Взаємодія економічних відносин із продуктивними силами і надбудовою

Мета розділу — з'ясувати предмет економічної теорії шляхом аналізу відносин власності; розкрити економіч­ний зміст відносин власності, їх взаємодію з розвитком продуктивних сил і надбудовою.

Економічні відносини формуються у процесі госпо­дарської діяльності. Фундаментом усієї системи еконо­мічних відносин є виробничі відносини, які визначають­ся відносинами власності.

Поряд із трьома головними проблемами організації виробництва виникають і такі:

1. Хто володіє економічною владою, тобто привлас­нює засоби виробництва як вирішальну умову госпо­дарської діяльності.

2. За яких суспільних умов і скільки годин працює робітник на себе та на інших членів суспільства.

3. Хто отримує продукти праці робітника, тобто при­власнює результати виробництва.

Від того, як конкретно вирішуються ці питання, за­лежить тип господарської організації суспільства і фор­мується певна модель організації економіки.

Оскільки виробництво має суспільний характер, у виробничому процесі між людьми виникають певні відносини і зв'язки, тобто виробничі відносини. У свою чергу» вони поділяються на соціально-економічні та організаційно-економічні відносини.

Соціально-економічні відносини зумовлені відноси­нами власності на засоби виробництва. Виділяють три первинні форми власності: суспільну, колективну та приватну. На їх основі виникають різні змішані форми власності. Залежно від того, яка форма власності пере­важає, формуються різні типи виробничих відносин (первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, соціалістичний). Завдяки соціально-економічним відносинам суспільства відрізняються одне від іншого.

Разом із тим різні економічні системи мають загальні виробничі відносини за однакового типу продуктивних сил. Йдеться про організаційно-економічні відносини. Це форми організації виробництва, відносини поділу і кооперації праці, спеціалізації та комбінування вироб­ництва, форми і методи управління економікою тощо.

Продуктивні сили, що перебувають на певному етапі розвитку виробництва і тотожні їм виробничі відноси­ни в сукупності формують спосіб виробництва. При цьо­му продуктивні сили становлять зміст суспільного ви­робництва, а виробничі відносини — його суспільну форму.

Спосіб виробництва у взаємодії з надбудовою стано­вить соціально-економічну формацію. Перехід до іншої безпосередньо зумовлений тотожною заміною конкрет­но-історичних способів виробництва.

Навчальні цілі

1. Визначити сутність терміна "відносини власності" в економічному та юридичному аспектах.

2. З'ясувати, які є функціональні форми власності, і що є головним об'єктом власності.

3. Пояснити процес еволюції відносин власності.

4. Визначити сутність організаційно-економічних відносин і з'ясувати форми їх виявлення.

5. Проаналізувати систему економічних інтересів і стимулів.

6. Визначити основні джерела економічного розвитку.

Основні терміни і поняття

Право власності. Економічний зміст власності. При­ватний тип власності. Колективний тип власності. Дер­жавний тип власності. Організаційно-економічні відно­сини. Поділ праці. Кооперація праці. Економічний інтерес. Економічні суперечності. Надбудовні відно­сини.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну відповідь):

1. Які відносини мають переважати за будь-яких умов:

а) відносини споживання;

б) трудові відносини;

в) відносини власності;

г) відносини розпорядження;

д) питання некоректне?

2. Які взаємозв'язки називаються відносинами кори­ стування:

а) тільки відносини споживання;

б) відносини власності;

в) відносини розпорядження;

г) лише трудові відносини;

д) організаційно-економічні відносини?

3. Що є ядром (основою) трудових відносин:

а) спеціалізація;

б) поділ праці;

в) кооперація;

г) управління;

д) концентрація та централізація?

4. Які відносини визначають професійно-кваліфі­ каційну структуру суспільства:

а) майнові;

б) організаційно-економічні;

в) ідеологічні;

г) політичні;

д) трудові?

5. Що є результатом споживання: а) утилізація благ;

б)задоволення потреб;

в) відновлення і розвиток людини, зокрема, робочої сили;

г) розширене відтворення потреб;

д) усі попередні відповіді правильні разом?

6. Що таке потреби:

а) сподівання;

б) розрахунки;

в) стимули;

г) економічні інтереси;

д) внутрішні збуджувальні мотиви до чогось?

7. Які потреби є первинними в аспекті забезпечення фізіологічного існування людей:

а) у предметах споживання;

б) в економічних ресурсах;

в) у споживацьких послугах;

г) у наукових дослідженнях;

д) у духовних цінностях?

8. У чому полягає сутність закону "спадної гранич­ ної корисності":

а) у зниженні користі від споживання зношених продуктів;

б) зменшенні привабливості продуктів, котрі вже несучасні;

в) вибутті з обігу технічно застарілих моделей;

г) зменшенні граничної корисності від споживання кожної додаткової одиниці одного й того самого блага;

д) попередні відповіді помилкові?

9. Що є ядром (основою) майнових відносин:

а) економічні інтереси;

б) відносини розпорядження;

в) відносини власності;

г) потреби;

д) стимули?

10. Які відносини детермінують класову структуру суспільства:

а) майнові;

б) відносини користування;

в) трудові;

г) відносини споживання;

д) політичні?

11. Що таке відносини власності:

а) тільки присвоєння;

б) лише відчуження;

в) користування;

г) розпорядження;

д) попередні відповіді помилкові?

12. Що є об'єктами відносин власності: а) лише матеріальні блага;

б) будь-які блага;

в) блага, котрі є відносно рідкісними;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

13. Стосовно яких об'єктів відносини власності є ви­ значальними:

а) матеріальних ресурсів;

б) робочої сили;

в) споживацьких благ;

г) грошей та цінних паперів;

д) питання некоректне?

14. В якому аспекті власність на предмети споживан­ ня є визначальною:

а) стосовно володіння підприємствами;

б) стосовно володіння головною продуктивною силою суспільства;

в) стосовно матеріальних цілей економічної актив­ ності;

г) з усіх поглядів;

д) питання некоректне?

15. В якому аспекті власність на робочу силу має при­ мат:

а) з погляду володіння підприємствами;

б) з погляду володіння головною продуктивною си­ лою суспільства;

в) з погляду матеріальних цілей економічної актив­ ності;

г) з усіх поглядів;

д) питання некоректне?

16. В якому аспекті власність на матеріальні ресурси є визначальною:

а) з погляду володіння підприємствами;

б) стосовно володіння головною продуктивною силою суспільства;

в) стосовно матеріальних цілей економічної активності;

г) з усіх поглядів;

Д) питання некоректне?

17. Що не належить до кінцевих об'єктів власності:

а) предмети споживання;

б) робоча сила;

в) штучні засоби виробництва;

г) природні ресурси;

д) гроші та цінні папери?

18. Який тип відносин власності найефективніший:

а) приватний;

б) груповий;

в) державний;

г) це залежить від їхніх форм і конкретно-історичних умов господарювання і характеру виробництва;

д) попередні відповіді помилкові?

19. Що належить до засобів підтримання відносин власності:

а) фізична сила;

б) сила звичаїв;

в) релігійні норми;

г) юридичні закони;

д) усі попередні відповіді правильні?

20. До якого типу власності належить майно госпо­ дарських товариств:

а) до групового;

б) приватного в індивідуальних формах;

в) лише до приватного в асоційованих формах;

г) тільки до державного в корпоратизованій формі;

д) до приватного в асоційованій формі та державного в корпоратизованій формі?

21. До якого типу власності належить майно акціо­ нерних товариств:

а) до групового;

б) приватного в індивідуальній формі;

в) тільки до приватного в асоційованій формі;

г) лише до державного в корпоратизованій формі;

д) до приватного в асоційованій формі та державного в корпоратизованій формі?

22. За яким критерієм державна власність поділя­ ється на бюджетну і госпрозрахункову:

а) за характером володіння;

б) рівнем державного впорядкування;

в) механізмом фінансування;

г) за ступенем участі у співволодінні;

д) попередні відповіді помилкові?

23. Коли відносини розпорядження відокремлюються від відносин власності:

а) завжди;

б) ніколи;

в) тоді, коли власник передає своє майно іншій особі на умовах повернення, строковості та платності;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

24. Що таке відносини володіння:

а) лише відносини власності;

б) тільки відносини розпорядження;

в) синтез відносин власності та розпорядження;

г) відносини користування;

д) трудові відносини?

25. Які відносини володіння є вторинними:

а) вторинних відносин володіння немає;

б) відносини власності;

в) трудові відносини;

г) відносини споживання;

д) відносини розпорядження?

26. Що таке економічний інтерес:

а) сукупність тих потреб, реалізація котрих забезпе­ чує розширене відтворення майна того суб'єкта, який є носієм цього інтересу;

б) стимул людей;

в) їхні намагання;

г) їхні блага;

д) їхні потреби?

27. Хто має економічний інтерес:

а) будь-яка людина;

б) тільки власник і розпорядник майна;

в) будь-який носій робочої сили;

г) лише підприємець;

д) будь-яка фізична та юридична особи?

28. Чим відрізняються економічні інтереси земле­ власників, бізнесменів і найманих працівників:

а) їхньою класовою приналежністю;

б) політичними уподобаннями;

в) соціальною психологією;

г) сукупністю їхніх потреб щодо відтворення того майна, якими вони володіють;

д) попередні відповіді помилкові?

29. Що таке матеріальний стимул:

а) канал реалізації економічного інтересу;

б) економічний інтерес;

в) господарська потреба;

г) примушення;

д) майно і гроші?

30. Для кого стимулом є рента:

а) найманого працівника;

б) промислового бізнесмена;

в) банкіра;

г) торговця;

д) земельного власника?

31. Для кого стимулом є зарплата:

а) найманого працівника;

б) промислового бізнесмена;

в) банкіра;

г) торговця;

д) земельного власника?

32. Для кого стимулом є позиковий відсоток:

а) найманого працівника;

б) промислового бізнесмена;

в) банкіра;

г) торговця;

д) земельного власника?

33. Для кого стимулом є прибуток:

а) найманого працівника;

б) будь-якого бізнесмена;

в) вкладника у банк;

г) споживача;

д) земельного власника?

34. Чи був у раба матеріальний стимул:

а) так, це був фізичний примус;

б) так, оскільки обсяг виконаної праці впливав на якість годування;

в) так, адже він мав можливість звільнення за добро­ совісне виконання;

г) ні, адже у нього не було економічного інтересу, отже, не було і каналу його реалізації, тобто матеріаль­ ного стимулу;

д) попередні відповіді помилкові?

35. Що таке господарський механізм:

а) сукупність матеріальних стимулів;

б) синтез відносин користування з відносинами роз­ порядження та системою економічних інтересів і сти­ мулів;

в) організаційно-економічні відносини;

г) економічна політика держави;

д) менеджмент фірм?

36. Що є змістом способу праці:

а) відносини користування;

б) трудові відносини;

в) відносини споживання;

г) поділ праці;

д) рівень розвитку і характер продуктивних сил?

37. Що таке характер виробництва:

а.) синтез способу праці з відносинами розпоряджен­ня та системою економічних інтересів і стимулів;

б) взаємодія рівня розвитку продуктивних сил з відно­синами власності;

в) господарський механізм;

г) ринкова інфраструктура;

д) характер продуктивних сил?

38. Яка суперечність економічної системи є основною (із марксистських позицій):

а) між виробництвом і споживанням;

б) між пропозицією та попитом;

в) між відносинами користування і відносинами роз­ порядження;

г) між суб'єктивним та об'єктивним факторами вироб­ ництва;

д) між характером виробництва та відносинами влас­ ності?

39. До якої групи законів належать закон зниження граничної корисності, закон зростання потреб і закон підвищення продуктивності праці:

а) до всезагальних;

б) загальних;

в) специфічних;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

40. До якої групи категорій належать поняття "раб" і "рабовласник", "кріпак" і "феодал", "пролетар" і "капі­ таліст":

а) до всезагальних;

б) загальних;

в) специфічних;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

Розділ 4

ТОВАРНЕ ВИРОБНИЦТВО

І ЙОГО АТРИБУТИ

Мета розділу — розкрити сутність закономірностей виникнення товарної форми виробництва і тенденції її розвитку; з'ясувати соціально-економічну природу най­елементарнішої клітини товарного виробництва — то­вару і розвиток його суперечностей; проаналізувати зміст закону вартості та його функцій.

Історично першою формою суспільного виробництва було натуральне господарство. Це такий тип господар­ства, коли продукти виробництва призначені лише для внутрішнього господарського споживання, задоволення власних потреб виробника. З часом виробництво цих продуктів розширюється, починається обмін і виникає товарне виробництво.

Товарне виробництво — це форма суспільного вироб­ництва, що ґрунтується на суспільному поділі праці, майновому відокремленні виробників, які здійснюють обмін продуктами за відплачуваними і еквівалентними принципами.

Головна категорія товарного виробництва — товар. Це продукт праці або певне благо, що дає можливість задовольняти потреби людини та призначене для обміну (купівлі та продажу). Отже, можна зробити висновок, що товар має такі властивості:

• здатність задовольняти певні потреби людини — споживча вартість;

• придатність до обміну на інші товари — мінова вартість.

Якщо різні товари обмінюються у певних пропорці­ях, отже, між ними є щось спільне: вони є продуктами праці. Саме те, що різні споживчі вартості є результа­том праці взагалі, незалежно від її конкретної форми, тобто витрат енергії розуму, нервів тощо, формує вар­тість товару. Вартість — внутрішня властивість това­ру. Мінова вартість є зовнішнім виявом вартості, який здійснюється шляхом обміну одного товару на інший.

Така двоїстість властивостей товару пов'язана з двоїс­тим характером праці. Праця товаровиробника реалі­зується, з одного боку, в особливій доцільній формі (кон­кретна праця), що формує споживчу вартість, а з іншо­го, — у вигляді витрат фізичних і розумових сил люди­ни як праця взагалі (абстрактна праця) і виявляється у вартості (міновій вартості).

Конкретна праця є безпосередньо приватною, а абст­рактна — приховано-суспільною. Саме обмін розкриває суспільне значення продукту. Суперечність між приват­ною і суспільною працею є основною в товарному вироб­ництві, яке на певному його етапі розвитку вирішуєть­ся за допомогою грошей, а саме через послідовний роз­виток форм мінової вартості: одиничної або випадкової, повної або розгорнутої, загальної і власне грошової.

