Господарські товариства

Мета розділу — з'ясувати механізм установлення зв'язків між учасниками господарських товариств.

Господарські товариства — це фірми, створені на ос­нові договорів декількох фізичних і (або) юридичних осіб шляхом об'єднання їх майна і підприємницької діяль­ності з метою отримання прибутку. їх діяльність регла­ментується законодавством і визначається установчими документами. Початковим майном є статутний фонд, що формується із внесків учасників (споруди, обладнання, цінні папери, права користування природними ресурса­ми і засобами виробництва, права інтелектуальної влас­ності та грошові кошти).

До господарських товариств належать неакціонерні та акціонерні товариства. До неакціонерних товариств, тобто таких, які не засвідчують участь їх капіталів ви­пуском акцій, належать такі.

1. Повне товариство — це такий вид господарського товариства, всі учасники якого займаються спільною

підприємницькою діяльністю і несуть необмежену та солідарну відповідальність щодо його зобов'язань.

2. Командитне товариство — товариство, до якого поряд із одним або декількома учасниками, відповідаль­ними перед товариством усім своїм майном, належать також один або декілька учасників, відповідальність яких обмежується внесками у майно певного товариства.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю — това­риство зі статутним фондом, поділеним на частини, об­сяг яких визначається установчими документами. Учас­ники товариства несуть відповідальність за його зобо­в'язання тільки в межах своїх внесків.

4. Товариство з додатковою відповідальністю — це такий вид товариства, статутний фонд якого поділений на частини. Учасники такого товариства відповідають за борги товариства своїми внесками, у разі недостат­ності внесків додатково належним їх майном.

Акціонерне товариство характеризується тим, що акціонери (його учасники) відповідають щодо своїх зобо­в'язань тільки у межах власних акцій, в яких фіксу­ються їх внески у статутний фонд, поділений на певну кількість акцій відомого номіналу. Акціонерне товари­ство може бути закритим або відкритим.

Акція — цінний папір без визначеного терміну обі­гу, що засвідчує участь суб'єкта у статутному фонді акціонерного товариства; дає власникові право на участь в управлінні ним, одержання частини прибутку у ви­гляді дивіденду та в поділі майна у разі його ліквідації. Акції можуть бути: іменні, прості, привілейовані та акції на пред'явника. Вищий орган акціонерного това­риства — загальні збори акціонерів. У процесі голосу­вання головним є той акціонер (акціонери), який має більшість акцій (контрольний пакет акцій).

Навчальні цілі

1. Визначити сутність господарських товариств та охарактеризувати їх діяльність.

2. З'ясувати види неакціонерних товариств.

3. Охарактеризувати акціонерні товариства.

4. Проаналізувати перспективу розвитку акціонер­них товариств, у тому числі в Україні.

Основні терміни і поняття

Господарське товариство. Установчі документи. Ста­тутний фонд. Повне товариство. Командитне товариство. Товариство з обмеженою відповідальністю. Товариство з додатковою відповідальністю. Акціонерні товариства: закриті та відкриті. Акції: іменні, привілейовані, акції на пред'явника, прості. Контрольний пакет акцій.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну відповідь):

1. Які господарські товариства засновуються лише на установчому договорі партнерів:

а) повні та командитні;

б) товариства з обмеженою відповідальністю;

в) акціонерні;

г) товариства з додатковою відповідальністю;

д) питання некоректне?

2. Які господарські товариства передбачають прий­ няття їхніх статутів:

а) повні;

б) командитні;

в) товариства з обмеженою та додатковою відпові­ дальністю;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

3. У назві яких товариств зазначається перелік усіх учасників:

а) повних;

б) командитних;

в) товариств із додатковою відповідальністю;

г) товариств з обмеженою відповідальністю;

д) акціонерних?

4. У назві яких товариств зазначається перелік не усіх учасників:

а) повних;

б) командитних;

в) товариств із додатковою відповідальністю;

г) товариств із обмеженою відповідальністю;

д) акціонерних?

