- •Загальна частина
- •Склад проекту........................................................................................3
- •2. Спеціальна частина.
- •1.2. Вступ.
- •1.3. Коротка характеристика об'єкта автоматизації (характеристика підприємства, призначення, будова, принцип дії установки, аналіз технологічного процесу).
- •1.3.1 Характеристика підприємства.
- •1.3.2. Призначення, характеристики, будова, принцип дії установки, аналіз технологічного процесу Технічні рішення з технології об’єкта.
- •1.4. Визначення умов використання технологічного обладнання (прив'язка до сільськогосподарського виробничого об'єкта та зовнішніх мереж).
- •2. Спеціальна частина.
- •Принципи автоматизації аналогічних об'єктів (аналіз можливих технічних рішень)
- •Відомість документів на які є посилання в проекті.
- •2.1.2. Аналіз технічних рішень з автоматизації аналогічних установок.
- •2.2. Обґрунтування та вибір параметрів автоматизації (значень величин, що підлягають керуванню (регулюванню), захисту, контролю) та закону регулювання.
- •2.3.Розробка функціональної схеми автоматизації (таблиці аналізу роботи локальних систем, часових діаграм).
- •2.4 Вибір: приладів регулювання, захисту, контролю з датчиками; вико-навчих пристроїв
- •2.5. Розробка принципової електричної схеми. Аналіз схеми.
- •2.5.1.Розробка принципової електричної схеми.
- •2.5.2. Аналіз роботи схеми.
- •2.6 Розрахунки з вибору електричних апаратів керування і захисту
- •2.6.1. Розрахунок і вибір елементів силового кола.
- •2.6.2. Розрахунок і вибір кіл елементів керування.
- •2.7 Розробка конструкції і схеми з'єднань пристроїв керування, схеми зовнішніх під'єднань, специфікації монтажних виробів і матеріалів.
- •2.8 Налагодження засобів та систем автоматизованого обладнання. Визначення умов, що забезпечують надійне, безпечне та економічно ефективне функціонування об'єкта автоматизації
2.6.2. Розрахунок і вибір кіл елементів керування.
Живлення кіл керування може здійснюватись безпосередньо напругою 220В (фазною) чи 380В (лінійною), при цьому захисний апарат повинен встановлюватись в кожному фазному проводі, з метою зниження небезпеки враження обслуговуючого персоналу електричним струмом. Для живлення кіл керування зниженою напругою використовуються знижувальні трансформатори ОСМ (О-однофазні, С-сухі, М-(многоцелевые) багатоцільового призначення), які виготовляються згідно ГОСТ16710-76 на номінальні первинні напруги 220, 380, 660В, та номінальні напруги вторинних обмоток 12, 24, 36, 42, 110, 220 В (для живлення випрямлячів відповідно 14, 29, 56, 130, 260 В), ряд номінальних потужностей трансформаторів - 0,063; 0,100; 0,160; 0,250; 0,400; 0,630; 1,000 кВА. (Наприклад ОСМ-0,63 380/24 В).
Для живлення електроприймачів постійного струму (котушки реле, електромагнітів, електромагнітних муфт, напівпровідникових пристроїв) використовують діодні випрямлячі (Рисунок 2.4.) Однофазна мостова схема використовується звичайно для малопотужних випрямлячів (до 1 кВт), трифазна - для більш потужних пристроїв.
Вихідними даними для розрахунку випрямлячів є:
- необхідна для живлення електроприймачів випрямлена напруга Ud;
- струм навантаження Id;
- а також напруга мережі змінного струму U1.
Рисунок 2.4. Розрахункові схеми випрямлячів: а)однофазна мостова; б)трифазна мостова.
Середнє значення струму вентиля Ів приймають:
- для однофазної мостової схеми
Ів = 0,5 Id;
- для трифазної мостової схеми
Ів = 0,33 Id
Амплітудну зворотну напругу Uзв.макс. на одному плечі випрямляча приймають:
- для однофазної мостової схеми
Uзв.макс .= 1.57Ud;
- для трифазної мостової схеми
Uзв.макс. = 1,045Ud.
Напівпровідникові діоди вибирають за умовами:
Ін.в. > Ів, Uзв.д. > Uзв.макс.
де: Інв - номінальний струм вентиля, А;
Uзв.д. - допустима зворотна напруга для даного вентиля, В.
Для силових напівпровідникових приладів параметри Інв та Uзв.д. вказані в позначенні. Наприклад, Д 112-16-3 - діод з номінальним струмом 16А, третього класу за напругою.
Таблиця 2.5. Рекомендована робоча напруга для силових напівпровідникових приладів.
-
Клас приладу
Номінальна напруга, В
Uзв.д
діоди
тиристори
Симістори
1
100
65
80
90
2
200
135
160
175
3
300
200
240
255
4
400
270
320
350
5
500
335
400
440
6
600
400
480
530
7
700
470
560
615
8
800
530
640
725
9
900
600
720
795
10
1000
670
800
880
Найчастіше використовуються силові вентилі з номінальним струмом серій:
Діоди: - В10, 25, 50, 200, 320, 500, 800 А.