Якісний аспект вартості — це його не природна вла­стивість, а відображення суспільних відносин між суб'єк­тами господарської діяльності, які приховано речовою оболонкою.

Кількісний аспект категорії "вартість" дає змогу ви­значити величину вартості, що вимірюється зіставлен­ням індивідуальної та суспільної вартостей. Закон, що регулює еквівалентний обмін товарів відповідно до кіль­кості втіленого в них суспільно необхідного робочого часу, називається законом вартості. Закон вартості виконує функції стихійного регулятора пропорцій то­варного виробництва; рушійної сили стихійного розвит­ку продуктивних сил та є основою диференціації това­ровиробників.

Розглянута вище теорія товару відображає положен­ня класичної трудової теорії вартості. У сучасній еко­номічній літературі використовується також підхід до проблеми з погляду теорії граничної корисності. Згідно з цим підходом в основі обміну лежить не вартість, а ко­рисність. Граничну корисність розглядають як задово­лення, котре отримує людина від споживання однієї до­даткової одиниці товару або послуг. Ціна окремого това­ру залежить від ступеня задоволення потреби в ньому.

Значущість синтезу двох теорій полягає у тому, що визначення суспільно необхідних витрат праці у тру­довій теорії неможливе без урахування корисного ефекту.

Навчальні цілі

1. Визначити форми суспільного виробництва: особ­ливості натурального господарства і своєрідність товар­ного виробництва.

2. Розглянути еволюцію товарного виробництва і про­аналізувати його особливості на сучасному етапі еконо­мічного розвитку.

3. З'ясувати сутність поняття "економічна теорія трудової вартості".

4. Визначити основні суперечності товарного вироб­ництва і з'ясувати способи їх вирішення.

5. Проаналізувати сутність закону вартості і його дію.

6. Встановити зв'язок між теорією трудової вартості і теорією граничної корисності.

Основні терміни і поняття

Натуральна форма господарства. Товарна форма гос­подарства. Суспільний поділ праці. Економічна відок­ремленість виробників. Обмін. Товар. Споживча вар­тість. Мінова вартість. Конкретна й абстрактна праці. Форми мінової вартості. Закон вартості. Корисність. Закон граничної корисності.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну від­повідь):

1. Який поділ праці властивий для натурального господарства:

а) суспільний;

б) природний;

в) будь-який поділ праці у ньому відсутній;

г) галузевий;

д) регіональний?

2. До якої формації включно домінувало натуральне господарство:

а) до капіталізму;

б) феодалізму;

в) рабовласництва;

г) патріархального ладу;

д) первісного способу виробництва?

3. Коли товарне виробництво почало переважати над натуральним:

а) у період рабовласництва;

б) за часів феодалізму;

в) за капіталізму;

г) у період патріархальної системи;

д) попередні відповіді помилкові?

4. Що таке товарне виробництво:

а) статевий та віковий поділи праці;

б) тільки майнове відокремлення;

в) лише суспільний поділ праці;

г) тільки приватна власність;

д) попередні відповіді помилкові?

5. Що таке товар:

а) будь-який об'єкт, котрий може бути куплений-проданий;

б) будь-який продукт праці;

в) лише матеріальний продукт;

г) тільки послуги;

д) попередні відповіді помилкові?

6. Яка властивість товару є найважливішою:

а) споживча вартість;

б) якість;

в) мінова вартість;

г) вартість;

д) питання некоректне?

7. Що таке споживча вартість товару (з погляду тру­дової теорії вартості):

а) пропорція, за якою один товар обмінюється на інший або на гроші;

б) праця втілена у товарі;

в) гранична корисність;

г) ціна;

д) попередні відповіді помилкові?

8. Що таке вартість товару (з позицій трудової теорії вартості):

а) його ціна;

б) його корисні властивості;

в) його гранична корисність;

г) пропорція, за якою один товар обмінюється на інший або на гроші;

д) абстрактна суспільно необхідна праця, котра вті­лена у товарі?

9. Що таке мінова вартість:

а) сукупність корисних властивостей товару;

б) пропорція, за якою один товар обмінюється на інший або на гроші;

в) праця, втілена в товарі;

г) гранична корисність;

д) гранична продуктивність?

10. Якому способу праці об'єктивно іманентна абстрактна праця:

а) натуральному господарству;

б) будь-якому;

в) усім формам товарного виробництва;

г) тільки капіталістичному товарному виробництву;

д) лише простому товарному виробництву?

11. Що таке конкретна й абстрактна праці:

а) два види праці;

б) два аспекти реалізації будь-якої праці товарови­робника;

в) два аспекти натурального господарства;

г) два аспекти будь-якого господарства;

д) попередні відповіді помилкові?

12. Який вид праці товаровиробника безпосередньо пов'язаний зі створенням вартості (з погляду марксистів):

а) приватна праця;

б) суспільна праця;

в) конкретна праця;

г) абстрактна праця;

д) питання некоректне?

13. Чому праця товаровиробника має безпосередньо приватний характер (з позицій трудової теорії вартості):

а) товаровиробник розв'язує багато питань виробниц­тва і збуту на власний ризик, тобто самостійно;

б) він є виключно індивідуальним приватним влас­ником;

в) він є тільки суб'єктом недержавного сектору;

г) він завжди є приватною особою;

д) попередні відповіді помилкові?

14. Який характер праці товаровиробника (з погля­ду марксистів) виявляється лише у процесі купівлі-продажу:

а) приватна праця;

б) конкретна праця;

в) суспільна і абстрактна праця;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

15. Суперечність між якими поняттями є основним джерелом розвитку товарного виробництва (з погляду трудової теорії вартості):

а) між споживчою вартістю та вартістю товару;

б) конкретною та абстрактною працями;

в) приватною та суспільною працями;

г) між попитом і пропозицією;

д) між вартістю та ціною?

16. Яка форма вартості була характерна для періоду, що передував суспільному поділу праці:

а) одинична;

б) повна;

в) всезагальна;

г) грошова;

д) попередні відповіді помилкові?

17. Яка форма вартості характерна для періоду, який розпочався одразу після відокремлення скотарства від землеробства:

а) одинична;

б) повна;

в) всезагальна;

г) грошова;

д) попередні відповіді помилкові?

18. За якої форми вартості загальний еквівалент діяв тільки на місцевому ринку:

а) за одиничної;

б) повної;

в) загальної;

г) грошової;

д) попередні відповіді помилкові?

19. За якої форми вартості загальний еквівалент діяв вже на достатньо широкому ринку:

а) за одиничної;

б) повної;

в) загальної;

г) грошової;

д) попередні відповіді помилкові?

20. У чому полягає сутність поняття "гроші":

а) гроші — золото або срібло;

б) гроші — банкноти;

в) гроші — кошти на поточних рахунках;

г) гроші — суспільні відносини, що втілені в загаль­ ному еквіваленті як багатстві у безпосередньо ліквідній формі;

д) попередні відповіді помилкові?

21. За якої системи оптимізуються відносини агентів при їхній майновій відокремленості та суспільному поділі праці:

а) натуральне господарство;

б) товарний обмін за формулою "товар — товар";

в) товарний обмін за формулою "товар — гроші — товар";

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

22. У чому полягає об'єктивність товарного фетишизму:

а) у пристрасті до збагачення;

б) у любові до грошей;

в) у бажанні задовольнити матеріальні потреби;

г) у бажанні мати зручні умови життя;

д) в уречевленні осіб та в уособленні речей?

23. Хто має найменшу ринкову владу:

а) продавець-конкурент і покупець-конкурент;

б) олігополіст;

в) олігопсоніст;

г) монополіст;

д) монопсоніст?

24. Хто має найбільшу ринкову владу з боку покупця:

а) покупець-конкурент;

б) олігополіст;

в) олігопсоніст;

г) монополіст;

д) монопсоніст?

25. Хто має найбільшу ринкову владу з боку продавця:

а) продавець-конкурент;

б) олігополіст;

в) олігопсоніст;

г) монополіст;

д) монопсоніст?

26. До якої групи категорій належать поняття "товар", "вартість", "мінова вартість", "абстрактна праця", "по­ пит", "пропозиція", "гроші", "ціна", "заробітна плата":

а) до всезагальних;

б) загальних;

в) специфічних;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

27. До якої групи законів належать закон вартості, закон попиту, закон пропозиції та закон грошового обігу:

а) до всезагальних;

б) загальних;

в) специфічних;

г) питання некоректне;

Д) попередні відповіді помилкові?

28. За яким критерієм поділу ринку на певні види виокремлюють ринок праці:

а) за об'єктами купівлі-продажу;

б) масштабами ринку;

в) обсягами операцій;

г) контактами продавців і покупців;

д) за легітимністю?

29. За яким критерієм поділу ринку на певні види виокремлюють біржовий ринок:

а) за об'єктами купівлі-продажу;

б) масштабами ринку;

в) обсягами операцій;

г) контактами продавців і покупців;

д) легітимністю?

30. За яким критерієм поділу ринку на певні види виокремлюють "чорний ринок":

а) за об'єктами купівлі-продажу;

б) масштабами ринку;

в) обсягами операцій;

г) контактами продавців і покупців;

д) легітимністю?

Розділ 5

ВЗАЄМОДІЯ ОСНОВНИХ РИНКОВИХ

сил

Мета розділу — розкрити сутність економічного рин­ку, з'ясувати найважливіші закони функціонування та розвитку ринкової системи.

Ринок — це обмін, який здійснюється за законами товарного виробництва і обігу; форма суспільного зв'яз­ку між людьми, яка виявляється у процесі купівлі-про-дажу; система економічних відносин, що формуються на основі стійкої взаємодії товарного і грошового обігу.

Найпростіше визначення поняття "ринку" таке: ри­нок є поєднанням попиту і пропозиції. Саме це визна­чення чітко відображає стан ринкової економіки, рівень і механізм її розвитку.

Попит є показником сформованої на ринку потреби в життєвих засобах, що визначається кількістю товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку, та наявністю коштів. Попит — пла­тоспроможна потреба. Попит завжди конкретно вира­жений і динамічно змінюється під впливом низки чин­ників: цінового та нецінових.

Залежність обсягу попиту від цін фіксує закон попи­ту, її представлено кривою з від'ємним нахилом, яка відображає обернену залежність динаміки обсягу попи­ту від рівня цін. Причому кожна додаткова купівля од­норідного товару свідчить про зниження його граничної корисності.

На попит впливають і нецінові фактори: зміна самих потреб і смаків споживачів, доходів ("ефект доходу"), споживання дешевих товарів-замінників ("ефект замі­щення"), споживчі очікування та ін. Дія нецінових фак­торів зумовлює зміну попиту і відображається у процесі зміщення кривої попиту вправо (якщо він зростає), або вліво (якщо він падає).

Ступінь зміни величини попиту залежно від зміни одного з факторів виявляється в еластичності попиту, що представлено як частку від ділення відсоткової зміни попиту на частку зміни того фактора, від якого зале­жить зміна в попиті. Попит може бути еластичним, не-еластичним, одиничним.

Пропозиція — це обсяг і номенклатура готових до продажу товарів, що змінюються залежно від цінових і нецінових факторів. Залежність обсягу пропозиції від ціни фіксує закон пропозиції, і вона відображається кривою з додатним нахилом. Пряма залежність обсягу пропозиції та рівня цін визначається дією закону збит­кової продуктивності факторів виробництва. Дія неціно­вих факторів (ціни на ресурси, зміни в технологіях, конкуренція та ін.) зумовлює зміну пропозиції і відоб­ражається у вигляді зміщення кривої пропозиції або вправо (якщо вона зростає), або вліво (якщо вона падає). Вплив цінових і нецінових факторів на пропозицію та­кож виявляється через показник еластичності пропо­зиції, який має три ступені зміни: еластичний, неелас-тичний,одиничний.

Взаємодія попиту і пропозиції, їх координація здій­снюється на основі цінового механізму та конкуренції.

Це спричинює формування ринкової ціни, за якої вели­чина попиту і пропозиції збалансовані. Як правило, у ринковій економіці діють або фактори попиту, або фак­тори пропозиції. Однак можливі і складніші ситуації, коли обидва фактори діють одночасно.

Суспільний механізм координації попиту і пропозиції характерний і для товарного ринку, і для ринку ре­сурсів. Перебої у роботі цього механізму зумовлюють появу дефіциту або надлишків, які знижують ефек­тивність ринкової економіки.

Навчальні цілі

1. Розкрити основні властивості ринкового господар­ства.

2. Пояснити принципи і стимули розвитку, які при­таманні ринку.

3. Визначити сутність понять "попит" та "пропози­ція" та з'ясувати фактори, які на них впливають.

4. З'ясувати дію законів попиту і пропозиції та як графічно відображаються функції попиту та пропозиції.

5. Пояснити, чому і як змінюється ринкова рівновага.

Основні терміни і поняття

Ринок. Ринкова система господарювання. Попит та об'єм попиту. Пропозиція і об'єм пропозиції. Закон по­питу. Закон пропозиції. Ефект доходу. Ефект заміщен­ня. Еластичність попиту. Еластичність пропозиції. Рин­кова рівновага.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну відповідь):

1. Що таке попит:

а) потреби;

б) фактичний обсяг купівлі;

в) плани купівлі, що відповідають потребам, плато­ спроможності та іншим умовам покупців;

г) побажання; Д) мрії?

2. Який зв'язок фіксує закон попиту:

а) безпосередній між потребами і попитом;

б) безпосередній між доходами та попитом;

в) безпосередній між кредитами та попитом;

г) зворотний між заборгованістю та попитом;

д) зворотний між ціною товару та попитом на нього?

3. Чим зумовлений закон попиту:

а) здоровим глуздом покупців;

б) дією закону зниження граничної корисності;

в) ефектом фіксованих доходів;

г) ефектом заміщення;

д) попередні відповіді правильні?

4. Що належить до нецінових факторів попиту, які безпосередньо впливають на нього:

а) кількість продавців;

б) податки на постачальників;

в) дотації виробникам;

г) ціни на ресурси;

д) попередні відповіді помилкові?

