Тема 6. Інфляція та грошові реформи: суть, причини, форми прояву та розвитку..

1. Теоретичні концепції інфляції.

2. Суть та види інфляції

3. Причини, форми та наслідки інфляції……

4. Методи регулювання інфляції……….

5. Особливості інфляційних процесів в економіці України.

6. Зміст і класифікація грошових реформ….

7. Моделі грошових реформ………

8. Особливості проведення грошових реформ в Україні.

Методичні вказівки.

В економічній науці сформувалися дві основні концепції інфляції:

1) інфляція—знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою;

2) інфляція — загальне зростання цін на товари та послуги.

Представники першого напряму неометалісти вважають, що золото має високу власну вартість, а тому не знецінюється як його паперові символічні замінники, оскільки золото — втілення багатства.

Представники другого напряму вирішальною ознакою інфляції вважають зростання цін незалежно від його причин та умов, за яких воно відбувається, тому вони визнають можливість інфляції за обігу дійсних грошей і говорять про металеву інфляцію, оскільки і за таких умов відбувається підвищення цін.

В залежності від причин виникнення інфляції виділяють такі теорії інфляції:

- надмірного попиту (причиною інфляційних процесів є надмірний відносно товарної пропозиції попит);

- грошових витрат виробництва (відповідальність за інфляцію покладається на підприємців, котрі не хочуть поступатися своїми прибутками і підвищують ціни в міру зростання виробничих витрат особливо заробітної плати, оскільки вона найбільш тісно пов'язана з інфляцією, обслуговує особисте споживання і не сприяє розширенню виробництва);

- теорію інфляції як багатофакторного явища.

Представники монетаристської теорії пояснюють причини інфляції існуванням прямої залежності зростання цін від збільшення грошової маси, і того, що причини інфляції треба шукати у сфері грошового обігу, що справедливо для довгострокового періоду і високих темпів інфляції і не підтверджується у короткостроковому.

Із середини 60-х років XX ст. в економічній теорії формується новий напрям: інфляція досліджується як багатофакторний процес, що відбувається у сфері грошового обігу та безпосередньо в суспільному виробництві. Інакше кажучи, збільшення грошової маси часто буває не причиною зростання цін, а його наслідком.

Інфляція — процес знецінення грошей внаслідок надмірної емісії та переповнення каналів обігу грошовою масою. Зовні вона проявляється у зростанні загального рівня цін та зниженні купівельної спроможності грошей.

Форми вияву інфляції:

1) знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних товарів, тобто падіння купівельної спроможності грошової одиниці;

2) поглиблення розриву між рівнями цін па внутрішньому ринку країни, па ринках інших країн і світовому ринку в цілому;

3) знецінення національних грошей щодо іноземної валюти;

4) зниження валютного курсу національних грошей.

У міжнародній практиці (відповідно до темпів інфляційного процесу) виокремлюють три різновиди інфляції:

• повзучу (темпи зростання цін не перевищують 10% на рік. Ці процеси стимулюють підприємницьку активність, збільшують попит на інвестиції, що приводить до розширення виробницт­ва, товарообігу і збільшення пропозиції товарів і послуг.);

• галопуючу (настає тоді, коли темпи зростання цін сягають до 100% на рік);

• гіперінфляцію (МВФ вважає, що інфляція переходить у гіперстадію, коли темпи приросту цін зростають більше 100% на рік, у рамках гіперінфляції виокремлюють і вужче поняття — суперінфляцію, за якої темпи зростання цін сягають 1000 і більше процентів за рік. У період гіперінфляції реальний попит на гроші спадає, що значно знижує їхню купівельну спроможність. Водночас збільшується попит на товари, а це призводить до дальшого зростання цін).

Розміри інфляції можна визначити за допомогою таких показників: індексу вартості життя, індексу купівельної спроможності та індексів інфляції.

Розрахунок динаміки цін (вартості життя) у звітному році визначається за формулою Ласпейреса:

де - вага у базисному році; - ціни у базовому та звітному році.

Купівельна ____1____

спроможність рівень цін '

Для вимірювання інфляції обчислюють темп інфляції — приріст цін у процентах:

де Ір₀ - рівень індексу цін у базисному році; Ір₁ - рівень індексу цін у звітному році.

