- •Міністерство освіти і науки україни донецький державний університет управління
- •Передмова
- •Змістовий модуль 1. Система вищої освіти в Україні у контексті формування Загальноєвропейського простору вищої освіти
- •Структура вищої освіти, рівні підготовки фахівців
- •Ступеневість вищої освіти. Освітні, освітньо-кваліфікаційні рівні
- •Стандарти вищої освіти
- •Форми навчання
- •Управління освітою
- •Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст.
- •Робочий час викладача у вищих закладах освіти третього і четвертого рівнів акредитації
- •Навчальний час студента
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Змістовий модуль 2. Дидактичні основи підготовки управлінсько-економічних кадрів у системі вищої освіти Основні питання лекції та семінарського заняття
- •Загальні та спеціальні компетенції менеджера
- •Види педагогічної діяльності
- •Структура діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу
- •Роль кафедри в управлінні навчальним процесом
- •Контрольні запитання
- •Класифікація методів навчання
- •Методи навчання за джерелом здобуття знань, передавання і характеру сприймання інформації
- •Методи навчання за внутрішньою сутністю
- •Види лекцій:
- •Лабораторне заняття
- •Практичне заняття
- •Семінарське заняття
- •Індивідуальне заняття
- •Консультація
- •Індивідуальні завдання
- •Порівняльна характеристика традиційної та інноваційної моделей навчання
- •Особистісні якості учасників навчального процесу у різних системах навчання
- •Порівняльна характеристика класичної і посткласичної методологій викладання
- •Активні техніки навчання
- •Стилі навчання студентів
- •Проектна група
- •Провокації
- •Дискусія
- •«Мозковий штурм»
- •Парна робота
- •Конференція
- •Диференційоване навчання у вищій школі
- •Проблемне навчання у вищій школі
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Змістовий модуль 4. Самостійна, індивідуальна та науково-дослідна робота студентів: сутність, організація, контроль Основні питання лекції та семінарського заняття
- •Контрольні запитання
- •Функції контролю
- •Педагогічні вимоги до оцінювання навчальних досягнень студентів
- •Види контролю, його організація та проведення
- •Модель засвоєння бази знань
- •Тестовий контроль.
- •Методика розробки тестів
- •Категорії навчального портфоліо
- •Форми контролю знань, умінь і навичок студентів
- •Інтегрована шкала оцінювання
- •Основні критерії оцінювання
- •Контрольні запитання
- •Оволодіння педагогічною майстерністю
- •Самоактуалізація та самореалізація особистості. Самоуправління педагогічною діяльністю
- •Самовиховання викладача
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Велика хартія університетів Болонья, Італія. 18 вересня 1988 р. Преамбула
- •Основні принципи
- •Способи
- •Бухарестська декларація етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі Вступ
- •I. Цінності і принципи
- •II. Підтримка практичного втілення цінностей та етичних принципів
- •III. Участь юнеско-сепес
- •Методика застосування кейс-методу
- •Вимоги до ситуаційної вправи
- •Функціональне поле ситуаційних вправ
- •Найважливіші якості фахівця, що формують за допомогою кейс-методу
- •Використання ділових ігор у навчальному процесі
- •8 3015, М. Донецьк-15, вул. Челюскінців, 163а
Бухарестська декларація етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі Вступ
У даний час університети й інші установи вищої освіти відіграють ключову роль у розвитку суспільства, економіки і культури на всіх рівнях – глобальному, регіональному, державному і місцевому. У суспільстві знання, що розвиваються, задачі університетів не обмежуються розвитком і збереженням базової науки; вони активно беруть участь у тлумаченні, поширенні і практичному застосуванні нових знань. Однак діяльність університетів зводиться не тільки до підготовки майбутньої професійної, технічної і соціальної еліти – вони дають освіту масовому студентству. Університети перетворилися в комплексні і велико мас-штабні установи, для управління якими вже недостатньо керуватися традиційними академічними і колегіальними нормами.
Ці зміни місії та структури вищої освіти і науково-дослідної діяльності поставили під сумнів традиційне уявлення про університети й обумовили необхідність їхнього подальшого реформування. Чисельність університетів зростає небаченими темпами. Виникають нові типи ВНЗ, і навіть найконсервативніші університети беруть на себе нові розширені зобов’язання. На сьогодні університети опинилися в центрі винятково розгалуженої мережі організацій, зв’язаних з освітою. У результаті постала необхідність рівноваги між діяльністю університетів на благо суспільства та їхнім підприємництвом. Однак зростання значимості ринку – це лише один аспект трансформації, друга – підсилювальна активність реформ, впроваджуваних у багатьох європейських країнах. Болонський процес приведе до змін у структурі (а в довгостроковій перспективі – у культурі) європейської вищої освіти.
Все це істотно змінює етичні й моральні аспекти вищої освіти, що багаторазово переглядалися у світлі традиційного уявлення про університети. Винятково важливо, щоб нові етичні й моральні зобов’язання обговорювалися й осмислювалися тепер з повним розумінням наслідків різкого розширення місії університетів відповідно до суспільства знання. Саме тому настільки своєчасною виявилася організована Європейським центром з вищої освіти ЮНЕСКО (ЮНЕСКО-СЕПЕС) Міжнародна конференція з етичних і моральних аспектів вищої освіти і науки в Європі, що проводилася в Бухаресті 2-5 вересня 2004 р. під спільним найвищим патронажем Президента Франції Жака Ширака і президента Румунії Іона Ілієску в співробітництві з Європейською академією точних і гуманітарних наук і мистецтва (Academia Europensis), Університетом ООН (UNU) і Підрозділом фундаментальних та інженерних наук ЮНЕСКО. Учасники конференції підкреслили:
університети не можна розглядати як науково-технічні «фабрики», що працюють у глобальній наукомісткій економіці, незважаючи на їхню роль у підвищенні економічного добробуту. Їх інтелек-туальні й культурні задачі важливіші в суспільстві знання;
університети не можуть вважатися вільними від цінностей і етичних норм, що життєво важливі для академічного, культурного і політичного розвитку співробітників і студентів, а також впливають на моральний вигляд суспільства в цілому. Університети повинні всіляко сприяти утвердженню і запровадженню найвищих моральних норм;
етичні норми мають пропагуватися не тільки на словах. Потрібно домогтися поваги до них і реалізувати їх на практиці в усіх аспектах роботи університетів – не тільки викладання і досліджень, але й внутрішнього управління і відносин зі сторонніми учасниками.
Для забезпечення відповідності етичної місії ВНЗ найвищим цінностям академічного етоса учасники конференції закликали політичних діячів, академічних працівників, дослідників, менеджерів і студентів докласти всіх зусиль для того, щоб у їхній академічній діяльності втілилися описані нижче цінності й принципи.
