Тема 5. Грошові системи: суть, призначення, основні типи та становлення сучасної грошової системи України

План.

1. Суть та елементи грошових систем

2. Основні типи грошових систем, їх еволюція

3. Системи металевого й кредитного обігу

4. Грошова система України, особливості її формування

5. Державне регулювання грошової сфери як головне призначення грошової системи

6. Грошово-кредитна політика центрального банку: суть, типи, стратегічні цілі

7. Інструменти грошово-кредитного регулювання

8. Фіскально-бюджетна й грошово-кредитна політика в системі державного регулювання ринкової економіки

9. Сеньйораж і монетизація бюджетного дефіциту

Методичні вказівки.

Грошова система(ГС) –форма організації грошового обігу в країні, встановлена загальнодержавними законами. Це сукупність правил, принципів, нормативів та інших вимог, що регламентують відносини між суб’єктами грошового обороту. Грошова система є складовою банківської системи.

Сформулювалась ГС в 16-17 ст., хоч окремі її елементи (наприклад, види державних грошових знаків) існували й раніше.

До підсистем грошової системи прийнято включати: 1) систему безготівкових розрахунків; 2) валютну систему; 3) систему готівкового обігу.

Елементи ГС складається з наступних елементів:

• назви грошової одиниці ;

• масштабу цін - величина грошової одиниці даної країни;

• видів та купюрності грошових знаків;

• сегментації безготівкових грошових розрахунків;

• регламентації готівкового грошового обороту;

• регламентації режиму валютного курсу та операцій із валютними цінностями;

• регламентація режиму банківського проценту;

• державних органів, які здійснюють регулювання грошового обороту та контроль за дотриманням чинного законодавства.

За характером функціонування грошові системи поділяють на:

1) само регульовані - в ролі грошей використовуються благородні метали;

2) регульовані.

Форми біметалізму характеризує:

• система паралельної валюти (стихійне встановлення співвідношення між благородними металами)

• система подвійної валюти (фіксоване співвідношення між золотом і сріблом);

• система кульгаючої валюти (срібло витісняє золото – закрите карбування срібних монет).

Монометалізм властивий грошовій системі золотого монометалізму (види: золотомонетний стандарт, золотозливковий і золотодевізний стандарти).

Золотомонетний стандарт характеризують:

• законодавча фіксація валового вмісту золота в грошовій одиниці;

• обіг золотих монет;

• відкрите карбування монет з золота;

• висока питома вага в масі грошей паперових знаків-банкнот;

• вільний обмін банкнот на золоті монети ;

• централізація емісії банківських білетів;

• формування обмінних курсів валют на основі їх пріоритетів.

Для золотодевізного стандарту характерні фіксація вмісту золота в національній валюті;золотий паритет між валютами; обмін на золото і на іншу валюту.

У регульованих грошових системах гроші не мають внутрішньої вартості; відсутній золотий вміст; емісія грошей- монополія держави; сталість грошових знаків гарантується державою;курс валют формується на основі паритету купівельної спроможності;сформовано особливі механізми регулювання пропозиції грошей по відношенню до попиту на них.

Система паперового обігу вирізняється використанням емісії грошей для покриття бюджетного дефіциту (емісія державного казначейства та кредитна емісія НБУ).

Система природного обігу характеризується використанням та емісією грошей для кредитування економіки. На відміну від бюджетної емісії на кредитну можна впливати в бік збільшення і зменшення.

За характером економічні системи розрізняють:

- неринкові (розмежування грошового обороту на готівкову і безготівкову сфери, заперечення їх єдності та існування грошового ринку);

- ринкові (переважання економічних методів та інструментів регулювання грошового обороту, адміністративні методи - допоміжні).

За характером регулювання валютних відносин:

- відкриті грошові системи, які характеризує - мінімальне обмеження здійснення валютних опнерацій; повна конвертованість;ринковий характер формування валютного курсу);

- закриті грошові системи (високий рівень валютних обмежень, неконвертованість, неринковий механізм формування курсу).

Грошову систему України можна класифікувати як регульовану; перехідну від паперовогрошової до системи кредитного обігу; від неринкової до ринкової, від закритої до відкритої.

Створення та розвиток грошової системи в Україні відбувалося за наступними етапами:

• з 09.1991 Україна не отримує поновлення рубля від ЦБРФ;

• 1992р.вимушена лібералізація цін;

• впровадження купонокарбованця ( паралельне існування з рублем, поетапне запровадження; перехідна тимчасова одиниця; впровадження гривні);

• обмеження розрахунків рублями;

• подіння купівельної спроможності купонів;

• обмін купонів на гривні.