Економічною теорією доведено, що основними причинами інфляції є перевищення товарного попиту над пропозицією — "інфляція попиту" та зростання грошових витрат виробництва — "інфляція витрат", що спричиняються низкою монетарних та загальноекономічних чинників. До яких належать: 1) інфляція, породжена надлишком обігу грошової маси внаслідок кредитної емісії; 2) фіскальна інфляція, що пов'язана із дефіцитом бюджету; 3) інфляція, спричинена зростанням виробничих витрат і доходів; 4) імпортована інфляція тощо.

На темпи інфляції впливають три агреговані складники: темпи приросту грошової маси, темпи зміни швидкості обігу грошової маси і темпи зміни обсягів виробництва (ВВП).

Фіскальна інфляція зумовлюється великим за розміром дефіцитом державного бюджету, котрий покривається переважно за рахунок кредитної емісії і призводить до збільшення грошової бази та сукупного попиту. Крім того, фінансування бюджетного дефіциту з допомогою грошової емісії є своєрідною формою оподаткування — "інфляційним податком" (добуток рівня інфляції і реальних грошових залишків, що втрачають свою вартість).

Імпортну інфляцію зумовлюють надмірний наплив іноземної валюти, підвищення імпортних цін тощо. Зниження курсу національної валюти підвищує вартість імпортованих товарів та сировини на внутрішньому ринку, що збільшує загальну собівартість виробництва, у тому числі й виробництва продукції на експорт.

Антиінфляційна політика більшості країн з розвинутою ринковою економікою має два аспекти — дефляційна політика (регулювання попиту) та політика доходів.

Дефляційна політика включає методи обмеження платоспро­можного попиту через фінансовий і кредитно-грошовий механізми.

А саме: скорочуються витрати державного бюджету, передусім на субсидії підприємствам, соціальні потреби, інфраструктуру, на потреби військово-промислового комплексу, випускаються державні позики, кредитна рестрикція та пряме лімітування (таргетування) випуску готівки в обіг.

Другий напрям антиінфляційної політики — політика доходів — передбачає державний контроль за заробітною платою й цінами. Такий контроль може полягати у фіксації зарплати і цін на певному рівні ("заморожування"), або встановленні темпів їх зростання в певних межах, найчастіше в межах темпів приросту продуктивності праці.

Під впливом неомонетаристських ідей більшість країн Заходу відмовилася від прямого втручання в ціни і зарплату і спрямувала свої дії на подолання причин інфляції створенням сприятливих умов для вільної дії законів ринку і активним стимулюванням приватного підприємництва. Це, зокрема, проведення жорсткої антимонопольної політики, заохочення ринкової конкуренції, скорочення державної підтримки малорентабельних і невеликих підприємств.

За глобального державного регулювання економіки та жорст­кого адміністративного контролю за рівнем цін і доходів

Запитання для самоконтролю.

Теми рефератів.

Приклади розв’язку типових завдань.

Приклади розв’язку типових завдань.

Приклад 1. На основі даних таблиці визначте рівень інфляції для кожного року та динаміки купівельної спроможності.

Рік	Індекс цін
2001	100
2002	122
2003	130
2004	125

Розв’язування:

Рівень інфляції визначається як:

∆Ір = Ір_і / Ір₀ * 1000 – 100

∆Ір₂₀₀₂ = 122/100 * 100 – 100 = 22%

∆Ір₂₀₀₃ = 130/100 * 100 – 100 = 30%

∆Ір₂₀₀₄ = 125/100 * 100 – 100 = 25%

Індекс купівельної спроможності визначається як:

Ік = 1 / Ір

Ік₂₀₀₁ = 1 / 1 = 1

Ік₂₀₀₂ = 1 / 1,22 = 0,82

Ік₂₀₀₃ = 1 / 1,3 = 0,77

Ік₂₀₀₄ = 1 / 1,25 = 0,8

Приклад 2. Річний дохід становить 60 тис.грн. Річну норму інфляції зафіксували у розмірі 18%. Визначити величину «інфляційного податку».

Розв’язування:

Інфляційний податок – це різниця між номінальною та реальною вартістю доходу.

Реальна вартість доходу визначається як:

Др = Дн / Ір = 60 / 1,18 = 52, 174 тис.грн.

Пі = Дн – Др = 60 – 52,174 = 7,826

Отже, величина інфляційного податку становить 7826 грн.

Завдання для самостійної роботи.

