- •Тема 8. Соціальні організації суспільства. Соціогрупова структура суспільства
- •8.1.Організація як соціальний феномен. Компоненти соціальної організації та їх співвідношення. Типи соціальних організацій.
- •Загальні риси організацій:
- •Тотальну (примусову) організацію
- •8.2.Теорії організації: погляди Макса Вебера на організацію, теорія організації Мішеля Фуко
- •8.4.Соціологічні проблеми віртуалізації організаційних форм
- •Принципи утворення віртуального підприємства:
- •Інші види нових організаційних форм
- •Організаційна культура проявляється через характеристики:
- •8.5. Організаційна культура
- •Список рекомендованої літератури
Інші види нових організаційних форм
Горизонтальне підприємство — це організація, де внутрішні та зовнішні горизонтальні зв'язки є важливішими параметрами ефективності, ніж традиційне вертикальне управління (субординаційні зв'язки). Головною особливістю горизонтального підприємства є поступове скорочення кількості завдань та спрямованість на найповніше задоволення інтересів замовника. Таке підприємство створюється радше навколо процесів, ніж завдань і має небагато рівнів ієрархії. Основними одиницями є автономні і самокеровані міждисциплінарні робочі групи. Такі комплексні бригади здатні охопити весь спектр вимог замовників, що далеко не завжди можна здійснити в межах однорідного підрозділу компанії. Концепція горизонтального підприємства найбільшою мірою стосується діяльності менеджерів середньої ланки, звичайної координаційної роботи відділів і служб. У міру скорочення середніх управлінських рівнів менеджери повинні виконувати більший обсяг робіт меншими силами, тому ці менеджери мають бути ініціатива, генерація нових ідей, креативні здібності, самостійність прийняття рішень.
Реалізація ідеї створення горизонтального підприємства пов'язана з виконанням таких умов:
потрібне спеціальне програмне забезпечення, що дає змогу автоматизувати більшість традиційних завдань узгодження, завдяки чому менеджери можуть зосередитися на головних завданнях;
зі зменшенням кількості елементів складної системи зберегти або поліпшити ефективність її функціонування можна тільки за рахунок підвищення активності елементів і багатства зв'язків між ними.
Передбачається, що горизонтальна корпорація посяде провідне місце серед організацій майбутнього. Багато найбільших транснаціональних корпорацій, наприклад American Telephone & Telegraph (AT&T), DuPont, General Electric, Boeing, British Telecommunications, Ericsson, Volvo, Motorola, прагнуть поступово замінити стару організаційну модель на нову горизонтальну і вже мають певні досягнення на шляху до втілення цієї ідеї, хоча найчастіше горизонтальні принципи управління поки що застосовуються, причому доволі успішно, у низових ланках компаній.
Ознаки горизонтального підприємства:
горизонтальна корпорація має плоску ієрархію, оскільки скорочується вертикальне адміністрування, чим мінімізується діяльність усередині кожного базового процесу;
основна опора горизонтальної корпорації – автономні між функціональні робочі групи (команди), кожна з яких має чіткі цілі і здійснює контроль за їх реалізацією;
кількість автономних груп зводиться до мінімуму.
Так, у обох випадках менеджерові підпорядковано 21 особу. Проте в разі високої структури існують чотири рівні зарахунок меншої норми керованості (від 2 до 3), а в разі плоскої структури достатньо трьох рівнів, однак норма керованості становить 8 і 13. Наприклад, персонал горизонтального підприємства працюватиме спільно в автономних групах (командах над розв’язанням кардинальних питань), де головне завдання – задоволення потреб покупця. Переваги горизонтального типу підприємств: гнучкість, максимальне пристосування до постійно змінюваних вимог ринку; скорочення нераціональних витрат; мобілізація всіх ресурсів компанії.
