2.8 Налагодження засобів та систем автоматизованого обладнання. Ви­значення умов, що забезпечують надійне, безпечне та економічно ефективне функціонування об'єкта автоматизації

В цьому підрозділі слід сформулювати : основні вимоги до місць установки і кріплення щитів та окремих приладів автоматизації; вибрати монтажні (контрольні) проводи і кабелі, способи їх прокладки; вказати порядок і параметри настройки окремих засобів автоматизації, порядок проведення передпускових вимірювань (опір ізоляції, перехідні опори заземлень та занулень і т. д.), та випробувань, а також прилади та інструменти, які при цьому використовуються.

Щити відкритого виконання розміщують в спеціальних щитових приміщеннях, в які має доступ тільки персонал, що обслуговує системи автоматизації. Напруга. Що вводиться в щити і пульти (колами вимірювання, керування, живлення) не повинна перевищувати 380В. Відстань між найбільш виступаючими відкритими струмоведучими частинами апаратів і приладів, розміщених на протилежно встановлених рядах щитів, повинна бути не менше 1,5м, а ширина проходу між рядами щитів - не меншою 0,8м, відстань між відкритими струмоведучими елементами різних фаз (полярності), а також між елементами і неізольованими металевими частинами (корпусом) повинна бути не меншою 20мм, по поверхні ізоляції і 12мм по повітрю.

Набір затискачів при горизонтальному розміщенні з врахуванням підводу кабелю знизу і зверху слід розміщувати на відстані 350...800 мм від основи шита: стійки для кріплення кабелів - на 150мм від основи щита; при розміщенні двох і більше горизонтальних наборів відстань між ними повинна бути не меншою 200мм.

Електропроводки щитів і пультів слід виконувати мідними ізольованими проводами ПВ1 за ГОСТ6323-79, відповідного перерізу. Для електропроводок до приладів і апаратів, встановлених на рухомих елементах щитів (дверях, поворотних рамах), потрібно використовувати гнучкі мідні проводи ПВ3.

Не потрібно зануляти окремими провідниками прилади, апарати, встановлені на занулених щитах і пультах чи допоміжних конструкціях, якщо забезпечується надійний металевий контакт (без фарби, лаку, корозії") між корпусами електроприймачів і металоконструкціями щитів і пультів. Засоби автоматизації, встановлені за межами щитів і пультів, слід зануляти окремими провідниками відповідного перерізу не залежно від наявності заземлення конструкції, на якій вони розміщені.

Прилади і засоби автоматизації приймають до монтажу тільки після проходження стендових випробувань, що підтверджують їх роботоздатність, їх необхідно кріпити на щитах і пультах, а також на елементах споруд і технологічному обладнанні способами передбаченими конструкціями і деталями, що входять в комплект поставки. При наявності вібрації в місцях установки приладів різьбові кріпильні деталі повинні мати пристосування, що виключають самовільне їх відгвинчування (пружинні шайби, контргайки, шплінти).

При розміщенні датчиків необхідно слідкувати за тим, щоб їх чутливі елементи розміщувались в центрі маси (потоку) вимірювального середовища. Перед монтажем засобів автоматизації, що вбудовуються в технологічне обладнання і трубопроводи (термопари, термометри опору, регулюючі клапани), необхідно це обладнання і трубопроводи очистити і промити. Не дозволяється встановлювати термометри опору для вимірювання температури повітря в приміщенні безпосередньо на стінні, їх монтують на конструкціях на відстані від стіни 50-70мм. На трубопроводах діаметром 50мм і менше термометри опору встановлюють в спеціальних розширювачах. (Необхідно приводити ескізи кріплень!)

Якщо при вимірюванні тиску водяної пари манометр розміщується вище точки вимірювання, то перед ним встановлюють спеціальну сифонну трубку. В ній накопичується конденсат, який поступово охолоджується до температури навколишнього середовища і відіграє роль водяного затвора.

Електричні виконавчі механізми монтують за типовими кресленнями, їх встановлюють після розміщення регулюючих органів. При установці повинно бути забезпечено правильне взаємне розміщення осей і валів, що виключає перекоси і заклинювання в з'єднаному стані.

Зовнішні проводки систем автоматизації виконуються відкрито чи сховано: проводами в трубах, кабелями в коробках, на лотках, по кабельних конструкціях на підвісах, в каналах, тунелях, а також в траншеях.

В системах електроавтоматизації кабелі і проводи з мідними жилами застосовують: в колах термометрів опору і термопар; в колах вимірювання, керування, живлення і сигналізації напругою до 60В при площі перерізу жил та проводів до 0,75мм²; в електроустановках з підвищеною вібрацією та інших випадках.

