Особливості розвитку уяви

В.П. Зінченко, розкриваючи поняття уяви, пояснює, що даний психічний процес виникає при відсутності у наявності уявного об’єкту. Отриманий образ являється менш яскравим та детальним, ніж при його сприйнятті, але уявлення представляє цей об’єкт більш у схематизованому та узагальненому вигляді [Психологический словарь/ Под ред. В.П. Зинченко, Б.Г. Мещерякова. _ 2-е изд., перероб. и доп.- М.: Педагогика-Пресс, 20001. – 440с.].

Уяву досить часто складно відрізнити від образного мислення. Відповідно її властивості не розглядають окремо від інших когнітивних процесів. Ю.Л. Трофімов у своїй науковій праці виділяє пасивну та активну уяву. Пасивна уява – створюється без перспектив на її здійснення, активна ж уява має два типи – відтворюючу (на основі опису) та творчу (більш оригінальну) уяву. Творчу уяву поділяють за її прийомами або операціями: гіперболізацією (збільшення або зменшення предмету), схематизацією (основою є риси схожості), типізацією (виділення суттєвого тобто, створення художнього образу), загострення (підкреслювання окремих ознак - карикатури) [Психологія: Підручник /Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л. Трофімова. -3-те вид., стереотип.- К.: Либідь, 2001,-560с.].

Пізнавальний процес уяви – являється результатом діяльності мозку людини, а саме кори великих півкуль, гіпоталамо-лімбічної системи, лобних доль (блок програмування, регуляції та контролю), невід’ємною особливістю, являється взаємозв’язок центрального відділу головного мозку з периферичними відділами. Всі означені системи відповідають за планування, програмування, регуляцію та створення відповідних уяві образів.

У дітей з порушеннями мовлення, творчий процес уявлення значно відстає від норми. Через те, що в них спостерігається нестійкість уваги, зніженість мисленнєвої діяльності, низький рівень продуктивного запам’ятовування, всі ці недорозвинуті психічні процеси суттєво впливають на розвиток уяви. Тому дана категорія дітей маючи нечіткі представлення про образи, предмети та явища зіштовхується зі труднощами які вимагають творчого підходу, а це: процеси малювання за уявним помислом, конструювання, ліпка, збірка різних виробів, складність виникає у відтворенні розказів, не розумінні метафор, переносних значень слів та ін.

Вивчаючи процеси уяви О.М. Дьяченко, відмічав, що завдяки відторгненню образу від предмету та позначенню його словом, пізнавальна уява формується до шести років. У|в,біля| дітей із|із| стертою дизартрією пізнавальна уява відповідає віку п'яти років з|із| репродуктивною перевагою.

У дітей зі ринолалією спостерігається разом зі зниженням всіх видів порогової чутливості і бідність уявних процесів, що безпосередньо знаходяться у взаємозалежності від її мовленнєвої діяльності. [Алмазова Е.С. Логопедическая работа по восстановлению голоса у детей.-М.: Просвещение, 1973.- 151с.] [Ипполитова А.Г. Открытая рынолалия.- М.: Просвещение, 1983.-95с.] [Ермакова И.И. Коррекция речи и голоса у детей и подростков,- М:Просвещение, 1996.- 143с.]

За результатами досліджень Т.С. Овчинікової уява має низький рівень у дітей з ЗНМ відносно від дітей у нормі за таких обставин: знижений мотиваційний фон діяльності; низькій рівень пізнавальних інтересів; скудні знання про навколишній світ; відсутність цілеспрямованості; не сформованість операційних компонентів; складність в створенні|створінні| уявної ситуації; недостатнє уявлення наочних|предметних| образів|зображень||вистав,подань,представлень|; слабка міцність зв'язків між зоровою і вербальною сферами; недостатня сформованість довільної регуляції образної сфери. [О.В. Трошин, Е.В. Жулина Логопсихология: Учебное пособие.-М.:Сфера, 2005. – 256с.].

Аналіз літературних джерел показує, що з порушенням мовлення страждають і інші пізнавальні процеси: пам’ять, мислення, увага, які безпосередньо забезпечують роботу уявної функції.