5. Розвиток мови в інших видах навчальної діяльності

Якби все початкове навчання зводилося до засвоєння грамоти, чи­тання, слухання і письма, то й тоді б маленькі школярі мали б ве­личезні можливості для розвитку мови і підвищення рівня загаль­ного розумового розвитку. Проте, крім вивчення рідної мови, шко­лярі засвоюють математику, природознавство, історію. Вони регулярно займаються малюванням і співами, працею і фізкульту­рою. Кожний навчальний предмет має свій зміст і свою терміноло­гію, засвоюючи яку учень збагачує «словник і розширює розумовий кругозір. На будь-якому уроці вчитель має змогу спеціально розви­вати мову учнів. Так, на уроці праці, показавши учням II класу просте креслення (розгортку майбутнього виробу — візка), вчи­тель пропонує їм розповісти, що вони робитимуть, які операції ви­конуватимуть і в якій послідовності. Які частини заготовки треба буде покрити клеєм, чому? Де, коли і які треба зробити надрізи? Чому не можна змінити порядок виконання всіх операцій? Діти міркують, відповідають ,на запитання, доводять .необхідність за­пропонованої .ними послідовності виконання трудових дій. Так у навчальній діяльності розвивається .мова .молодшого школяра. Поза навчальна робота також відкриває великі можливості для вдосконалення усної і писемної мови дитини. Після II класу діти звичайно багато читають самостійно, пишуть листи рідним, дописи в стінгазету.

У початковій школі є величезні можливості для розвитку в учнів грамотної, логічно побудованої і образної мови. Приділяючи спеціальну увагу такому розвитку учнів, учитель готує їх до ; уважного сприймання художньої літератури. Книга відіграватиме дедалі більшу роль у середніх, старших класах і в усьому дальню-1 му житті людини, сприяючи розвитку її мови, розуму, почуттів і художнього смаку.

Отже:

1. Розвиток мови в дитини вдосконалюється як процес опанування рідної мови, засвоєння багатства її словника і граматичних форм, необхідних для розуміння кожною людиною інших людей і вміння висловити свої думки, бажання, переживання.

2. Мова розвивається в процесі повсякденного спілкування дитини з дорослими і однолітками. Успіх розвитку мови забезпечується не тільки багатством і правильністю мови дорослого, а й потребами дитини, що зростають. Потреба в спілкуванні, бажання дізнатися, зрозуміти нове, незвичайне, прагнення бути зрозумілим, повідомити іншому про щось, необхідність впливати на іншого, щоб викликати з його боку бажану дію - відповідь, є тими мотива­ми, які спонукають маленьку дитину до активного опанування мови.

3. Мова розвивається в двох взаємозв'язаних формах:

• як розуміння мови співрозмовника і

• як власна розмовна мова. При цьому рівень .розвитку мови, яку розуміють, випереджає рівень розмовної мови. На основі голосної мови в проблемній ситуації формується внутрішнє мовлення.

4. Виконуючи постійно дві взаємозумовлені функції — комунікативну (спілкування) і сигніфікативну (позначення) — мова, включаючись дуже рано в життя дитини, якісно змінює її взаємо­ відносини з навколишнім світом, соціальним і предметним, перебу­довує її чуттєве .пізнання, мислення і дії. Словом позначають не тільки предмети, їх якості, дії, зв'язки, а й моральні поняття, есте­тичні судження й оцінки.

5. З віком дедалі більшу роль у загальному спеціально-мовно­му розвитку дитини відіграють слухання, читання, бесіди, супереч­ки, міркування — специфічні форми мовної діяльності людини у таких формах спілкування дитина засвоює мову як засіб впливу на інших і на самого себе, як засіб самопізнання і саморегуляції.

6. Опанування мови як засобу різностороннього аналізу пред­метів та явищ дійсності і водночас об'єднання, синтезу предметів і явищ у групи, категорії сприяє швидкому розвитку вищих форм інтелектуальної діяльності дитини. Особливе значення в розвитку мови молодшого школяра має засвоєння писемної мови, яка відкриває йому природу рідної мови і можливість досконалішого опа­нування нею.

7. Формуючись у процесі спілкування дитини з дорослими, у різноманітній її практичній діяльності, - мова проходить у своємурозвитку ряд етапів:

• агукання (4—6 міс);

• белькотан­ня (б—10 міс.);

• засвоєння перших слів як сигналів першої сигнальної системи (II міс — 1 р. б міс);

• засвоєння слова як сигналу, що узагальнює на о снові ви­ділення істотних ознак, і опанування простих граматичних форм (1 р. 6 -міс. — 2 р.);

• опанування ситуатив­ної мови, швидке збільшення слів, які діти розуміють і вимовляють (2—3 р.);

• перехід до опанування зв'язної і виразної мови, засвоєння складніших граматичних струк­тур (4 р. — 6 р.) і поява внутрішнього мовлення (почи­наючи з 4—5 років);

• засвоєння писемної мови і даль­ший розвиток логічної, виразної мови, що забезпечує дитині безмежні можливості пізнання дійсності, різностороннього спілку­вання.