2.7 Розробка конструкції і схеми з'єднань пристроїв керування, схеми зо­внішніх під'єднань, специфікації монтажних виробів і матеріалів.

Весь комплект електроапаратури і допоміжних пристроїв, який входить в схему керування робочою машиною (або установкою, або агрегатом …) (надалі вказати тип установки), змонтовано заводом виготівником в одному ящику (або кількох ящиках (шафах)) - низьковольтному комплектному пристрої (НКП). Всередині НКП виконано всі електричні з'єднання відповідно до схеми з'єднань (дивись Аркуш Е4 графічної частини) (або вказати інше місце розміщення схеми з’єднань в даному КП), тому електротехнічному персоналу після монтажу НКП потрібно виконати зовнішні підключення до НКП (те ж Аркуш Е4).

Позначення типу НКП виконано згідно до ДСТУ 16.0.800.876-81 "Низьковольтні комплектні пристрої до 1000 В Позначення типів".

(Привести тип та розшифровку типу НКП та його розміри.)

Для нетипових схем автоматизації розробляють конструкцію НКП в такій послідовності: вибирають конструкцію металевої оболонки (ящик, шафа, щит відкритого виконання), електричні апарати розміщують на панелях відповідно до призначення, визначають розміри панелей і габарити оболонки в залежності від кількості апаратів і їх габаритних розмірів.

Оболонки НКП для установки в с. г. приміщеннях повинні мати ступінь захисту ІР54, при цьому вони повинні мати ущільнювальну гумову прокладку по периметру дверей, гумові ковпачки і прокладки на лицьовому боці для апаратів керування і сигналізації, сальники СК для ущільнення вводів кабелів. Двері НКП повинні закриватися спеціальними замками (під тригранний ключ). (Текст останнього абзацу потрібно адаптувати до опису розробки конкретного НКП. Це стосується також і інших абзаців тексту методики, що дає можливість формувати зміст пояснювальної записки КП)

Електричні апарати з переднім приєднанням проводів монтують на панелях з листової сталі товщиною 2-3 мм розміром ?Х? (Вказати розміри панелі) … . (Розміри панелі визначаються габаритами апаратів, що на ній розміщені, і площею, необхідною для прокладки проводів між окремими апаратами, але не повинні перевищувати 1200-750 мм.)

Монтаж апаратури.

В панелі просвердлюються отвори, нарізається різьба в відповідності з ескізом розміщення електроапаратури, апарати закріплюють гвинтами чи болтами. Ввідний вимикач встановлюють так, щоб його рукоятка знаходилась в зручному місці на рівні 1,5-1,7м від підлоги. Автомати, запобіжники для окремих силових кіл, встановлюють вище, а теплові реле - нижче відповідних контакторів. Важкі апарати розміщують в нижній частині НКП; для кріплення важких контакторів використовують гумові прокладки, які амортизують удар при спрацюванні; трубчаті резистори (типу ПЭВ) встановлюють на шпильках, які кріплять до панелі і ізолюють шайбами від корпуса НКП. Слід передбачати місця для прокладки пучків (джгутів) міжапаратних і міжпанельних проводів, для наборів затискачів і штепсельних рознімних з'єднань, з допомогою яких виконується міжпанельний монтаж і зовнішні підключення. З'єднувальні провідники укладають частіше джгутами: провідники зв'язують між собою нитками чи стягують перфострічкою з кнопками. На кожен з'єднувальний провідник надівають по дві (з обох кінців) трубки з полівінілхлоридного пластикату світлого кольору, на яких рейсфедером (маркером) чи спеціальною авторучкою розбірливо і чітко незмиваною фарбою або спеціальними чорнилами наносять його номер (відповідно до принципової, та схеми з'єднань).

Підключення провідників проводиться тільки до затискачів апаратів чи наборів зовнішніх затискачів, які випускаються промисловістю з номінальною силою струму від 10 до 630 А (ТУ 16.526. 462-79); до одного затискача рекомендується під'єднувати не більше двох проводів; в межах однієї панелі використовувати проміжні затискачі не рекомендується; не дозволяється з'єднання провідників за межами затискачів (Тобто забороняються скрутки в повітрі!). В пояснювальній записці необхідно вказати назви і типи затискачів, та джерело інформації про нього.

В останній час використовуються різні способи монтажу.

Монтаж апаратури в шафах керування на каркасах (приклад - НКП керування сушильним відділенням комплексу КЗС-25Ш). Корпус НКП повинен мати болтове з'єднання з нульовим проводом мережі; на панелях можуть приклепуватися алюмінієві таблички з написами, що пояснюють призначення відповідного електричного апарата.

Монтаж апаратури в металевих та пластмасових корпусах НКП на DIN – рейках. Це універсальний спосіб кріплення для великого спектру апаратури. Інформація про монтажні вироби приведено в каталогах ЕТІ, УкрЕМ АСКО та ін. (додаток П, Р, С)

Розробка схеми з’єднань та зовнішніх підключень. Проаналізувавши принципову електричну схему, функціональну схему автоматизації та розміщення електрообладнання – складається ескіз розміщення апаратів на панелях НКП. Для цього слід:

1. Уявно виділити із схеми все обладнання і апарати, що монтуються за межами НКП (зовнішнє обладнання).