Для під'єднання термометрів до електронних регуляторів в деяких випадках використовують екрановані монтажні проводи і кабелі. Монтажні проводи МГШПЭ — гнучкі, з волокнистою і поліетиленовою ізоляцією, екрановані, одножильні перерізом 0,08-1,5мм², дво- і трижильні перерізом 0,35; 0,5; 0,75мм². При перерізі жил 0,08-0,14мм² робоча напруга - до 380В, при перерізі 0,2-1,5мм² - 1000В (ТУ16.505.437-82).

Монтажні кабелі КМПВЭ перерізом жил 0,75 - 1,5мм², кількістю жил 2, З, 4, 7, 10, 12, 14, 19, 24, 27, 30, 37, 52, на номінальну напругу 500В, мають поліетиленову ізоляцію, полівінілхлоридну оболонку, екранованій обплетенням з мідних дротинок по ізоляції, малогабаритні, з лудженими мідними жилами, випускаються згідно ГОСТ 17301-79.

В комплекті "Клімат-4М" поставляється екранований провід марки НВМЗЭ-3*1 мм², а в комплекті "Клімат-3" — до 600м проводу екранованого МГВЭ-0,75мм².

Компенсаційні проводи використовують для під'єднання термопар до приладів і переносу вільних кінців термопар в зону з постійною температурою. Для термопар хромель-копель використовують компенсаційний провід з маркуванням ХК; для термопар хромель-алюмель - провід М. Згідно ГОСТ24335-80 "Проводи термоелектродні. Технічні умови" виготовляють проводи ПТВ (провід термоелектродний ізольований полівінілхлоридним пластикатом) та ПТГВ (те ж, для гнучкого монтажу). Провід ХК має пару жил хромель-копель, фіолетовий чи чорний колір ізоляції, по всій довжині провода на поверхні ізоляції хромелевої жили нанесені повздовжні риски. Провід М має пару жил мідь-константан, коричневу ізоляцію, повздовжні риски на мідній жилі.

Якщо використання кабелів і проводів з мідними жилами не вимагається, то використовують проводи і кабелі з алюмінієвими жилами з мінімальним перерізом 2,5мм². Наприклад, позначення АКВРГ 19-2,5 пояснюється як: кабель контрольний з алюмінієвими жилами, гумовою ізоляцією, в полівінілхлоридній оболонці, без зовнішнього захисного покриття, число жил 19, їх переріз 2,5мм . Можлива кількість жил кабелю - 4, 5, 7,10,14, 19,27.

Прокладка з'єднувальних кіл датчиків температури і вологості в одній трубі з силовими колами не допускається.

Пусконалагоджувальні роботи в обсяг монтажу не входять, їх виконує замовник, чи за його дорученням спеціалізована організація.

При цьому виконують: перевірку механічної частини і уставки теплових реле, регульованих розчіплювачів автоматів, реле часу, надійність електричних з'єднань силового кола і кола керування, правильність обертання електродвигунів; за допомогою приладів Ц4501 контролюють рівномірність розподілу за фазами нагрівних елементів електрокалориферів; користуючись ключами і динамометрами перевіряють натяг пасів в клинопасових передачах; перевіряють відсутність заклинювання механічних систем електромагнітів і електромагнітних вентилів.

Настройку приладів для вимірювання температури дилатометричного типу виконують, користуючись посудом з підігрітою до заданої температури водою (ТР-200, ТУДЭ, ТКП-160Сг) і спиртовими термометрами. При настроюванні приладів на базі термометрів опору використовують магазини опорів РЗЗ і користуються градуювальними таблицями. Для підгонки опору з'єднувальної лінії в логометрах і мілівольтметрах використовують мости опору РЗЗЗ і підгоночні котушки. Настройку вологорегуляторів з датчиками ЭВ4 виконують користуючись магазином опорів і градуювальною таблицею [17, с.193].

При настроюванні позиційних регуляторів встановлюють за датчиком значення параметра відповідно до технологічних (зоотехнічних, агротехнічних) норм, а також диференціал (зону нечутливості). Слід мати на увазі, що чим менше значення диференціалу, тим з більшою точністю буде підтримуватись контрольований параметр, але при цьому частіше буде вмикатися регулюючий орган (вентилятор, нагрівник, пальник котла чи теплогенератора).

При настроюванні складних регуляторів слід користуватися їх технічними описами та інструкціями з експлуатації, а також інформацією: для пристроїв "Каскад" - [1, с.330], регуляторів АРЗ дробарок ДБ-5 і ДКМ-5 - [1, с.163, 165], пристроїв "Электротерм" - [15, с.32-33], регуляторів ЭРТ-4 - [15, с. 16-18].