5. Хто безпосередньо ризикує втратити майно, пере­ дане товариству учасниками:

а) учасники; б)товариство;

в) ні а), ні б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

6. Коли потрібна згода кредиторів, щоб змінити ста­ тутний фонд товариства:

а) завжди;

б) ніколи;

в) коли він зменшується;

г) коли він збільшується;

д) питання некоректне?

7. В якій формі здійснюються вклади до статутних фондів товариств:

а) тільки у грошовій;

б) лише у натуральній;

в) у будь-якій;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

8. В якому виді господарського товариства всі учас­ ники беруть на себе необмежену та солідарну відпові­ дальність:

а) у повному;

б) командитному;

в) у товаристві з додатковою відповідальністю;

г) у товаристві з обмеженою відповідальністю;

д) акціонерному?

9. В якому товаристві тільки частина учасників є вклад­ никами, які беруть на себе лише обмежену відповідальність:

а) повному;

б) командитному;

в) у товаристві з додатковою відповідальністю;

г) у товаристві з обмеженою відповідальністю;

д) акціонерному?

10. В якому виді господарського товариства усі учас­ ники несуть необмежену та несолідарну відповідаль­ ність:

а) повному;

б) командитному;

в) у товаристві з додатковою відповідальністю;

г) у товаристві з обмеженою відповідальністю;

д) акціонерному?

11. В якому товаристві учасники не відповідають за його зобов'язаннями особистим майном:

а) повному;

б) командитному;

в) у товаристві з додатковою відповідальністю;

г) у товаристві з обмеженою відповідальністю;

д) питання некоректне?

12. Яка відповідальність поширюється на акціонерів: а) необмежена;

б) солідарна;

в) обмежена і несолідарна;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

13. Яка відповідальність поширюється на всіх учас­ ників повних товариств:

а) лише необмежена;

б) тільки солідарна;

в) необмежена і солідарна;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

14. Яка відповідальність поширюється на вкладників командитних товариств:

а) необмежена;

б) солідарна;

в) обмежена і несолідарна;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

15. Яка відповідальність поширюється на учасників товариств із додатковою відповідальністю:

а) необмежена;

б) солідарна;

в) необмежена і несолідарна;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

16. В яких акціонерних товариствах акції не підля­ гають вільній купівлі-продажу:

а) публічних;

б) закритих;

в) варіанти а) і б);

г) жодному з них;

д) питання некоректне?

17. В яких акціонерних товариствах акції підлягають вільній купівлі-продажу:

а) публічних;

б) закритих;

в) варіанти а) і б);

г) у жодному з них;

д) питання некоректне?

18. Що таке акція:

а) титул співвласності;

б) боргове зобов'язання;

в) ні а), ні б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

19. За якими акціями дивіденди можуть сплачувати­ ся з резервного фонду:

а) за іменними;

б) акціями на пред'явника;

в) простими;

г) привілейованими;

д) усі попередні відповіді правильні?

20. Які акції переважають в емісії кожного акціонер­ ного товариства:

а) прості;

б) привілейовані;

в) у різних акціонерних товариствах по-різному;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

21. Що є вищим органом управління акціонерного товариства:

а) ревізійна комісія;

б) правління;

в) наглядова рада;

г) загальні збори акціонерів;

д) питання некоректне?

22. Який орган керує поточною діяльністю акціонер­ ного товариства:

а) ревізійна комісія;

б) правління;

в) наглядова рада;

г) загальні збори акціонерів;

д) попередні відповіді помилкові?

23. Який орган контролює поточну діяльність акці­ онерного товариства:

а) ревізійна комісія та наглядова рада;

б) правління;

в) загальні збори акціонерів;

г) жоден з них;

д) попередні відповіді помилкові?

