6.2. Міжнародний ринок акцій і облігацій. Види і використання ф’ючерсних і опціонних контрактів при міжнародному інвестуванні

Національні ринки акцій розрізняються за розмірами, правилами регулювання і юридичними нормами, методами здійснення угод і їхнього обліку. Міжнародному інвестору необхідно знати розміри й особливості національних ринків акцій, оскільки вони впливають на ціну акцій, їхню ліквідність, витрати проведення, швидкість оформлення й облік проведених угод.

До основних показників, що характеризують розмір і основні параметри фондових ринків, відносяться:

1) Ринкова вартість акцій (капіталізація), якими торгують на конкретному ринку. Дані по капіталізації світового, регіональних і національних ринків акцій публікуються у фінансовій пресі. Приблизну характеристику структури капіталізації ринків акцій можна також одержати на основі рейтингів найбільших компаній світу і Європи, які публікуються, наприклад, американською газетою «Financial Times», російською газетою «Финансовые известия», українською «Інвестиційною газетою» тощо.

При цьому слід зазначити, що капіталізація фондового ринку США складає сьогодні близько 50% ВВП, у той час як, наприклад, у Франції вона дорівнює приблизно 20%. Однією з причин цього є те, що велика частина американських фірм віддає перевагу фінансуванню за рахунок випуску акцій, у багатьох же країнах Європи традиційно багато фірм із приватним володінням, а акціонерні товариства часто використовують банківські кредити. Крім того, європейські банки часто купують акції своїх клієнтів, у той час як у США це заборонено законом. Це змушує американські компанії, особливо невеликі і середні, залучати капітал з ринку акцій, збільшуючи тим самим його ринкову капіталізацію. Слід також зазначити, що в європейських країнах багато великих компаній націоналізовані і, отже, не представлені на ринку капіталу.

Структура капіталізації різних національних фондових ринків також постійно змінюється. Експерти відзначають, що за останні десять років, в тому числі й за підсумками 2012 р., не зважаючи на рецесію у провідних країнах світу, зберігають популярність ринки високих технологій (особливо альтернативної енергетики) і фармацевтики;

2. Обсяг угод – ще один показник активності національних фондових ринків. Тут також лідирують США;

3. Ступінь концентрації акцій на національних ринках є також важливим показником з погляду інвестора. Тобто чи є ці ринки сукупністю акцій безлічі дрібних компаній, або на них обертаються в основному акції декількох великих компаній. З одного боку, акції дрібних фірм можуть мати низьку ліквідність. З іншого боку, висококонцентрований ринок дає менше можливостей для диверсифікованості ризику й активної стратегії інвестування. Як показник ступеня концентрації фондових ринків розглядається відношення розміру ринкової капіталізації 10 самих великих компаній до загального розміру капіталізації ринку (Total Top Ten to Total Stock Market).

Крім того, при міжнародних інвестиціях в акції варто враховувати, що акції великих компаній котируються на декількох національних фондових ринках, тобто мають множинне котирування. Наприклад, акції англо-голландської корпорації "Ройял датч шелл" котируються на більш ніж 10 ринках. При котируванні акцій однієї і тієї ж компанії на декількох національних ринках вони теоретично повинні котируватися за однією й такою ж ціною на всіх біржах з урахуванням обмінних курсів валют і відповідних трансакціонних витрат, інакше з'являється можливість для безризикового арбітражу, що вирівнює їхні ціни. Якщо тільки невелика частина таких акцій торгується за кордоном, то на їхню ціну буде в основному впливати ціна на національному ринку. Якщо ж за рубежем торгується великий обсяг акцій компаній, на їхню ціну будуть впливати також фактори відповідних закордонних ринків.

Таким чином, інвестор, який бажає купити іноземні акції, має кілька альтернатив:

• він може купити ці акції на його національному ринку, якщо вони там котируються. Прикладом є ADR, перевага яких з погляду американського інвестора є в тому, що вони торгуються точно так само, як і акції американських компаній;

• інвестор може купити іноземні акції через національні фінансові інститути, що займаються інвестиціями на цікавлячих його іноземних ринках;

• можна купити іноземні акції безпосередньо на відповідному національному ринку (звичайно так роблять великі інвестори). Конкретний вибір варіанта дій залежить від зіставлення цін, трансакційних витрат, податків і адміністративних витрат на оплату управління портфелем.

