25. Методологія і логіка соціального пізнання.

Специфіка, структура і типологія соціального пізнання. Соціально-економічне, соціологічне, історичне, гуманітарне і філософське знання. Критерій науковості в соціальному пізнанні. Діяльність як об’єкт соціального пізнання.

Методологія соціального пізнання як вчення про систему засобів, методів, форм, видів практичного і теоретичного освоєння соціальної дійсності. Методологічні принципи соціального пізнання. Герменевтика і соціальне пізнання. Герменевтика – теоретично-практична філософська методологія розуміння, інтерпретації текстів як “духовної субстанції минулого”. Логіка соціального пізнання. Структура наукових революцій (Т.Кун).

Соціальне прогнозування в структурі соціального пізнання. Соціальне прогнозування як форма конкретизації соціального передбачення – випередженого відображення дійсності. Проблема вірогідності соціального прогнозування, його основні методи і засоби. Екстраполяція, експертні оцінки, моделювання, історична аналогія, сценарії майбутнього. Соціальний прогноз як форма соціального знання. Основні типи соціальних прогнозів. Прогностика і футурологія.

Методологічний плюралізм – головна риса сучасних філософських розробок проблем соціального пізнання. Методологія і логіка соціального пізнання як форми організації ефективної діяльності людини.

Розділ ііі соціальна філософія та філософія історії.

26. Суспільство як цілісний світ.

Необхідність та особливості філософського пізнання суспільства. Роль соціального пізнання в історії. Суспільство як система. Специфіка предмету соціальної філософії. Відношення “людина – суспільство” як об’єкт соціальної філософії. Співвідношення предметів соціальної філософії та інших гуманітарних наук. Гуманістичний характер та методологічна спрямованість соціальної філософії. Загальнолюдське та класове в соціальній філософії. Об’єктивність, історизм, системність, єдність теорії і практики – основні методологічні принципи соціально-філософського пізнання. Головні категорії соціальної філософії. Теоретична, світоглядна, методологічна та критична функції соціальної філософії. Соціальна філософія і розбудова української державності.

Спадкоємність ідей суспільного розвитку в контексті класових та загальнолюдських пріоритетів. Соціально-філософські вчення в Стародавній Індії, Китаї, Єгипті та Вавилоні. Природа суспільства і людини, специфіка держави в філософії Платона та Аристотеля. Філософські обґрунтування сутності людини як релігійної істини в епоху середньовіччя. Теологічні вчення про будову Всесвіту, суспільства та держави (Тертуліан, Августін, Аквінський).

Н.Макіавеллі і його вчення про матеріальний інтерес як головний чинник суспільного розвитку. Ранній утопічний соціалізм. Соціально-філософські погляди буржуазних мислителів 16-17 ст. Концепція “суспільного договору” французьких матеріалістів 18 ст. Просвітництво. Соціально-філософські погляди Канта, Гегеля, Фейєрбаха. Соціальна утопія 18-19 ст. (Сен-Симон, Фур’є, Оуен). Економічні обґрунтування суспільного розвитку (Сміт, Рікардо). Соціально-філософські погляди російських та українських мислителів (Чернишевський, Шевченко, Л.Українка, І.Франко).

Історична генеза теоретичних обґрунтувань сутності суспільної історії:

а) діалектико-матеріалістична концепція соціальної філософії (Маркс, Ленін, Плеханов, Бухарін, Грамші, Лабріола, Лібкхнет, Мерінг, Сталін, Троцький);

б) соціологічна інтерпретація суспільства (Конт, Спенсер, Дюркгейм, Мальновський, Соркін, Парсонс, Мертон);

в) феноменологічно-герменевтична лінія соціальної філософії (Гурсель, Адорно, Маркузе, Хабермас, Хоркхаймер);

г) анархізм (Прудон, Штірнер, Кропоткін, Лавров, Ткачов, Бакунін);

д) екзистенціальна філософія суспільства (Достоєвський, К’єркегор, Ясперс, Хайдеггер, Сартр, Камю);

є) “філософія життя” і фрейдизм (Фрейд, Фромм, Ніцше);

ж) культурологічні концепції суспільства (Вебер, Данилевський, Дильтей, Знанецький, Зіммель, Леві-Стросс, Кассіер, Шопенгауер, Шпенглер, Тойнбі);

з) технократичні концепції суспільства (Арон, Бжезинський, Гелбрейт, Белл, Маклюен, Ростоу, Фрідман, Фурастьє, Тофлер).

Головні концепції філософії історії, історична необхідність, причинність та доцільність. Суб’єкт історії. Суспільна детермінація включення людини в соціальну діяльність. Закони та рушійні сили історії, проблема її смислу. Необхідність і свобода. Потреба у свободі як показника розвинутості особи. Свобода і відповідальність в історії.