24. Що таке контрольний пакет акцій:

а) завжди 50 % акцій плюс одна акція;

б) в акціонерних товариствах із великою кількістю дрібних акціонерів іноді значно менше 50 % акцій;

в) у невеликих акціонерних товариствах із малою кількістю акціонерів — значно більше 50 %;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

25. У що вкладають свої кошти холдингові компанії:

а) у створення нових виробничих потужностей;

б) у купівлю акцій діючих акціонерних товариств;

в) ні а), ні б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

26. Яка мета програм накопичення власності робітників:

а) демократизація капіталу;

б) підвищення зацікавленості робітників у раціона­ лізації та збільшенні рентабельності корпорацій;

в) отримання податкових пільг;

г) усі попередні відповіді правильні;

д) питання некоректне?

II. Тестові задачі (розв'яжіть задачу та вкажіть най­більш точну відповідь):

27. Вирахуйте сукупний дохід акціонера від акції номіналом у 200 од. зі ставкою дивіденду до номіналу у 10 %, коли відомо: акціонер придбав акцію за курсом у 220 од. і може продати її за 240 од.:

а) 10 од.;

б) 20 од.-,

в) 40 од.; г)30од.; д) 50 од.

28. Розрахуйте курс акції, якщо її номінал становив 400 од., ставка дивіденду до номіналу — 10 %, а ставка позикового відсотка — 20 %:

а) 360 од.;

б) 440 од.;

в) 320 од.;

г) 800 од.;

д) 200 од.

29. Визначте сукупний дохід акціонера від акції номіналом у 300 од. (за яким він її придбав) зі ставкою дивіденду до номіналу у 12 %, коли ставка позикового відсотка становить 6 %:

а) 36 од.;

б) 336 од.;

в) 300 од.;

г) 264 од.; Д) 600 од.

30. Вирахуйте за даними таблиці, як змінився курс акції номіналом у 100 од.:

а) дорівнює номіналу;

б) зі 120 од. до номіналу;

в) з 83 од. до номіналу;

г) з 80 до 67 од.;

д) зі 100 до 120 од.

Розділ 22

ДЕРЖАВНА ВЛАСНІСТЬ

І ПРИВАТИЗАЦІЯ

Мета розділу — з'ясувати сутність економічних відносин у межах державного сектора економіки та оха­рактеризувати його взаємодію з приватним сектором.

Теоретично можна виділити чотири основних форми державного привласнення — відчуження.

1. Державно-монархічна власність характерна для країн, де існує устрій самодержавства, та ознаки прав­ління династій. Така власність необхідна для задоволен­ня потреб родин монархів. Це рудимент добуржуазних відносин.

2. Державно-олігархічна власність характерна для панівних у народному господарстві структур (оліго- та монополій, оліго- і монопсоній, фінансових груп), які встановлюють диктат грошей і таким чином приводять до влади тих, хто виконує їх волю та нав'язує їх інтере­си як національні.

3. Державно-бюрократична власність виникає там, де чиновники незалежно від народу виконують волю не більшості населення, а волю регіональної та відомчої бюрократії.

4. Державно-демократична власність існує в умовах народовладдя, коли виокремлюються такі гілки влади, як законодавча, судова, виконавча, та здійснюється контроль за розпорядженням об'єктами державного майна знизу.

Державний сектор — це всі сфери функціонування об'єктів державної власності, тобто використання дер­жавою натуральних і грошових засобів, які їй належать.

Державний сектор поділяється на такі компоненти:

1. державні витрати надбудови;

2. державна закупівля ресурсів і продуктів;

3. державні трансферти;

4. державне виробництво квазісуспільних благ;

1. участь держави у функціонуванні галузей із силь­ною ринковою владою монополій та олігополій;

5. державна власність у фінансовій сфері;

6. державне землеволодіння.

Монополія власності державою призводить до фор­мування авторитарно-бюрократичної системи. У рин­ковій економіці періодично виникають процеси прива­тизації — це розширення сфер приватної власності. Є три етапи приватизації:

1. денаціоналізація державної монополії на певну діяльність;

2. приватизація — передавання на відомих умовах прав на співволодіння фізичними та юридичними осо­бами певних об'єктів державної власності;

3. роздержавлення — передавання на відомих умо­вах прав на володіння певними об'єктами державної власності громадянам і недержавним юридичним осо­бам.

Є нормативна і законодавча бази правових актів, що регламентують процедуру приватизації.

