- •Робоча програма навчальної дисципліни філософія політики
- •Опис навчальної дисципліни (Витяг з робочої програми навчальної дисципліни„Філософія політики”)
- •Мета та завдання навчальної дисципліни
- •Програма навчальної дисципліни (загальна тематика лекційних та семінарських занять)
- •Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •Самостійна робота:
- •Тематика і завдання для семінарських занять
- •Тема 2. Філософія та політика.
- •Розділ і. Політична антропологія.
- •Тема 3.Принципи політичної антропології.
- •Вступ Тема 1. Природа політичного
- •Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини.
- •Тема 5. Політика як різновид духовного виробництва.
- •Розділ іі Політична гносеологія
- •Тема 6. Суб”єкти та об”єкти пізнання в політиці.
- •Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.
- •Тема 8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.
- •Тема 9. Ідея політичного розвитку
- •Тема 10. Принцип історизму в політиці.
- •Тема 11. Детермінантні основи та доцільність в політиці.
- •Тема 12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності.
- •Розділ ііі Політична онтологія
- •Тема 13. Буття влади.
- •Тема 14. Хронополітика
- •Тема 15.Геополітика.
- •Тема 16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними і регулятивними системами суспільства.
- •Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода
- •Тема 18. Принципи легітимації політичної влади.
- •Розділ іу Політична праксеологія.
- •Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального.
- •Тема 20. Соціокультурні сусперечності сучасного суспільства.
- •Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”.
- •Плани та проблемні матеріали до семінарських занять
- •Тема 1. Природа політичного План
- •Тома 2. Філософія та політика. План
- •Тема 3. Принципи політичної антропології. План
- •Тема 4. Формальний та неформальний принципи у політичному самовизначенні людини
- •Тема 5. Політика як різновид духовного виробництва. План
- •Політична гносеологія.
- •Тема 6. Суб’єкти та об’єкти пізнання в політиці
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тема 7. Пізнання і політична практика. Принципи політичної рефлексії.
- •Тема 8. Загальні зв”язки та взаємодія в політиці.
- •Тема 9. Ідея політичного розвитку.
- •Тема 10. Принципи історизму в політиці
- •Тема 11. Детермінантні основи та доцільність в політиці
- •Тема 12. Системність у політичних відносинах та в політичній діяльності
- •Політична антологія
- •Тема 13. Буття влади
- •Тема 14. Хронополітика
- •Тема 15. Геополітика
- •Тема 16. Взаємовідносини між політикою та іншими організаційними й регулятивними системами суспільства
- •Тема 17. Політика та право, влада і закон, їх відношення до моралі. Свобода
- •Тема 18. Принципи легітимації політичної влади План
- •Політична праксеологія
- •Тема 19. Від “часткового виробництва” до загального
- •Тема 20. Соціокультурні суперечності сучасного суспільства
- •Тема 21. Інформаційно-політичні технології в умовах “відкритого суспільства”
- •10. Методи контролю
- •11. Розподіл балів, що присвоюється студентам
- •Поточний контроль
- •2. Модульний (проміжний) контроль
- •3. Підсумковий (семестровий) контроль
- •Тестові завдання для проміжного та підсумкового контролю з курсу
- •Модуль і „Політична антропологія. Політична гносеологія”
- •13.Рекомендована література
- •Міжпредметні зв’язки
Тема 20. Соціокультурні суперечності сучасного суспільства
План
Природа культурної гегемонії. Інформаційна нерівність та політичний гегемонізм.
Духовне виробництво та його вплив на трансформацію змісту та форм політичної діяльності:
А) функції культури в політиці;
Б) су4ть системи політичних технологій, їх культурологічні парадигми;
В) теорії суспільних відносин як відносин людей агентів системи політичних технологій.
Гуманістичні універсалії у мові та практиці сучасної політики.
Тематика реферативних завдань
Природа соціокультурних суперечностей..
Внутрішня суперечливість як основа розвитку політичних процесів.
Система соціокультурних зв”язків у сучасному суспільстві.
Проблемні завдання
Обгрунтуйте суть традиційної економічної детермінанти у визначенні політичних процесів, її позитивні та негативні риси. Яким чином саме економісна система детермінант спричиняє виникнення внутрішніх суперечностей в соціокультурній системі? А чи буває навпаки? Яке місце політики в такій системі взаємодетермінації?
В чому полягає суть політичних теорій економічного детермінізму? Які теорії тут ви можете назвати? Проаналізуйте їх суть?
Як би ви проаналізували співвідношення виробничого досвіду людини та культурно-освітнього в добу індустріалізації та урбанізації? Тет логіка взаємозалежності є лінійною? Не лінійною? Опосередкована політикою?
Чи виконує культура в політиці функцію своєрідного інтергаційного стимулятора та визначника сенсу життя людини? В чому полягає суть культурологічного та політичного визначення сенсу людського життя? (Проаналізуйте цю проблему, зосередивши свою увагу на працях Е.Дюркгейма, З.Фрейда, К.Маркса, В.Франкла, К.Ясперса, Г.Х.Гадамера).
Напишить в конспектах есе6 “ “проблема сенсу людського життя: чи має політика до нього хоч би якесь побічне відношення”?
Порівняйте суть понять: “політичне виробництво”, “економічне виробництво”, “матеріальне виробництво”, “виробництво культури”, “виробництво суспільства”. Яке з цих понять ви б назвали як системозапочатковуюче? Які внутрішні суперечності є притаманними кожному з них? Проаналізуйте їх.
Що таке “соціологія дії” у А.Турена? Проаналізуйте його слова: “суспільство не є “природною” системою, що існує незалежно від акторів... – учасників системи дійства. Історія є соціальною драмою, що репрезентує їх суперечності, ставкою якої є контроль над виробництвом суспільством самого себе шляхом використання знань, накопичення ресурсів, перевороту в системі цінностей”.
Як ви уявляєте історію:
А) це хід часу, який спішить наздогнати людина;
Б) це зміна історичних осіб, які репрезентують собою той чи інший період;
В) це глобальний обмін культур;
Г) це зміна суспільно-економічних формацій;
Д) це зміна технологій влади?
Що ще ви можете доповнити, якщо вважаєте, що названі вище ознаки не є сенсовими?
Які ви знаєте (і який їх зміст) теорії суспільних відносин людей, що є агентами системи політичних технологій. А які ви знаєте теорії, які маєже протилежним чином трактують суть суспільних відносин?
Яке місце займають політичні еліти в системі технологій виробнитва суспільства? Що таке “дві еліти” та “дві культури” за Ч.Сноу? Чи можна завдяки такому теоретичному підходу аналізувати суть еліт та культури в сучасній Україні?
Складіть у своєму конспекті словник нових понять, визначень що зустрічаються в процесі вивчення цієї теми. Розкрийте їх зміст.
