3.1.4.2 Вітамін в15. Пангамова кислота

Пангамова кислота є ефіром глюконової кислоти й діметилгліцину:

Біологічна роль вітаміну В15 вивчена недостатньо. Є окремі вказівки й припущення про можливу участь його в біосинтезі холіну, метіоніну й креатину як джерела метильних груп.

Харчовими джерелами вітаміну В15 для людини є печінка, насіння рослин, дріжджі й ін. Добова потреба в ньому для людини не встановлена.

3.1.4.3 Вітамін в8, інозит (інозитол)

Інозитол – циклічний шестиатомний спирт циклогексану. Виявлений у складі фосфогліцеролів (похідні фосфатидної кислоти), він є компонентом фосфатиділінозитолу.

Б іологічна роль інозитолу, найімовірніше, пов'язана з обміном фосфогліцеролів і утворенням інозитол-1,4,5-трифосфатату – одного з найбільш активних вторинних посередників (месенджерів) внутрішньоклітинних сигналів. Інозитол робить потужний ліпотропний ефект, гальмує розвиток дистрофії печінки у тварин, що перебувають на безбілковій дієті, і у людини при злоякісних новоутвореннях. Необхідність інозиту як незамінного харчового фактора для пацюків і мишей і його специфічна ліпотропна дія продемонстровані досить переконливо, однак його вітамінні властивості для інших тварин і людини не можна вважати остаточно встановленими.

Інозит досить широко розповсюджений у природі. Багато його в печінці, м'ясі, молоці, хлібі з борошна грубого помелу, овочах і фруктах.

3.1.4.4 Коензим q (убіхінон)

Коензим Q (кофермент Q, KoQ) належить до надзвичайно широко розповсюджених коферментів, звідси його друга назва "убіхінон" ("всюдисущий хінон"). Убіхінон відкритий у всіх живих клітинах: рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів. Усередині клітин убіхінон локалізований винятково в мітохондріях або аналогічних їм мембранних структурах бактерій.

За хімічною природою убіхінон являє собою 2,3-діметокси-5-метил-1,4-бензохінон з ізопреновим ланцюгом в 6-му положенні.

Кількість залишків ізопрену в бічному ланцюзі убіхінону з різних джерел варіює від 6 до 10, що позначаються як KoQ6, KoQ7 і т.п. У мітохондріях клітин людини й тварин зустрічається убіхінон тільки з 10 ізопреновими ланками. Як і близькі до нього за структурою вітаміни К і Е, убіхінон не розчиняється у воді.

Наразі з'ясована основна коферментна роль KoQ10. Він виявився обов'язковим компонентом дихального ланцюга: здійснює перенос електронів від НАДН і ФАДН2 на цитохроми. Таким чином, якщо нікотинамідні коферменти беруть участь у транспорті електронів і водню між водорозчинними ферментами, то KoQ10 завдяки своїй розчинності в жирах здійснює такий перенос у гідрофобній мітохондріальний мембрані.

В організмі людини KoQ може синтезуватися з мевалонової кислоти й продуктів обміну фенілаланіну й тирозину. Із цієї причини KoQ не можна віднести до класичних вітамінів, однак при деяких патологічних станах, що розвиваються як наслідок неповноцінності харчування, KoQ стає незамінним фактором. Так, у дітей, що одержують із їжею недостатню кількість білка, розвивається анемія, що не піддається лікуванню відомими засобами (вітамін В12, фолієва кислота й ін.). У цих випадках препарати KoQ більше ефективні. KoQ виявився також ефективним засобом при лікуванні м'язової дистрофії (у тому числі генетичної її форми) і серцевої недостатності.

3.1.4.5 Піролохінолінохінон

Н едавно відкритий новий клас білків – хінопротеїни, або PQQ-ферменти, що містять як кофермент невідомий дотепер новий вітаміноподібний фактор піролохінолінохінон (PQQ). Він має наступну структуру.

PQQ виявився похідним хінону, досить широко розповсюдженим у мікроорганізмів, у тваринних тканинах і рослинах. Серед бактеріальних ферментів, до складу яких PQQ входить як кофермент, варто вказати на метанолдегідрогеназу й алкогольдегідрогеназу. Із тканин тварин, рослин, грибів і дріжджів виділений фермент, що містить мідь, метиламіноксидаза, у якому також є ковалентно зв'язаний PQQ як кофермент.

Тваринні й рослинні хінопротеїни входять до складу оксидаз і декарбоксилаз (аміноксидаз, діаміноксидаз, монооксигеназ, діоксигеназ). Є дані про можливості наявності 2 коферментів: піридоксальфосфата й PQQ – у складі ряду декарбоксилаз амінокислот (глутаматдекарбоксилази й ДОФА-декарбоксилази).

Цікаво відзначити, що PQQ-дегідрогенази й оксидази за механізмом дії аналогічні флавопротеїнам, які каталізують перенос 2 електронів і протонів, можливо, безпосередньо на убіхінон. PQQ-декарбоксилази, навпаки, аналогічні за механізмом дії піридоксалевим ферментам, оскільки обидві системи містять карбонільну групу. На прикладі тривимірної структури одного з хінопротеїнів – метиламіноксидази – отримані дані, що свідчать про те, що її коферментом є не вільний PQQ, а його попередник Pro-PQQ (містить залишки PQQ, індолу й глутамінової кислоти), ковалентно пов'язаний з білковою молекулою.

3.1.4.6 Вітамін U

Вітамін U – S-метилметіонін, противиразковий фактор. Добре розчинний у воді; при температурі 100°С легко руйнується, особливо в нейтральному й лужному середовищах; стійкий у кислому середовищі.

Біологічна роль. Вітамін U у пацюків повністю заміняє потреби в метіоніні як незамінній амінокислоті. Встановлена його участь у синтезі метіоніну, холіну й креатину; бактерії використовують його також у якості донора метильних груп.

Вітамін є ефективним при лікуванні виразкової хвороби.

Джерелами вітаміну U для людини є свіжа капуста, зелень петрушки й ріпи, морква, лук, перець, зелений чай, банани, фрукти, сире молоко й ін.