- •Робоча програма навчальної дисципліни філософія політики
- •Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Філософія політики”)
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни (загальна тематика лекційних та семінарських занять)
- •Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •Самостійна робота:
- •Тематика і завдання для семінарських занять
- •Тема 2. Філософія та політика.
- •Розділ і. Політична антропологія.
- •Тема 3.Принципи політичної антропології.
- •Вступ Тема 1. Природа політичного
- •Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини.
- •Тема 5. Політика як різновид духовного виробництва.
- •Розділ іі Політична гносеологія
- •Тема 6. Суб”єкти та об”єкти пізнання в політиці.
- •Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.
- •Тема 8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.
- •Тема 9. Ідея політичного розвитку
- •Тема 10. Принцип історизму в політиці.
- •Тема 11. Детермінантні основи та доцільність в політиці.
- •Тема 12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності.
- •Розділ ііі Політична онтологія
- •Тема 13. Буття влади.
- •Тема 14. Хронополітика
- •Тема 15.Геополітика.
- •Тема 16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними і регулятивними системами суспільства.
- •Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода
- •Тема 18. Принципи легітимації політичної влади.
- •Розділ іу Політична праксеологія.
- •Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального.
- •Тема 20. Соціокультурні сусперечності сучасного суспільства.
- •Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”.
- •Плани та проблемні матеріали до семінарських занять
- •Тема 1. Природа політичного План
- •Тома 2. Філософія та політика. План
- •Тема 3. Принципи політичної антропології. План
- •Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини
- •Тема 5. Політика як різновид духовного виробництва. План
- •Політична гносеологія.
- •Тема 6. Суб’єкти та об’єкти пізнання в політиці
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.
- •Тема 8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.
- •Тема 9. Ідея політичного розвитку.
- •Тема 10. Принципи історизму в політиці
- •Тема 11. Детермінантні основи та доцільність в політиці
- •Тема 12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності
- •Політична антологія
- •Тема 13. Буття влади
- •Тема 14. Хронополітика
- •Тема 15. Геополітика
- •Тема 16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства
- •Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода
- •Тема 18. Принципи легітимації політичної влади План
- •Політична праксеологія
- •Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального
- •Тема 20. Соціокультурні суперечності сучасного суспільства
- •Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”
- •10. Методи контролю
- •11. Розподіл балів, що присвоюється студентам
- •Поточний контроль
- •2. Модульний (проміжний) контроль
- •3. Підсумковий (семестровий) контроль
- •Тестові завдання для проміжного та підсумкового контролю з курсу
- •Модуль і „Політична антропологія. Політична гносеологія”
- •13.Рекомендована література
- •Міжпредметні зв’язки
Тема 3. Принципи політичної антропології. План
Місце людини в політичних процесах:
А) “людина політична”;
Б) ціннісні пріоритети політичної антропології;
В) предметний метод політичної антропології.
Принцип політичної антропології.
Гуманістичні критерії політики та влади, істричні особливості формування та осмислення.
Обгрунтування антропологічної сутності політики у працях Ю.Хабермаса, Р. Ноціка, Н. Лумана, О. Гьоффе.
Тематика реферативних завдань.
Проблеми політичної антропології у мислителів Нового часу.
Індивід та почуття справедливості у політиці.
Людина і сенс її політичного існування.
Проблемні завдання.
Яким чином ви доведете, що людина займає особливе статусне місце у світі? Які позитивні і негативні наслідки того, що місце її саме таке?
Ч можна зрозуміти природу людського пізнання, аналізуючи лише політичну сферу буття?
Яке відношення стосовно подальшого розвитку свідомості мало задіяння людини в політичну сферу буття?
Хто творить політику: природа чи людина, і яке відношення до продукування політики (як штучної, “рукотворної” сфери буття) має людина, якщо за словами П. Гольбаха: “...людина – витвір природи, вона живе в природі, підпорядковується її законам, не може звільнитися від неї, не може – навіть подумки вийти з природи”.
Хто відіграє більшу роль у політиці: людина, суспільство, нація, клас, еліта чи певні соціальні групи, верстви? Доведіть своїть аргументи, опираючись на знання історії політики.
Чи вірним є визначення: “Політична антропологія – це сфера суспільного життя, діяльність соціальних груп та індивідів, ядром якої є боротьба за завоювання, утринання та використання державної влади. Політична антропологія – це участь у справах держави”? Якщо визначення невірне, то: а) дайте те, яке вважаєте правильним (доведіть, чому?); б) що воно реально пояснює?
Що таке синергетизм у політиці? Яке поняття є протилежне йому? Продемонструйте їх історичний вияв.
Що становить суть “центральних” проблем у політичній антропології: партія, свобода людини, держава, громадянське суспільство, влада, правова держава, політичні інститути, нація, толерантність, право, політичні відносини, технологія влади, політичні ідеї, класи?
Що таке політична творчість? Які її критерії? Які істричні види політичної творчості ви знаєте?
Ще давньогрецький філософ Платон писав, що демократія може іноді перетворюватися у свою пролежність – тиранію. Це вияв універсальної сутності самої людини, чи навпаки – її обмеженої однобічної сутності? Аргументуйте свою позицію.
Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень, що зустрічаються у процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.
Завдання для самостійної роботи
Систематизуйте принципи політичної антропології і подайте їх розгорнуте трактування. Покажіть схематично логіку їх взаємозв”язку.
Підготуйте у своєму конспекті таблицю історичних типів антропологічних теорій політики та влади, покажітьїх внутрішні логічні конструкти та критерії відмінності.
Проаналізуйте особливості методів генералізуючого та індивідуалізуючого характеру. Яке їх місце в пізнанні та відтворенні політичних процесів.
Проаналізуйте працю Дж.Ролза “Теорія справедливості”. Яким чином у ній досліджуються відносини: “людина – держава”, “людина – права”, “влада – справедливість”, “власність – справедливість”. Що таке справедливість політики, владних дій?
Яким чином в історії формувалися критерії визначення гуманізму політики та влади. Випишіть в конспекти з праць Т.Гоббса, Дж.Локка, Р.Декарта, Ш.-Л. Монтеск”є, І.Канта, Г.В.Гегеля, Р.Арона, Е.Фрома, К.Поппера ті місця, де конкретно досліджуються (чи хоча б формулюються) такі критерії.
Поясніть, яким чином через індивіда в політиці реалізується почуття солідаризму. Як цю проблему досліджує О.Гьоффе?
Проаналізуйте співвідношення понять: “людина політична”, “людина економічна”, “людина нації”, “людина світу”
Поясніть, в чому ви вбачаєте модернову сутність розуміння проблем політичної справедливості в антропологічних теоріях А. Макінтайра, Х.Кельзена?
Як співвідносяться між собою цінності, ідеали, потреби та інтереси з функціональними особливостями політичного буття людини (в державі з демократичним, тоталітарним типом політичного режиму; державі перехідного типу)?
Складіть в конспекті корелятивну таблицю системи рівнів суб”єктів політичної дії в залежності: а) від їх функцій; б) від того, який тип політичного режиму існує в державі; в) від пануючої системи традицій, культури.