Навчальні цілі

1. Визначити сутність державної власності, з'ясува­ти сфери і форми функціонування її об'єктів.

2. Проаналізувати діяльність державного сектору і тенденції його розвитку.

3. З'ясувати сутність процесу приватизації, охарак­теризувати нормативну та законодавчу бази процесу, в тому числі в Україні.

Основні терміни і поняття

Державно-монархічна власність. Державно-олігар­хічна власність. Державно-бюрократична власність. Державно-демократична власність. Державний сектор. Державні трансферти. Квазісуспільні блага. Привати­зація. Роздержавлення. Денаціоналізація.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну відповідь):

1. Чи можлива приватна власність без державної:

а) можлива;

б) ні, оскільки держава виникла на основі майнової диференціації;

в) без державної власності неможлива держава;

г) без держави неможливо урегульовувати відносини власності;

д) три останні відповіді правильні?

2. Яка форма державної власності характерна для сучасного економічного розвитку:

а) державно-монархічна;

б) державно-демократична;

в) державно-олігархічна;

г) державно-бюрократична;

д) питання дискусійне?

3. Що таке державні витрати надбудови:

а) витрати на суспільні блага;

б) витрати на квазісуспільні блага;

в) ні а), ні б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

4. Який монополізм є меркантильнішим:

а) державний;

б) недержавний;

в) варіанти а) і б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

5. Які держвитрати безпосередньо розширюють місткість ринку:

а) соціальні трансферти;

б) на закупівлю ресурсів;

в) на придбання продуктів;

г) варіанти а) і б);

д) питання некоректне?

6. Які держвитрати безпосередньо та опосередковано розширюють місткість ринку:

а) соціальні трансферти;

б) на закупівлю ресурсів;

в) на придбання продуктів;

г) усі попередні відповіді правильні разом;

д) питання некоректне?

7. Які держвитрати безпосередньо вирівнюють дохо­ ди населення:

а) соціальні трансферти;

б) на закупівлю ресурсів;

в) на закупівлю продуктів;

г) усі попередні відповіді правильні;

д) жодна з них?

8. Що таке земельна рента:

а) зароблений дохід;

б) незароблений дохід;

в) ні а), ні б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

9. Що зумовлює здешевлення землекористування:

а) приватна земельна власність;

б) державна земельна власність;

в) ні а), ні б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

10. Що полегшує природоохоронну діяльність:

а) приватна власність на природні ресурси;

б) державна власність на них;

в) ні а), ні б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

11. Що належить до держсектору:

а) тільки бюджетна сфера;

б) лише частина держрозрахункової сфери, яка ґрун­ тується на державній власності;

в) дві попередні відповіді правильні;

г) усі відповіді помилкові;

д) питання дискусійне?

12. Який процес був поширений одразу після Другої світової війни у країнах Західної Європи:

а) приватизація;

б) націоналізація;

в) жоден з них;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

13. Який процес домінував одразу після розпаду СРСР у країнах Західної Європи:

а) приватизація;

б) націоналізація;

в) жоден з них;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

14. Яка тенденція домінує в широкому історичному плані (останні два століття):

а) розширення держсектору;

б) звуження держсектору;

в) певної тенденції немає;

г) питання дискусійне;

д) попередні відповіді помилкові?

15. В якій сфері державна власність неефективна порівняно з приватною:

а) у всіх;

б) у жодній;

в) у монополізованому секторі;

г) у сфері дрібного та середнього бізнесу в конкурент­ ному середовищі;

д) питання дискусійне?

16. Які ознаки державної власності є неприйнят­ ними:

а) сама вона як така;

б) її бюрократичні ознаки;

в) її олігархічні властивості;

г) питання дискусійне;

д) попередні відповіді помилкові?

17. Чи може бути приватизація всеохопною за об'єк­ тами:

а) так, оскільки цього бажають народні маси;

б) так, адже це необхідно для підвищення ефектив­ ності суспільного виробництва;

в) ні, оскільки у держави є функції, що вимагають дер­ жавної власності;

г) ні, адже у монополізованому секторі державна власність має переваги;

д) дві останні відповіді правильні разом?

