20. Роль розрахункової палати біржі.

Клірингові (розрахункові) палати при біржах виросли з практики торгівлі реальним товаром. Їх поява було викликане самим розвитком біржовий торгівлі, зростанням обсягів біржових операцій та збільшенням кількості учасників біржового рынка.Розрахунковий механізм бірж є важливим елементом ринку. Клірингові (розрахункові) палати визначають оплату рахунків, клірингову торгівлю, збирання та схоронність маржі, і навіть за інформаційні звіти про стан ринку. Вони виступають третьою стороною за всі за ф'ючерсними контрактами і угодам, будучи покупцем кожному за з числа членів клірингової палати, і продавцем кожному за покупця. Продавці та покупці немає друг перед іншому фінансових зобов'язань, а відповідають перед розрахункової палатою через свої фірми, що її чле нами.Клиринговая (розрахункова) палата хіба що перериває пряме сполучення між продавцем і покупцем , в результаті чого кожен залишається вільною і незалежними одне від друга при покупки і продаж. У результаті лише продавець (покупець) то, можливо замінено іншою, уклали угоду біржі і має контакти тільки з розрахункової палатою. Така заміна не викликає якого або спеціального дозволу початкового партнера за угодою. Але найважливіше то , що істотно зростають фінансові гарантії виконання контрактів. Будучи учасником кожної торгової угоди, розрахункова палата відповідає в ролі гаранта цих сделок.При збільшенні обсягу спекулятивних операцій та при різноманітних економічних потрясінь можливі банкрутства клієнтів, невиконання ними зобов'язань, що може спричинити у себе банкрутство членів біржі і припинення її деятельности

21. Початкова та варіаційна маржа.

Початкова маржа - це початковий внесок клієнта в забезпечення виконання умов контракту і є певною гарантією того, що клієнт має намір виконувати свої обов'язки.Як початкова маржа можуть бути прийняті не тільки грошові кошти, а й деякі види державних цінних паперів. Початкова маржа становить 1-6 % від загального обсягу контракту. Причому на хеджерські рахунки традиційно нараховується менша маржа, ніж на спекулятивні.Клірингова палата з моменту реєстрації укладеної угоди на біржі бере на себе зобов'язання перед покупцем поставити актив, а перед продавцем - оплатити його в обумовлені контрактом строки.При падінні цін на певні ф'ючерсні контракти продавці цих контрактів отримують прибутки, а покупці контрактів зазнають таких самих збитків. При зростанні цін на ці контракти виграють покупці контрактів і програють продавці контрактів.Поточний прибуток або збиток за відкритою позицією, який виражається в платежах клієнта або від клієнта, називають варіаційною маржею.Варіаційна маржа - це грошові кошти, що підлягають нарахуванню або списанню за кліринговим рахунком клієнта в разі відхилення ціни укладення угоди від котирувальної. Тобто це прибуток або збиток, за яким виконуються взаємо-розрахунки між учасниками ринку.Якщо в результаті операцій залишок коштів на клієнтському рахунку стане меншим від деякої встановленої біржею величини, яку називають підтримувальною маржею, клієнт внесе на свій рахунок так звану додаткову маржу. Якщо додаткова маржа не буде внесена клієнтом протягом 24 год, його позиція на біржі закриється. На відміну від початкової маржі, додаткова маржа вноситься тільки грошовими коштами.

22. Ф’ючерсна ціна.

Ф’ючерсна ціна - ціна, сформована на підставі біржових ф'ючерсних угод.Вартість валютних ф’ючерсів оцінюють виходячи з принципу паритету валютних курсів і процентних ставок

23. Особливості індивідуальних ф’ючерсних контрактів.

Ф’ючерсні контракти — це угода між продавцем (покупцем) фінансових інструментів, з одного боку, і кліринговою палатою ф’ючерсної біржі, з іншого, про поставку (прийняття) певної кількості базових активів за узгодженою вартістю на конкретну дату в майбутньому. Ф’ючерсні угоди укладаються між двома сторонами, однією з яких завжди є клірингова (розрахункова) палата ф’ючерсної біржі, що виконує роль гаранта здійснення всіх контрактів Учасник, який узяв на себе зобов’язання прийняти базові активи згідно з контрактом, займає довгу позицію, тобто купує ф’ючерси. Учасник, який узяв зобов’язання здійснити поставку, займає коротку позицію, тобто продає ф’ючерси. Мета укладання ф’ючерсного контракту полягає в тому, щоб зафіксувати в даний момент ціну, за якою відбудеться операція продажу або купівлі в майбутньому.Основні характеристики ф’ючерсного контракту: біржовий характер торгівлі;стандартні умови контрактів (крім ціни); гарантія клірингової палати виконання всіх контрактів; висока ліквідність, зумовлена існуванням активно діючого вторинного ринку; низька вартість укладання угоди; доступність (саме цей принцип є основним при організації біржі); можливість, але не обов’язковість реальної поставки (прийняття) базових активів за укладеними угодами.Особливості ф’ючерсних контрактів та організації ф’ючерсної торгівлі дають змогу легко ліквідувати зайняту на ринку позицію укладанням офсетної (зворотної) угоди. Більшість ф’ючерсних угод взаємно погашаються до моменту закінчення строку їх дії, і лише 2 — 5% контрактів закінчуються реальною поставкою базових активів.Якщо учасник має намір здійснити чи прийняти поставку реальних активів, які були предметом угоди, то він в установленому порядку інформує про це клірингову палату. У цьому разі палата добирає учасника з протилежною позицією. Предметом фінансового ф’ючерсного контракту може бути іноземна валюта, депозитні сертифікати, акції, облігації, векселі, довгострокові казначейські зобов’язання, фондові індекси. Обсяги поставок цих фінансових інструментів стандартні (як лоти).