5. Який є зв'язок між потребами та попитом:

а) зворотний;

б) зв'язку немає;

в) потреби — натуральне наповнення попиту, реалі­ зація котрих обмежується платоспроможністю носіїв потреб;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

6. Яка є залежність між величиною кредиту та попи­ том;

а)зворотна;

б) залежності немає;

в) пряма;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

7. Яка є залежність між величиною доходу та попитом:

а) зворотна;

б) залежності немає;

в) пряма;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

8. Яка є залежність між величиною заборгованості та попитом:

а) зворотна;

б) залежності немає;

в) пряма;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

9. Яка є залежність між ціною товару-субституту та попитом на його замінник:

а) зворотна;

б) залежності немає;

в) пряма;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

10. Яка є залежність між ціною на один товар і попи­ том на інший із двох взаємодоповнювальних товарів:

а) зворотна;

б) залежності немає;

в) пряма;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

11. Яка є залежність між кількістю покупців та по­ питом:

а)зворотна;

б) залежності немає;

в) пряма;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

12. Який зв'язок фіксує закон пропозиції:

а) безпосередній між дотаціями постачальникам та обсягом їхньої пропозиції;

б) зворотний між цінами на ресурси та пропозицією продуктів, котрі з них виробляються;

в) зворотний між податками та пропозицією;

г) безпосередній між кількістю постачальників та їхньою пропозицією;

д) безпосередній між ціною товарів та їхньою про­ позицією?

13. Що належить до нецінових факторів пропозиції, які безпосередньо впливають на неї:

а) потреби споживачів;

б) доходи населення;

в) споживчий кредит;

г) заборгованість населення;

д) попередні відповіді помилкові?

14. Яка залежність між податками та пропозицією: а) пряма;

б)зворотна;

в) залежності немає;

г) пропозиція прямо впливає на податки;

д) пропозиція зворотно діє на податки?

15. Як впливає на пропозицію зміна цін ресурсів, необхідних для виготовлення товару, про пропозицію якого йдеться:

а) прямо;

б) зворотно;

в) не впливає;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

16. Як впливає на пропозицію зміна дотацій вироб­ никам:

а) безпосередньо; б)зворотно;

в) не впливає;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

17. Як впливає на пропозицію технічний прогрес: а) безпосередньо;

б)зворотно;

в) не впливає;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

18. Як впливає на пропозицію кількість виробників: а) безпосередньо;

б)зворотно;

в) не впливає;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

19. Чим визначається величина вартості товару (з погляду трудової теорії вартості):

а) індивідуальними витратами живої та уречевленої праці на нього;

б) суспільно необхідними витратами живої та уречев­ леної праці на нього;

в) його граничною корисністю;

г) співвідношенням попиту та пропозиції щодо нього;

д) попередні відповіді помилкові?

20. Що фіксує закон вартості:

а) лише пряму залежність між попитом і ціною;

б) тільки зворотну залежність між пропозицією та Ціною;

в) зв'язок між індивідуальними витратами праці та ціною;

г) зв'язок між альтернативними витратами та ціною;

д) пряму залежність ціни товару від суспільно необ­ хідних витрат праці на нього з урахуванням співвід­ ношення попиту і пропозиції стосовно товару?

21. Чому підвищення якості товару безпосередньо відображається на його вартості:

а) тому що часто передбачає залучення кваліфіко- ванішої та дорожчої робочої сили;

б) тому що часто потребує якісніших і дорожчих предметів праці;

в) тому що часто вимагає застосування досконаліших та дорожчих засобів праці;

г) усі попередні відповіді правильні;

д) питання некоректне?

22. Чому, як правило, зростання складності праці зворотно відображається на вартості товару:

а) тому що кваліфікованіша робоча сила є не тільки дорожчою, а й продуктивнішою;

б) тому що складна праця часто передбачає поліп­ шення її організації;

в) тому що складна праця вимагає застосування більш досконалих та продуктивних засобів праці;

г) усі попередні відповіді правильні;

д) питання некоректне?

23. Яка теорія безпосередньо не враховує витрат праці у процесі ціноутворення:

а) такої теорії немає;

б) усі;

в) трудова теорія вартості;

г) теорія граничної корисності;

д) попередні відповіді помилкові?

24. Що таке ціна товару (з позицій трудової теорії вартості):

а) його вартість;

б) загальна корисність;

в) гранична корисність;

г) якість;

д) попередні відповіді помилкові?

25. В якій теорії ціна товарів розглядається як гро­ шове вираження їхньої вартості:

а) в теорії граничної корисності;

б) трудовій теорії вартості;

в) в обох теоріях;

г) жодна теорія не розглядає;

д) попередні відповіді помилкові?

26. Яка теорія відображає вплив на ціну через витра­ ти праці таких факторів, як складність, продуктивність та інтенсивність праці, а також якість продукції:

а) теорія граничної корисності;

б) трудова теорія вартості;

в) обидві;

г) жодна із них;

д) попередні відповіді помилкові?

27. Яка функція цін є найважливішою:

а) облікова;

б) стимулювальна;

в) обмежувальна;

г) розподілювальна;

д) питання некоректне?

28. Який закон фіксує безпосередній зв'язок між Ціною певного товару та обсягом його пропозиції:

а) закон вартості;

б) закон попиту;

в) закон пропозиції;

г) закон грошового обігу;

д) закон зростання потреб?

29. Який закон безпосередньо фіксує зворотний зв'я­ зок між ціною певного товару та попитом на нього:

а) закон вартості;

б) закон попиту;

в) закон пропозиції;

г) закон грошового обігу;

д) закон зростання потреб?

30. Який закон регулює поведінку насамперед спо­ живачів:

а) закон пропозиції;

б) закон зростання продуктивності праці;

в) закон економії робочого часу;

г) закон попиту;

д) усі перелічені закони?

31. Який закон жодним чином не впливає на діяль­ ність постачальників:

а) закон попиту;

б) закон пропозиції;

в) закон вартості;

г) закон грошового обігу;

д) серед указаних законів немає таких, котрі не впли­ вали б безпосередньо або опосередковано на діяльність постачальників?

32. В якому з названих законів стимулювальна та регулювальна функції багатоаспектніше здійснюються:

а) у законі попиту;

б) законі пропозиції;

в) законі грошового обігу;

г) у законі вартості;

д) питання некоректне?

33. Який закон безпосередньо та одночасно регулює поведінку і споживачів, і виробників:

а) закон попиту;

б) закон пропозиції;

в) закон вартості;

г) закон зростання продуктивності праці;

д) закон спадної граничної корисності?

34. Який закон безпосередньо стимулює виробників до зниження питомих витрат і підвищення якості їхньої продукції:

а) закон попиту;

б) закон пропозиції;

в) закон вартості;

г) закон спадної граничної корисності;

д) закон грошового обігу?

35. Які закони безпосередньо регулюють поведінку покупців:

а) закон пропозиції;

б) закон зростання продуктивності праці;

в) закон вартості;

г) закон підвищення потреб, закон попиту і закон спадної граничної корисності;

д) питання некоректне?

II. Тестові задачі (розв'яжіть задачу та вкажіть най­більш точну відповідь):

36. За даними таблиці побудуйте криву попиту на товар X (масштаб довільний). Що вона показує:

а) безпосередній зв'язок між попитом і ціною;

б) зворотний зв'язок між попитом і ціною;

в) зв'язку між ціною та попитом немає;

, г) безпосередній зв'язок між ціною та попитом;

д) зворотний зв'язок між ціною товару та попитом на нього?

і

37. Визначте коефіцієнт перехресної еластичності попиту на товар-субститут X (К_е) залежно від зміни ціни на його товар-замінник Y за даними таблиці. Як можна кваліфікувати рухливість попиту на товар X під впли­ вом зрушень ціни товару У:

а) if_e = 2 — попит еластичний;

б) К_е = 2 — попит нееластичний;

в) К_е = 0,5 — попит еластичний;

г) Я_е = 0,5 — попит нееластичний;

д) К_е = 1 — попит одиничний?

38. За даними таблиці побудуйте криву пропозиції товару X (масштаб довільний). Що вона показує:

а) зв'язку між ціною та пропозицією немає;

б) безпосередній зв'язок між ціною товару та його пропозицією;

в) зворотний зв'язок між ціною та пропозицією;

г) прямий зв'язок між пропозицією та ціною;

д) зворотний зв'язок між пропозицією та ціною?

39. Розрахуйте коефіцієнт еластичності пропозиції (К_е) товару X залежно від зміни податку на прибуток його виробників за даними таблиці. Якою є пропозиція:

а) К_е — 1,5 — еластичною;

б) К_е = 1 — одиничною;

в) К_е = 0,5 — нееластичною;

г) К_е = 2 — еластичною;

д) К_е = -2 — нееластичною?

40. За даними таблиці побудуйте графік взаємодії попиту і пропозиції щодо товару X (масштаб довільний). Яка ціна та який обсяг купівлі-продагку є рівноваж­ ними:

а) 200 грн і 1000 одиниць;

б) 220 грн і 600 одиниць;

в) 240 грн і 700 одиниць;

г) 260 грн і 800 одиниць;

д) 280 грн і 550 одиниць?

41. За даними таблиці побудуйте графік взаємодії попиту і пропозиції щодо товару X (масштаб довільний). Як зміниться рівноважна ціна, коли (за сталим попи­ том на цей товар) його пропозиція зменшиться під впли­ вом нецінових факторів:

а) не зміниться;

б) підвищиться;

в) зменшиться;

г) це залежить від ступеня зменшення пропозиції;

д) попередні відповіді помилкові?

42. За даними таблиці побудуйте графік взаємодії по­ питу і пропозиції стосовно товару X (масштаб довіль­ ний). Як зміниться рівноважна ціна, коли (за сталою пропозицією цього товару) попит на нього зменшиться під впливом нецінових факторів:

а) не зміниться;

б) підвищиться;

в) зменшиться;

г) це залежить від ступеня зменшення попиту;

д) попередні відповіді помилкові?

I—

43. За даними таблиці побудуйте графік взаємодії попиту і пропозиції щодо товару X (масштаб довільний). Чи зміниться рівноважна ціна, якщо (під впливом нецінових факторів) одночасно та на однакову кількість (400 одиниць) зменшаться як попит на нього, так і пропозиція:

а) зменшиться на У грн;

б) підвищиться на У грн;

в) зменшиться на 10 %;

г) підвищиться на 10 %;

, д) не зміниться, адже попит і пропозиція одночасно зменшилися на 10 % від рівноважного обсягу?

44. За даними таблиці побудуйте графік взаємодії Попиту і пропозиції стосовно товару X (масштаб Довільний). Як зміниться рівноважна ціна, якщо (під впливом нецінових факторів) одночасно та на однакову

кількість (1000 одиниць) збільшиться як попит на ньо­го, так і пропозиція:

а) підвищиться на Y грн;

б) зменшиться на Y грн;

в) не зміниться, тому попит і пропозиція збільшили­ ся на 25 % порівняно з рівноважним обсягом;

г) збільшиться на 25 %;

д) зменшиться на 25 % ?

45. За даними таблиці побудуйте графік взаємодії попиту і пропозиції щодо товару X (масштаб довільний). Як зміниться рівноважна ціна, коли (під впливом не­дійових факторів) одночасно зменшиться попит на ньо­го, але збільшиться пропозиція:

а) підвищіться;

б) зменшиться;

в) не зміниться;

г) це залежить від ступеня зрушення попиту;

д) це залежить від ступеня зрушення пропозиції?

46. За даними таблиці побудуйте графік взаємодії попиту і пропозиції щодо товару X (масштаб довільний). Як зміниться рівноважна ціна, коли одночасно (під впливом нецінових факторів) попит на нього збіль­ шиться, а його пропозиція зменшиться:

а) підвищиться;

б) зменшиться;

в) не зміниться;

г) усе залежить від обсягу збільшення попиту;

д) усе залежить від обсягу зменшення пропозиції?

47. Розрахуйте, як змінилися рівноважний попит і рівноважна пропозиція на основі наведених систем рівнянь:

а) з 360 до 165;

б) зі 165 до 360;

в) з 3600 до 1650;

г) з 1650 до 3600;

д) з 4000 до 2250.

48. За даними таблиці підрахуйте суспільно необхідні витрати праці (СНВП) на створення одиниці однакової продукції. Яка група її виробників має дохід вищий, ніж середній:

а) СНВП = 900 — перша;

б) СНВП = 900 — друга;

в) СНВП = 900 — третя;

г) СНВП = 870 — перша і друга;

д) СНВП = 870 — третя?

49. Підрахуйте за даними таблиці, як змінилася вар­ тість одиниці продукції внаслідок зростання продук­ тивності праці утричі:

а) з 2 грн до 1 грн;

б) з 0,5 грн до 1 грн;

в) з 3 грн до 1,5 грн;

г) з 0,2 грн до 0,1 грн;

д) з 1 грн до 2 грн.

50. З'ясуйте за даними таблиці, як змінилася вартість одиниці продукції внаслідок підвищення інтенсивності праці на 50 %:

а) вона дорівнює 2 грн;

б) дорівнює 0,67 грн;

в) дорівнює 1,5 грн;

г) дорівнює 0,5 грн;

д) дорівнює 0,05 грн?

Розділ 6

РОЗВИТОК І ФУНКЦІОНУВАННЯ

ГРОШЕЙ

Мета розділу — з'ясувати соціально-економічну при­роду грошей, закономірності їх виникнення та розвит­ку, проаналізувати сутність грошей через їх функції; розкрити зміст законів обігу грошей.

Засобом вираження вартості всіх товарів в умовах розвинутого товарного виробництва є гроші. Це резуль­тат тривалого історичного процесу розвитку обміну та його протиріч.

Сутність грошей полягає в тому, що гроші — товар, але товар особливий. Гроші завжди є еквівалентом і вони мають загальну споживчу вартість. Із появою грошей зникає суперечність між споживчою вартістю і варті­стю товару, конкретною й абстрактною працями, пра­цею приватною і суспільною. Коли товар обмінюється на гроші, то виявляється суспільна споживча вартість цього товару, витрати праці на його виробництво як суспільно необхідні, праця окремого товаровиробника як частка суспільної праці. Поряд із цим, гроші в умо­вах розвинутого товарного виробництва й обміну — це

суспільні відносини, форма економічного зв'язку між людьми. Отже, звідси випливає суспільна сила грошей, їх суспільна влада.

