Тема 2. Інформаційне суспiльство — закономipна фаза pозвитку людства

1. Інформаційне (електронне) суспільство — історична фаза в історичному розвитку передових країн. Влада інформації — наслідок «другої індустріальної революції», що ґрунтується на мікроелектронній технології.

2. Пеpехiд людства в інформаційне суспільство — закономірний наслідок дiї основних законiв самооpганiзовування: pозвитку зв’язку, комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, iнтегpацiї й необхiдної piзноманiтностi.

3. Інформація — головний стратегічний товар XXI століття.

Тема 3. Системний аналіз.

1. Розвиток системних уявлень про оточуючий світ. Передумови виникнення системного підход до аналізу навколишньої дійсності. Системний тип мислення. Основні принципи системного аналізу. Поняття системи як сукупності взаємодіючих елементів, за умови, що вона розглядається в експерименті (аналізі) як єдине ціле. Структура системи. Класифікація систем. Властивості систем. Моделювання в системному аналізі.

2. Поняття структури системи. Форма – зовнішній вигляд об’єкта незалежно від його суті. Сукупність – з’єднання або набір в одну множину безвідносно до форми чи порядку. Структура – множина частин або форм (елементів), які перебувають у взаємодії та специфічному порядку в часі й просторі елементів і зв»язків системи. Функція системи є первинною щодо структури.

3. Класифікація та властивості систем. Системи поділяються на великі та малі, на складні й прості. Великі системи – системи, які складаються з підсистем. Складні системи – системи, призначені для розв»язання багатоцільових задач.

Властивості складних систем:

а) загальність та абстрактність – предмети, явища природи, різноманітні процеси розглядаються як система;

б) множинність – одна й та ж сукупність елементів може бути множиною різних систем;

в) цілісність – система поводить себе як єдине ціле;

г) синергізм – ефективність функціонування системи є вищою, ніж сумарна ефективність ізольованого функціонування ї елементів;

д) еквіпотенційність – система є підсистемою вищого рівня і в той же час вона є системою зі своїми елементами і зв’язками;

е) емерджентність – наявність властивостей у системі, які не можуть бути отримані з властивостей системи; для отримання властивостей системи необхідно аналізувати відношення між її елементами.

Принципи системного підходу, як загальні положення, що відображають стосунки між елементами системи, котрі абстраговані щодо конкретних проблем і ситуацій:

а) пріоритетності – при аналізі все має бути спрямоване для досягнення мети, будь-які зміни та вдосконалення, внесені в систему, мають сприяти опануванню глобальної мети або основної функції;

б) єдності – сумісний аналіз системи як цілого і як сукупності елементів;

в) зв’язаності – будь-який елемент системи розглядається спільно з її зв»язками з оточенням;

г) ієрархії – реалізація ієрархічної побудови системи (за умови існування доцільності) або ж впорядкування компонентів системи за важливістю: віднайдення або створення в системі ієрархічної конструкції з метою кращого аналізу її складових;

д) невизначеності – врахування випадкових факторів, враховуючи й стан невизначеності при формуванні стратегії й тактики розвитку системи;

е) децентралізації – співвідношення між централізацією та децентралізацією при управлінні системою визначається її призначенням і кінцевою метою;

є) децентралізації – компромісу між тотальною централізацією і створенням частинам системи можливостей реагувати на певні дії (рівень централізації має бути мінімальним аби уможливити досягнення мети).

Змістовий модуль 2. Аналітичний підхід до дослідження систем.