Компанії мають декілька причин для одночасного котирування своїх акцій на декількох іноземних ринках, незважаючи на зв'язані з цим витрати, а саме:

• дає їм доступ до іноземних інвестицій, тобто до більшого розміру коштів, які залучаються, ніж це може бути на відносно невеликих національних ринках;

• підвищує авторитет компаній, що дозволяє їм легше залучати фінансові ресурси в майбутньому як на своїх, так і на іноземних грошових і фондових ринках;

• є гарною рекламою для продукції компанії.

Ризик множинного котирування заключається у підвищеному ступені мінливості курсів таких акцій на іноземних ринках у залежності від економічної ситуації на відповідному національному ринку. Це зв'язано з тим, що іноземні інвестори, не маючи докладної інформації, звичайно сильніше реагують на зміни економічної ситуації в країнах, куди вони вкладають свої кошти, ніж жителі цих країн. Наприклад, новини про погіршення економічної і політичної ситуації в скандинавських країнах часто приводили до продажу інвесторами акцій цих країн на закордонних ринках і внаслідок цього до падіння їхнього курсу на малоліквідних своїх національних ринках.

Організація торгівлі акціями в різних країнах здійснюється як на біржових (фондових біржах), так і на позабіржових ринках. Кожна розвита країна має як мінімум одну біржу. Найбільш великими фондовими біржами є Нью-Йоркська (New York Stock Exchange – NYSE), Токійська (Tokyo Stock Exchange – TSE) і Лондонська (London Stock Exchange – LSE).

У кожній країні звичайно існує також позабіржова торгівля акціями, що у даний час має тенденцію до організації. Так, у США основний обсяг позабіржових угод з акціями здійснюється в рамках комп'ютерної системи котирування Національної асоціації учасників ринку цінних паперів (National Association of Security Dealers Automated Quotation – NASDAQ). У Росії, наприклад, деякі акції торгуються на ММВБ, основний же обсяг угод здійснювався на позабіржовому ринку в Російській торговій системі (РТС).

Дані про результати торгів на фондових біржах публікуються в засобах масової інформації за формою, представленою в табл. 6.3.

Таблиця 6.3

Дані про котирування акцій на NYSE

New York Stock Exchange Composite Transactions
52Weeks Stock High Low	Div	Yld %	P/E	Vols 100s	Hi	Lo	Close	Net Chg
110 5/8 85 1/8 АВС	5,5	6,0	15	125	95 7/8	93 1/8	94 1/2	+3/4

З даних табл. 6.3 видно, що акції (Stock) компанії АВС, котирувані на NYSE, за минулий рік (52 тижня – 52 Weeks) котирувалися за цінами від самої низької (Low), що дорівнювала 85¹/₈ дол., до найвищої (High), – 110⁵/₈ дол. Дивіденд за рік (Dividend – Div) склав 5,5 дол. на акцію. Прибутковість акцій (Yield – Yld), що визначається відношенням дивіденду до середньої ціни акцій за рік, склала 6%, а відношення ринкової ціни акцій до доходу на акцію за рік (Price/Earnings – P/E) дорівнювало 15. За звітний день було продано 125 лотів акцій по 100 шт. (Vols 100s), тобто всього 12 500 акцій. Протягом дня найвищий (High – Hi) курс акцій становив 95⁷/₈ дол., а найнижчий (Low – Lo) – 93¹/₈ дол. Курс акцій при закритті біржі наприкінці дня (Close) склав 94¹/₂ дол. Зміна курсу закриття в порівнянні з курсом закриття попереднього дня торгів (Net Change – Net Chg) становла + ³/₄ дол.

Сьогодні угоди по акціях проводяться, як правило, з використанням комп'ютерних систем, за допомогою яких здійснюється котирування цін, оформлення замовлень на угоди, автоматичне узгодження замовлень на покупку і продаж. У США використовується система позабіржової торгівлі NASDAQ, у Лондоні — аналогічна системі SEAQ, на біржі в Торонто — система CATS (Computer Assisted Trading System). Комп'ютерні системи використовуються також на біржах у Парижі, Токіо, Мадриді й інших містах світу. На Нью-йоркській фондовій біржі традиційно зберігається ще й звичайна торгівля в залі, хоча й на ній все більше застосовується комп'ютеризована обробка замовлень і торгівля за допомогою систем DOT (Designated Order Turnover) і Super DOT. У Росії позабіржові угоди по акціях також здійснюються автоматизовано в РТС, а в Україні – на ПФТС.

Важливим аспектом комп'ютеризації роботи фондових бірж є стирання відмінностей в особливостях торгівлі на різних національних ринках, що сприятливо позначається на діяльності міжнародних інвесторів. Наприклад, доступ до електронної системи американського позабіржового ринку акцій NASDAQ мають інвестори у Великобританії, Сінгапурі й інших країнах. Власне кажучи, використання комп'ютерних систем приводить до створення єдиної системи світової торгівлі цінними паперами.

