3. Письмовий контроль: відповіді на запитання, розв’язання задач, виконання вправ, лабораторних і графічних робіт (таблиць, схем, графіків), написання рефератів, аналіз проведеної практичної роботи тощо.

4. Комбіноване опитування, припускає, що викладач одночасно опитує в письмовій або усній формі декількох студентів, використовуючи для цього різноманітні форми роботи.

5. Тестовий контроль.

Тестування передбачає системність, поступовість. Але потрібно, по-перше, обмежено застосовувати тести: мати певні знання і набути вміння роботи з ними, враховувати специфіку предметів, а також мету, з якою вони використовуються тощо; по-друге, пам’ятати про залежність оцінки знань від рівня складності завдань, від рівня підготовленості студентів, а також про те, що один інструмент оцінки не може оцінювати різне знання студентів.

За проведення тестового контролю (вхідного, поточного, рубіжного, підсумкового, самоконтролю, експрес-контролю, базового рівня знань, підвищеного рівня знань, високого рівня знань) застосовуються завдання: на ідентифікацію, альтернативні, з вибором однієї правильної відповіді, з множинним вибором правильних відпо-відей, на встановлення відповідності, на встановлення правильної послідовності, відкритої форми на доповнення, відкритої форми з розгорнутою відповіддю.

Тести, застосовувані у навчальному процесі, мають закриту і відкриту форми. У закритій формі тестів завдання містить основну частину і відповідь, сформульовану укладачем. Завдання передбачає 2-3 правильних відповіді. Відкрита форма тестів дає змогу студенту самому сформулювати відповідь словесно чи графічно. Ці тести використовують переважно для поточного контролю.

Тест використовує не лише для перевірки засвоєння студентом основних теоретичних положень курсу, але й з метою з’ясування глибини їх розуміння студентами, вміння застосовувати на практиці, певну спроможність до аналізу, тому за проведення, наприклад, комплексної контрольної роботи доцільно використовувати групи тестів різного рівня складності.

Тести першого рівня складності можуть містити запитання, з лекційного матеріалу і стосуються основних визначень, термінології, категорій тощо.

Тести другого рівня складності містять запитання, які потребують глибокого розуміння студентами сутності теоретичних положень і передбачають такі варіанти відповідей, сутність яких студенти мають розуміти і знати.

Тести третього рівня складності являють собою тестові задачі, в яких задається кінцевий результат і необхідно знайти одну з вихідних величин.

Тести різного рівня складності необхідно оцінювати відповідною кількістю балів: першого рівня – 0,5 бала, другого – 1 бал, третього – 1,5 бала.

Науковість педагогічного контролю передбачає відповідність тестів певним критеріям якості: валідності, визначеності, простоти, надійності, однозначності.

Валідність – це ступінь точності, з якою тест вимірює ті характеристики, для вимірювання яких він розроблявся. Якщо кваліфікаційні завдання, що пропонуються у тесті, не можна виконати засобами діяльності нижчого рівня, мова йде про функціональну валідність тесту. Якщо за допомогою тесту визначається спроможність того, хто навчається, виконувати запропоновані завдання на основі попе-реднього навчання, мова йде про змістовну валідність тесту. Змістовна валідність тесту має відповідати змісту навчального процесу. Валідність є якісною характеристикою тесту.