3.2. Вимоги до оформлення магістерської роботи

Робота мас бути написана розбірливим почерком або надрукована на стан­дартному папері формату А4 (14 шрифт, 1,5 інтервал, Times New Roman) з дотриманням стандартних полів (верхнє, нижнє - по 20 мм, праве – 10 мм, ліве – 35 мм).

Вступ, кожен розділ, висновки та пропозиції починаються з нової сторінки і мають відповідні заголовки. Кожний розділ і підрозділ повинні мати заголовок у відпо­відності до Змісту роботи.

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами (у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці). Нумерація повинна бути наскрізною від титульної до останньої сторінки, включаючи додатки. На титу­льній сторінці і плану-завданні номер не ставиться (починаючи з "Реферату" ставиться сторінка 4).

Мова магістерської роботи має бути державною. Пряме переписування у роботі матеріа­лів з літературних джерел неприпустиме.

Усі ілюстрації (таблиці, рисунки, інші графічні матеріали) розміщуються одразу після посилання на них у тексті і повинні мати заголовки чи підписи, а також нумерацію арабськими цифрами - або наскрізну, або пов'язану з номе­ром розділу. Слово "Таблиця" з номером і тіре розміщуються праворуч від заго­ловка, а слово «Рисунок» - вище рисунка.

Числові значення у таблиці повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки колонок таблиць починаються з великої літери.

Реальні документи, їх копії, розрахункові таблиці, графічні матеріали ве­ликих розмірів слід наводити у додатках, де вони повинні бути пронумеровані.

Формули, які використовуються в тексті, теж повинні бути пронумеровані (у дужках праворуч у межах певного розподілу).

Значення символів слід пояснити одразу після формули у тій послідовнос­ті, в якій вони розміщені у формулі. Перший рядок починається словом "де" без двокрапки після нього.

Літературні джерела повинні бути систематизовані. Спочатку перерахо­вуються Закони України, постанови і розпорядження Уряду, укази Президента (згруповані у хронологічному порядку), далі - книжки, монографії, статті з жу­рналів та газет (згруповані в абетковому порядку) спочатку - вітчизняні, потім - закордонні.

Посилання на літературні джерела слід зазначати за текстом дипломної роботи у квадратних дужках. Наприклад, [12.с.58] означає: 12 - порядковий но­мер джерела, позначеного у списку літератури, 58 - сторінка з цього джерела.

Якщо у роботі наведено цифровий матеріал, також робиться посилання на джерело.

Завершену і оформлену належним чином роботу обов'язково підписує ав­тор на титульній сторінці.

3.3. Порядок рецензування і захисту магістерської роботи

Завер­шивши технічне оформлення дослідження, магістрант повинен зосередитися на підготовці до захисту магістер­ської роботи. Вона охоплює оформлення пов'язаних із захистом документів і матеріалів, підготовку до висту­пу на засіданні Державної екзаменаційної комісії та процедуру захисту цієї випускної роботи.

1. Оформлення документів і матеріалів, пов'язаних із захистом роботи.

Виконана студентом магістерська робота подається науковому керівнику, який перевіряє її і складає відгук на спеціальному бланку (додаткок Д), а також підписує роботу па титульному аркуші.

За графіком, затвердженим кафедрою, відбувається попередній захист магістерської роботи перед комісією, яка складається з викладачів кафедри - рецен­зування членом комісії, стисла доповідь, ретельний перегляд демонстраційних матеріалів. Члени комісії роблять відповідний запис поряд з відгуком наукового керівника.

Зброшурований у твердій палітурці рукопис студент подає завідувачу кафедри, який приймає остаточне рішення щодо допуску до захисту на ДЕК.

Випускник повинен додати до роботи відгук з організації, яка слу­гувала об'єктом дослідження, і базою переддипломної практики завірений печаткою. Цей відгук має свідчити про достовірність наведеної в роботі інформації, правдивість фактичних даних. Ба­жано, щоб в ньому були підтверджені актуальність теми для підприємства, са­мостійність автора дослідження, практична значущість аналітично-дослідницькою та проектно-рекомендаційною розділів, можливості і перспективи впровадження запропонованих рекомендацій.

