4. Дайте загальну характеристику ius gentium.

Jus gentium виникло в результаті діяльності praetor peregrinus, тобто магістрату, до юрисдикції якого належав роз­гляд спорів між перегрінами, а також між перегрінами та римськими громадянами. Розглядаючи такі спори і не знахо­дячи нормативних підстав для його вирішення у цивільному праві, претор перегрінів звертався до норм інших національ­них систем права і звідти запозичував ці підстави. Матеріа­лом для такого запозичення, як правило, було правове поле тих країн, громадянами якої були сторони спору або одна з них.

Jus gentium від jus civile відрізнялося більшою мобільніс­тю, гнучкістю, здатністю пристосовуватися до потреб сього­дення, а також було розраховано на значно ширше коло учасників тих чи інших відносин. За допомогою цієї гілки римського права долалася, насамперед, така вада останнього, як дія для обмеженого кола суб'єктів.

Коли після закону Каракали 212 р. усе населення Римської імперії було наділене правами громадянства і внаслідок цього перегринів як таких не стало, разом з ними зникла й потреба в особливій системі права народів. Але до того часу весь матеріальний зміст системи права народів уже був перенесений в суто римське право.

5. Які структурні елементи інституційної системи римського права?

Структурними елементами інституційної системи римського права є особа (persona), який включав в себе саму особу як суб’єкта права та сім’ю (сімейні відносини), річ (res), який включав речове право, спадкове право, зобов’язальне право та окремі види договорів, та позов (actio), який включав вчення про позов.

6. В чому суть рецепції римського права на першому її етапі (XI – XII ст.)?

Перший етап рецепції характеризується переважно вивченням римського права в окремих міських центрах Італії. Початок рецепції відноситься до ХІ-ХІІ ст. Проте вже відомо, що дія римського права не припинялася. Отже, зрозуміло, не припинялося і його вивчення, принаймні елементарне. Відомо також, що ще задовго до XI ст. під покровом церкви створюються загальноосвітні школи, в яких у процесі викладання риторики вводили деякий юридичний елемент, зокрема судове красномовство, для якого необхідні були хоча б початкові знання права. Ґрунтовні знання права потрібні були для професії нотаріусів, для відправлення судових функцій тощо. У зв'язку з цим у деяких містах з'являються юридичні школи.

У кінці XI ст. у Болоньї засновано університет, який незабаром стає всесвітньо відомим центром відроджуваної юриспруденції. Юридична діяльність Болонської школи виявилася насамперед у викладанні римського права. Викладання полягало в читанні і коментуванні джерел, коментарі тлумачились викладачами і тлумачення під диктовку записувались слухачами. Такі тлумачення називаються глосами, тому звідси й сама школа називається школою глосаторів. Систематичний виклад усього цивільного права не був властивий школі.

7. Поясніть зміст таких характерних рис римського приватного права як консерватизм і прогресивність.

Констерватим полягає у значній прив’язці до норм цивільного права, побожному ставленні до закону. Застарілі правові норми, соціальна значимість яких знецінювалась, в силу традиції не скасовувалися і не змінювалися. Накопичувалося багато таких норм. В цьому безмежному морі звичаїв та постанов навіть досвідченим юристам було важко знайти і застосувати необхідну норму.

Але стійкий консерватизм римського права не зміг приду­шити прогресивних паростків. Уже в період республіки зрос­тає авторитет магістратів, особливо преторів, які дуже чутли­во реагували на зміни в економічному житті римського рабо­власницького ладу. Практичною діяльністю з керівництва су­дами магістрати так спрямовували судову практику, що во­на не зважала на приписи застарілих законів і вирішувала спори на основі правил преторського едикту, який щорічно оновлювався при вступі нового претора на посаду і в якому відображалися інтереси суспільства, що зазнавали трансфор­мацій.