Спочатку гроші функціонували у вигляді золотих і срібних монет. Це були повноцінні гроші. Неповноцінні гроші характерні появою паперових грошей. На сьогодні в обігу фігурують тільки неповноцінні гроші (особливо такі, що не розмінюються на золото). Із занепадом сис­теми золотого стандарту, а потім Бреттон-Вудської сис­теми гроші були виключно декретного характеру, адже вони не мали внутрішньої вартості. Суспільство визнає гроші як загальний еквівалент, оскільки вони мають купівельну спроможність.

Різноманітність і складність виробничих відносин, які відображаються у грошах, визначають багато форм виявлення самих грошей. Кожна з таких форм дістала назву функцій грошей. Функція грошей — це робота, яку виконують гроші.

Найпоширеніший погляд стосовно того, які функції виконують гроші, такі:

• гроші — міра вартості;

• засіб обігу;

• засіб платежу;

• засіб накопичення;

• світові гроші.

Гроші можуть виконувати функцію міри вартості, адже вони є товаром. Для визначення вартості товару потрібно порівняти його вартість з вартістю грошей. Вартість товару, що виражена у грошах, називається Ціною. В епоху повноцінних паперових грошей викори­стовується поняття "масштаб цін". Це технічна функ­ція грошей, яка полягає в законодавчій фіксації певної Кількості монетарного металу, що закріплюються дер­жавою за грошовою одиницею.

Гроші як засіб обігу — це така функція, коли гроші виступають посередником під час обміну товарів і за­безпечують їх обіг (Т — Г — Т).

Гроші як засіб платежу — функція, коли гроші ви­користовуються для погашення різних боргових зобо­в'язань між суб'єктами економічних відносин.

Гроші як засіб накопичення. Ця функція полягає в тому, що гроші використовуються з метою накопичен­ня вартості в її загальній абстрактній формі.

Світові гроші — це функція, коли гроші є засобом для руху вартості в міжнародному економічному обігу та забезпечують реалізацію взаємовідносин між країна­ми. Світові гроші — комплексна функція, а саме: по­вторюються по суті всі функції, що властиві грошам на внутрішньому ринку.

Грошовому обігу властиві певні закони. Як правило є один закон грошового обігу, за яким визначається кількість грошей, необхідних для господарського спо­живання. Однак, зважаючи на те, що є різні грошові агрегати, то йдеться про закони грошового обігу, кожен із яких детермінує кількість грошей, що застосовують­ся до одного з грошових агрегатів.

Сукупність наявних грошей, які допущені до обігу у певній країні, становлять перший грошовий агрегат (МО). Якщо до цих грошей додати безстрокові розра­хункові поточні чекові вклади, то з'являється другий грошовий агрегат (МІ). Нечекові безстрокові вклади, короткострокові державні цінні папери та дрібні стро­кові вклади становлять грошовий агрегат М2. Якщо до М2 додати сукупність депозитних сертифікатів, то діста­немо грошовий агрегат МЗ.

Розрізняють два підходи щодо кількості грошей в обігу: згідно з трудовою теорією вартості та кількісною теорією грошей.

Закон обігу за трудовою теорією вартості виражаєть­ся формулою

де ТЦ — сума цін товарної маси;

К — сума цін товарів, які продані в кредит;

П — сума платежів за борговими зобов'язаннями;

Пб — сума взаємопогашуваних безготівкових пла­тежів;

Со — середня кількість оборотів грошової одиниці.

Цей закон фіксує потребу в обігу наявних грошей.

Кількісну теорію грошей представлено моделлю Фішера

MV = PQ,

де М — маса грошей в обігу;

V — швидкість їх обігу;

Р — середній рівень цін товарів;

Q — кількість проданих товарів.

Найвідомішими сучасними напрямами кількісної теорії грошей є монетаризм і теорія ліквідності Дж. Кей-нса.

Навчальні цілі

1. З'ясувати умови виникнення грошей і розглянути ЇХ еволюцію.

2. Проаналізувати сутність грошей через їх функції.

3. Визначити закони грошового обігу та особливості їх використання у сучасному господарстві.

4. З'ясувати, коли і як відбулася грошова реформа в Україні.

Основні терміни і поняття

Гроші. Повноцінні гроші. Неповноцінні гроші. Золо­тий стандарт. Декретні гроші. Гроші як міра вартості. Масштаб цін. Гроші як засіб обігу. Гроші як засіб пла­тежу. Гроші як засіб накопичення. Світові гроші. Гро­шові агрегати. Закон обігу за трудовою теорією вартості. Кількісна теорія грошей.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну відповідь):

1. У чому полягає сутність грошей:

а) гроші — золото або срібло;

б) гроші — суспільні відносини, котрі втілені у за­ гальному еквіваленті як багатство у безпосередньо лік­ відній формі;

в) гроші — банкноти та монети;

г) гроші — кошти на поточних рахунках;

д) гроші — кошти на дебетних і кредитних картках?

2. Які гроші мають внутрішню (власну) вартість, за котрою приймаються в обігу:

а) тільки срібні;

б) лише золоті; в)банкноти;

г) казначейські білети;

д) усі товарні (повноцінні) гроші?

3. Що таке ремедіум:

а) питома вага грошового металу в лігатурному сплаві;

б) фактична вага сплаву;

в) законодавчо встановлена вага сплаву;

г) гранично допустиме відхилення фактичної ваги монети від її законодавчо встановденної ваги;

д) попередні відповіді помилкові?

4. Що таке проба:

а) частка грошового металу в лігатурному сплаві;

б) гранично допустиме відхилення фактичної ваги монети від її законодавчо встановленої ваги;

в) фактична вага сплаву;

г) законодавчо встановлена вага сплаву;

д) попередні відповіді помилкові?

5. Що було необхідним для введення неповноцінних грошей:

а) прийняття закону про це;

б) достатній розвиток товарно-грошових відносин;

в) їх обов'язкове приймання державою під час пла­ тежів їй;

г) усі попередні відповіді правильні в сукупності;

д) попередні відповіді помилкові?

6. Чим характеризуються неповноцінні гроші:

а) не мають внутрішньої вартості та є еквівалентами повноцінних;

б) представлені тільки білонними монетами;

в) представлені лише банкнотами;

г) представлені тільки казначейськими білетами;

д) представлені лише коштами на поточних рахун­ ках?

7. Що таке золотий стандарт:

а) система, за якої в обігу перебуває тільки золото у зливках;

б) система, за якої в обігу перебуває лише золото у монетній формі;

в) система паралельного обігу золотих монет і банк­ нот за вільного розміну останніх на золото;

г) попередні відповіді правильні; Д) попередні відповіді помилкові?

8. За якої форми золотого стандарту підлягали обо- в язковому розміну на золото усі банкноти:

а) за золотомонетної;

б) золотозливкової;

в) золотодевізної;

г) у період золотого стандарту банкнот не було;

д) у період золотого стандарту банкнотна емісія не передбачала розміну банкнот на золото?

9. За якої форми золотого стандарту обов'язковому розміну на золото підлягали не всі банкноти, а лише їх значні суми:

а) за золотомонетної;

б) золотозливкової;

в) золотодевізної;

г) у період золотого стандарту не було банкнот;

д) у період золотого стандарту банкнотна емісія не передбачала розміну банкнот на золото?

10. За якої форми золотого стандарту розмін націо­ нальної валюти на золото відбувався лише через інва­ люту:

а) за золотомонетної;

б) золотозливкової;

в) золотодевізної;

г) у період золотого стандарту не було банкнот;

д) у період золотого стандарту банкнотна емісія не передбачала розміну банкнот на золото?

11. Яка форма золотого стандарту була у СІЛА після Першої світової війни і до 1934 p.:

а) золотомонетна;

б) золотозливкова;

в) золотодевізна;

г) тоді золотого стандарту вже не було;

д) попередні відповіді помилкові?

12. Який варіант золотого стандарту був у Франції та Великій Британії у період між Першою світовою війною та Великою депресією 1929—1933 pp.:

а) золотомонетний;

б) золотозливковий; і) золотодевізний;

г) тоді золотого стандарту не було;

д) попередні відповіді помилкові?

13. Яка форма золотого стандарту діяла у Німеччині між Першою світовою війною та Великою депресією 1929—1933 рр.:

а) золотомонетний;

б) золотозливковий; і) золотодевізний;

г)тоді золотого стандарту не було;

д) тоді в усіх країнах золотий стандарт не діяв?

14. Яка міжнародна валютна система була в капі­ талістичних країнах у 1944—1971 pp.:

а) золотомонетний стандарт;

б) золотозливковий стандарт;

в) золотодевізний стандарт;

г) Бреттон-Вудська;

д) Ямайська?

о- 15. Яка міжнародна валютна система діє нині:

а) золотомонетний стандарт;

б) золотозливковий стандарт;

в) золотодевізний стандарт;

г) Бреттон-Вудська;

д) Ямайська?

16. Чому сучасні гроші називаються декретними: а) їх вводять за допомогою законів;

> б) вони не мають власної вартості;

в) вони є замінниками національної товарної маси;

г) їхня купівельна спроможність детермінується ре­ гульованим державою відношенням грошової маси (з Урахуванням швидкості обігу грошей) до сукупності операцій купівлі-продажу і платежів;

Д) усі попередні відповіді правильні разом?

17. Чим визначається купівельна спроможність дек­ ретних грошей:

а) їхньою внутрішньою (власною) вартістю;

б) регульованим співвідношенням грошової і товар­ ної мас;

в) витратами на карбування монет;

г) витратами на друкування банкнот;

д) витратами на обслуговування поточних рахунків?

18. Що є масштабом цін за декретних грошей:

а) їхній золотий вміст;

б) витрати щодо емісії паперових грошей;

в) їхня купівельна спроможність, яка регулюється кредитно-грошовою політикою держави;

г) ціна золота;

д) попередні відповіді помилкові?

19. Що таке ціна товару:

а) його вартість;

б) його собівартість;

в) співвідношення попиту і пропозиції щодо нього;

г) купівельна спроможність грошей;

д) грошове вираження вартості товару, яке відповідає купівельній спроможності грошей та співвідношенню попиту і пропозиції стосовно нього?

20. Яка функція грошей є найважливішою:

а) міри вартості;

б) засобу обігу;

в) засобу накопичення;

г) засобу платежу;

д) питання некоректне?

21. Для здійснення якої функції грошей достатньо "ідеальних грошей":

а) міри вартості;

б) засобу обігу;

в) засобу заощадження;

г) засобу платежу;

д) світових грошей?

22. Яких грошей достатньо для виконання ними функції міри вартості:

а) тільки реальних;

б) ідеальних;

в) банкнот;

г) коштів на чекових рахунках;

д) попередні відповіді помилкові?

23. Як на ціну товару впливає його вартість:

а) не впливає на неї;

б) прямо;

в)зворотно;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

24. Як на ціну товару впливає купівельна спромож­ ність грошей:

а) не впливає на неї;

б) безпосередньо; в)зворотно;

г) зростання цін потребує меншої кількості грошей;

д) попередні відповіді помилкові?

25. Які функції грошей передбачають абстрактну можливість криз перевиробництва:

а) міри вартості;

б) світових грошей;

в) обігу, платежу і накопичення;

г) усі;

д) попередні відповіді помилкові?

26. Які грошові агрегати є однаковими (за складом) у різних країнах:

а) лише МО;

б) тільки Ml;

в) МО і Ml; г)М2; Д)МЗ?

27. До якого грошового агрегату належать довго­ строкові цінні папери держави:

а) МО;

б) Ml;

в)М2; г)МЗ; д) попередні відповіді помилкові?

28. Які елементи грошової маси у СІЛА відіграють найбільшу роль у господарських операціях:

а) розмінні монети; б)банкноти;

в) кошти на поточних рахунках;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

29. Який елемент грошової маси називається "майже грошима":

а) МО;

б) Ml;

в) М2; г)МЗ;

д) різниця між МЗ і Ml?

30. Яких грошових агрегатів безпосередньо стосуєть­ ся закон грошового обігу:

а) тільки МО;

б) лише МІ;

в) МО і МІ;

г) М2; Д)МЗ?

31. Який зв'язок безпосередньо фіксує закон грошо­ вого обігу:

а) між виробництвом і споживанням;

б) між пропозицією та попитом;

в) між кредитом і запозиченням;

г) між найманою працею та роботодавцями;

д) між сукупністю операцій купівлі-продажу і пла­ тежів з одного боку, та масою грошей (з урахуванням швидкості їхнього обігу), котрі обслуговують ці операції, з іншого боку?

32. Що фіксує закон грошового обігу: а) потребу грошей;

б) різні грошові агрегати;

в) сутність грошей;

г) грошову систему;

д) кількість грошей, що необхідні для обігу стосовно агрегатів МО і М1?

33. Як впливає на кількість грошей сума платежів, термін котрих настав:

о а) безпосередньо;

б) зворотно;

в) не впливає;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

34. Як на грошову масу впливає швидкість обігу гро­ шей:

v а) безпосередньо; ■ б) зворотно;

в) не впливає;

г) знижує її;

д) підвищує її?

35. Як на грошову масу впливає сума цін товарів, що представлені до продажу:

а) безпосередньо;

б) не діє;

v в)зворотно; ' г) питання некоректне; д) попередні відповіді помилкові?

36. Як на грошову масу впливає сума цін товарів, що шродаються у кредит:

\ а) безпосередньо;

б) не діє;

в) зростання цін зменшує потребу в грошах;

"м г) збільшення кількості товарів потребує грошової

•Місії;

"*» Д) попередні відповіді помилкові?

37. Як на кількість готівкових грошей впливає сума безготівкових платежів:

а) безпосередньо; б)зворотно;

в) не впливає;

г) питання некоректне, оскільки на неї може діяти лише зміна частки безготівкових розрахунків у їхній загальній величині;

д) попередні відповіді помилкові?

38. Який метод стабілізації грошового обігу полягає у вилученні з нього надлишкових паперових грошей:

а) дефляція;

б) нуліфікація;

в) деномінація;

г) девальвація;

д) ревалоризація (реставрація)?