Регулювання грошового обігу - сукупність заходів, які проводяться в галузі грошового обігу з метою забезпечення його сталості, стримування інфляції, гнучкого забезпечення грошима потреб сфери обігу; є складовою частиною грошово-кредитної політики держави.

Вплив на основні параметри грошового обігу здійснюється через такі інструменти: 1) прямі (механізми готівкової емісії; встановлення межі кредиту центрального банку, що надається урядові та банківським установам; пряме регулювання позикових операцій банків, визначення маржі, межі на вартість кредитних ресурсів, що виділяються згідно з пріоритетами макроекономічної політики для фінансування окремих галузей економіки, обмеження споживчого кредиту); 2) опосередковані (здійснення операцій на відкритому ринку; регулювання норм банківських резервів; регулювання облікової ставки відсотка на позики, що надаються центральним банком).

Операції на відкритому ринку - виявляються у продажі чи купівлі центральним банком цінних паперів на відкритому ринку в комерційних банків, а також застосовується для проведення експансивної (купівля цінних паперів) чи рестрикційної (продаж цінних паперів) грошово-кредитної політики.

Політика облікової ставки - проявляється в змінах облікової ставки відповідно до кон'юнктурних коливань економіки і застосовується для управління кредитною активністю.

Політика мінімальних резервів - найбільш жорсткий інструмент грошово-кредитного регулювання; виявляється в маніпуляції нормою обов'язкових резервів, які комерційні банки зобов'язані зберігати на рахунках у центральному банку; застосовується як засіб швидкого стиснення чи розширення кредитної маси у системі.

Грошово-кредитна політика - це сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава.

Розробка та реалізація грошово-кредитної політики - це основна функція центрального банку.

Основними типами грошово-кредитної політики є:

1) політика грошово-кредитної рестрикції (політика "дорогих грошей") (весь інструментарій грошово-кредитної політики підпорядковується згідно з динамікою економічного циклу, стисненню обсягів грошової та кредитної емісії);

2) політика грошово-кредитної експансії (політика "дешевих грошей") (забезпечення доступності для суб'єктів економічної діяльності грошових і кредитних ресурсів).

До цілей грошово-кредитної політики можна віднести:

стратегічні- можуть бути кінцеві цілі загальноекономічної політики держави;

проміжні - досягнення такого стану деякими економічними змінними, який сприятиме досягненню стратегічних цілей;

тактичні- мають короткостроковий, оперативний характер і покликані забезпечити досягнення проміжних цілей.

Суб'єктами грошово-кредитної політики виступають: банківська система - центральний банк і комерційні банки; урядові структури - Міністерство фінансів чи казначейство, органи нагляду за діяльністю банків і контролю за грошовим обігом, інституції зі страхування депозитів, а також інші установи.

Для грошово-кредитного регулювання центральний банк використовує такі інструменти грошово-кредитної політики:

• здійснення операцій на відкритому ринку, де реалізуються державні цінні папери;

• регулювання резервної норми комерційних банків;

• зміна норми банківського відсотка на базі надання центральними банками позик комерційним банкам.

Фіскально-бюджетна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат.

Основними функціями фіскально-бюджетної політики є:

1. Вплив на стан господарської кон'юнктури.

2. Перерозподіл національного доходу.

3. Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.

До основних типів фіскально-бюджетної політики відносяться:

1) дискреційна фіскально-бюджетна політика - політика, при якій уряд свідомо маніпулює податками та державними видатками з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю за інфляцією та прискоренням економічного зростання;

2) недискреційна фіскально-бюджетна політика - це пасивна політика, пов'язана з автоматичною зміною в рівнях державних витрат і податків.

У сфері державного регулювання ринкової економіки є необхідність застосування цілісної внутрішньозбалансованої системи заходів фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики. Заходи грошової стабілізації не можуть бути ефек­тивними при перевищенні допустимого (більше 3-4 % ВВП) дефіциту державного бюджету та від'ємного сальдо платіжного балансу. Однак, дефіцит державного бюджету не є небезпечним для економіки в цілому, якщо він знаходиться на рівні 2-3 % ВНП. У протилежному випадку він негативно відображається на фор­муванні грошової, кредитної систем і всієї економіки в цілому. Джерелами покриття дефіциту державного бюджету є: збільшення кількості грошей (емісія); збільшення випуску облігацій Міністерства фінансів (казначейства); скорочення валютних резервів центрального банку; позики у зовнішніх кредиторів.

