33. Назвіть форми діяльності римських юристів.

Діяльність римських юристів, за ІДіцероном (І ст. до н.е.), виявлялася у трьох формах:

a)   respondere - консультаційна робота: відповіді на запити приватних і службових осіб з питань, які викликали в них сумнів;

b)  cavere - вироблення найчіткіших формул для різних юридичних актів (договорів, заповітів тощо), тобто допомагали приватним особам під час укладення договорів. Юрист часто сам писав формуляр договору, тому цей вид діяльності називається ще scribere (лат. scribe - писець);

с) agere - поради стосовно постановки позовів і процесуального ведення справи. Справа в тому, що в період республіки процесуальне представництво в Римі не допускалося.

34. Що таке aequitas в римському праві?

«Aequitas», етимологічно позначаючи рівне й рівномірне, у своєму застосуванні до правових явищ у римській юриспруденції набула значення «справедливос­ті у сеоєму спеціальному значенні-конкретизації поняття «justitia».

35. Дайте визначення звичаю.

Звичай – це певне звичаєве правило поведінки, яке стало нормою права внаслідок його багаторазового використання.

36. Якими засобами претор впливав на розвиток права у Римі?

Претор впливав на розвиток права у Римі через свої едикти. На перших порах преторські едикти мали на меті лише подати допомогу законному (цивільному) правопорядку і заповнити його прогалини. Але під цим виглядом у галузь права вносилися часто суттєві зміни, хоча претор відкрито ще не вступав у гостре протиріччя з приписами цивільного права. Розвиток продуктивних сил, посилення товарообігу змусили преторів зробити більш рішучий крок у приведенні до відповідності правових норм з потребами життя. Тепер претор відкрито вносить доповнення в цивільне право, коригує його норми, пристосовуючи до нових умов.

У результаті складається парадоксальна ситуація: з одного боку, ні претор, ні інші магістрати, які видавали едикт не могли ані скасувати закон і надані ним права, ані видати новий закон. Але, виконуючи свій обов'язок у справі забезпечення миру і порядку, претор міг у тому чи іншому окремому випадку, де, на його думку, того вимагали інтереси справи, приписати приватним особам щось доцільніше, ніж приписано законом. Отож, закон відхилявся, а для даного конкретного випадку створювалося нове положення, яке вводили до едикту і воно ставало постійним законом.

37. Назвіть види імператорських конституцій.

1) Edicta - загальні розпорядження, які були обов'язковими як для службових осіб, так і для населення;

2) Decreta - імператорські рішення в судових справах;

3) Mandata - інструкції чиновникам і правителям провінцій;

4)  Rescripta - відповіді імператора на запитання службових і приватних осіб.

38. Причини кодифікації Юстиніана.

Політична – створення єдиного права – обєднання імперії та правова – потреба в систематизації права.

39. Які збірники складають кодифікацію Юстиніана?

Кодекс являє собою збірник імператорських конституцій і складається з 12 книг. Кожна книга ділиться на титули (підрозділи в ряді законів), а титули - на параграфи. Книга І містить конституції, які торкаються церковного права, джерел права і різних імператорських чиновників; книги 2-8 - цивільне право; книга 9 - кримінальне право; книги 10-12 - положення про державне управління. Усередині титулу розміщені окремі конституції у хронологічному порядку.