Принципи утворення віртуального підприємства:

• центри індивідуальної вигоди (прибутку);

• географічна розсереджуваність;

• відокремлення процесів розробки політики і прийняття рішень;

• використання інформаційних технологій і телекомунікаційних процесів;

• свобода негайного доступу до інформації;

• спільна власність та тимчасові альянси;

• об’єднання ключових технологій та компетенцій;

• прискорене виробництво та обслуговування;

• збільшені індивідуальні права;

• освіта в мережах організації;

• спільна робота замовників, постачальників, керівників, виконавців, державних

органів

Основні характеристики віртуальної форми організації такі:

• відкрита розподілена структура;

• гнучкість;

• пріоритет горизонтальних зв'язків;

• автономність і вузька спеціалізація членів мережі;

• високий статус інформаційних і кадрових засобів інтеграції.

Можливі різні типи віртуальних структур (рис.) — від мобільних торговельних агентів до роз'єднаних територіально партнерських кластерів.

Зараз в країнах Європи кілька мільйонів осіб мають змогу одержувати віддалений доступ до свого робочого місця за допомогою спеціального програмного забезпечення. Цей вид діяльності, який називають віртуальним робочим місцем (ВРМ), може бути реалізований вдома або ж на території клієнта, тобто скрізь, де забезпечується доступ до мережі зв'язку. Взаємодія між робочим місцем співробітника і корпоративною мережею здійснюється через мережу зв'язку загального користування, прикладом якої може виступати й глобальна мережа Інтернет.

Віртуальне робоче місце містить два основних компоненти — 1) робоче місце співробітника і 2) корпоративну мережу підприємства, до якої підключається співробітник для виконання своїх функціональних обов'язків.

До галузей економіки, в яких найчастіше використовуються технології ВРМ, належать розробка, упровадження і супроводження інфокомунікаційних технологій, угоди з нерухомістю, робота з персоналом, а також окремі напрями, що вимагають постійного переміщення працівників або ж робота в імпровізованих офісах, включаючи й роботу вдома.

Іншим видом віртуальної діяльності, що використовує режим віддаленого доступу, є малі підприємства, що залежно від роду діяльності дістали такі назви, як віртуальний офіс, віртуальний центр, віртуальний котедж, кібер-центр, приватний електронний портал, центр колективного користування програмним забезпеченням тощо, де фізичний офіс заміщений електронними офісними послугами.

Нині багато компаній, особливо ті, котрі зайняті постачанням на ринок готової продукції і послуг, закривають свої офіси і переходять цілком на віртуальну систему взаємозв'язків, заощаджуючи на цьому значні суми коштів.

Багато компаній з метою забезпечення гнучкості і для того, щоб уникнути різних переміщень, створюють віртуальні команди, в яких працівники перебувають там, де їм найбільше підходить. Іноді функціонують кілька таких команд, офіси яких здійснюють свою діяльність у віртуальній манері, як це роблять команди компанії Ford у Європі й у США.