Д112-10, 16,25, Д122-32,40, Д32-60,63, 80, Д133-400
500, 800 Д141-100; Д151-125, 160; Д161-200, 250, 320
Д171-400;
Тиристори: - Т112-10, 16; Т122-20,25, Т130-40; 50, 63, 80, Т25, 50
100, 160;Т123-200, 250, 320;
симістори: - ТС2-10, 16,25,40, 50, 63, 80; ТС 161-100, 125, 160,200.
Таблиця 2.6.Основні параметри випрямляючих діодів, тиристорів, снмісторів, що найбільш часто зустрічаються в схемах керування
Тип приладу |
Максимально допустимий прямий струм Ін,А |
Максимально допустима зворотна напруга Uзв.д., В |
Випрямляючі діоди |
||
Д226Б |
0,3 |
400 |
Д226В |
0,3 |
300 |
Д226Г |
0,3 |
200 |
Д226Д |
0,3 |
100 |
Д302А |
1,0 |
200 |
ДЗОЗА |
3,0 |
150 |
Д242А |
10 |
100 |
Д242Б |
5,0 |
100 |
Д243А |
10 |
200 |
Д243Б |
5,0 |
200 |
Д245А |
10 |
300 |
Д245Б |
5,0 |
300 |
Д246А |
10 |
400 |
Д246Б |
5,0 |
400 |
Д247 |
10 |
500 |
Д247Б |
5,0 |
500 |
Тиристори |
||
КУ201Г |
2,0 |
50 |
КУ201Е |
2.0 |
100 |
КУ201Л |
2,0 |
300 |
КУ202Г |
10 |
50 |
КУ202Е |
10 |
100 |
КУ202Л |
10 |
300 |
КУ202М |
10 |
400 |
КУ202Н |
10 |
400 |
Симистори |
||
КУ208А |
5,0 |
100 |
КУ208Г |
5,0 |
400 |
Напругу вторинної обмотки трансформатора U2, його потужність Sтр можна визначати за формулами:
- для однофазної мостової схеми U2=1,l lUd, Sтр=1,11U2I2;
- для трифазної мостової схеми U2=0,428Ud, Sтр=l.05 UdId
При виборі тиристорів використовують ті ж формулами, що і при виборі діодів, при цьому слід враховувати:
- для керованих тиристорних випрямлячів живлення якірних обмоток двигунів постійного струму Іd = Іп, де Іп - пусковий струм двигуна. Схеми обмеження струму тиристорних перетворювачів постійного струму забезпечують Іп=2…4Ін.я.;
- якщо тиристори використовуються в схемі тиристорного пускача, то вони вмикаються попарно зустрічно-паралельно і розраховуються на пусковий струм асинхронного електродвигуна з к.з. ротором;
- розрахунок тиристорів виконують для випадку, коли вони змонтовані на охолоджувачах, а швидкість охолоджуючого середовища V=0 (без примусового обдування).
Якщо номінальна напруга електроприймача, що використовується в колі керування, не відповідає номінальній напрузі кола керування (Uн<Uкк), то в деяких випадках послідовно з електроприймачем вмикають струмообмсжуючий (баластний) резистор. Постійні резистори характеризуються значеннями номінального опору і номінальної потужності розсіювання.
Згідно ГОСТ 10318-74 шкала номінальних опорів резисторів має вигляд: 1.0; 1,1; 1,2; 1,3; 1,5; 1,6; 1,8; 2,0; 2,2; 2,4; 2,7; 3,0; 3,3; 3,6; 3,9;4,3; 4,7; 5,1; 5,6; 6,2; 6,8; 7,5; 8,2; 9,1 Ком.
ГОСТ 9663-75 встановлює номінальні потужності розсіювання, Вт: 0,01; 0,025; 0,062; 0,125; 0,25; 0,5; 1; 2; 3; 4; 5; 6,3; 8; 10; 16; 25; 40; 63; 75; 80; 100.
Порядок розрахунків з вибору струмообмежуючого резистора для сигнальної лампи чи котушки реле (Рисунок 2.5. А):
- напруга на баластному резисторі U6=Uкк – Uн,
де Uкк - номінальна напруга кола керування, В;
Uн - номінальна напруга електроприймача, В;
- номінальний опір баластного резистора Rб = Uб/Iн,
де Ін - номінальний струм електроприймача, А;
- номінальна потужність розсіювання Рб = Iн2Rб.
За визначеними значеннями Rб і Рб підбирають резистор з типів ВС (10 Ом ... 1 МОм, 0,125...5Вт), МЛТ (51 Ом ... 2,2 МОм, 0,125...2 Вт), ПЭВ (1 Ом ... 56кОм, 7,5...100Вт).
