- •Робоча програма навчальної дисципліни філософія політики
- •Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Філософія політики”)
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни (загальна тематика лекційних та семінарських занять)
- •Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •Самостійна робота:
- •Тематика і завдання для семінарських занять
- •Тема 2. Філософія та політика.
- •Розділ і. Політична антропологія.
- •Тема 3.Принципи політичної антропології.
- •Вступ Тема 1. Природа політичного
- •Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини.
- •Тема 5. Політика як різновид духовного виробництва.
- •Розділ іі Політична гносеологія
- •Тема 6. Суб”єкти та об”єкти пізнання в політиці.
- •Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.
- •Тема 8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.
- •Тема 9. Ідея політичного розвитку
- •Тема 10. Принцип історизму в політиці.
- •Тема 11. Детермінантні основи та доцільність в політиці.
- •Тема 12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності.
- •Розділ ііі Політична онтологія
- •Тема 13. Буття влади.
- •Тема 14. Хронополітика
- •Тема 15.Геополітика.
- •Тема 16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними і регулятивними системами суспільства.
- •Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода
- •Тема 18. Принципи легітимації політичної влади.
- •Розділ іу Політична праксеологія.
- •Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального.
- •Тема 20. Соціокультурні сусперечності сучасного суспільства.
- •Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”.
- •Плани та проблемні матеріали до семінарських занять
- •Тема 1. Природа політичного План
- •Тома 2. Філософія та політика. План
- •Тема 3. Принципи політичної антропології. План
- •Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини
- •Тема 5. Політика як різновид духовного виробництва. План
- •Політична гносеологія.
- •Тема 6. Суб’єкти та об’єкти пізнання в політиці
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.
- •Тема 8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.
- •Тема 9. Ідея політичного розвитку.
- •Тема 10. Принципи історизму в політиці
- •Тема 11. Детермінантні основи та доцільність в політиці
- •Тема 12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності
- •Політична антологія
- •Тема 13. Буття влади
- •Тема 14. Хронополітика
- •Тема 15. Геополітика
- •Тема 16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства
- •Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода
- •Тема 18. Принципи легітимації політичної влади План
- •Політична праксеологія
- •Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального
- •Тема 20. Соціокультурні суперечності сучасного суспільства
- •Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”
- •10. Методи контролю
- •11. Розподіл балів, що присвоюється студентам
- •Поточний контроль
- •2. Модульний (проміжний) контроль
- •3. Підсумковий (семестровий) контроль
- •Тестові завдання для проміжного та підсумкового контролю з курсу
- •Модуль і „Політична антропологія. Політична гносеологія”
- •13.Рекомендована література
- •Міжпредметні зв’язки
Тема 18. Принципи легітимації політичної влади План
Проблема легітимації влади як теорія політичної науки.
Проблема істиності влади та легітимація.
Способби легітимації політичної влади.
Перехідний період в суспільстві: умови, шляхи суперечності в легітимації та легітимації влади.
Реферативні завдання
Принципи легітимації політичної влади.
Історичні форми та способи легітимації політичної влади.
Суб”єкти та об”єкти легітимації політичної влади.
Механізм та ресурси легітимації політичної влади у державах з різними типами політичних режимів.
Проблемні завдання
Чому в суспільстві (чи у всякому) постає проблема легітимації політичної влади? Яким чином проблема легітимації політичної влади пов”язана з феноменом свободи людини?
Класифікуйте та проаналізуйте принципи легітимації політичної влади.
Які б критерії легітимності влади ви б вважали за основні? Які не основні? Якими взагалі можна знехтувати?
Чи тотожні поняття “легітимність” та “легальність влади”? Як ця проблема розв”язується у М.Вебера? Як взагалі М.Вебер досліджує проблему легітимності влади? У яких працях це висвітлено? В зв”язку з дослідженням яких проблем робиться дослідження легітимності влади?
Чи є атрибутами легітимності політичної влади політичний час та політичний простір? Докажіть свою позицію конкретними аргументами.