В підрозділі 2.7. слід вказати особливості монтажу, порядок налагодження прийнятих в проекті засобів і систем автоматизації, параметри настройок регуляторів, прилади і пристосування для проведення налагоджувальних робіт на об'єкті; вибрати типи, перерізи, способи прокладки з'єднувальних проводок. Крім того, необхідно вказати умови для надійної і економічної роботи автоматизованого технологічного обладнання, для попередження пожеж, вибухів, враження електричним струмом і травмування рухомими механічними частинами.

Для деяких об’єктів автоматизації за завданням керівника студенти в графічній частині виконують план приміщення з розміщенням засобів автоматизації (дивись зразок виконання Додаток Х).

Література.

I . За ред. к. т. н. А. С. Марченка. Мсханізація та автоматизація у тваринництві та птахівництві К. Урожай 1995.

2. Под ред. к. т. н. А. С. Марченка Справочник по механизации и автоматизации в животноводстве и птицеводстве К. Урожай 1990.

3. За ред. В.С. Олійника Довідник сільського електрика К. Урожай 1989.

4. И Ф. Бородин, Н. Н. Недилько Автоматизация технологоических процессов М. Агропромнздат 1986.

5. А И. Иванов, А. А. Куликов, Б. С. Третьяков Контрольно - измерительные приборы в сельском хозяйстве М. Колос 1984.

6. В.Ф. Гончар, Л.П. Тищенко Електрообладнання і автоматизація с. г. агрегатів і установок. К. ВШ. 1989.

7. Под ред. И. Ф. Кудрявцева. Електрооборудование и автоматизация с. х. агрегатов и установок . М. Агропромиздат 1989.

8. Ю.И Соркин Електрооборудование животноводческих ферм и комплексов. Справочник М-ск Урожай 1988.

9. Б.И Жарковский Приборы автоматического контроля и регулирования (устройство и ремонт) М.Высшая школа 1989.

10. В.М. Гайдук Електронагрівні автоматизовані установки К. Урожай 1986.

11. Д. В. Галат та ін. Методичні вказівки з виконання дипломних проектів. Черкаси ЧПТ 2002 р.

12. И. Ф. Кудрявцев О.Б. Карасёв, Л. М. Матюнина, Автоматизация производственных процесов в животноводческих фермах и комплексах. М.Агропромнздат. 1985.

13. С. Т. Устенко, Т. К. Каченюк, М В.Терехова. Выполнение электрических схем по ЕСКД М. Издательство стандартов. 1989.

14. Ф. Я. Изаков и др. Курсовое и дипломное проектирование по автоматизации технологических процессов. М. ВО Агрпромиздат.1988.

15. А. М. Зайцев. В. Н. Растрыгин Электронагрев на фермах М. Росагропромиздат. 1989.

16. За ред. прф. I. I. Мартиненка Електропривід і застосування слектроснергії в сільському господарстві К. Урожай 1983.

17. Е Н. Коротков Специализированное отопительно - вентиляционное оборудование животноводческих комплексов М Агропромиздат 1987.

18 За ред. прф. I. I. Мартиненка. Автоматизація технолопчннх процесів сільськогосподарського виробннцтва. К Урожай 1985.

19. С. В. Яницышй Застосування електроенергії і основн автоматнзації виробничих процесів. К. ВШ. 1979.

20. В.Ф. Гончар. Електроустаткування та автоматизація с.г. агрегатів і установок. К ВШ. 1977.

21. Е. Н. Живописцев, О. А. Косицын Электротехиология и электрическое освещение. М.Агропромнздат. 1990.

22. І.І. Мартиненко, МЛ. Гірник Електроавтоматизація у сільському господарстві. Урожай 1973.

23. А.П. Фоменков. Электропривод сельскохозяйственных машин и агрегатов. М. Колос. 1984.

24. И. Л. Каганов Курсовое и дипломное проектирование М. Колос. 1980.

25. В И. Сыроватка, Ю. А. Цой. А. И. Зеленцов Автоматизированное оборудование молочных ферм. Росагропромиздат. 1989. (брошюра)

26. Ю. В. Краснокутский Холодильные машины на фермах Райсельхозиздат. М. 1987г

27. И.И. Матыненко, В.Ф. Лысенко. Проектированнесистем автоматики. М. Агропромиздат. 1990. 28 Д. Б. Головко, К. Г. Рего, Ю. О. Скрипник. Автоматика I автоматизація технологічннх процесів. К Либідь 1997.

29. С. А. Гицявичус Комплексно механизированные линии по производству травяной муки М. Колос 1984.

30.

1 1. И.И. Матыненко Проектирование монтаж и эксплуатация систем автоматики М. Колос 1981.

Додатки,

Додатки приведено в окремій брошурі.

Для приміток

Для приміток

39