39. Який метод стабілізації грошового обігу полягає у зміні вартості грошових знаків та випуску паперових грошей у меншій кількості:

а) дефляція;

б) нуліфікація;

в) деномінація;

г) девальвація;

д) ревалоризація (реставрація)?

40. Який метод стабілізації грошового обігу полягає в обміні старих грошових знаків на нові за певним співвідношенням з адекватним перерахунком цін і до­ ходів:

а) дефляція;

б) нуліфікація;

в) деномінація;

г) девальвація;

д) ревалоризація (реставрація)?

41. Який метод стабілізації грошового обігу полягає у зменшенні металевого вмісту національної валюти (до краху Вреттон-Вудської системи) чи у зниженні її кур­ су до інвалют:

а) дефляція;

б) нуліфікація;

в) деномінація; г)девальвація;

д) ревалоризація (реставрація)?

42. Який метод стабілізації грошового обігу полягає у збільшенні металевого вмісту національної валюти (до краху Бреттон-Вудської системи) чи підвищенні її кур­ су до інвалют:

а) дефляція;

б) нуліфікація;

в) деномінація; г)девальвація;

д) ревалоризація (реставрація)?

II. Тестові задачі (розв'яжіть задачу та вкажіть най­більш точну відповідь):

43. За даними таблиці розрахуйте, як змінилася кількість золотих монет, котрі можна викарбувати з 27, т чистого золота:

а) з 2 700 000 до 5 400 000;

б) з 5 400 000 до 10 800 000;

в) з 3 000 000 до 6 000 000;

г) з 5 400 000 до 6 000 000;

д) з 54 000 000 до 60 000 000?

, 44. За даними таблиці визначте (у двох варіантах), починаючи з якої фактичної ваги монети вона (згідно з законом) може не прийматися до платежів: а) 9,96 і 4,96;

б) 9,975 і 4,975;

в) 9,96 і 4,975;

г) 9,6 і 4,5;

д) 10 і 5?

45. За даними таблиці визначте, як змінилася вели­ чина фідуціарної емісії банкнот, котрі мають вміст у 5 г чистого золота (у період золотомонетного стандарту):

а) з 500 до 1400 млн;

б) з 300 до 800 млн;

в) з 480 до 1340 млн;

г) з 498 до 1394 млн;

Д) фідуціарної емісії не було.

46. За даними таблиці підрахуйте, на скільки зміни­ лися сума банкнот (котрі є в обігу) та агрегат МІ:

а) банкноти — з 80 до 100 млрд, Ml — з 800 до 1010 млрд;

б) сума банкнот дорівнює 120 млрд, Ml — з 700 до 900 млрд;

в) банкноти — з 80 до 100 млрд, Ml — з 720 до 910 млрд;

г) банкноти — з 600 до 790 млрд, Ml — з 820 до 1020 млрд;

д) сума банкнот дорівнює 120 млрд, Ml — з 800 до 1010 млрд.

і_ — ■ ■ ■

47. За даними таблиці визначте, як змінилася кіль­кість готівкових грошей (М0), необхідних для обігу. Що відбудеться, коли фактично готівкових грошей в обох періодах буде 9 млрд од.:

а) з 8 до 10 млрд (спочатку — дефляція та (чи) Неплатежі, а потім — інфляція);

б) з 8 до 10 млрд (спочатку — інфляція, а потім — Дефляція та (чи) неплатежі);

і в) з 40 до 51,7 млрд (в обох випадках — дефляція та (чи) неплатежі);

: г) з 40 до 51,7 млрд (в обох випадках — інфляція); д) з 72 до 93,3 млрд (в обох випадках — дефляція та

реплатежі)?

і і

48. Підрахуйте за даними таблиці, як змінилася швид­ кість обігу готівкових грошей (CO):

а) з 1,3 до 0,85 раза;

б) з 13 до 8,5 раза;

в) з 4,1 до 3,1 раза;

г) з 41 до 31 раза;

д) з 9,7 до 7,15 раза?

49. За даними таблиці підрахуйте кількість готів­ кових і безготівкових грошей (МІ) у двох періодах:

а) 41 і 31 млрд;

б) 410 і 310 млрд;

в) 130 і 85 млрд;

г) 13 і 8,5 млрд;

д) 970 і 615 млрд?

50. З'ясуйте за даними таблиці, як змінилася швид­кість обігу готівкових і безготівкових грошей (СІ):

а) залишилася стабільною на рівні одиниці;

б) збільшилася з 5 до 6 разів;

в) з 12,5 до 14,6 раза;

г) з 8,5 до 9,6 раза;

д) з 0,5 до 0,6 раза?

Розділ 7 _и ІНФЛЯЦІЯ, її ПРИЧИНИ, ВИДИ, Г ФОРМИ І НАСЛІДКИ

.('

ц

\, Мета розділу — проаналізувати проблему інфляції, її основні види, розкрити сутність антиінфляційної полі­тики, її основні методи та шляхи.

\к<Перевищення кількості грошових знаків, що перебу­вають в обігу, над сумою товарних цін означає інфля-Іфю. Формами вираження інфляції є знецінення грошей стосовно золота, товарів та іноземних валют, що вияв­ляється у зростанні цін на золото, товари та підвищенні «урсу національної валюти. •г € два види інфляції: *>* 1) інфляція попиту; -*"■■ 2) інфляція витрат. -♦"'Інфляція попиту — це знецінення грошей унаслідок

Єшантаження ними каналів обігу, що є результатом щіень законів грошового обігу. Тобто вона виникає , коли сукупний попит більший, ніж сукупна про-ІРииція. Основними причинами цього процесу є: випуск ШОДлишкової грошової маси для покриття дефіциту держ-<рРДжету; скорочення пропозиції товарної маси; приско-

рення обігу грошей; кредитна емісія, доларизація гро­шового обігу. Інфляція попиту може виявлятися у двох формах: прихована та відкрита.

Інфляція витрат — це підвищення загального рівня цін у зв'язку зі зростанням витрат на виробництво та реалізацію продукції. Вона може мати місце у тому разі, якщо сукупний попит менший ніж сукупна пропозиція, тобто коли в обігу немає надлишкової грошової маси. Основними причинами такої інфляції є: недосконала конкуренція, монополізм у банківській сфері, надмірні податки, створення антиінтеграційних митних кордонів. Інфляція витрат має відкриту та приховану форми.

Особливості та глибина наслідків інфляції залежать від типу та виду інфляції. Виділяють три основні види інфляції: повзуча, коли ціни зростають до 10 % на рік; галопуюча — ціни підвищуються до 200 % на рік; гіпер­інфляція, коли ціни зростають щоденно на 1—2 %. Розрізняють також збалансовану і незбалансовану ін­фляції.

Загалом наслідки інфляції — це зниження життєво­го рівня населення, перерозподіл національного доходу і суспільного багатства на користь фінансового капіта­лу, диспропорції в економіці, активізація спекуляції та діяльності у сфері тіньової економіки, порушення між­народних зв'язків тощо.

Інфляція — це не тільки і не стільки грошовий фено­мен, скільки феномен самого виробництва. Тому анти-інфляційна політика держави не може зводитися лише до регулювання грошової маси. Тільки сукупність різ­них форм і методів щодо зростання виробництва і роз­ширення товарообігу, ліквідації дефіциту державного бюджету, збалансованості міжнародних розрахунків держави може в сучасних умовах стримувати інфляцій­ний процес. У боротьбі з інфляцією використовуються бюджетні, податкові, грошово-кредитні інструменти, прямі та непрямі методи втручання в економіку.

Виокремлюють два загальних підходи в антиінфля-ційній політиці: активна бюджетна політика, спрямо­вана на стимулювання споживчого й інвестиційного попиту згідно з кейнсіанською концепцією, та грошово-кредитне регулювання, спрямоване на скорочення по­питу згідно з концепцією монетаризму.

Навчальні цілі

1. Проаналізувати причини виникнення інфляції та з'ясувати її сутність.

2. Визначити види інфляції: інфляцію попиту та інфляцію пропозиції.

3. З'ясувати наслідки інфляції та напрями оптималь­ної антиінфляційної політики.

Основні терміни і поняття

Інфляція. Інфляція попиту. Прихована інфляція попиту. Відкрита інфляція попиту. Інфляція витрат. Відкрита інфляція витрат. Прихована інфляція витрат. Повзуча інфляція. Галопуюча інфляція. Гіперінфляція. Антиінфляційна політика.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну ■ідповідь):

!• З чим ніяк не пов'язана інфляція попиту:

а) з підвищеним попитом на гроші;

б) з перевищенням сукупного попиту щодо продукції над ЇЇ сукупною пропозицією;

в) з доларизацією;

г) з кредитною експансією;

д) з грошовою емісією?

2. Який шлях покриття бюджетного дефіциту безпо­ середньо пов'язаний з причинами інфляції попиту:

а) грошова емісія;

б) внутрішній борг;

в) зовнішній борг;

г) підвищення податків;

д) зниження державних видатків?

3. Яку інфляцію безпосередньо викликає надмірна емісія грошей:

а) приховану інфляцію витрат;

б) відкриту інфляцію витрат;

в) будь-яку інфляцію витрат;

г) лише приховану інфляцію попиту;

д) інфляцію попиту в різних формах?

4. Чому надлишкову емісію грошей називають при­ хованим оподаткуванням:

а) вона дає змогу покривати частину держвитрат;

б) знижує купівельну спроможність номінальних доходів у зв'язку зі знеціненням грошей;

в) попередні відповіді правильні разом;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

5. Як кредитна експансія впливає на інфляцію попиту:

а) послаблює її;

б) не впливає;

в) впливає лише на відкриту інфляцію попиту;

г) впливає тільки на приховану інфляцію попиту;

д) попередні відповіді помилкові?

6. На яку інфляцію безпосередньо впливає швидкість обігу грошей:

а) приховану інфляцію витрат;

б) відкриту інфляцію витрат;

в) тільки на приховану інфляцію попиту;

г) лише на відкриту інфляцію попиту;

д) на будь-яку форму інфляції попиту?

7. Як використання інвалюти у внутрішньому обігу діє на інфляцію:

а) посилює приховану інфляцію витрат;

б) послаблює відкриту інфляцію витрат;

в) стримує інфляцію попиту;

г) сприяє знеціненню національних грошей;

д) послаблює відкриту інфляцію попиту?

8. Як імпорт впливає на інфляцію попиту:

а) безпосередньо;

б) не впливає;

в) зворотно впливає тільки на приховану інфляцію попиту;

г) зворотно впливає лише на відкриту інфляцію по­ питу;

и д) попередні відповіді помилкові?

і- . 9. У чому відображається відкрита інфляція попиту:

а) у появі та зростанні товарного дефіциту;

б) у зростанні цін;

в) інфляція попиту є тільки прихованою; л ї г) у спекуляції;

¹ д) попередні відповіді помилкові? і 10. За якого ціноутворення інфляція попиту є від­критою:

а) за вільного;

б)директивного; "^р"в) попередні відповіді правильні разом;

г) характер ціноутворення безпосередньо не стосуєть­ ся інфляції попиту;

^и- д) ціноутворення впливає лише на форми інфляції *Щрат?

^;tl. Яка інфляція виявляється у зростанні цін: ^¹¹«) прихована інфляція попиту; "^0,в)«прихована інфляція витрат;

^в) будь-яка інфляція;

г) тільки відкрита інфляція попиту або витрат;

д) лише гіперінфляція?

12. Наслідком якої інфляції є поява та поглиблення товарного дефіциту:

а) будь-якої;

б) відкритої інфляції попиту;

в) відкритої інфляції витрат;

г) прихованої інфляції попиту і витрат;

д) попередні відповіді помилкові?

13. Чому прихована інфляція попиту негативно по­ значається на стимулах виробництва:

а) товарний дефіцит зумовлює ажіотажний попит;

б) зростання цін не синхронізується з темпами знеці­ нення грошей і прибутків;

в) товарний дефіцит не примушує виробників до вдоско­ налень, оскільки послаблює конкуренцію за споживача;

г) у мотивації виробників якість товарів та зниження питомих витрат на них поступаються своїм місцем їхній кількості;

д) усі попередні відповіді правильні разом?

14. Що є причиною інфляції витрат:

а) монополізм постачальників основних матеріальних ресурсів;

б) дії профспілок;

в) монополізм у банківській сфері;

г) податковий і митний тягарі;

д) усі попередні відповіді правильні разом?

15. Як ціновий диктат монополій впливає на інфля­ цію витрат:

а) послаблює;

б) посилює;

в) цей фактор пов'язаний лише з інфляцією попиту;

г) такий вплив можливий тільки за гіперінфляції;

д) монополії не впливають на жоден із видів інфляції?

16. Яку інфляцію безпосередньо викликає монопо­ лізм у банківській сфері:

а) інфляцію витрат у різних формах;

б) лише приховану інфляцію витрат;

в) тільки відкриту інфляцію витрат;

г) відкриту інфляцію попиту;

д) приховану інфляцію попиту?

17. Як надлишковий випуск державних цінних па­ перів діє на інфляцію витрат:

а) послаблює;

б) не впливає;

в) посилює;

г) діє лише на інфляцію попиту;

д) спричиняє тільки гіперінфляцію?

18. Чому введення та підвищення митних тарифів на імпорт сприяє інфляції витрат:

а) вони піднімають ціни на ресурси, які ввозяться;

б) вони посилюють монополізм на внутрішньому ринку;

в) попередні відповіді правильні разом;

г) вони підвищують ціни на імпортні предмети спо­ живання;

д) вони впливають лише на інфляцію попиту?

19. Яка інфляція посилилася із встановленням мит­ них кордонів та ліквідацією карбованцевої зони на пост­ радянському просторі:

а) прихована інфляція попиту;

б) відкрита інфляція попиту;

в) тільки подавлена інфляція витрат;

г) лише відкрита інфляція витрат;

д) інфляція витрат у будь-якій формі?

20. Який індекс цін розраховується за базовим ко­ шиком продуктів:

а) Ласпейреса;

б) Пааше;

в) Фішера;

/ Г) усі попередні відповіді правильні; Д) ніякий?

21. Який індекс цін розраховується за поточним ко­ шиком продуктів:

а) Ласпейреса;

б) Пааше;

в) Фішера;

г) усі попередні відповіді правильні;

д) ніякий?