Крім позитивних якостей магістерської роботи, за­значають і її недоліки. Обсяг рецензії становить від 1-2 сторінки машинописного тексту (додаток Е).

Робота також передається на зовнішнє рецензування, як наукове дослідження.

Зовнішній рецензент - провідний фахівець галузі, науковець або викладач з мене­джменту, економіки оцінює актуальність теми, повноту розкриття теми магістерської роботи, її оформлення. Зазначаються елементи науко­вої новизни, практична значущість запропонованих рекомендацій, їх обґрунтованість, висловлюються зауваження; дається оцінка за чотирибальною систе­мою (додаток Ж).

Відгуки і зовнішню рецензію оголошують на засіданні Дер­жавної екзаменаційної комісії під час попереднього обговорення ре­зультатів її захисту. Зміст цих документів доводять до відома автора магістерської роботи не пізніше одного-двох днів до захисту, щоб він міг заздалегідь підготуватися до зауважень рецензента (прийняти або доказово спрос­тувати їх).

В оцінках магістерської роботи науковий керівник та рецензенти традиційно застосовують поняттями «но­визна», «актуальність», «практична значущість».

Наукова новизна є ознакою, на підставі якої автор має право на використання поняття «вперше „що підтверджує наявність вперше сформульова­них та обґрунтованих теоретичних засад, впровадже­них у практику методичних рекомендацій, від яких суттєво залежить досягнення нових соціально-еконо­мічних результатів. Новими можуть бути лише ті пози­ції дослідження, які сприяють розвитку науки або окре­мих її напрямів.

Актуальність теми дослідження означає її важли­вість, злободенність на конкретний момент

Оцінюючи практичну значущість теми, виходять з того, наскільки результати виконаного до­слідження можуть бути використані у відповідній галузі або сфері економічного, соціального буття людини, сус­пільства.

Завершену магістерську роботу разом із довідкою про виконання індивідуального плану з професійної освітньої програми магістра, відгуком наукового керівника, відгуком з об’єкта дослідження і зовнішньою рецензією фахівця переда­ють до Державної екзаменаційної комісії. На її засі­данні відбувається захист магістерської роботи за тра­диційною процедурою.

2. Підготовка магістранта до виступу на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Напередодні захис­ту магістерської роботи студент повинен підготувати доповідь, яку йому належить оприлюднити на засіданні Державної екзаменаційної комісії. Зміст доповіді по­кликаний розкрити суть, теоретичне й практичне зна­чення результатів дослідницької роботи.

Структурно доповідь складається з трьох частин, кожна з яких поділяється на самостійні смислові блоки (рубрики), які, попри те, повинні бути логічно взаємо­пов'язаними.

Перша (вступна) частина доповіді в основному пов­торює вступ магістерської роботи. Рубрики її відповіда­ють тим змістовим аспектам, якими охарактеризовано актуальність теми, описано наукову проблему, сформульовано мету роботи. У ній презентують мето­ди, за допомогою яких отримано результат дослідження, а також розвивають і коментують загаль­ну структуру магістерської роботи.

Наступна частина доповіді є найбільшою за обся­гом. Головне її завдання - послідовно, згідно з логі­кою дослідження охарактеризувати кожний розділ ма­гістерської роботи, звернувши особливу увагу на її під­сумкові результати, а також на критичні зіставлення й оцінки.

Закінчується доповідь заключною частиною, яку формують, орієнтуючись на текст висновків та пропозицій. У ній наводять загальні висновки, не повторюючи уза­гальнень, зроблених під час характеристики розділів основної частини, й основні рекомендації.

Текст доповіді треба супроводжувати ілюстративними матеріалами (схемами, таблицями, графіками, діаграмами), які ав­тор використовує для підтвердження своєї позиції, об­ґрунтування висновків, запропонованих рекомендацій.