2. Залишене обладнання розставити по панелях: дверну панель (або поворотну панель, якщо така передбачена); внутрішню панель НКП; інші, якщо вони є (ліва, права бокова стінка, верхня, нижня). При наявності приладів і апаратів на декількох елементах конструкції виконується розгортка цих елементів в одну площину з дотриманням їх взаємного розміщення. Апарати і прилади зображають в вигляді контурів їх дійсної конфігурації (кола, прямокутники і т.д.), без дотримання масштабу, але з дотриманням взаємного розміщення і розміщення їх відносно конфігурації панелей. На дверну панель виноситься обладнання: а) світлова сигналізація - монтується у верхній частині панелі (на рівні очей); б) показуючі пристрої (амперметри, вольтметри,…) – нижче (на рівні очей); в) апарати ручного керування (кнопки, перемикачі) – нижче сигналізації (на рівні рук, плечей); г) інші апарати (регулятори, габаритні показуючи прилади і т д) – розміщуються в нижній частині панелі. На внутрішній панелі монтуються всі інші апарати, дотримуючись таких вимог: - як правило ввідний апарат повинен знаходитись вверху панелі; - важкі апарати розміщуються внизу, а легкі – вверху; - магнітні пускачі розташовуються в ряд (один, а при необхідності і більше), а теплові реле – під відповідними пускачами; - якщо захист двигунів здійснюється автоматами, то автомати розміщуються над відповідними пускачами; - набори затискачів розміщуються внизу панелі, на відстані від нижньої стінки достатній для під єднання проводів, але не менше ніж 30 мм.

3. Всередині контурів зображають елементи відповідних апаратів (котушки, контакти), та їх затискачі і маркують затискачі цих елементів. Затискачі можна зображати 2-ма способами: кружок діаметром 5мм (при цьому № його проставляється в кружку) та кружок 2 мм ( при цьому № ставиться - зліва від кружка при вертикальному розташуванні і над кружком при горизонтальному розташуванні елемента апарата). Справа зверху біля зображення розташовують коло діаметром 10... 12 мм, розділене рискою навпіл. Цифри над рискою вказують порядковий номер апарата (номери присвоюють попанельно зліва на право і зверху вниз), а під рискою позиційне позначення цього виробу (відповідно до принципової електричної схеми).

4. Після складання ескізу розміщення апаратів на панелях НКП складають схему проводки між затискачами приладів і апаратів, тобто розробляють схему з'єднань.

Схеми з’єднань ([18] с. 23) це схеми, на яких зображують з’єднання складових частин установки або виробу, що автоматизується, а також провідники кабелі або трубопроводи.

Графічний спосіб ([18] с. 25) виконання схем з'єднань використовують для щитів і пультів, відносно мало насичених апаратурою, він полягає в тому, що на кресленні умовними лініями показують усі з'єднання між елементами апаратів. (Зразок виконання дивись в Додатку Т).

Адресний спосіб ([18] с.25) є основним і найбільш поширеним, він полягає в тому, що лінії зв'язку між окремими елементами і апаратами встановленими на щиті чи пульті, не зображують. Замість цього в місці приєднання проводу до затискача провід обривають, при горизонтальному розміщенні лінії – зверху, а при вертикальному – праворуч від проводу проставляють його номер, а в розрив провідника проставляють цифрову чи літерно-цифрову адресу того апарата чи елемента, з яким він повинен бути електрично з'єднаний. Таке виконання схеми не загромаджує креслення і легко читається. (Дивись зразок в Додатку У). Адресний код записується таким чином: ХХ:ХХ, де перші цифри означають № елемента на схемі, а цифри (або літери) після двокрапки означають № затискача на цьому елементі.

Табличний спосіб ([18] с.26) передбачає заповнення таблиці з'єднань (див. зразок виконання Таблиця 2.7.).

Таблиця2.7.Таблиця з'єднання проводок.

Номер провідника	Звідки іде		Куди під'єднусться		Дані проводу	Примітка
	апарат	затискач	апарат	затискач
1	КМ1	6	КТ4	3	ПВ 1*0,75

Схеми підключень ([18] с.26) показують зовнішнє підключення датчиків, виконавчих механізмів та іншого обладнання, що встановлюється за межами НКП, до відповідних щитів і пультів і виконується графічним способом. Шафи, пульти, окремі прилади та апарати зображують у вигляді прямокутників або кола, в середині яких розміщують відповідні написи.

На лініях зв'язку вказують номер проводки, марку, переріз та довжину проводів і кабелів (якщо проводка виконана в трубі, то необхідно також привести характеристику труби). Провідники, джгути та кабелі показують лініями товщиною 0,4-1,0 мм. При чому, одиночні провідники показують тоншими лініями, а джгути – товстішими. Схеми під'єднань виконують без збереження масштабу у вигляді, зручному для користування (див. зразок виконання Додаток Ф).

В пояснювальній записці необхідно вказати : де приведена схема з’єднань та зовнішніх підключень; яким способом вона виконана; які монтажні вироби було використано. Перелік монтажних виробів зведено в таблицю на Аркуші Е4.