22. Який індекс цін усереднює їхню динаміку щодо кошиків продуктів:

а) Ласпейреса;

б) Пааше;

в) Фішера;

г) ніякий;

д) усі попередні відповіді правильні?

23. За яким критерієм розрізняють помірну, галопу­ ючу та гіперінфляцію:

а) такого критерію немає;

б) за їхніми причинами;

в) за характером ціноутворення, що їх визначає;

г) за соціальними наслідками;

д) за темпами?

24. За якого темпу щорічного приросту цін можна казати про гіперінфляцію:

а) коли він більший 5 %;

б) якщо більший 10 %;

в) коли більший 50 %;

г) коли більший 100 %;

д) коли більший 200 % ?

25. Що не є наслідком відкритої інфляції попиту:

а) зниження рівня життя;

б) зростання товарного дефіциту;

в) диференціація доходів;

г) незадоволення осіб із фіксованими доходами;

д) падіння курсу національної валюти?

26. Що не є наслідком прихованої інфляції попиту: а) ажіотажний попит;

б) товарний дефіцит;

в) диференціація доходів;

г) розбалансованість ринку;

д) попередні відповіді помилкові?

27. Що з переліченого має стимулювальний вплив на економічну активність:

а) дефляція;

б) прихована інфляція попиту;

в) прихована інфляція витрат;

г) помірна відкрита інфляція попиту;

д) будь-яка помірна інфляція?

28. Яка помірна інфляція має позитивні наслідки:

а) прихована інфляція витрат;

б) відкрита інфляція витрат;

в) прихована інфляція попиту;

г) відкрита інфляція попиту;

д) попередні відповіді помилкові?

29. Яка помірна інфляція більше дестимулює еко­ номічну активність:

а) відкрита інфляція попиту;

б) прихована інфляція попиту;

в) прихована інфляція витрат;

г) відкрита інфляція витрат;

д) будь-яка помірна інфляція заохочує до господарсь­ кої активності?

30. З якого ступеня інфляції починається помітне І>рзбалансування господарських зв'язків:

• а) з помірного; і б) галопуючого;

В) гіперінфляції;

г) будь-яка інфляція згубна; ft* Д) попередні відповіді помилкові? ч 31. В який період після Першої світової війни спосте-Щ'влася дефляція у капіталістичних країнах: _[S] а) наприкінці 20-х — на початку 30-х років;

6) у період Другої світової війни;

в) у 50—70-ті роки;

г) у 80—90-ті роки;

д) на початку XXI ст.?

32. Яка хвороба грошового обігу домінувала у капі­ талістичних країнах у 50—60-ті роки XX ст.:

а) відкрита інфляція попиту;

б) дефляція;

в) відкрита інфляція витрат;

г) прихована інфляція витрат;

д) прихована інфляція попиту?

33. Яка інфляція найпоширеніша у розвинутих краї­ нах:

а) там інфляції немає;

б) помірна інфляція;

в) галопуюча інфляція;

г) гіперінфляція;

д) у різних країнах інфляція відрізняється за ступе­ нями знецінення грошей?

34. Яка форма інфляції переважала у СРСР до 1990 p.:

а) прихована інфляція попиту і витрат;

б) відкрита інфляція попиту;

в) тоді інфляції не було;

г) відкрита інфляція витрат;

д) гіперінфляція?

35. Яка інфляція переважала у СНД, починаючи з другої половини 90-х років:

а) прихована інфляція попиту;

б) відкрита інфляція попиту;

в) прихована інфляція витрат;

г) відкрита інфляція витрат;

д) питання некоректне?

36. Який вид інфляції був у СНД протягом 90-х років XX ст.:

а) інфляція попиту;

б) інфляція витрат;

в) інфляції не було;

г) у першій половині 90-х років переважала інфляція витрат, а у другій — інфляція попиту;

д) у першій половині 90-х років переважала інфляція попиту, а у другій — інфляція витрат?

37. Що таке оптимальна антиінфляційна політика:

а) точне визначення того, з якою інфляцією (за ви­ дом, формами і темпами) зіштовхнулося суспільство;

б) вибір пріоритетів антиінфляційних дій;

в) підбір найдієвіших засобів їх досягнення;

г) встановлення черговості та етапності їхнього за­ стосування;

д) усі попередні відповіді правильні?

II. Тестові задачі (розв'яжіть задачу та вкажіть най­більш точну відповідь):

38. Підрахуйте індекс Пааше за даними таблиці. Яким за такого значення індексу буде темп зростання і темп приросту цін у відсотках? Про що свідчать ці значення:

а) 1,1, 110 % і 10 % — інфляція;

б) 0,9, 90 % і 10 % — дефляція;

в) 1,01, 101 % і 1 % — інфляція;

г) 0,9, 90 % і 10 % — дефляція;

д) 1,2, 120 % і 20 % — інфляція?

39. Визначте індекс Ласпейреса за даними таблиці. Якими за такого значення індексу будуть темпи зростан­ ня і темпи приросту цін у відсотках? Через скільки років Одбудеться подвоєння цін, якщо збережуться ці темпи:

а) 0,9, 90 % і 10 % — через 7 років;

б) 0,9, 90 % і 10 % — дефляція;

в) 1,1, 110 % і 10 % — через 5 років;

г) 1,11, 111 % і 11 % — через 6 років;

д) 1,1, 110 % і 10 % — через 7 років?

40. За даними таблиці підрахуйте індекс Фішера. Якими будуть (за такої величини індексу) темпи зрос­тання і темпи приросту цін у відсотках? Через скільки років відбудеться подвоєння цін, якщо зберігатимуться знайдені величини:

а) 0,83, 83 % і 17 % — через 4 роки;

б) 0,83, 83 % і 17 % — через 4 роки;

в) 0,83, 83 % і 17 % — дефляція;

г) 1,2, 120 % і 20 % — дефляція;

д) 1,2, 120 % і 20 % — через 3,5 роки?

МОДУЛЬ 2

Розділ 8

ЕКОНОМІЧНА РОЛЬ

ДОМОГОСПОДАРСТВ

І СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ

Мета розділу — проаналізувати один із головних суб'єктів господарювання у змішаній економіці — до-могосподарства; з'ясувати економічні умови його дії та функції.

Сучасна економічна система має змішаний характер. У цій системі є три головних суб'єкти господарювання, як взаємодіють між собою:

1) домогосподарства, тобто сімейні господарства;

_ff 2) фірми, насамперед, недержавних секторів еконо­міки; _t 3) держава та її органи на різних рівнях влади.

Домогосподарства як сімейні господарства можуть бути представлені і однією людиною. Вони виконують Три основні функції:

7 1) володіють трудовими і матеріальними ресурсами, Ц&и. цьому під час панування приватної власності їм ]**лежить більша її частина;

2) привласнюють доходи у результаті використання W економіці ресурсів, які їм належать;

3) витрачають отримані доходи для задоволення по­треб і реалізації інтересів стосовно відтворення об'єктів своєї власності.

Ведення домашнього господарства — це форма вироб­ничої діяльності сім'ї, результатом якої є послуги і про­дукція, призначені для задоволення потреб певної сім'ї. Систематичне виробництво продукції в домогосподарстві для продажу на ринку характеризує сім'ю як суб'єкт індивідуальної трудової діяльності, а виробництво сіль­ськогосподарської продукції — як особисте підсобне господарство з товарною направленістю.

Національний дохід, тобто сукупний дохід, заробле­ний усіма суб'єктами народного господарства, розподі­ляється між домогосподарствами. У процесі аналізу такого поділу використовують два підходи:

1. функціонально-виробничий;

2. принцип соціальної справедливості.

Вони безпосередньо пов'язані із соціальною диферен­ціацією.

Перший аспект фіксує розподіл національного дохо­ду за основними видами доходів, що привласнюють їх одержувачі залежно від того, який фактор (фактори) ви­робництва вони використовують у господарській діяль­ності. До доходів належать: зарплата, прибуток, пози­ковий відсоток, рента, дохід від власності.

Другий аспект фіксує не походження доходів, а сту­пінь рівності або нерівності розподілу національного доходу між суспільними групами. До таких доходів на­лежать: індивідуальні податки, поточне споживання, особисті заощадження.

Нерівність розподілу доходів аналізується за допо­могою кривої Лоренца. Причинами нерівності є відмін­ність в обсягах володіння ресурсами; диференціація у здібностях; неоднакові можливості здобуття освіти й отримання кваліфікації; різні енергія і схильність до ризику; відмінності у підході до володіння ринковою владою; фактори дискримінації.

Належність того чи іншого домогосподарства до пев­ної соціальної групи виявляється у тому, чим воно во­лодіє, які джерела доходів, який рівень і спосіб життя характерні для його членів.

Навчальні цілі

1. З'ясувати економічну роль домогосподарства і соці­альну стратифікацію.

2. Проаналізувати функціонально-виробничий роз­поділ і класову структуру суспільства.

3. З'ясувати, що є соціальною справедливістю у роз­поділі.

4. Визначити основні напрями розподілу доходів і про­аналізувати категорії "рівень життя" і "спосіб життя".

5. Проаналізувати вивчений матеріал за допомогою фактичних і статистичних даних.

Основні терміни і поняття

Домогосподарство. Функціонально-виробничий роз­поділ. Соціальний розподіл. Крива Лоренца. Рівень життя. Спосіб життя.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну відповідь):

!• Що випливає з чого:

а) функціонально-розподільчий аспект формування Доходів зі ступеня соціальної справедливості;

б) ступінь соціальної несправедливості з функціо­ нально-розподільчого принципу формування доходів;

в) вони перебувають в єдності та боротьбі між собою, міняючись місцями як причини і наслідки один одного у різних конкретно-історичних умовах;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

2. Що фіксує функціонально-виробничий аспект _; розподілу:

а) розподіл за видами доходів залежно від обсягу ресурсів наданих економіці;

б) ступінь рівності (нерівності) у розподілі доходів;

в) попередні відповіді правильні;

г) перелічені принципи неправильні;

д) питання некоректне?

3. Який вид доходу становить основну частину націо­ нального доходу розвинутих держав:

а) прибуток корпорацій;

б) рента;

в) позиковий відсоток;

г) дохід від власності — змішаний дохід;

д) зарплата?

4. Хто привласнює дохід від власності (змішаний дохід):

а) наймані робітники;

б) корпорації;

в) власники нерухомості;

г) малі підприємці, кооперативи та партнерства;

д) власники позикового капіталу?

5. Хто привласнює ренту:

а) наймані робітники;

б) бізнесмени;

в) власники нерухомості;

г) кредитори;

д) попередні відповіді помилкові?

6. Чим зумовлена класова структура суспільства:

а) функціонально-виробничим розподілом;

б) принципом соціальної справедливості;

в) варіанти а) і б);

г) ні а), ні б);

д) питання некоректне?

7. У чому відображається класова диференціація су­ спільства:

а) у функціональному розподілі доходів;

б) у ставленні людей до засобів виробництва;

в) у соціальній нерівності;

г) у нерівності споживання;

д) усі попередні відповіді правильні?

8. Що відображає соціальну справедливість (неспра­ ведливість):

а) функціонально-розподільчий аспект формування доходів;

б) ступінь рівності (нерівності) у розподілі доходів;

в) ні а), ні б);

г) це — два боки однієї медалі відомого соціально- економічного ладу з його несправедливістю (справед­ ливістю);

д) попередні відповіді помилкові?

9. Яка нерівність у розподілі є соціально несправед­ ливішою:

а) зумовлена власністю або походженням;

б) зумовлена розбіжністю у здібностях;

в) спричинена випадком (удачею або нещастям);

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

10. Який аспект розподілу доходів безпосередньо сто­ сується проблеми рівності:

а) функціонально-виробничий;

б) принцип соціальної справедливості;

в) варіанти а) і б);

г) жоден із них;

д) попередні відповіді помилкові?

11. Який вид нерівності можна обмежити:

а) у власності та доходах;

б) у здібностях;

в) в обох аспектах;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

12. Як графічно зображується абсолютна рівність у розподілі доходів:

а) бісектрисою;

б) кривою Лоренца;

в) площею між бісектрисою та кривою Лоренца;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

13. Чим графічно ілюструється нерівність у розподілі доходів:

а) бісектрисою;

б) кривою Лоренца;

в) площею між бісектрисою та кривою Лоренца;

г) вона не має графічного зображення;

д) попередні відповіді помилкові?

14. Який клас (згідно із західною соціальною страти­ фікацією) є найбільшим стосовно чисельності населен­ ня розвинутих країн:

а) нижчий;

б) середній;

в) вищий;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

15. Витрати на які блага населення більше підпа­ дають під коливання:

а) на продукти короткотермінового користування;

б) на продукти довготривалого застосування;

в) на послуги відпочинку;

г) однаково;

д) питання некоректне?

Розділ 9

ФІРМИ ТА ЇХ ВИДИ

Мета розділу — визначити сутність категорій під­приємство і фірма, з'ясувати їх основні види, переваги і недоліки; охарактеризувати монополії та їх роль.

У змішаній економіці домогосподарства і державу розглядають як первинних власників матеріальних і людських ресурсів. Але розпоряджаються ними на пев­них умовах різні фірми, які належать до державного або недержавного секторів економіки.

Підприємство — це господарська одиниця, що вико­нує одну чи декілька специфічних функцій стосовно створення та реалізації матеріальних благ, а також по­слуг і формує нормальні умови для здійснення еконо­мічних процесів.

Фірма — фізична чи юридична особа, котра володіє одним або декількома підприємствами та організовує їх Діяльність. Фірми, які є власниками низки підприємств,

Це об'єднання трьох типів: горизонтальні, вертикаль­ні та конгломерати. До горизонтального типу належать підприємства, що перебувають на одній і тій самій стадії

виробництва або обігу певного продукту. До вертикаль­ного типу належать фірми, котрі інтегрують у своєму складі підприємства, що спеціалізуються на виконанні різних, але технологічно пов'язаних господарських опе­рацій стосовно виробництва чи збуту. їх іноді назива­ють комбінатами. Конгломерати поєднують підприєм­ства, які перебувають на різних і технологічно непов'я-заних стадіях виробництва та реалізації.

Галузь — це група фірм, зайнятих однаковою або подібною діяльністю.