18. Чому приватизація у СНД мала номенклатурний характер:

а) у зв'язку з порушенням приватизаційних законів;

б) внаслідок недемократичності її законодавчої бази;

в) тому що була масовою та прискореною;

г) три попередні відповіді правильні разом;

д) питання дискусійне?

19. Чому процес приватизації у СНД збігався з еко­ номічним занепадом:

а) це випадковість;

б) він дестимулює бізнесменів;

в) деморалізує робітників;

г) дві останні відповіді правильні;

д) питання дискусійне?

20. Чому приватизація на Заході не зумовила еконо­ мічного занепаду:

а) це випадковість;

б) вона мала переважно еквівалентний характер;

в) не дестимулювала бізнесменів;

г) вона не враховувала інтереси робітників;

д) три останні відповіді правильні разом?

Розділ 23

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

ФІНАНСІВ ФІРМИ

Мета розділу — проаналізувати основні параметри фінансового стану фірми, з'ясувати механізм утворен­ня, поділу та використання різних фондів, грошових коштів.

Фінанси — це певна сукупність відносин власності, що виникають у процесі формування та використання фондів грошових ресурсів. З одного боку, вони відобра­жають відносини привласнення частини необхідного та додаткового прибутків, що виникають між державою, суб'єктами підприємницької діяльності і громадянами. З іншого — це грошові фонди, які опосередковують рух матеріальних і людських ресурсів.

Фінансове становище фірми фіксується в її звітності, основою якої є бухгалтерський облік. Фірми здійсню­ють бухгалтерський облік майна і результатів діяльності У натуральному та вартісному вираженні шляхом непе­рервного, документального і взаємопов'язаного їх відо­браження. Для забезпечення достовірності даних бухгал­терського обліку та звітності фірми проводять інвента-

ризацію майна, ресурсів і фінансових обов'язків. Об'єк­тивну оцінку достовірності обліку та звітності забезпе­чує аудит. Це перевірка публічної бухгалтерської звіт­ності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності інфор­мації, що в них є, а також відповідно до чинного зако­нодавства і встановлених нормативів.

Одним із найважливіших документів фінансового звіту є баланс активів і пасивів (бухгалтерський баланс). Активи поділяються на оборотні (наявні ресурси, тобто гроші в касі фірми і на її депозитах, та активи, що за потреби можуть бути продані якнайшвидше) та основні (відображають вартість земельних ділянок, будинків, машин, устаткування, транспортних засобів, що пере­бувають у власності фірми).

За допомогою пасивів розкриваються джерела фінан­сування діяльності фірми, які поділяються на дві ос­новні групи — позикові та власні ресурси. Загальна ве­личина пасивів фірми має дорівнювати підсумковому показнику активів звітного балансу. Нерівність між активами і пасивами фірми — перший доказ неправиль­ного складання звітного балансу. Рахунок прибутків і збитків відображає динаміку операцій фірми. Підсум­ковий результат за рік — чистий прибуток або чисті збитки.

Цифри, які є у фінансовому звіті фірми, самі по собі дають лише загальне уявлення про її фінанси. Для де­тальнішої характеристики становища фірми на ринку потрібна аналітична робота, тобто підрахунок співвідно­шення між окремими статтями фінансового звіту, по­рівняння їх з даними щодо інших підприємств та з се-редньогалузевими показниками.

Навчальні цілі

1. Визначити сутність звітності фірми.

2. З'ясувати сутність балансу активів і пасивів.

3. Охарактеризувати прибутки і збитки фірми.

4. Оцінити фінансове становище фірми та з'ясувати механізм банкрутства.

