиріччя розбудови української правової держави, створення справжнього громадянського суспільства та забезпечення соборності України.

Ідеї справедливої української держави. Уроки історії розвитку політичного буття української нації та реалії сучасності (Донцов, Драгоматов, Грушевський, Винниченко, Липинський та ін.).

Політичне буття – саморегульована система і підсистема єдиної соціальної системи суспільства. Перспективи прогресу чи регресу політичного буття народу: фактори, які сприяють або загрожують його існуванню.

Політична культура: проблеми і протиріччя її становлення і розвитку. Значення політичної культури для розвитку політичного буття народу та прогресу сучасного суспільства. Місце і роль політичної культури в державному управлінні.