Назвіть способи легітимації політичної влади. Систематизуйте та проаналізуйте їх. Які з них пережила за свою історію Україна?
Що таке для Платона “справедливість влади”:
А) це – спосіб визначення її легітимності;
Б) це – спосіб правління;
В) це – визначення правових підстав влади;
Г) це - функціональна “розумність” засобів, механізмів, технологій управління державою;
Д) це – характеристика, правління, що виведена з дій суб”єктів влади;
Е) чи щось інше?
В чому можна вбачати раціональність (ірраціональність) легітимізованої влади? Чи є влада легітимно-раціональна, або ж легітимно-нераціональна, чи нелегітимно-раціональна, або ж нелегітимно-ірраціональна?
Яким чином діє закон внутрішньої суперечності в процесі легітимації політичної влади? Спробуйте проілюструвати дію цього принципу на прикладі легітимізації політичної влади в Україні на сучасному етапі.
В чому полягає суть суспільної орієнтації (етнічний аргумент) як визначального принципу легітимації влади?
В чому полягає суть моральної легітимації політики та влади?
Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.
Політична праксеологія
Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального
Завдання для самостійної роботи
Визначте та проаналізуйте суть політичної дії, її зміст, націленість, засоби та результати. Сформулюйте принцип її взаємообумовленості.
Випишіть в конспект (систематизувавши) та проаналізуйте основні закономірності політики як специфічної форми суспільної практики. Які ще є форми суспільної практики? Як співвідносяться їхні принципи з принципами політики?
Які історичні способи політичних дій ви знаєте? Як вони визначають стиль життя людини? Стиль життя людини – це категорія політична чи ні? Аргументуйте свої відповіді.
Як співвідносяться між собою поняття “традиціоналістське суспільство” – “індивід з традиціоналістськими статусними визначеннями” – “традиційність політичної дії”? Проілюструйте свої докази конкретними прикладами з історії.
Дослідіть, схематично проілюструйте і поясніть логічну взаємодетермінацію таких складних феноменів як: індустріальне суспільство, технократичний тип людини, технократизм політичної дії, Що тут виступає започатковуючою основою? На засадах яких принципів здійснюється політика в суспільстві технократичного типу? Поясніть слова А.Турена: “економічний ріст є не стільки результатом простого накопичення капіталу, скільки мобілізацією загальних соціальних ресурсів”.
Дослідіть межі технологічних способів існування людини в економічній. Соціальній та політичній сферах буття.
В чому полягає суть проблем модернової праксеології в сучасних теоріях неоконсерватизму та неолібералізму.
З чим пов”язане звернення до глобальних проблем в політичних діях:
А) з ростом значимості суб”єктивного фактору в політиці;
Б) кризами, що викликані економічними ситуаціями;
В) з новим перерозподілом домінант впливу політичних сил в сучасному світі;
Г) з ростом стабілізації внутрішнього розвитку держав;
Д) з поглибленням розмежування світу на багаті та бідні держави;
Поясніть суть понять: “людина всесвіті”, “людина нації”, “людина природи”, “людина суспільна”, “державна людина”, “сімейна людина”.
Дослідіть проблему ресурсів у політичній праксеології. Що таке культурна (духовна) гегемонія? Яке місце вона займає в системі ресурсів? Чи є організація самої влади ресурсом у політичній праксеології? Аргументуйте свої відповіді.
Проаналізуйте слова А.турена: “держава пов”язана з полем історичності (системою дій та класових відносин)... держава-новатор – є інструментом втручання таких соціальних сил, що не втілені в тих соціально-політичних структурах, які склалися на даний час... Безмірне поглиблення здатності суспільства видозмінювати себе з необхідністю обумовлює зміцнення влади та її апарату, таким чином на кожному кроці породжуючи нові форми соціального протистояння”.
Дослідіть, яким чином в сучасній політології висвітлюються проблеми фуктурології. Що таке “часткове виробництво” та “тотальне виробництво” в політиці?
Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.