Основні терміни і поняття

Фінанси. Бухгалтерський облік. Аудит. Аудиторсь­кий висновок. Аудиторські консультації. Аудиторська експертиза. Бухгалтерський баланс. Активи. Пасиви. Чистий прибуток. Чистий збиток. Банкрутство.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну відповідь):

1. Як ведеться бухгалтерський облік:

а) шляхом зберігання первинних документів;

б) методом подвійного запису на основі первинних документів;

в) дві попередні відповіді правильні разом;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

2. Хто оплачує аудит:

а) фірми, які перевіряють;

б) ті, кому надаються аудиторські висновки;

в) ні а), ні б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

3. Що таке аудит:

а) складання фінансової звітності;

б) перевірка її достовірності;

в) ні а), ні б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

4. Хто в Україні видає сертифікати та ліцензії на право займатися аудиторською діяльністю:

а) Національний банк;

б) Міністерство фінансів;

в) Аудиторська палата;

г) жоден з них;

д) питання некоректне?

5. Який розділ річного звіту є найінформативнішим:

а) звіт керівництва;

б) звіт про основні операції;

в) фінансовий звіт;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

6. Який документ характеризує фінансове станови­ ще на певну дату:

а) баланс активів і пасивів;

б) рахунок прибутків і збитків;

в) дві попередні відповіді правильні;

г) жоден з них;

д) питання некоректне?

7. Який документ характеризує фінансове станови­ ще у динаміці за певний період:

а) баланс активів і пасивів;

б) рахунок прибутків і збитків;

в) дві попередні відповіді правильні;

г) жоден з них;

д) питання некоректне?

8. В якому розділі балансу зазначається використан­ ня коштів фірми:

а)активи;

б) пасиви;

в) варіанти а) і б);

г) у жодному з них;

д) питання некоректне?

9. В якому розділі балансу відображаються джерела коштів фірми:

а) активи;

б) пасиви;

в) варіанти а) і б);

г) у жодному з них;

д) питання некоректне?

10. Що відображається у розділі "Активи" балансу:

а) використання коштів;

б) джерела коштів;

в) варіанти а) і б);

г) ні а), ні б);

д) питання некоректне?

11. Що відображається у розділі "Пасиви" балансу:

а) використання коштів;

б) джерела коштів;

в) варіанти а) і б);

г) ні а), ні б);

д) питання некоректне?

12. До яких активів належать наявні кошти, цінні папери, які швидко реалізуються, дебіторська забор­ гованість і товарно-матеріальні запаси:

а) до оборотних;

б) основних;

в) варіанти а) і б);

г) ні а), ні б);

д) питання некоректне?

13. Які активи належать до оборотних: а) наявні кошти;

б) цінні папери, які швидко реалізуються;

в) дебіторська заборгованість;

г) товароматеріальні запаси;

д) усі перелічені разом?

14. До яких активів належать патенти та ліцензії:

а) до оборотних;

б) основних;

в) варіанти а) і б);

г) ні а), ні б);

д) питання некоректне?

15. Що належить до нематеріальних активів:

а) тільки придбані фірмою патенти та ліцензії;

б) отримані нею патенти та ліцензії;

в) усі патенти та ліцензії, що їй належать;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

16. Що таке ціна фірми:

а) ринкова вартість її активів;

б) грошова оцінка її репутації;

в) варіанти а) і б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

17. Як у балансі обліковуються активи:

а) за найменшою оцінкою їхньої вартості;

б) за її найбільшою оцінкою;

в) за її середньою оцінкою;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

18. Що належить до короткотермінових зобов'язань фірми:

а) зобов'язання, які слід погасити протягом року від дати складання балансу;

б) тільки позики, узяті на короткий термін;

в) варіанти а) і б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

19. Чи завжди неплатоспроможність фірми зумовлює її банкрутство:

а) завжди;

б) іноді можлива санація за рахунок власних зусиль;

в) інколи можлива санація шляхом допомоги креди­ торів;

г) інколи можлива санація на основі державної допо­ моги;

д) три останні відповіді правильні?

20. Хто за законом про банкрутство має право пору­ шити справу щодо нього:

а) тільки кредитори;

б) лише сам боржник;

в) кредитори і боржник;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

Розділ 24

ЗАГАЛЬНІ ПАРАМЕТРИ

УПРАВЛІННЯ ФІРМОЮ

Мета розділу — охарактеризувати основні принци­пи ринкової стратегії господарського менеджменту.

