1.6 Основи організації та проведення занять з учнями віком 15-16 років

Групові навчальні заняття - основа всієї навчально-виховної роботи з фізичного виховання.

На навчальних заняттях вирішується велике коло завдань: повідомляються спеціальні знання, виявляються і удосконалюються фізичні здібності учнів, прищеплюється любов до фізичної культури і спорту, формуються рухові навички.

Формами фізичного виховання в режимі навчального дня є навчальні заняття, що проводяться за розкладом, самостійні заняття за завданням викладача і гімнастика .

За своєю педагогічною спрямованістю навчальні заняття можуть бути комплексними, видовими, спеціалізованими.

Найкраща форма навчальних занять із загальної фізичної підготовки - комплексні заняття, характерною особливістю яких є комплексне застосування передбачених програмою засобів фізичного виховання в одному занятті.

Мета проведення комплексних занять - забезпечити в кожному занятті різнобічний вплив засобів фізичного виховання на організм, сформувати та розвинути різні за своїм характером рухові вміння та навички, фізичні якості і підготувати організм учнів до успішного виконання програмних вимог чергового циклу занять.

Комплектування програмного матеріалу здійснюється за ознакою позитивного переносу рухових навичок і фізичних якостей .

З точки зору загальної фізичної підготовки і дозволу оздоровчих завдань видові заняття менш ефективні, оскільки засобами одного виду не можна забезпечити потрібну підготовку учнів до успішного виконання програмних вимог.

Видові заняття виправдані в тих випадках, коли комплектування в одному занятті кількох видів з організаційних або методичних за ознаками неможливе або недоцільне.

Самостійні заняття за завданням викладача є важливим доповненням обов'язкових занять і можуть включати в себе вивчення теоретичних питань з літературних джерел, складання комплексів гігієнічної і виробничої гімнастики, виконання спеціальних вправ, спрямованих на усунення недоліків у фізичному розвитку або фізичній підготовленості і т. д .

Самостійні заняття за завданням викладача мають велике виховне значення, сприяючи впровадженню фізичної культури в побут учнів. Однією з обов'язкових форм фізичного виховання, є туристські походи. Туристські походи можуть бути передбачені в дні "здоров'я" або у поза навчальний час.

В процесі туристських походів формуються прикладні рухові вміння, навички та фізичні якості в умовах похідного життя. Гімнастика в режимі навчального дня вирішує загальнооздоровчі і прикладні завдання.

Поза навчальні форми фізичного виховання організовуються колективом фізичної культури і самими учнями на добровільних засадах.

До них відносяться заходи щодо загартовування організму, прогулянки, оздоровчий біг, екскурсії, навчально-тренувальні заняття в спортивних секціях та ін.

Вони покликані забезпечити здоровий і культурний відпочинок, задовільнити спортивні запити учнів і сприяти їх фізичному вдосконаленню.

Одне з найважливіших питань методики фізичного виховання - визначення структури занять.

Побудова занять обумовлена педагогічними, психологічними і фізіологічними закономірностями.

Врахування педагогічних і психологічних закономірностей передбачає: організований початок навчальних занять, сприятливу обстановку, робочий настрій і бажання займатися фізичними вправами; ясне уявлення про цілі і завдання майбутніх занять; встановлення необхідного зв'язку в змісті попередніх і майбутніх занять; забезпечення освітньої цінності і виховний характеру процесу навчання, його зв'язок з життям; дотримання методичних засад навчання і виховання; організоване закінчення занять, що стимулює у учнів бажання займатися фізичними вправами .

Не менш важливі і фізіологічні закономірності: реакція організму на фізичне навантаження, розвиток працездатності в ході заняття.

Згідно з цим необхідно передбачити підготовку органів і систем організму до майбутньої рухової діяльності; чергування роботи і відпочинку, поступове підвищення фізичних навантажень з урахуванням досягнутого рівня функціональної підготовленості організму.

З урахуванням педагогічних, психологічних і фізіологічних закономірностей розроблена загальна структура занять фізичними вправами, що включає в себе три частини: підготовчу, основну та заключну, які розрізняються за своїми педагогічним завданням.

Так, педагогічні завдання підготовчої частини: організаційний момент і повідомлення завдань уроку; підготовка рухового апарату, серцево-судинної, дихальної та інших систем організму до майбутніх фізичних навантажень; основної частини: формування необхідних рухових умінь і навичок, надання знань у галузі фізичного виховання; виховання фізичних, вольових та інших якостей; заключній частині: організоване завершення заняття, підведення підсумків, стимулювання інтересу до майбутніх занять, завдання для самостійних занять фізичними вправами у вільний час; приведення організму у відносно спокійний стан, що забезпечує перехід до інших видів діяльності .

До поділу занять на три частини не можна підходити строго формально.

Так, стройові вправи в підготовчій частині застосовують не тільки для організації учнів, але і для формування стройових навичок.

Загально-розвиваючі вправи в підготовчій частині заняття проводять не тільки в цілях функціональної підготовки організму, але і певною мірою для навчання руху, виховання постави та ін.

Тому значення підготовчої частини заняття не можна зводити тільки до функції розминки.

Організовуючи заняття з фізичного виховання, необхідно керуватися ще й такими положеннями: заняття за своїм змістом повинні відповідати вимогам навчальної програми; кожне заняття, як правило, має складатися не з одного, а з ряду взаємопов'язаних компонентів; необхідно прагнути повніше реалізувати загально-методичні принципи; навчальні заняття повинні проходити на досить високому емоційному рівні, викликати в учнів почуття задоволення і бажання систематично займатися фізичними вправами; кожне заняття повинно бути органічно пов'язане з попередніми і подальшими заняттями і складати частини загальної системи послідовного навчання, виховання і фізичного вдосконалення; у проведенні занять треба уникати шаблону, проявляючи творчу активність, удосконалюючи форми організації та методи навчання та виховання; кожне заняття повинне бути суворо цілеспрямованим і вирішувати конкретні завдання.

Наукові дослідження і досвід роботи допомогли встановити найбільш доцільний порядок проведення занять.

Вправи на оволодіння технікою рухів рекомендується проводити безпосередньо після підготовчої частини, коли організм ще не втомлений; вправи на швидкість, координацію рухів також краще проводити на початку занять; вправи на витривалість доцільно винести на кінець основної частини заняття; вправи, спрямовані на розвиток гнучкості, сили, треба включати в заняття залежно від завдань і типу занять; після вправ, які потребують значного напруження, необхідно передбачати відпочинок і вправи на розслаблення .