Внаслідок монопольного права друкування грошей уряд отримує дохід, що називається сеньйораж.

Купівля центральним банком державних боргових зобов'язань називається монетизацією бюджетного дефіциту. Монетизація дефіциту державного бюджету призводить до інфляції.

Опрацювавши тему студенти повинні засвоїти структуру грошової системи, співвідношення між її категоріями; особливості становлення грошової системи України; механізм грошово-кредитного регулювання; особливості формування фіскально-бюджетної і грошово-кредитної політики в Україні.

Запитання для самоконтролю.

1. У чому суть грошової системи, її призначення та місце в економічній системі?

2. Які основні типи грошових систем ви знаєте?

3. Які особливості процесу запровадження національної валюти України?

4. Місце і роль центрального банку в державному регулюванні грошової сфери.

5. У чому суть грошово-кредитної політики?

6. Розкрийте зміст стратегічних, проміжних і тактичних цілей грошово-кредитної політики.

7. У чому полягає зміст операцій на відкритому ринку?

8. Як здійснюється регулювання грошової сфери за допомогою зміни обов'язкових резервів?

9. Як впливає облікова політика на грошову сферу?

10. Які основні джерела покриття дефіциту державного бюджету?

11. Сеньйораж і монетизація дефіциту державного бюджету.

12. Поясніть суть інфляції і проаналізуйте форми її вияву та основні причини виникнення.

13. Назвіть основні типи інфляції.

14. У чому проявляється вплив інфляції на виробництво, зайнятість та життєвий рівень?

15. У чому полягає зміст і функції грошових реформ?

16. Які особливості грошових реформ у вузькому і широкому розумінні цього поняття?

Теми рефератів.

1. Грошова система економіки ринкового типу.

2. Грошова система та її елементи в Україні.

3. Грошово-кредитна політика України.

4. Процес створення грошової системи в Україні. Методи проведення грошової реформи в Україні.

5. Суть терміну "сталість грошей" та аналіз умов забезпечення механізму сталості грошової одиниці на прикладі економічної ситуації в Україні.

6. Сеньйораж та монетизація бюджетного дефіциту. Монетизація валового внутрішнього продукту.

Тести для самоконтролю.

1. Встановлена державою форма організації грошового обігу в країні:

а) емісійна система;

б) форма грошей;

в) грошова система;

г) грошова одиниця.

2. До основних елементів грошових систем належать:

а) грошова база;

б) валютний курс;

в) грошова одиниця;

г) міра вартості.

3. Які із зазначених економічних інститутів не є обов’язковими елементами грошової системи сучасної ринкової економіки:

а) фінансові установи;

б) умови безготівкового грошового обміну;

в) форми грошей;

г) умови обміну грошей на золото.

4. Законодавча фіксація вагової кількості монетарного металу, що закріплюється за певною грошовою одиницею:

а) монометалізм;

б) масштаб цін;

в) біметалізм;

г) валюта.

5. Грошові знаки мають вид:

а) купюр;

б) казначейських білетів;

в) банківських білетів;

г) паперових грошей.

6. Грошова система за якої тільки один вид металу виконує роль грошей:

а) система паралельної валюти;

б) золотомонетний стандарт;

в) система однієї валюти;

г) монометалізм.

7. Грошова система, за якої співвідношення між золотими і срібними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі:

а) система паралельної валюти;

б) система подвійної валюти;

в) біметалізм;

г) монометалізм.

8. Суб’єкти грошово-кредитної політики:

а) держава;

в) кредитні спілки;

г) банківська система;

д) урядові структури.

9. До інструментів опосередкованого впливу на грошовий ринок та економічні процеси відносять:

а) операції на відкритому ринку;

б) прямий розподіл кредитних ресурсів;

в) введення прямих обмежень на кредитування центральним банком комерційних банків;

г) процентна політика.

10. Тактичні цілі грошово-кредитної політики:

а) цілі, які сприятимуть досягненню стратегічних цілей;

б) цілі, які визначені як ключові в загальноекономічній політиці держави;

в) оперативні завдання банківської системи щодо регулювання ключових економічних змін.

11. Стратегічні цілі грошово-кредитної політики:

а) регулювання грошової маси;

б) забезпечення оптимального рівня зайнятості;

в) зміна процентної ставки;

г) збалансування економічного розвитку.

12. Ключовими економічними змінними для вирішення тактичних цілей є:

а) грошова маса, процентна ставка та валютний курс;

б) грошова маса, динаміка цін і зайнятість;

в) інфляція, стан платіжного балансу і валютний курс.