Відповіді на запитання членів ДЕКу ма­ють бути короткими, чіткими й добре аргументовани­ми. У них можна посилатися на текст роботи, що надає їм більшої переконливості, підкреслює достовірність результатів дослідження.

Готуючись до захисту магістерської роботи, бажано ще раз уважно переглянути текст доповіді, зроби­ти необхідні помітки на сторінках, покласти в потріб­них місцях закладки. Особливу увагу варто звернути на аналітичні таблиці, графіки і схеми. Підготовлені для демонстрації в залі засідання Державної екза­менаційної комісії. Вони повинні бути оформлені так, щоб студент (або його помічник) міг демонструвати їх без особливих уск­ладнень, з максимальною зручністю для всіх присут­ніх у залі.

3. Процедура публічного захисту магістерської робо­ти. Захист магістерської роботи відбувається публіч­но на засідан­ні Державної екзаменаційної комісії. Засідання Дер­жавної екзаменаційної комісії розпочинається з оголо­шення секретарем комісії назви роботи, прізвища, імені, по-батькові студента, інформації про наявність необхідних у справі документів та про навчальні здобутки магіс­транта (успішність, публікацій (статті, тези доповідей, якщо вони є), виступи на засіданнях наукових това­риств, наукових гуртків тощо). Потім слово для пові­домлення основних результатів наукового дослідження надають самому магістранту. Свій виступ треба будувати на основі читання переказу підготовле­них тез доповіді, намагаючись показати високий рівень теоретичної підготовки, ерудицію, здатність доступно інтерпретувати наукові результати досліджен­ня. Доповідь має відповідати всім критеріям наукової доповіді, бути глибокодумною, добре аргу­ментованою.

Передусім студент має зосередитись на головних підсум­ках здійсненої роботи, на сформульованих та обґрунтова­них ним теоретичних і прикладних положеннях, підтверджуючі їх заздалегідь підготовленими, таблицями і графіками, слайдами, плакатами тощо.

Оцінка магістерської роботи залежить не лише від змісту, переконливості доповіді, а й від того, наскільки вправно студент представить її на засіданні Державної екзаме­наційної комісії, наскільки компетентно, впевнено відповідатиме він на поставлені запитання, коментуватиме дискусійні положення. Для цього йому необхідно опанувати і застосовувати правила пуб­лічного виступу.

Поспіш­ливість промовця, ковтання закінчень слів, надмірно тихий голос відчутно знижують ефект доповіді. Абсолютно непри­пустимим є порушення норм літературної мови, зокрема вживання сленгу (жаргону), неправильних наголосів у словах тощо.

Готуючись до виголошення наукової доповіді, магіс­транту рекомендується:

• підкреслити в тексті доповіді найважливіші фрази, словосполу­чення, слова;

• при друкуванні залишати широкі поля, щоб мож­на було доповнити написане коментарями;

• використовувати прості слова і короткі стверджу­вальні речення;

• не переобтяжувати текст підрядними реченнями.

• не варто ігнорувати манеру поведінки на трибуні, вибір одягу, зачіски тощо. Як відомо, зовнішній стиль одягу, вишукані манери студента, охайність, позитивно налаштовують Державну екзаменаційну комісію, всіх присутніх у залі до нього і до змісту його повідомлення.

Будь-які рухи, пов’язані з демонструванням результатів дослідження, повин­ні бути раціональними, ситуативно виправданими, не відволікати увагу від змісту доповіді.

Після виступу магістранта секретар комісії читає письмо­вий відгук наукового керівника, відгук з організації – об’єкта дослідження, зовнішню рецензію на виконану магістерську роботу. Далі розгортається дискусія, в якій мають право брати участь усі присутні на захисті.

Процедура захисту протоколюється секретарем комісії.

Результати захисту оцінюються за чотирибальною системою і оголошуються після засідання ДЕК; оцінка фіксується у протоколі та у заліковій книжці студента.

Додаток А