Задача 1.

Як зміниться величина реального доходу, якщо номінальний доход збільшиться на 10%, а рівень цін зросте на 7%?

Задача 2.

Як зміниться величина реального доходу, якщо номінальний доход дорівнює 30 тис.грн., а індекс інфляції цього року складає 106%?

Задача 3.

Визначити наскільки знизиться вартість 5 тис.грн. ( у відсотковому та вартістному відношенні) базисного року через 3 роки, якщо індекс вартості життя протягом данного періоду збільшиться на 130%.

Задача 4.

Визначити як зміниться у відсотковому відношенні реальна заробітна плата, якщо заробітна плата у попередньому році становила 600 гр.од., а в поточному – 650 гр.од. Індекс роздрібних цін за цей період зріс на 11%.

Задача 5.

Що відбулося з реальною заробітною платою, якщо номінальна заробітна плата підвищилась на 8%, а рівень цін зріс на 10%?

Задача 6.

Визначити відсотковий рівень та індекс інфляції за умови, що вартість споживчого кошика станом на 01.01. становила 220 грн., станом на 01.04. – 320 грн., а станом на 01.07. – 280 грн.

Задача 7.

У таблиці наведено індекси цін по роках:

Рік	Індекс цін	Рівень, інфляції,%
1	100
2	115
3	131
4	135

Розрахуйте:

а) темп інфляції для кожного року;

б) визначте процентну зміну реального доходу, якщо номінальний дохід протягом другого року порівняно з першим збільшився на 17,%, а протягом третього року порівняно з другим – на 5%.

в) якщо номінальний дохід у другому та третьому роках становив 30 тис.грн., яка величина реального доходу;

Задача 8.

У таблиці представлені дані, які характеризують величину номінального ВВП за три роки:

Рік	ВВПн., млрд.грн.	Індекс цін, %
1	104	121
2	56	91
3	91	100

Необхідно визначити:

а) який рік є базисним;

б) як змінився рівень цін протягом 1-2 років;

в) як змінився рівень цін протягом 2-3 років;

г) величину реального ВВП.

Задача 9.

Визначити темп інфляції, якщо обсяг грошової маси порівняно з минулим роком зріс на 75%, швидкість обігу грошей зросла на 15%, а приріст товарної маси становив 20%.

Задача 10.

В обігу знаходиться маса грошей в сумі 800 млн.гр.одн., яка має відповідне товарне забезпечення. Держава випускає в обіг ще 200 млн.гр.одн. для покриття бюджетного дефіциту. При цьому реальний обсяг виробництва товарів не змінився. Визначити рівень інфляції.

Тести для самоконтролю.

1. Інфляційний податок – це:

а) перевищення реальної вартості доходу над номінальною вартістю;

б) перевищення номінальної вартості над реальною вартістю доходу;

в) добуток індексу інфляції на номінальну вартість доходу.

2. При зростанні темпу інфляції до 5% в місяць, інфляція стане:

а) помірною;

б) галопуючою;

в) гіперінфляція.

3. Стагфляція:

а) викликана підвищенням цін під впливом сукупного попиту;

б) супроводжується одночасним підвищенням цін і рівня безробіття;

в) характеризується повільним зростанням цін.

4. Девальвація – це:

а) зниження купівельної спроможності грошей;

б) законодавче зниження курсу валюти або центрального паритету за режиму фіксованого валютного курсу;

в) законодавче підвищення курсу валюти або центрального паритету за режиму фіксованого валютного курсу.

5. Імпортна інфляція – це:

а) зниження валютного курсу національних грошей;

б) поглиблення розриву між рівнями цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн;

в) підвищення цін на імпортні товари за умови твердого валютного курсу.

6. До проти інфляційних заходів належать:

а) зниження процентних ставок за кредит;

б) заморожування підвищення цін;

в) регулювання валютного курсу;

г) платоспроможного попиту.

7. Основними функціями фіскально-бюджетної політики є:

а) забезпечення сталості грошового обігу;

б) перерозподіл національного доходу;

в) стримування і боротьба з інфляцією;

г) нагромадження ресурсів для фінансування соціальних програм.

8. Головна функція грошової реформи:

а) заміна масштабу цін;

б) стабілізація грошового обігу;

в) зменшення рівня інфляції;

г) впровадження нової валюти.

Вміння студента