Виділяють три правові типи фірм: одноосібні воло­діння, партнерство або товариство і корпорації.

Підприємства, що займаються розвитком науки і тех­ніки, належать до ризикового (венчурного) підприєм­ництва.

Розрізняють малі, середні та великі підприємства. Підприємства також класифікують за сферою, видом господарської діяльності. Це зумовлено тим, що є су­спільний поділ праці, відповідно до якого утворюються підприємства сільськогосподарські, промислові, буді­вельні, транспортні, фінансові торговельні, наукові, сфери обслуговування.

Важливе місце посідають олігополіі — монополістич­ні об'єднання, до складу яких входить значна кількість виробників та продавців певної продукції. Ці об'єднан­ня виникають шляхом таких процесів, як горизонталь­на й вертикальна інтеграції підприємств і диверсифіка­ція діяльності. Основними формами монополій є: кар­тель, синдикат, трест, концерн, конгломерат. Роль олі­гополіі' значна, і загалом економіка розвинутих країн — це арена дії олігополістичного капіталу.

Навчальні цілі

1. Визначити сутність понять підприємство і фірма та проаналізувати їх види за формою власності, величи­ною, сферою діяльності.

2. З'ясувати, за якими критеріями можна класифі­кувати підприємства.

3. Охарактеризувати олігополії: умови їх виникнен­ня та атрибути.

4. Визнати основні форми монополій та пояснити їх роль в економіці.

Основні поняття і терміни

Підприємство. Фірма. Горизонтальна інтеграція. Вертикальна інтеграція. Конгломерат. Галузь. Одно­осібне володіння. Партнерство. Корпорація. Акціонер­не суспільство: закрите і відкрите. Венчурне підприєм­ництво. Олігополія. Картель. Синдикат. Трест. Кон­церн.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну відповідь):

1. До якого типу належать фірми, котрі володіють йдприємствами, що перебувають на одній стадії вироб­ництва чи обігу:

а) до горизонтального;

б) вертикального;

в) конгломератів;

г) одноосібних володінь;

д) до партнерств?

2. Чим відрізняються горизонтальні об'єднання:

а) їхні підприємства перебувають на одній стадії ви­ робництва чи обігу;

б) їхні підприємства належать до різних, але техно­ логічно пов'язаних стадій виробництва і (чи) обігу;

в) їхні підприємства належать до різних і техно­ логічно непов'язаних стадій виробництва і (чи) обігу;

г) вони належать тільки до одноосібного правового типу фірм;

д) вони належать лише до партнерств?

3. До якого типу належать фірми, котрі володіють підприємствами, що перебувають на технологічно по­ в'язаних стадіях виробництва чи обігу:

а) до горизонтального;

б) вертикального;

в) конгломератів;

г) партнерств;

д) корпорацій?

4. Чим відрізняються вертикальні об'єднання:

а) їхні підприємства перебувають на одній стадії ви­ робництва чи обігу;

б) їхні підприємства належать до різних, але техно­ логічно пов'язаних стадій виробництва і (чи) обігу;

в) їхні підприємства відносяться до різних і техно­ логічно непов'язаних стадій виробництва і (чи) обігу;

г) вони належать тільки до одноосібного правового типу фірм;

д) вони належать лише до партнерств?

5. Який тип об'єднань включає підприємства, котрі належать до різних і технологічно непов'язаних стадій виробництва і (чи) обігу:

а) одноосібні володіння;

б) партнерства;

в) горизонтальні;

г) вертикальні;

д) конгломерати?

6. Чим відрізняються конгломерати:

а) їхні підприємства перебувають на одній стадії ви­ робництва чи обігу;

б) їхні підприємства належать до різних, але техно­ логічно пов'язаних стадій виробництва і (чи) обігу;

в) їхні підприємства належать до різних і техно­ логічно непов'язаних стадій виробництва і (чи) обігу;

г) вони належать тільки до одноосібного правового типу фірм;

д) вони належать лише до партнерств?

7. Який правовий тип фірм чисельно переважає у розвинутих країнах:

а) одноосібні володіння;

б) партнерства;

в) корпорації;

г) горизонтальні фірми; д)конгломерати?

8. Яким правовим видам фірм не властиві переваги спеціалізації функцій управління:

а) конгломератам;

б) горизонтальним фірмам;

в) одноосібним володінням;

г) партнерствам;

д) корпораціям?

9. Що таке необмежена відповідальність:

а) кримінальна відповідальність;

б) відповідальність (стосовно боргів фірми) не тільки вкладеним капіталом, але й особистим майном;

в) відповідальність особистим майном за себе та іншого учасника партнерства;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

10. Що таке солідарна відповідальність:

а) кримінальна відповідальність;

б) відповідальність (стосовно боргів партнерства) не тільки вкладеним капіталом, але й особистим майном;

в) відповідальність особистим майном за себе та ін­ шого його учасника;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

11. Якому товариству властиві необмежена та солі­ дарна відповідальність усіх його учасників:

а) повному;

б) командитному;

в) з додатковою відповідальністю;

г) закритому акціонерному;

д) відкритому акціонерному?

12. Для яких фірм властива необмежена і солідарна відповідальність:

а) для одноосібних володінь;

б) повних і командитних товариств;

в) товариств із додатковою відповідальністю;

г) товариств із обмеженою відповідальністю;

д) для акціонерних товариств?

13. Який вид товариств поєднує учасників з повною відповідальністю та учасників із обмеженою відпові­ дальністю:

а) закриті акціонерні;

б) відкриті акціонерні;

в) із додатковою відповідальністю;

г) повні;

д) командитні?

14. Для яких товариств характерна необмежена та несолідарна відповідальність:

а) для закритих акціонерних;

б) відкритих акціонерних;

в) повних;

т) командитних;

д) для товариств із додатковою відповідальністю?

15. Яким фірмам властива обмежена відповідальність усіх учасників:

а) особистим володінням;

б) повним товариствам;

в) команд итним товариствам;

г) товариствам із додатковою відповідальністю;

д) корпораціям?

16. Які товариства належать до корпорацій:

а) тільки неакціонерні з обмеженою відповідальні­ стю;

б) лише закриті акціонерні;

в) тільки відкриті акціонерні;

г) усі акціонерні та неакціонерні товариства з обме­ женою відповідальністю;

д} попередні відповіді помилкові?

17. Частка якого правового типу фірм домінує у про­ мисловості та оптовій торгівлі розвинутих держав:

а) одноосібних володінь;

б) партнерств; в)корпорацій;

г) конгломератів;

д) вертикальних фірм?

18. Які фірми найефективніші в аспекті залучення грошових заощаджень:

■ а) одноосібні володіння;

б) повні товариства;

в) командитні товариства;

г) товариства з додатковою відповідальністю;

* д) корпорації?

її'^! 19. Що відіграє вирішальну роль у процесі перетво­рення некорпорованих фірм в акціонерні товариства:

а) реальна потреба у значному додатковому капіталі; ' б) величина підприємства;

в) ні а), ні б);

* ■ г) питання некоректне;

Д) попередні відповіді помилкові?

-і о-і

20. Який правовий тип фірм є ліпшим із будь-якого погляду:

а) одноосібні володіння;

б) партнерства;

в) корпорації;

г) державні підприємства;

д) питання некоректне?

21. Що відіграє вирішальну роль у відкритті фінан­ сування венчурних проектів:

а) обсяг капіталу ризикового підприємця;

б) його ділова репутація;

в) варіанти а) і б);

г) ні а), ні б);

д) попередні відповіді помилкові?

22. Чому в розвинутих країнах держава підтримує малий бізнес:

а) він без цього гине разом із конкуренцією під тис­ ком великого капіталу;

б) є ефективним засобом скорочення безробіття;

в) він реалізує потенціал підприємливості;

г) він збільшує привласнення ресурсних доходів і зменшує кількість отримувачів соціальних трансфертів;

д) усі попередні відповіді правильні разом?

23. Що є основою виникнення капіталістичних мо­ нополій:

а) розвиток банківської системи;

б) поширення акціонерної форми капіталу;

в) впровадження капіталомістких технологій;

г) концентрація та централізація виробництва і капі­ талу на тлі зазначеного у попередніх трьох відповідях;

д) відсутність антимонопольного законодавства?

24. У чому виявляється монополія:

а) у домінуванні на ринку;

б) у можливості впливати на ціни;

в) тільки у привласненні надприбутку шляхом еко­ номії на масштабах та її переваг у технічному рівні;

г) в отриманні монопольного надприбутку шляхом її тиску на ціни;

д) усі попередні відповіді правильні разом?

25. Чи може ринок самостійно протидіяти монопо­ лізації:

а) приватна власність зумовлює конкуренцію та (че­ рез неї) заважає монополізму;

б) без втручання держави ринок захоплюють оліго- полії;

в) демократія стримує диктат монополій;

г) у кожній з попередніх відповідей є частка істини;

д) питання некоректне?

26. Що відповідає реаліям економіки розвинутих країн:

а) чиста (абсолютна) монополія;

б) вільна (досконала, чиста) конкуренція;

в) поєднання олігополії з монополістичною конкурен­ цією;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

27. Що таке концерн як форма олігополії:

а) угода між самостійними фірмами про поділ ринків збуту і джерел сировини;

б) загальна контора збуту продукції виробничо-са­ мостійних фірм;

в) централізація виробництва і збуту фірм, що зли­ лися чи поглинули одна одну;

' г) фінансове панування материнської компанії над дочірними фірмами завдяки контрольному пакета ак­цій;

д) попередні відповіді помилкові? ' 28. Яка форма монополії ґрунтується лише на фінан­совому контролі головної фірми над дочірніми:

а) картель;

б) синдикат; • в) трест;

г) концерн; Д) усі?

29. Що таке трест як форма олігополії:

а) угода між самостійними фірмами про поділ ринків збуту і джерел сировини;

б) загальна контора збуту продукції виробничо-само­ стійних фірм;

в) централізація виробництва і збуту фірм, що зли­ лися чи поглинули одна одну;

г) фінансове панування материнської компанії над дочірними фірмами завдяки контрольному пакету акцій;

д) попередні відповіді помилкові?

30. Яка форма монополії централізує виробництво і збут тих підприємств, котрі належать до неї:

а) картель;

б) синдикат;

в) трест;

г) концерн;

д) консорціум?

31. Що таке синдикат як форма олігополії:

а) угода між самостійними фірмами про поділ ринків збуту і джерел сировини;

б) загальна контора збуту продукції виробничо само­ стійних фірм;

в) централізація виробництва і збуту фірм, що зли­ лися чи поглинули одна одну;

г) фінансове панування материнської компанії над дочірними фірмами завдяки контрольному пакету акцій;

д) попередні відповіді помилкові?

32. Яка форма монополії передбачає самостійність учасників у виробництві, але загальну контору щодо збуту:

а) картель;

б) синдикат;

в) трест;

г) концерн;

д) конгломерат?

33. Що таке картель як форма олігополії:

а) угода між самостійними фірмами про поділ ринків збуту і джерел сировини;

б) загальна контора збуту продукції виробничо-само­ стійних фірм;

в) централізація виробництва і збуту фірм, що зли­ лися чи поглинули одна одну;

г) фінансове панування материнської компанії над дочірними фірмами завдяки контрольному пакету акцій;

д) попередні відповіді помилкові?

34. Яка форма монополії передбачає поділ ринків збуту і джерел сировини між незалежними фірмами однієї галузі:

г а)концерн; } б) трест; і в) синдикат;

г) картель;

д) ніяка?

11 35. Яка форма монополії нині найпоширеніша у роз­винутих країнах: а а) картель; і" б) синдикат; і в)трест; >»' г) концерн; а. д) консорціум?

f 36. Що таке фінансовий капітал (із позицій неомар­ксизму):

^н' а) банківський капітал, який вкладений у виробниц­тво;

; «к-б) монополістичний промисловий капітал, що злив-_l;fe а монополістичним банківським і торговельним капі-

-jr Пилом;

в) монополістичний банківський капітал;

г) капітал, який вкладений в аудиторську діяльність;

д) попередні відповіді помилкові?

37. На чому ґрунтується панування фінансової олі­ гархії:

а) на директоратах, що перетинаються;

б) на системі участі;

в) на трастових операціях;

г) усі три попередні відповіді правильні разом;

д) питання некоректне?

38. Що таке система участі в механізмі фінансового капіталу:

а) директорати, котрі перетинаються;

б) взаємні вкладення капіталів;

в) трастові операції;

г) особисті зв'язкі підприємців;

д) попередні відповіді помилкові?

39. Що таке особиста унія в системі фінансового капіталу:

а) директорати, котрі перетинаються;

б) взаємні вкладення капіталів;

в) трастові операції;

г) особисті зв'язки підприємців;

д) попередні відповіді помилкові? '

40. Що таке управління майном за довіреністю в системі фінансового капіталу:

а) директорати, котрі перетинаються;

б) взаємні вкладення капіталів;

в) трастові операції;

г) особисті зв'язки підприємців;

д) попередні відповіді помилкові?

Розділ 10

РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ЗМІШАНІЙ

ЕКОНОМІЦІ

,! Мета розділу — розглянути необхідність державно­го втручання у господарські процеси, у чому полягають головні соціально-економічні функції держави і як вона бере участь у кругообігу ресурсів, продуктів, доходів, в - У забезпеченні нормального функціонування будь-якої економічної системи велика роль належить державі. Вона протягом усієї історії існування поряд із такими завдан-нями, як підтримання порядку, законності, організації Йаціональної оборони тощо, виконувала певні функції в економіці (зокрема, організація грошового обігу, збір Чібдатків та ін.). У сучасних умовах ринкова економіка є Иксвоєю сутністю змішаною, і тому потребує наявності Ч№ржавного сектору в національному господарстві та дер­жавного регулювання. Невидима рука ринку має допов­нюватися видимою рукою держави. <» Державне регулювання економіки — це вплив дер-***и на діяльність суб'єктів господарювання та ринко-■^кон'юнктуру з метою забезпечення нормальних умов W** Функціонування ринкового механізму, вирішення

економічних і соціальних проблем. Таке регулювання має різні форми:

1. бюджетно-податкове регулювання (фіскальна полі­тика);

2. кредитно-грошове регулювання (монетарна політика);

3) адміністративне регулювання (соціальна політика). Функціями держави у ринковому господарстві є:

1. забезпечення правової основи і соціального кліма­ту, що сприяють ефективному функціонуванню ринко­вої економіки;

2. антимонопольна політика та підтримання конку­ренції;

3. створення ефективних загальних умов відтворен­ня (розвиток виробничої, природоохоронної та соціаль­ної інфраструктур);

4. реалізація державної власності шляхом розвитку підприємницької діяльності;

5. розміщення і перерозподіл економічних ресурсів;

6. стабілізація відтворення виробництва на макро-рівні шляхом регулювання економічної динаміки інве-стиційцно-структурної політики, фінансового і подат­кового контролю за рівнем виробництва, безробіття та інфляції;

7. забезпечення принципу справедливості, соціаль­них гарантій шляхом перерозподілу доходів, здійснен­ня трансфертних (не пов'язаних із працевитратами) платежів;

8. підтримка малого і середнього бізнесу;

9. проведення фіскальної політики — вилучення ча­стки доходів суб'єктів господарювання з метою форму­вання державного бюджету.