Однією з перших "компанією без внутрішніх перегородок" стає найбільша транснаціональна корпорація "General Electric". В електротехнічному бізнесі цієї корпорації (із річним обсягом продажу понад 3 млрд дол.) скасовано вертикальну організаційну структуру управління і застосовуються горизонтальні принципи управління більш ніж 100 базовими процесами. Це дало змогу знизити витрати, скоротити виробничі цикли і підвищити ступінь реагування на запити конкретних споживачів. В основу побудови компанії покладено групи, до складу яких входять 9—12 висококваліфікованих фахівців, які координують різні процеси й програми. У віданні груп перебувають найрізноманітніші питання — від розробки нової продукції до проблем ефективного використання виробничого устаткування. Замість колишніх менеджерів з їхньою вузькою функціональною спеціалізацією вищий управлінський персонал також поєднується в групи Отже, найважливішою рисою горизонтальної корпорації компетентних фахівців широкого профілю, що розподіляють ресурси й координують діяльність.
Так, групи (команди) стають основним "будівельним" блоком компанії. Підраховано, що принцип формування автономних груп (команд) дає змогу скоротити кількість рівнів ієрархії і кількість управлінського персоналу на 35 %. Це цілком закономірний результат інтеграції в групи фахівців, компетентних у своїй галузі, які не потребують додаткових провідних вказівок згори. Замість вузької спеціалізації персонал оволодіває кількома професіями, а рівень їх навичок визначається всім колективом за допомогою так званої 360-градусної шкали оцінювання.
Останнім часом поширюються й інші нові типи компаній, що успішно діють в «інформаційному» середовищі: едхократичні, багатовимірні, гнучкі, орієнтовані на ринок, організації підприємницького типу.
Едхократичні компанії (від лат. ad hoc — спеціальний, улаштований з певною метою) дістали свою назву за їхню застосовність до нестандартних і складних робіт, організаційних структур, які важко визначаються та швидко змінюються, до управління, що ґрунтується на знанні і компетентності, а не на посадовій позиції в ієрархії.
Найважливіший параметр едхократії — компетентність. Навколо цього і будується вся діяльність: система стимулювання, високий ступінь волі в діях працівників, перевага горизонтальних зв’язків, переважно неформальний характер взаємодії персоналу (навіть по вертикалі) та ін.
У зв'язку з цим найбільшого поширення такі компанії набули в галузях із високою або складною технологією, що вимагають творчості, інноваційності й ефективної спільної роботи: науково-дослідної і дослідно-конструкторської, консультаційно-впроваджувальної, комп'ютерно-електронної, медичної і т. ін.
Багатовимірні компанії. Практикою підтверджено, що для великих компаній з масовим виробництвом найбільш ефективними залишаються ієрархічні структури, а в низових ланках цих компаній цілком можливе застосування горизонтальних принципів управління. Практично не знайдеться нині жодного підприємства, яке цілком відмовилося б від функціонального поділу праці або ґрунтувалося б лише на ньому. Більшість компаній, які експериментують, дотримуються мішаної організаційної моделі. Ключовою ланкою в умовах цієї моделі стає постійна взаємодія співробітників — маркетологів і фінансистів, виробників і розроблювачів нової продукції. Відтепер кар'єра менеджера залежить, насамперед, від його вміння працювати на стику функціональних галузей.
Гнучке підприємство - інтегрована організація, побудована на підставі сучасних інформаційних технологій. У ній інформаційні потоки охоплюють всі відділи і підрозділи. Архітектура такого підприємства визначається принципами найповнішої адаптації до змін у середовищі, максимально швидкої реакції на них і максимальної гнучкості організаційної структури.
Отже, упровадження новітніх інформаційних і комунікаційних технологій в економічне життя змушує переглянути багато традиційних аксіом організації. Уявлення про хороше підприємство як про структурно стабільне і повністю (централізовано) кероване, із жорсткою функціональною ієрархією входить у минуле. У передових країнах настає ера постійної самореорганізації, ера милосердя до партнерів і повного задоволення запитів клієнтів.
