Розділ 2 фактори виробництва, його продукт і структура

Мета розділу — з'ясувати фундаментальні положен­ня економічної теорії про виробничу, господарську ді­яльність суспільства, виявити параметри ефективності економічної діяльності та проблеми технологічного ви­бору в економіці.

Початковими категоріями економіки є ті, які визна­чають фактори виробництва (ресурси, продуктивні си­ли), результати їх використання та сфери застосуван­ня. Не зрозумівши їх взагалі неможливо досліджувати економічні процеси.

У будь-якому господарстві розв'язуються три головні проблеми організації виробництва:

1. Що слід виробляти, тобто які перелік і кількість продуктів та послуг потрібно і можливо створювати.

2. Як створюватимуться необхідні продукти, тобто за допомогою яких матеріальних і людських ресурсів та з використанням якої технології.

3. Для кого призначені продукти і послуги, як вони розподіляються і хто їх споживатиме.

Процес виробництва матеріальних благ передбачає наявність робочої сили, засобів праці та предметів праці.

Особистий і матеріально-речовий чинники виробницт­ва — це продуктивні сили. їх розвиток свідчить про те, як суспільство оволоділо природою і збільшило матеріальне багатство. Для визначення рівня розвитку продуктивних сил використовують кількісні та якісні параметри.

Результатом виробництва є продукт. За своєю фор­мою й економічним призначенням блага та послуги, створені у суспільному виробництві, використовуються як предмети споживання та засоби виробництва. Перші надаються для задоволення життєвих потреб населення та інших видів невиробничого призначення. Другі ви­користовуються для продовження процесу виробницт­ва і є предметами й засобами праці. Суспільству важли­во забезпечити рух продукту, який давав би можливість досягти таких економічних цілей:

— створення виробництвом матеріальних послуг, поліпшення їх якісних і кількісних характеристик;

• підвищення ефективності виробництва, стимулом до якого є розподіл як процес визначення частки, кількісного та пропорційного показників участі кожно­го суб'єкта господарювання у продукті виробництва;

• обмін як процес руху матеріальних благ від одного суб'єкта до іншого сприяє розвитку ринкових відносин;

• споживання як процес використання результатів виробництва відповідає раціональним нормам для задо­волення потреб.

Велика кількість видів праці визначається суспіль­ними потребами — виробничими та споживчо-індивіду-альними. У зв'язку з поділом праці на матеріальну і нематеріальну у суспільному виробництві виокремлю­ються матеріальна та нематеріальна сфери. Кінцева мета розвитку будь-якої економічної систе­ми задоволення потреб суспільства. Саме на це спря­мований процес виробництва, який безпосередньо по в'язаний зі споживанням товарів і послуг, використан­ням ресурсів, що є в суспільстві. З цим пов'язані всі проблеми економічного розвитку. Вирішення таких питань ґрунтується на двох фундаментальних економіч­них аксіомах:

1. потреби суспільства безмежні;

2. ресурси суспільства обмежені.

Головним економічним завданням є вибір найефек­тивнішого варіанта поділу факторів виробництв для розв'язання проблеми граничних можливостей, яка зу­мовлена безмежними потребами суспільства й обмеже­ністю виробничих ресурсів.

Простіша економічна модель та крива виробничих дає можливість дослідити рівень ефективності економіки, оптимальність обраної структури виробництва і вели­чину альтернативних витрат виробництва.