Тема 6. Держава і право франків (V – IX ст.)

Франки - група германських племен, що жили в III ст. по нижньому та середньому Рейну. Ділилися на салічних і рипуарських. В кін. V століття завоювали Галлію, утворивши Франкську державу.

Серви - в середньовічній Західній Європі категорія феодально-залежних селян, найбільш обмежених у правах: у переході з однієї сеньйорії в іншу, відчуження земель, успадкування майна, свободи шлюбу та ін. (сплачували особливі побори).

Літи - відомий за варварським правдам прошарок напіввільного, відпущеного на свободу населення у германських племен франків і саксів. Займали проміжне положення між вільними общинниками та рабами. У міру формування феодальних відносин літи ставали частиною класу феодально залежного селянства.

Марка - слово, що пішло від старогерманського «marcha» («кордон»), у древніх германців спочатку означала кордон як приватних володінь, так і державних територій, а виготовлене від неї слово marchio позначало небезпечну прикордонну область Каролінгської держави. На чолі марки стояв маркграф. Відповідно до цього і самі прикордонні провінції називалися марка. Вже в VII столітті марка отримала і інше, переносне значення: так називався округ, розташований у відомих межах і укладав у собі різного роду володіння, що складаються як у общинної, так і в приватній власності.

Капітулярії - закони та розпорядження (укази) франкських королів із династії Каролінгів у VIII-IX століттях, що стосувались різних сторін державного управління.

Меровінги - перша династія франкських королів в історії Франції. Королі цієї династії правили з кінця V до середини VIII століття на території сучасних Франції та Бельгії. Вони походили з салічних франків, які в V столітті влаштувалися в Камбре (Хлодіон Довговолосий) і в Турне (Хільдерік I).

Каролінги - королівська і імператорська династія в державі франків, а після його розпаду - в Західно-Франкської королівстві, у Східно-Франкської королівстві, в Італії і в деяких дрібних державах.

Майордом або палатний мер - старший сановник палацу часів Меровінгів. У зв'язку з ослабленням королівської влади династії Меровінгів в середині VII столітті починає набувати особливу силу і врешті-решт один з майордомів «скидає» династію Меровінгів.

Пфальцграф — різновид графського титулу. У середньовічній державі франків пфальцграфом називався королівський чиновник, який очолював королівський суд. При Каролінгах у Східно-Франкському королівстві і Священній Римський імперії пфальцграф представляв у герцогствах інтереси короля (імператора).

Архікапеллан - духовний наставник короля, старший серед палацового духовенства, учасник королівської ради.

Маркграф - Начальник прикордонних округів або марки за часів Карла Великого; згодом же - титул владної особи вище графського і нижче герцогського.

Вікарій - у Православній Церкві єпископ, що не має своєї єпархії і який допомагає в управлінні правлячому єпархіальному архієреєві.

Салічна Правда, Салічний закон - запис звичаєвого права салічних франків, одна з ранніх варварських правд. Записана на початку VI столітті за розпорядженням короля Хлодвіга; При його наступниках доповнювалася і перероблялася. Характеризується відсутністю загальних, абстрактних понять. Структурно ділиться на титули (глави). Основний зміст Салічної правди складають норми, присвячені судовому процесу і визначають штрафи за різні правопорушення. Норми цивільного права дають уявлення про розвиток права власності на землю. Салічна правда описує шлюбно-сімейні відносини.

Вергельд - грошова компенсація за вбивство вільної людини, встановлена ​​в німецьких варварських правдах. Вергельд виплачувався родом вбивці сім'ї убитого, поступово витіснивши кровну помсту. Встановлювався в залежності від соціального становища вбитого, його статі і віку, від того, до якої національності він належав (галло-римської чи німецької).

Рахімбурги - колегія виборних засідателів на народних судових зборах y франків в 5-8 століть. Знавці правових норм, суд. звичаїв франків.

Граф - у ранньому середньовіччі в Західній Європі - посадова особа, наділена судовою, адміністративною і військовою владою; в період феодальної роздробленості граф - незалежний феодальний володар;