- •Тема 1. Історія держави і права зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Держава і право Стародавнього Сходу
- •Тема 3. Держава і право Стародавньої Греції
- •Тема 4. Держава і право Стародавнього Риму
- •Тема 5. Держава і право в епоху Середньовіччя:загальна характеристика
- •Тема 6. Держава і право франків (V – IX ст.)
- •Тема 7. Держава і право Франції (IX – XVII ст.)
- •Тема 8. Держава і право Англії (VII - XVII ст.)
- •Тема 9. Держава і право Німеччини (X – XVII ст.)
- •Тема 10. Держава і право Візантії (IV – XV ст.)
- •Тема 11. Держава і право Росії (XIV-XVII ст.)
- •Тема 12. Держава і право середньовічного Сходу
Тема 3. Держава і право Стародавньої Греції
Басилевс — монарх зі спадковою владою в Давній Греції, а також титул візантійських імператорів.
Евпатриди — назва аристократичної верхівки у Стародавніх Афінах, громадяни, які мали найбільше прав і розпоряджались землею.
Геомори — назва аристократичної верхівки у деяких містах-державах Стародавньої Греції, зокрема на Самосі і у Сіракузах. Великі власники, зазвичай шляхетного походження, чиї предки отримали землю на правах першопоселенців.
Деміурги — у Стародавній Греції майстри, вільні ремісники, пізніше назва стану ремісників.
Синойкізм - в Стародавній Греції об'єднання кількох первинних громад в загальному міському центрі.
Архонти — дев'ять найважливіших урядовців із широкими повноваженнями у Стародавніх Афінах.
Ареопаг — вищий судовий і урядовий контролюючий орган Стародавніх Афін. Спершу Ареопаг — рада знаті, згодом Ареопаг складався з службових осіб — архонтів, його довічних членів.
Філа — у стародавній Аттиці родове об'єднання, громада. Пізніше філою почали називатися територіальні одиниці Аттики, населені цими громадами. У добу еллінізму адміністративний поділ на філи існував, наприклад в Елліністичному Єгипті.
Поліс — місто-держава, міська громада, особлива форма соціально-економічної та політичної організації суспільства, типова для Стародавньої Греції та Риму
Ісахфія – единочасне скасування поземельної заборгованості, направлена проти знаті і позикодавців. Завдяки цьому заходу афінському архонту Солону в 594 до н.е. вдалося подолати явно революційну ситуацію, склавшуюся в Аттиці.
Буле — у Давній Греції спочатку рада родової знаті при басилевсі. П'ятсот членів афінського Буле до Солона називались пританами, також призначались 50 булевтів — членів Ради однієї з 10 філ для виконання поточних обов'язків.
Екклесія — народні збори в Стародавніх Афінах в період золотої афінської доби — Афінської демократії під проводом Перикла. Для залагодження соціальних конфліктів та суперечок екклесія була наділена повноваженнями обирати посередника із необмеженими повноваженнями — айсимнета, з яких найвідомішим був Солон.
Геліея — суд присяжних в Стародавніх Афінах, заснований архонтом Солоном у 6 столітті до н. е.
Остракізм — у Стародавній Греції політичний метод боротьби проти політичних супротивників як спосіб уникнути загрози демократії з боку надміру сильних осіб, запобігання тиранії.
Докімасія - у Стародавніх Афінах - перевірка нових громадян давньогрецького суспільства (ефебів) на можливість надання їм усієї повноти громадянських прав і свобод.
Стратег — в давньогрецьких полісах з кінця 6 до середини 1 століття до н. е. посада головнокомандувача військом, що також завідував зовнішніми справами держави і частково фінансами, включаючи судову владу по всіх вказаних галузях управління.
Ефети - назва членів древнєафінского суду, які обиралися в числі 51 з середовища найзначніших дворянських родів. Вони засідали під головуванням архонта-царя в п'яти особливих судилища, розглядаючи справи про вбивства, отруєннях та підпалах.
Атимія — в цивільному праві Стародавніх Афін - одне з найтяжчих покарань, тягнуче за собою позбавлення прав цивільного стану та публічне безчестя і презирство винного. Людина, що піддавалася атіміі, не мала права виступати в Народних Зборах, займати посади, служити в армії, брати участь в Олімпійських іграх.
Діке — одна з трьох ор, дочка Зевса й Феміди, уособлення справедливості; повідомляла Зевса про тих, хто порушували закони правди. У золотому віці діке нібито правила світом і називалася Астраєю.
Псефізма - в стародавній Греції постанова народу або ради, яка відрізнялася від закону тим, що останній був обов'язковий у всіх подібних випадках і для всіх громадян, псефізма ж мала значення лише в одиничних випадках і по відношенню до одиничних осіб. Під поняття псефізма підходили всі урядові розпорядження та вироки, що стосувалися інтересів окремої особи: дарування права громадянства, забезпечення особистої безпеки, остракізм.
Архагет - вища посадова особа в Спарті. На чолі спартанського держави стояли два А., іноді іменовані царями. Влада А. успадковували, проте вони могли бути в будь-який час зміщені. Архагети отримували більшу частину військової здобичі, були вищими жерцями, а спочатку і воєначальниками, вершили суд у справах, які мали значення для всієї громади.
Ілоти — у стародавній Спарті землероби, які знаходилися на проміжному положенні між кріпаками та рабами.
Періеки — особисто вільне, але політично безправне населення Спарти, Фессалії, Криту та інших областей Стародавньої Греції.
Кріптія — каральний захід, який періодично організовувався спартанською рабовласницькою державою для залякування ілотів. Такі заходи служили також для виховання молоді спартіатів.
Сісітії - в Стародавній Греції, перш за все серед дорійців - спільні трапези для громадян, найбільше відомі на Криті і в Спарті, також згадуються в Мегарах і Коринті.
Апелла - народні збори у Спарті.
Ефори — колегія з п'яти вищих посадових осіб у Спарті, яким фактично належало керівництво державою. Щорічно ефори обиралися на народному зібранні з числа громадян.
Герусія - в Стародавній Греції рада старійшин в містах-державах переважно аристократичного устрою; розглядав важливі державні справи, що підлягали потім обговорення у народних зборах.
Клер – в Стародавній Спарті ділянка землі, яку отримував спартіат від держави.