За кількістю акцій (понад 4000), що входять у котирування NASDAQ, вона не має собі рівних у світі. Щоб потрапити в NASDAQ, треба відповідати ряду вимог, аналогічних вимогам листінгу NYSE (одним з найжорсткіших у світі), але не настільки суворих.

NASDAQ є доступним для користувачів декількох рівнів: 1-й рівень – чисто інформаційна система, що дає зведення про кращі ціни покупки і продажу; користувачі системи 2-го рівня мають можливість ознайомитися з котируваннями всіх маркет-мейкерів; система 3-го рівня доступна лише маркет-мейкерам, що змінюють свої котирування.

Більше 2900 (з 4000) акцій NASDAQ входить у Національну ринкову систему – NMS (National Market System) – це акції найбільш солідних емітентів. Розрив між укладеною угодою і повідомленням про неї не може перевищувати 90 сек., по кожному цінному паперу має бути як мінімум 4 маркет-мейкера, які укладають угоди з брокерами. Дані про угоди з акціями NMS надходять на так звану Consolidated Tape – загальнонаціональну інформаційну систему, що відбиває цінову інформацію про укладені угоди на всіх біржах США.

Традиційно вважалося, що позабіржовий ринок – своєрідний інкубатор компаній, які, досягши визначеної величини, переходять на NYSE. Однак у даний час престиж NASDAQ настільки високий, що деякі компанії, які мають тут котирування, досягши параметрів, достатніх для одержання котирування на NYSE, воліють залишатися в NASDAQ («Інтел», «Майкрософт», «Еппл», «ЕмСіАй», «Фуджі», «Ніссан», «Еріксон»).

Капіталізація ринку акцій – це вартісний показник, який характеризує розмір фондового ринку і являє собою ринкову вартість акцій компаній, якими торгують на цьому ринку. В свою чергу, ринкова вартість компанії визначається як добуток курсової вартості акції по відношенню до кількості акцій компанії, що перебувають в обігу.

Загальний стан ринку акцій характеризується фондовими індексами і рейтингами, а також їхньою динамікою. Як вже вказувалось у темі 2, у загальному вигляді індекси – це відношення фактичної (планової) до базової (попередньої) величини показника, а рейтинги – це фахова оцінка і ранжування рівнів ризику, наприклад, виплат емітентів цінних паперів.

У фінансовій пресі публікуються біржові і позабіржові фондові індекси для міжнародного ринку акцій у цілому, регіональних і національних ринків. Наприклад, Morgan Stanly Capital International (MSCI) публікує наступні індекси:

• світовий – 1500 акцій з 22 країн;

• європейський – 600 акцій;

• по Європі, Австралії і Далекому Сходу (EAFE) – 1000 акцій.

Ці індекси враховують близько 60% капіталізації кожного ринку.

У «Financial Times» публікуються фондові індекси для основних національних, регіональних і світових ринків (FT/S & Р Actuaries World Indices), що розраховуються спільно FTSE International і Standard & Poor's. Регіональні індекси розраховуються для наступних регіонів (у дужках зазначене число компаній, що враховуються на певний момент часу): Америка (823), Європа (726), північні країни (151), Тихоокеанський регіон (874), Євро-Тихоокеанський регіон (1600), Північна Америка (768), Європа без Великобританії (515), Тихоокеанський регіон без Японії (394), світовий ринок без США (1813), світовий ринок без Великобританії (2256), світовий ринок без Японії (1987). Для кожного індексу приводяться:

• значення в доларах США, фунтах стерлінгів, японських ієнах, євро і національній валюті;

• зміна у відсотках стосовно попереднього дня торгів індексу в доларах США і національній валюті;

• середнє значення дивіденду.

Індекси FT/S & Р Actuaries засновані на даних близько 2500 акцій і враховують більш 70% капіталізації кожного ринку. Існують і інші міжнародні фондові індекси. Так, з 1987 р. Salomon Brothers і Frank Russell публікують індекси Salomon/Russell Global Equity. Союз швейцарських банків (Union de Banques Suisses – UBS) обчислює регіональні і світовий індекси на основі значень основних національних індексів. Банк Credit Swiss First Boston також розраховує міжнародні індекси, що публікуються в «Euromoney».

Інвестори-резиденти, як правило, зважають на свої національні індекси. Деякі з таких індексів приведені в табл. 6.4.

Таблиця 6.4