Порядок вибору змінних резисторів такий же, але необхідно враховувати схему вмикання резисторів — за схемою реостата чи за схемою потенціометра (Рисунок 2.5 Б, В). В обох випадках спочатку визначають максимально можливу силу струму через резистор.
Рисунок 2.5. Схеми вмикання резисторів.
Для вмикання реостатом Imax=U/R2;
Для вмикання потенціометром Imax=U(R1+R2)/R1R2.
Визначають потужність, що виділяється в резисторі і порівнюють її значення з номінальною, користуючись нерівністю
Ррез = Іроб2Rрез < 0,7 Рном.
Вибір захисту кіл керування.
Для захисту кіл керування від коротких замикань використовують переважно різьбові запобіжники ПРС-6 на номінальний струм основи 6А; номінальну напругу 380 В, з плавкими вставками ПВД з номінальним струмом 1,2,4,6А.
Плавка вставка нерозбірна, заповнена кварцовим піском і має показник спрацювання [3, с. 131].
При виборі плавкої вставки користуються формулою:
Іпл > 0,1 ΣІпус +ΣІном,
де ΣІпус - сумарна сила пускових струмів апаратів керування і сигналізації, що вмикаються одночасно, А;
ΣІном, _ сумарна сила номінальних струмів одночасно працюючих апаратів, А.
Для розрахунків можна прийняти: потужність котушок малопотужних реле постійного струму - до 1 Вт (реле РЗН, РЗС) проміжних реле РПЛ, РП20, П337-до 6ВА, пускачів серії ПМЛ - згідно Таблиці 5.31 [3, с.133].
В деяких випадках використовують однополюсні автоматичні вимикачі А63 на номінальну напругу змінного струму 380В і постійного струму 110В, з електромагнітним струмовим розчіплювачем, з гідравлічним уповільнювачем спрацювання (виконання МГ) з струмом відсічки 10ІН і без гідравлічного уповільнення спрацювання (виконання М) з струмом відсічки 1,5Ін, 5Ін і 10Ін на номінальні струми розчіплювачів 0,6; 0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2; 2,5; 3,15; 4; 5; 6,3; 8; 10; 12,5; 16; 20; 25А з переднім і заднім приєднанням проводів [8, с.29].
Як перемикачі роду роботи найчастіше використовуються пакетно-кулачкові перемикачі для кіл керування ПКУЗ, їх вибирають за потрібною для даної схеми діаграмою замикання контактів (схемою згідно каталогу), за способом установки і монтажу, за способом фіксації рукоятки [3, с. 105-107].
Кнопкові вимикачі КЕ, КМЕ використовуються для керування котушками електромагнітних пускачів, контакторів, їх вибирають за кількістю і видами (замикаючі, розмикаючі) контактів, виконанням за формою і кольором штовхана, виконанням за ступенем захисту з боку керуючого елемента [3, с. 109-111].
В колах керування застосовуються мікро вимикачі серій МП1000 [8, с.214] та МП2000 [8, с.216-218], перемикачі типу "тумблер" [8, с.219].
Вибір електромагнітних реле.
Вибирають електромагнітні проміжні реле за номінальною напругою і родом струму котушки; за номінальною напругою і струмом контактів; за кількістю і видом контактів, передбачених схемою керування; за способом монтажу і відповідністю ступеню захисту умовам навколишнього середовища.
Проміжні електромагнітні реле призначені для розмноження контактів і виконання логічних операцій, узгодження малопотужних вихідних сигналів електронних пристроїв автоматики з сприймаючими пристроями виконавчих механізмів (електромагнітних пускачів, електромагнітів і електромагнітних муфт).
Найчастіше в схемах с.г. обладнання використовують реле:
- РП20 - уніфіковані за способом монтажу з елементами "Логика-И", кріплення виконується до рейки з допомогою защіпки;
- РП21 — мають невеликі габаритні розміри [2, с.85];
- ПЗ-37 - призначені для переднього під'єднання проводів, мають до 8 контактів в різному поєднанні.
Реле для друкованого монтажу серій РПГ-2, РПГ-3, РПГ-5, РПГ-6, РПГ-8, РПГ-12 - герконові, призначені для спільної роботи з напівпровідниковими елементами, в тому числі з інтегральними мікросхемами. Вони забезпечують гальванічну розв'язку кіл в схемах автоматики, а також як вихідні підсилювачі. Реле для переднього під'єднання проводів під гвинт РПГ-4, РПГ-10, РПГ-11 заміняють в схемах керування електромагнітні реле з відкритими контактами, що дає значну економію, так як контакти герконових реле не мають срібла, не потребують затрат на догляд в процесі експлуатації мають високу комутаційну стійкість проти спрацювання (до 108 спрацювань). В реле серії РПГ-11 використані геркони типу КЗМ-1А, які дозволяють комутувати силу струму до 1 А, максимальна комутована потужність складає 30 ВА.
