Витрати виробництва фірми

Для окремої фірми альтернативні або економічні витрати – це ті виплати поставникам ресурсів, які фірма повинна здійснити, щоб утримати ці ресурси у фірмі, відвернути їх від використання в альтернативних цілях.

Економічні витрати фірми складаються з зовнішніх і внутрішніх витрат (інша назва: явні чи грошові витрати та неявні витрати).

Зовнішні витрати – це плата за ресурси поставникам, що не є власники даної фірми.

Внутрішні витрати – це плата, яку було можливо отримати за власні ресурси фірми при найкращому з альтернативних засобів їх використання.

Так власник фірми, який поставляє своїй фірмі власну підприємницьку здібність, свій капітал, а, можливо, і свою землю, підрахує по ринковим цінам нормальний прибуток – плату за підприємницьку здібність, процент – плату за свій капітал, ренту – плату за землю, і включить їх в економічні витрати фірми. Фірма повинна працювати так, щоб компенсувати (оплатити) не тільки зовнішні, але й внутрішні витрати, інакше власні економічні ресурси фірми буде вигідніше продати іншим підприємцям.

Відповідно поняттям загальний доход, середній доход і граничний доход розрізнюють загальні витрати, середні витрати і граничні витрати.

Загальні витрати фірми (total costs) - це сума зовнішніх і внутрішніх витрат фірми (ТС).

В межах короткострокового періоду часу для фірми дуже важлива різниця між постійними і змінними факторами виробництва і, відповідно, між постійними та змінними витратами фірми.

Короткостроковий період – це час, протягом якого фірма може лише підвищити інтенсивність використання тих факторів, що вже є, збільшити кількість живої праці, сировини, палива, електроенергії. Але фірма не може змінити виробничі потужності за рахунок нових виробничих площ, обладнання. Це можливо тільки в тривалому періоді. В межах тривалого періоду нема постійних факторів, всі фактори стають змінними.

У складі загальних витрат у короткостроковому періоді розрізнюють загальні постійні витрати і загальні змінні витрати фірми.

Загальні постійні витрати (total fixed costs – ТFС) – це витрати фірми протягом короткого періоду, величина яких не залежить від обсягу виробництва (амортизаційні відрахування, рентні платежі, страхові внески, плата за кредит, зарплата вищому управлінському персоналу).

Загальні змінні витрати (total variable costs – ТVС) – це витрати фірми, величина яких залежить від обсягу виробництва (витрати на сировину, паливо, електроенергію, на зарплату інших робітників).

Тепер мова піде про середні витрати.Середні загальні витрати (average total costs - АТС) або витрати на одиницю продукції є часткою від ділення загальних витрат на кількість виробленої продукції, вони показують, скільки у середньому коштує одиниця продукції.

TC

ATC = Q

Середні загальні витрати складаються з середніх постійних витрат (АFС) і середніх змінних витрат (АVС).

Середні постійні витрати визначають шляхом ділення загальних постійних витрат на кількість виробленої продукції:

TFC

AFC = Q

Оскільки загальні постійні витрати не залежать від обсягу виробництва, остільки середні постійні витрати зменшуються при зростанні кількості продукції.

Середні змінні витрати визначають шляхом ділення загальних змінних витрат на кількість виробленої продукції.

AVC = TVC/Q

Граничні витрати – це додаткові витрати, що пов’язані з виробництвом додаткової одиниці продукції.

Оскільки загальні постійні витрати не залежать від обсягу виробництва, остільки граничні витрати можливо вимірювати також відносно загальних змінних витрат.

ΔTC ΔTVC

MC = ΔQ = ΔQ

В довгостроковому періоді всі витрати фірмами є змінними. В цьому періоді не діє закон спадаючої віддачі, тому що він виходить із зміни одного фактору виробництва і незмінності інших факторів.

Доходи фірми: загальний, середній і граничний

Фірма – це організація, що об’єднує економічні ресурси для виробництва товару чи послуги з метою отримання прибутку.

Досконалий конкурент — фірма, котра продає будь-яку кількість своєї продукції по існуючій ринковій ціні (price-taker) і не здатна вплинути на ціну. Крива попиту такої фірми DD цілком еластична і має вигляд горизонтальної лінії.

Недосконалий конкурент — фірма, котра має риси монополії, може впливати на ринкову ціну (price-holder), і крива попиту такої фірми є спадною кривою, бо для продажу більшої кількості продукції їй доводиться знизити ціну.

Розрізнюють загальний (валовий), середній і граничний доходи фірми.

Загальний доход (total revenue – TR) – це загальна виручка фірми від продажу певної кількості товару по конкретній ціні. TR = P х Q.

Середній доход (average revenue – AR) дорівнює загальному доходу, поділеному на кількість одиниць проданого товару (доход від одиниці продукції).

AR = TR

Q

Граничний доход (marginal revenue - MR) – приріст загального доходу фірми завдяки продажу додаткової одиниці її продукції. В умовах досконалої конкуренції граничний доход дорівнює середньому доходу і ринковій ціні певного товару: (MR = AR = P ).

Продуктивність від масштабу виробництва може бути зростаючою, постійною чи спадаючою. Її зростання чи убування пояснюють внутрішньою

чи зовнішньою економією або неекономічністю.

Внутрішня економія від масштабу (позитивний ефект масштабу виробництва) означає, що розширення фірми до певного розміру підвищує спеціалізацію труда і управління виробництвом; дозволяє придбати і вигідно використати дороге сучасне обладнання, котре окупається лише при масовому виробництві; дозволяє здійснити утилізацію відходів.

Надмірне розширення фірми приводить до внутрішньої неекономічності (негативний ефект масштабу виробництва) – погана взаємодія підрозділів фірми, бюрократизм в керівництві. Може бути й постійна віддача від масштабу виробництва.