- •Тема 5. Спеціальні розділи охорони праці в галузі професійної діяльності
- •1. Аналіз умов праці за показниками важкості і напруженості трудового процесу та працездатності людини
- •Категорії важкості праці
- •2. Атестація робочих місць за умовами праці
- •Критерії для оцінення умов праці (Витяг з класифікації умов і характеру праці за ступенями шкідливості і небезпечності, важкості і напруженості)
- •3. Мікроклімат виробничих приміщень
- •3.1. Нормалізація параметрів мікроклімату
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (витяг з дсн 3.3.6.042-99)
- •Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень (витяг з дсн 3.3.6.042-99)
- •3.2. Визначення та контроль параметрів мікроклімату
- •3.3. Заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •4. Забруднення повітря виробничих приміщень
- •4.1. Призначення, класифікація вентиляції виробничих приміщень
- •4.2. Методи розрахунку систем штучної вентиляції
- •4.3. Основні вимоги до систем вентиляції
- •5. Освітлення виробничих приміщень
- •5.1. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •5.2. Види виробничого освітлення
- •5.3. Нормування та забезпечення виробничого освітлення
- •5.4. Перевірочний розрахунок природного освітлення виробничого приміщення
- •5.5. Розрахунок штучного освітлення виробничого приміщення
- •5.5.1. Джерела штучного освітлення
- •5.5.2. Світильники
- •5.5.3. Методи розрахунку штучного освітлення
- •6. Вібрація
- •6.1. Класифікація вібрацій
- •6.2. Гігієнічні характеристики та нормування вібрацій
- •Коефіцієнти збільшення допустимих значень нормованого параметра дії локальної вібрації
- •6.3. Захист від вібрацій
- •6.4. Методи контролю параметрів вібрацій
- •7. Шум, ультразвук, інфразвук. Їх нормування, захист
- •7.1. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму. Нормування шуму
- •Допустимі спектри рівнів звукового тиску
- •7.2. Інфразвук
- •7.3. Ультразвук
- •Допустимі рівні ультразвуку
- •8. Електромагнітні поля та випромінювання. Їх нормування, захист від них
- •8.1. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Гранично допустимі рівні електромагнітних полів (безперервне випромінювання, амплітудна або кутова модуляція)
- •8.2. Захист від електромагнітних випромінювань
- •9. Йонізуюче випромінювання. Нормування. Заходи захисту
- •9.1. Нормування іонізуючих випромінювань
- •Дози зовнішнього та внутрішнього опромінень
- •9.2. Захист від іонізуючого випромінювання
3. Мікроклімат виробничих приміщень
Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у виробничих приміщеннях, під яким розуміють умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури оточуючих людину поверхонь та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) опромінення.
3.1. Нормалізація параметрів мікроклімату
На сьогодні основним нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ДСН 3.3.6.042–99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”.
Вказані параметри нормуються для робочої зони – простору, обмеженого по висоті 2 м над рівнем підлоги чи майданчика, на якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.
В основу принципів нормування параметрів мікроклімату покладена диференційна оцінка оптимальних та допустимих метеорологічних умов в робочій зоні в залежності від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт за ступенем важкості та періоду року.
Оптимальні мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності.
Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць (табл. 5).
Допустимі мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров’я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності.
Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обгрунтованою недоцільністю.
Величини показників, які характеризують допустимі мікрокліматичні умови, встановлюються для постійних і непостійних робочих місць (табл. 6).
Період року визначається за середньодобовою температурою зовнішнього середовища (tСД) – середня величина температури зовнішнього повітря, виміряна у певні години доби через однакові інтервали часу. Вона приймається за даними метеорологічної служби. При tСД +10 ºС і нижче – холодний період, а якщо tСД вища +10 ºС – теплий період року.
При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватись з урахуванням найбільш чисельної групи працівників.
Таблиця 5