Сучасне ринкове господарство сформувалося на ос­нові взаємодії приватного і державного секторів еконо­міки. Слід обережно ставитися до заходів державного втручання, зважаючи на те, що вони можуть здійсню­вати негативний вплив на економічну ефективність.

Навчальні цілі

1. З'ясувати необхідність державного втручання в економіку і його природу.

2. Визначити характер державного регулювання і уяснити соціально-економічні функції держави.

3. Проаналізувати процес кругообігу цінностей у відносинах держави з домогосподарствами та фір­мами.

Основні терміни і поняття

Державне регулювання. Правова база. Антимоно-польна політика. Трансфертні платежі. Надлишковий податковий тягар. Суспільні блага. Негативні зовнішні ефекти (витрати переливу). Позитивні зовнішні ефек­ти. Дискретна фіскальна політика. Дискретна кредит­но-грошова політика.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну

Мдцовідь):

1. Який орієнтир визначає відповідь ринкової систе-

JKB на запитання що виробляти?:

І а) ступінь задоволення потреб споживачів;

б) можливість отримання (як мінімум) нормального прибутку;

в) можливість присвоєння лише надприбутку; ч г) суспільні інтереси;

L Д) тільки державна підтримка бізнесу?

2. Хто на ринку має суверенітет у вирішенні питання що виробляти?:

а) платоспроможний споживач;

б) виробник-конкурент;

в) держава;

г) будь-який споживач;

д) посередник?

3. За яким принципом ринок визначає, для кого ви­ робляти?:

а) за потребами людей;

б) платоспроможністю покупців;

в) директивами держави;

г) моральними принципами;

д) за релігійними нормами?

4. Що в умовах соціально-ринкової економіки є го­ ловним мотивом технологічних та організаційнних но­ вовведень:

а) творча ініціатива підприємців;

б) їхнє побоювання збитків;

в) їхнє прагнення до прибутків;

г) підтримка новаторства державою;

д) усі попередні відповіді правильні?

5. Чому на ринку діє "невидима рука", котра адаптує виробників до змін у попиті та технічному прогресі:

а) такою є природа будь-якого ринку;

б) це зумовлено лише конкурентними ринками;

в) це випливає з директив держави;

г) це зумовлено моральними вимогами;

д) це спричинено тотожністю приватних і суспільних інтересів?

6. Яке визначення сучасної економічної системи у розвинутих країнах є найточнішим:

а) державно-монополістичний капіталізм;

б) народний капіталізм;

в) буржуазний соціалізм;

г) корпоративний капіталізм;

д) питання дискусійне?

7. Які гілки державної влади беруть участь у форму­ ванні правової бази господарської діяльності:

а) тільки законодавча;

б) лише виконавча;

в) тільки судова;

г) усі разом;

д) попередні відповіді помилкові?

8. Який характер має програмування у розвинутих країнах:

а)директивний;

б) індикативний;

в) у недержавному секторі — індикативний, а у дер­ жавному — директивний;

г) у державному секторі — індикативний, а у недер­ жавному — директивний;

д) попередні відповіді помилкові?

9. Який характер має програмування розвитку держ­ сектора:

а) директивний;

б) індикативний;

в) індикативний і директивний;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

10. Який характер мало планування у СРСР:

а) загальний і директивний;

б) частковий та індикативний;

в) загальний та індикативний;

г) частковий і директивний;

д) питання некоректне?

11. На що спрямоване антимонопольне законодав­ ство:

а) на ліквідацію природних монополій;

б) поділ великих фірм;

в) обмеження ринкової влади монополій;

г) усі попередні відповіді правильні разом; Д) питання некоректне?

12. Що у розвинутих країнах більше сприяє змен­ шенню нерівності у доходах:

а) диференціація в індивідуальних податках;

б) трансфертні платежі;

в) перше і друге однаковою мірою;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

13. Який побічний ефект має профілактична меди­ цина:

а) витрати переливання;

б) вигоди переливання;

в) варіанти а) і б);

г) ні а), ні б);

д) попередні відповіді помилкові?

14. Які продукти виробляються тільки за рахунок коштів держбюджету:

а) продукти індивідуального споживання;

б) квазісуспільні блага;

в) суспільні блага;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

15. Які продукти не підлягають принципу виклю­ чення:

а) продукти індивідуального споживання;

б) квазісуспільні блага;

в) суспільні блага;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

16. Що потрібно для соціально-економічної рівності в умовах буржуазного соціалізму:

а) встановлення еквівалентності щодо робочої сили;

б) перетворення найманих робітників у співвласників капіталу;

в) буржуазний соціалізм — утопія;

г) питання дискусійне;

д) попередні відповіді помилкові?

17. Яка комплексна функція держави безпосередньо пов'язана із "політикою доходів":

а) формування правової бази;

б) антимонопольне регулювання;

в) перерозподілу доходів;

г) розподілу ресурсів;

д) стабілізації розвитку?

18. Яка комплексна функція держави безпосередньо пов'язана із виробництвом суспільних і квазісуспільних благ:

а) формування правової бази;

б) антимонопольне регулювання;

в) перерозподілу доходів;

г) розподілу ресурсів;

д) стабілізації розвитку?

19. Яка комплексна функція держави безпосередньо спрямована на зменшення витрат переливу:

а) формування правової бази;

б) антимонопольне регулювання;

в) перерозподілу доходів;

г) розподілу ресурсів;

д) стабілізації розвитку?

20. Яка комплексна функція держави безпосередньо спрямована на зменшення циклічних коливань:

а) формування правової бази;

б) антимонопольне регулювання;

в) перерозподілу доходів;

г) розподілу ресурсів;

д) стабілізації розвитку?

21. На що спрямовані рекомендації кейнсіанців сто­ совно кредитно-грошової політики в умовах кризи пе­ ревиробництва:

а) на збільшення кредитно-грошової маси;

б) на зменшення кредитно-грошової маси;

в) у кейнсіанців немає рекомендацій щодо цього;

г) кейнсіанці не визнають кризи перевиробництва;

д) попередні відповіді помилкові?

22. На що спрямовані рекомендації кейнсіанців сто­ совно кредитно-грошової політики в умовах інфляції попиту у фазі буму:

а) на збільшення кредитно-грошової маси;

б) на її зменшення;

в) у кейнсіанців немає рекомендацій щодо цього;

г) кейнсіанці не визнають циклічних коливань;

д) попередні відповіді помилкові?

23. Яку фіскальну політику рекомендують кейнсіанці в умовах підвищення інфляції попиту у фазі буму:

а) зменшення податків і (чи) збільшення державних витрат;

б) збільшення податків і (чи) зменшення державних витрат;

в) у кейнсіанців немає рекомендацій стосовно фіс­ кальної політики;

г) кейнсіанці не визнають циклічних коливань;

д) попередні відповіді помилкові?

24. Яку фіскальну політику рекомендують кейнсіанці у фазі кризи перевиробництва:

а) зменшення податків і (чи) збільшення державних витрат;

б) збільшення податків і (чи) зменшення державних витрат;

в) у кейнсіанців немає рекомендацій стосовно фіскаль­ ної політики;

г) кейнсіанці не визнають наявності циклічних ко­ ливань;

д) попередні відповіді помилкові?

25. На що спрямована дискреційна фіскальна і моне­ тарна політики:

а) на ліквідацію циклічного характеру змішаної еко­ номіки;

б) на зменшення циклічних коливань;

в) на побудову суспільства соціальної рівності;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

26. Ким виступає держава у схемі кругообігу ресурсів, продуктів і доходів:

а) виробником ресурсів і продуктів;

б) споживачем ресурсів і продуктів;

в) отримувачем податків;

г) платником трансфертів населенню та бізнесу;

д) в усіх перелічених іпостасях?

II. Тестові задачі (розв'яжіть задачу та виберіть най­більш точну відповідь):

27. За даними таблиці побудуйте криву Лоренца (мас­ штаб довільний). Що на цьому графіку відображає сту­ пінь нерівності в розподілі національного доходу:

а) бісектриса;

б) сама крива Лоренца;

в) площа між бісектрисою і кривою Лоренца;

г) усі попередні відповіді правильні;

д) жодна з них?

28. За даними таблиці побудуйте криву Лоренца до і після втручання держави у поділ національного доходу (масштаб довільний). Що демонструє реальний стан нерівності його розподілу:

а) бісектриса;

б) крива Лоренца до втручання держави;

в) площа між бісектрисою та кривою Лоренца до дер­ жавного втручання;

г) крива Лоренца після втручання держави;

д) площа між бісектрисою та кривою Лоренца, котра побудована з урахуванням державного втручання?

29. За даними таблиці побудуйте криву Лоренца до і після втручання держави у поділ національного доходу (масштаб довільний). Що на цьому графіку має ілю­ струвати абсолютну рівність його розподілу:

а) бісектриса;

б) крива Лоренца (до втручання держави);

в) площа між бісектрисою та кривою Лоренца (до її втручання);

г) крива Лоренца (після втручання держави);

д) площа між бісектрисою та кривою Лоренца (з ура­ хуванням її втручання)?

30. За даними таблиці побудуйте криву Лоренца до і після втручання держави у поділ національного доходу (масштаб довільний). Що на цьому графіку ілюструє найбільшу нерівність його поділу:

а) бісектриса;

б) крива Лоренца (до втручання держави);

в) площа між бісектрисою та кривою Лоренца (до її втручання);

г) крива Лоренца (після втручання держави);

д) площа між бісектрисою та кривою Лоренца (з ура­ хуванням її втручання)?

Розділ 11

КАПІТАЛ, ЙОГО ВИТРАТИ

І ПОКАЗНИКИ ОДИНИЧНОГО

ВІДТВОРЕННЯ

Мета розділу — проаналізувати процес функціону­вання індивідуального капіталу, його витрат та показ­ників відтворення на рівні фірми.

Відтворення — це постійний процес виробництва, поділу, обміну та споживання. Воно відбувається як на рівні фірми (індивідуальне відтворення), так і на рівні суспільства (суспільне відтворення).

Для розуміння основних характеристик процесу від­творення слід, насамперед, з'ясувати природу витрат, які здійснюються в господарській діяльності. В еко­номічній теорії є дві головні протилежні концепції ви­трат виробництва:

1) маржиналістська;

2)трудова.

Методологічно маржиналістська концепція витрат ґрунтується на теорії граничної корисності та теорії трьох факторів виробництва. Згідно з останньою, еко­номічні витрати базуються на фактові рідкісності ре­сурсів і можливості їх альтернативного використання для створення та реалізації продуктів.

Економічні витрати класифікуються на такі.

1. Зовнішні — плата за ресурси постачальникам, які не належать до власників цього підприємства. Це гро­ шові видатки підприємства на придбання засобів праці та виплату заробітної плати.

2. Внутрішні — витрати на власні ресурси. Економічні витрати виробництва — це вартість усіх

чинників виробництва, незалежно від того, купуються вони на ринку, чи є власністю фірми.

Використовуються такі маржинальні категорії: гра­ничні витрати, граничний продукт, граничний дохід. Сутність останніх ґрунтується на виокремленні пос­тійних і змінних витрат, які в свою чергу, виводяться на основі різниці коротко- і довготермінового періодів. Витрати виробництва пов'язані з дією закону спадної віддачі чи законом спадного граничного продукту. Про­цесом — причиною закону є необхідність збільшення ви­трат для одержання нового продукту. Закон ґрунтуєть­ся на припущенні, що усі одиниці змінних ресурсів якіс­но однорідні. Для виробника дія закону спадної віддачі має велике значення, оскільки він повинен знати про збільшення витрат у результаті виробництва однієї оди­ниці додаткової продукції. Якщо збільшення витрат на одиницю продукції (середні витрати) на певній ділянці перевищує збільшення на іншій ділянці, витрати слід спрямовувати на ту ділянку, де віддача більша. Су­купність витрат, виражена у грошовій формі, яка спря­мована на виробництво і збут продукції, називається собівартістю. Найважливішим кінцевим результатом діяльності підприємства є прибуток. Це грошове вира­ження різниці між вартістю реалізованої продукції та витратами на її виробництво. Рентабельність відобра­жає прибутковість, дохідність підприємства.

Трудова концепція витрат ґрунтується на трудовій теорії вартості, в якій виділяються витрати живої і ми­нулої праці та витрати капіталу. Капітал у трудовій

концепції витрат трактується як певне економічне від­ношення і як вартість, яка приносить додаткову вар­тість. Теорія додаткової вартості посідає центральне місце. Згідно з нею капітал поділяється на постійний і змінний та визначається ступенем експлуатації (норма додаткової вартості). З погляду капіталістичних витрат, капітал є основний і зворотний. Цей поділ здійснюється за способом обернення різних частин виробничого капі­талу. У теорії трудової вартості велика увага приділяєть­ся процесу нагромадження капіталу.

Діяльність фірм виражається у низці показників, головним серед яких є:

1. витратні показники — валова, товарна, реалізова­на, кінцева, чиста продукції;

2. додаткова вартість — відмінність між реалізова­ною продукцією за певний період і вартістю закупле­них фірмою за той самий період предметів праці та по­слуг, представлених іншими підприємствами.