Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metod_analit_DETAL.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
230 Кб
Скачать
☆

Тема 4. Аналіз та синтез у системних дослідженнях. Аналітичний підхід до дослідження систем. Аналіз подій і фактів. Прогноз

1. Аналіз і синтез. Статистичний аналіз. Індуктивний та дедуктивний спосіб мислення. Поняття системи та її структури. Властивості складних систем.

Поняття «аналіз» походить від грецького «аналізіс» – розкладання, розчленування. Це процедура уявного (мисленого в думках), а часто також і реального розчленування предмета (явища, процесу), властивостей предмета (предметів) або стосунків між предметами та частини (ознаки, властивості, відносини); процедурою, зворотною до аналізу, є синтез, з яким аналіз часто поєднується в практичній або пізнавальній діяльності. Тобто журналістові-аналітику вкрай потрібні не лише навики володіння системним мисленням, а й глибоке розуміння самої суті основних принципів системного підходу до ефективного аналізу подій та явищ у суспільних процесах.

Мета аналізу. Пізнавальний аспект – прогноз майбутнього. Конструктивний аспект – план дій, перехід до бажаного майбутнього.

Мета системи. Складові системи як певний матеріальний, інформаційний, енергетичний об»єкти (залежно від мети системи).

Функція системи – дії, які виконує система, або може виконувати для реалізації мети.

Функція елементів системи – сукупність станів елементів системи у просторі й часі.

Тактичні цілі – бажані результати, які можна досягнути у визначений, порівняно короткий відтинок часу.

Макроцілі – результати, які досягаються за довший час і потребують реалізації принаймні однієї тактичної цілі.

Ідеал – мета, яка практично не досягається, але до якої прагне наблизитись система, реалізуючи тактичні й макроцілі.

2. Фундаментальні особливості соціальниих систем.

3. Функціональні завдання аналітичного відтворення подій і явищ.

Тема 5. Аналіз і моделювання в системному дослідженні

1. Моделювання – один із способів наукового пізнання. Слугує для розв’язання тих завдань, які не можуть бути розв’язані безпосередньо на об’єкті. Полягає в заміні деякого об’єкта іншим об»єктом, який володіє схожими властивостями, але дослідження якого є економічно вигіднішим.

Аналогія – твердження про схожість в різних об’єктах.

Модель – провідна ланка між дослідником і об’єктом.

Основні функції моделей систем – пізнавальні й прагматичні.

Моделі систем використовуються як засоби:

  • осмислення дійсності;

  • формального опису причинно-наслідкових зв»язків та структури системи;

  • навчання, імітації та прогнозування поведінки системи.

2. Визначальна роль першоджерел, історичних документів, мемуарів, спогадів як єдино вірного шляху чесного журналіста-дослідника.

3. Що заважає українським ЗМІ об'єктивно і регулярно висвітлювати події з галузі вітчизняної науки, культури, мистецтва, технологій, спорту?

4. Критерії визначення якості аналітичного матеріалу.

Тема 6. Аналітичний підхід до дослідження складних систем. Тлумачення події, як головна функція змі.

1. Аналітичний підхід – поділ цілого на компоненти (вивчення системи “зсередини”).

2. Аналітична журналістика і рівень масової свідомості.

3. Загрози для України: деінтелектуалізація, деідеологізація.

4. Політична культура України. Її завдання. Роль семіотики в державотворенні.

5. Науково-популярна література: роль і завдання. Цементуюча роль мови у державному будівництві.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]