Внутрішньофірмові відносини управління — це сис­тема взаємозв'язків між власником (власниками) фірми, трудовим колективом і управлінським персоналом. Вона забезпечує розміщення речових і людських факторів виробництва відповідно до обраної технології; виконан­ня функцій і операцій; обмін діяльністю та її результа­тами між структурними підрозділами і робітниками на основі створеного внутрішньовиробничого поділу праці; постачання ресурсів і збут продукції; поділ продуктів і доходів.

Економічні інтереси власників, керівників і робіт­ників фірми здебільшого збігаються, однак можливе виникнення антагонізму. Тому до мистецтва менедж­менту обов'язково належить уміння налагоджувати гнучку взаємодію з власниками фірми та її робітника­ми. Історично першою такою системою був фордизм-тейлоризм. Сучасна система внутрішньофірмових відно-

син між найманими робітниками і роботодавцями — це система людських відносин, яка не заперечує значу­щості раціональної організації праці, трудової дисцип­ліни і гнучкої системи матеріального стимулювання, до чого зводиться фордизм-тейлоризм, але водночас робить ставку на моральні творчі стимули. При цьому мобілі­зація останніх будується з урахуванням психології лю­дини та індивідуального підходу до кожного робітника.

Навчальні цілі

1. Визначити сутність внутрішньофірмових управлін­ських відносин.

2. З'ясувати принципи внутрішньофірмового управ­ління.

3. Охарактеризувати систему менеджменту на сучас­ному етапі економічного розвитку.

4. Визначити сутність управлінської стратегії фірми.

Основні терміни і поняття

Внутрішньофірмове управління. Менеджмент. Ме­неджер. Система Форда — Тейлора. Система людських відносин.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну відповідь):

1. Хто за чинним українським законодавством упов­новажений обирати (призначати) керівника фірми:

а) власники;

б)трудові колективи;

в) варіанти а) і б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

2. Хто зачинниим українським законодавством упов­ новажений призначати (обирати) керівників підрозділів фірми:

а) власники;

б) трудові колективи підрозділів;

в) керівник фірми;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

3. Який принцип обрання (призначення) менеджерів фірми та її підрозділів адекватний самоврядуванню:

а) їхнє призначення (обрання) власниками;

б) обрання трудовими колективами;

в) дві попередні відповіді правильні разом;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

4. В якій системі робиться акцент на поділі праці, її хронометражі, матеріальному стимулюванні та дисцип­ ліні:

а) системі Форда — Тейлора;

б) системі Мейо;

в) варіанти а) і б);

г) жодній з них;

д) питання некоректне?

5. В якій системі акцентується на психології та осо­ бистому житті підлеглих:

а) системі Форда — Тейлора;

б) системі Мейо;

в) варіанти а) і б);

г) жодній з них;

д) питання некоректне?

6. Яка система менеджменту більше відповідає само­ врядуванню:

а) система Форда — Тейлора;

б) система Мейо;

в) варіанти а) і б);

г) жодна з них;

д) питання некоректне?

7. На що насамперед орієнтований японський мене­ джмент:

а) на розширення частки фірми на ринку;

б) на збільшення прибутку;

в) ні а), ні б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

8. На що насамперед орієнтований американський менеджмент:

а) на розширення частки фірми на ринку;

б) на збільшення прибутку;

в) ні а), ні б);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

9. Чим визначалася неплатоспроможність більшості українських підприємств у 90-х роках:

а) безконтрольністю;

б) неадекватним макроекономічним курсом;

в) приватизаційними інтересами керівників фірм;

г) їхньою неготовністю до ринкових умов;

д) усіма переліченими факторами?

10. Чого достатньо для наведення елементарного по­ рядку в господарському управлінні в Україні:

а) державного контролю;

б) антикорупційної політики;

в) виробничого самоврядування та контролю знизу;

г) гнучкого матеріального стимулювання ефективної праці;

д) усі попередні відповіді правильні?